25.11.2010 року Справа № 9/221-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий - суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді -Джихур О.В., Науменко І.М.,
секретар судового засідання -Ковзиков В.Ю.,
за участю представників сторін:
від позивача -Чижикова О.Ю., довіреність від 28 грудня 2009 року №4-28/122009;
від відповідача -ОСОБА_2;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2010 року у справі № 9/221-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Автор Мюзік”, м.Київ
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ
про стягнення компенсації 47 250 грн., -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2010 року у справі № 9/221-10 (суддя Подобєд І.М.) позов ТОВ “Автор Мюзік” задоволено; стягнуто з відповідача ФОП ОСОБА_2 на користь позивача 47250 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав; також з відповідача стягнуто в доход Державного бюджету України 4725 грн. штрафу, 472,50 грн. витрат на державне мито та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
При винесенні рішення господарський суд виходив із доведеності факту здійснення відповідачем розповсюдження шляхом продажу та пропонування до продажу примірників аудіовізуальних та музичних творів на DVD-ROM дисках та примірників фонограм і зафіксованих в них музичних творів на СD-ROM дисках в порушення норм ст.15 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, ст.3, ч.2 ст.10 Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних”, а також майнових авторських прав ТОВ “Автор Мюзік”.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач -ФОП ОСОБА_2, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги позивача частково у розмірі 450 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що визнає свою неправомірність діяння щодо порушення авторських прав, тому просить суд задовольнити позов частково, застосувавши п.”в” ч.2 ст.52 Закону України “Про авторське право та суміжні права”, та стягнути, як з порушника авторського права і (або) суміжних прав, доходу, отриманого внаслідок порушення, а саме -450 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити у зв'язку з їх необґрунтованістю. Крім того, вважає необґрунтованим застосування судом першої інстанції ч.3 ст.52 Закону про авторське право та суміжні права.
Позивач -ТОВ “Автор Мюзік”, проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення. У поданому відзиві зазначає про альтернативну, за вибором позивача, відповідальність за порушення майнових авторських прав. Також вказує, що звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав, позивач не зобов'язаний надавати суду докази заподіяння відповідачем майнової шкоди. Для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права або суміжних прав. Вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано прийняв рішення про стягнення з відповідача компенсації (замість відшкодування збитків або стягнення доходу) не виходячи за межі позовних вимог.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 15 квітня 2008 року державним інспектором з питань інтелектуальної власності ДДІВ МОН України із залученням представника правовласника -ТОВ “Автор Мюзік” проведено перевірку дотримання чинного законодавства України у сфері інтелектуальної власності за адресою: м.Дніпропетровськ, перехрестя вул.Калинова, 14 та пр.Правди,89, торгівельне місце “Калиновський ринок”. Вказаною перевіркою встановлений факт здійснення реалізатором ОСОБА_3, який працює у відповідача -ФОП ОСОБА_2, розповсюдження шляхом продажу та пропонування до продажу примірників аудіовізуальних та музичних творів на DVD-ROM дисках, які не були марковані контрольними марками встановленого зразка, чим було порушено ст.ст.3, 8, 10-12 Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних”, ст.21 Постанови Кабінету Міністрів України “Про порядок виробництва, зберігання, видачі контрольних марок та маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, без даних”.
Вищевказані обставини підтверджуються актом перевірки від 15 квітня 2008 року №24 /а.с.10/, поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 /а.с.13-14/, постановами Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 17 квітня 2008 року /а.с.15-16/ тощо.
В ході проведення вказаної перевірки у відповідача було вилучено продукцію на DVD-ROM у кількості 505 од., про що складений відповідний протокол огляду та вилучення від 15 квітня 2008 року /а.с.11-12/, а у додатку до протоколу огляду та вилучення зроблено опис вилученої продукції.
Згідно вищевказаних документів перевірки відповідача на немаркованих контрольними марками встановленого зразку DVD-ROM дисках у кількості 30 од., розповсюдження яких здійснював відповідач шляхом продажу та пропонування до продажу, знаходились музичні твори, виключні майнові авторські права на які належали позивачу ТОВ “Автор Мюзік” на підставі договору від 11 вересня 2006 року №ПЦ/ИАП №ПЦ/УАП01/01-09/06, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Продюсерский центр Игоря Матвиенко”.
Відповідно до вказаного договору /а.с.18-19/ ТОВ “Продюсерский центр Игоря Матвиенко”, який є суб'єктом виключних авторських прав на твори з каталогу Правовласника (додаток 1 до договору), передав позивачу ТОВ “Автор Мюзік” (ліцензіату) виключні майнові авторські права на використання у межах території України творів з каталогу Правовласника, включаючи виключне право на розповсюдження екземплярів творів на будь-яких матеріальних носіях, будь-яким способом, в тому числі шляхом продажу, надання у прокат та іншими способами, а також право на переробку творів у форму карооке. Договір містить гарантії правовласника щодо належності йому всіх необхідних повноважень та відповідних виключних авторських прав на твори з каталогу Правовласника, що були передані позивачу.
Строк дії вказаного договору продовжений Додатковими угодами від 31 грудня 2006 року та від 30 листопада 2007 року /а.с20/.
Договором від 11 серпня 2006 року №РР/УАП 01/01-09/06, укладеного між позивачем та Закритим акціонерним товариством “Реал Рекордс”, який є суб'єктом виключних авторських прав на твори з каталогу Правовласника, за умовами якого позивачу - ліцензіату передані виключні майнові авторські права на використання у межах території України творів з каталогу Правовласника, включаючи виключне право на розповсюдження екземплярів творів на будь-яких матеріальних носіях, будь-яким способом, в тому числі шляхом продажу, надання у прокат та ін. способами; а також право на переробку творів у форму карооке. Гарантії Правовласника щодо належності йому всіх необхідних повноважень та відповідних виключних авторських прав на твори з каталогу Правовласника, що були передані позивачу викладені у розділ 5 (п. 5.1.) цього договору.
Даний договір укладався на строк до 31 грудня 2006 року (п.п. 2.1 і 8.1) та був продовжений сторонами до 31 грудня 2007 року (Додаткова угода від 31 грудня 2006 року), до 31 грудня 2008 року (Додаткова угода від 30 листопада 2007 року).
Отже, вказані договори були чинними на момент вчинення правопорушення відповідачем.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про авторське право і суміжні права” до майнових прав автора чи іншої особи, яка має авторське право, належать: виключне право на використання твору, виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Відповідно до ч.3 ст.426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.
Таким правомірним використанням, відповідно до ст.3 Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних”, є розповсюдження на території України примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм та баз даних, а також їх прокат за умови їх маркування контрольними марками.
Контрольною маркою, відповідно до ст.2 вказаного Закону, є спеціальний знак, що засвідчує дотримання авторських і (або) суміжних прав і надає право на розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних. Контрольна марка є самоклейним знаком одноразового використання, зовнішній бік якого має спеціальний голографічний захист.
Як встановлено ч.2 ст.10 цього Закону, роздрібна торгівля примірниками аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, не маркованих контрольною маркою, забороняється.
В порушення вищенаведений положень закону відповідач здійснював продаж та пропонував до продажу продукцію із зазначеними музичними творами, яка не мала контрольної марки.
Таким чином, відповідачем під час здійснення комерційної діяльності були порушені норми ст.15 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, ст.3, ч.2 ст.10 Закону України “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних”, а також майнові авторські права, які належали позивачу ТОВ “Автор Мюзік”.
Згідно ч.1 ст.52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.
Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України “Про авторське право і суміжні права” суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу. При визначенні компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов'язаний у встановлених пунктом “г” цієї частини межах визначити розмір компенсації, враховуючи обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Також, відповідно до ч.3 ст.52 цього Закону, суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.
З урахуванням вищезазначених обставин справи та положень закону, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем виключних майнових авторських прав позивача, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача ФОП ОСОБА_2 на користь позивача передбаченої чинним законодавством України компенсації в сумі 47250,00 грн., обґрунтовано обчисленої виходячи у розмірі 10-ти мінімальних заробітних плат з урахуванням обсягу порушення авторських прав (кількості творів).
Також, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства у сфері захисту авторських та суміжних прав, судом правомірно стягнуто на підставі ч.3 ст.52 Закону України “Про авторське право та суміжні права” штраф у розмірі 10 % від суми присудженої компенсації, у розмірі 4725,00 грн.
Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, судовою колегією відхиляються як безпідставні.
Факт порушення відповідачем майнових авторських прав позивача є доведеним і відповідачем не оспорюється, господарським судом обґрунтовано задоволені заявлені позивачем вимоги про стягнення компенсації відповідно до п.”г” ч.2 ст.52 Закону України “Про авторське право і суміжні права”.
З урахуванням вищевикладеного судова колегія вважає, що господарським судом повно, всебічно і об'єктивно розглянуті всі обставини справи в їх сукупності, рішення господарського суду повністю відповідає вимогам законодавства і підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2010 року у справі № 9/221-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 -без задоволення.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді О.В.Джихур
І.М.Науменко