01.11.2010 року Справа № 6/29(14/94(9/194))
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Павловського П.П.
суддів Чус О.В. (доповідач), Швеця В.В.,
при секретарі судового засідання Литвин А.П.
представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бобринецького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 12.08.10р. у справі №6/29(14/94(9/194)
за позовом: Бобринецького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області
до: відповідачів:
1) Бобринецької міської ради, Кіровоградська область,
2) виконавчого комітету Бобринецької міської ради, Кіровоградська область,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1 - обласного комунального підприємства "Кіровоградське об'єднане бюро технічної інвентаризації"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:
1) громадянина ОСОБА_2,
2) громадянина ОСОБА_3,
про визнання права власності, визнання незаконними та скасування рішень
В травні 2008року Бобринецький районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Бобринецької міської ради, виконавчого комітету Бобринецької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Кіровоградській області, Обласного комунального підприємства "Кіровоградське об'єднане бюро технічної інвентаризації", громадянин ОСОБА_2, громадянин ОСОБА_3, про визнання права власності, визнання незаконними та скасування рішень.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 12.08.10р. (суддя - Кабакова В.Г.) -в задоволенні позовних вимог -відмовлено.
При винесені оскарженого рішення, господарський суд виходив з того, що позивач не довів належними доказами набуття права власності на спірне майно, до того ж відсутні і підстави визнання рішень, зазначених в позовній заяві незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що на двадцять шостій сесії Бобринецької міської ради четвертого скликання 09.06.2005 прийнято рішення № 806 "Про виділення земельної ділянки для обслуговування нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1" .Даним рішенням з метою забезпечення обслуговування нежитлового приміщення, що належить Бобринецькій міській територіальній громаді і розташоване за адресою АДРЕСА_1, вирішено: виділити зі складу земель загального користування м. Бобринець земельну ділянку площею 342,22 кв.м для обслуговування не житлової будівлі за адресою АДРЕСА_1; Бобринецькому БТІ виготовити технічну документацію на вищевказану будівлю в межах земельної ділянки площею 342,22 кв.м. Дотого ж 12.07.2005 виконавчим комітетом Бобринецької міської ради прийнято рішення № 237 "Про оформлення права власності на цілу нежитлову будівлю в АДРЕСА_1" Даним рішенням виконком Бобринецької міської ради вирішив: затвердити акт технічного обстеження на цілу не житлову будівлю в АДРЕСА_1; оформити право власності на цілу не житлову будівлю в АДРЕСА_1 на територіальну громаду Бобринецької міської ради; доручити Бобринецькому БТІ підготувати та зареєструвати свідоцтво про право власності на цілу нежитлову будівлю в АДРЕСА_1 на територіальну громаду Бобринецької міської ради.
Відповідно до позовних вимог позивач просив визнати зазначені рішення незаконними та скасувати, посилаючись на рішення виконавчого комітету Бобринецької міської ради депутатів трудящих № 144 від 23.06.1972, яким визнано право власності на адміністративне приміщення за районним відділом внутрішніх справ в м. Бобринець по вул. Дзержинського, 54 (том 1, а.с. 19), і на підставі якого 29.06.1972 видано Свідоцтво на право власності на будівлю по вул. Дзержинського, 54, в якому зазначено, що це домоволодіння належить Бобринецькому райвідділу міліції, також позивач просив визнати за ним право власності на будівлю за адресою АДРЕСА_1.
За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; одним із способів захисту права є його визнання.
Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно.
Згідно з пункту 4 статті 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Ні до господарського суду ні до апеляційної інстанції позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту набуття ним у власність будівлі за адресою АДРЕСА_1.
Посилання позивача на наявність у Бобринецького РВ УМВС України в Кіровоградській області права власності на комплекс будівель по вул. Дзержинського, 56, на підставі вказаного розпорядження є безпідставним, оскільки, як вірно зазначено господарським судом, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.12.1999 № 1448-р. лише прийнято пропозицію МВС та Бобринецької міськради, погоджену з Мінекономіки, Мінфіном, Фондом державного майна та Держкомстатом, про передачу в м. Бобринці, зокрема, будівлі Бобринецького райвідділу УМВС України в Кіровоградській області (вул. Дзержинського, 56), що належить до сфери управління МВС, з державної власності у власність територіальної громади міста.
Згідно листа № 77 від 04.06.2008 (том 1, а.с. 45) обласного комунального підприємства "Кіровоградське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", адресованого голові Бобринецької міської ради, в архіві БТІ зберігається інвентарна справа по вул. Дзержинського, 56 (Шевченка, 70, 72/56). Право власності не зареєстровано, але в інвентарній справі зберігається ксерокопія свідоцтва про право власності від 29.06.1972 за Бобринецьким райвідділом міліції по вул. Дзержинського, 54, м. Бобринець, а також ксерокопія рішення Бобринецької міської ради № 144 від 23.06.1972 про видачу свідоцтва про право власності по вул. Дзержинського, 54. Згідно заяви арбітражного керуючого ОСОБА_4 від 15.07.2005 № 235 та ухвали господарського суду від 08.02.2005 у справі № 9/20, а також згідно рішень Бобринецької міської ради № 806 від 09.06.2005, № 237 від 12.07.2005 виділено земельну ділянку площею 342,22 кв.м та видано свідоцтво про право власності від 18.07.2005 № 621 на територіальну громаду Бобринецької міської ради.
Окрім того, БТІ даним листом повідомлено, що право власності по АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 09.11.2007.
В матеріалах справи міститься копія рішення від 09.04.2009 Бобринецького районного суду Кіровоградської області у справі № 2-6/2009р. за позовом ОСОБА_3 до Бобринецького районного відділу Управління внутрішніх справ України у Кіровоградській області про усунення перешкод в реалізації права власності та за зустрічним позовом Бобринецького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області до ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, територіальної громади в особі Бобринецької міської ради про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, згідно якого позовні вимоги до Бобринецького РВ УМВС України в Кіровоградській області про усунення перешкод в реалізації права власності задоволено повністю.
В задоволенні зустрічних позовних вимог Бобринецького РВ УМВС України в Кіровоградській області про визнання недійсними договорів купівлі-продажу відмовлено повністю.
З матеріалів справи вбачається, що рішеннями судів різних інстанцій при вирішенні спору щодо визнання права власності за позивачем на спірне майно - відмовлено, у зв'язку з недоведеністю зазначеного останнім та ненадання ним достатніх доказів.
На підставі викладеного колегія суддів не вбачає підстави для визнання права власності на спірне вищезазначене нерухоме майно за позивачем.
Щодо вимог позивача в частині визнання незаконними та скасування рішення № 806 та рішення № 237, колегія суддів погоджується з господарським судом.
В роз'ясненні Президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" № 02-5/35 від 26.01.2000 з послідуючими змінами. Пунктом 2 цього роз'яснення визначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.
На підставі зазначеного, колегія суддів вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. у зв'язку з чим, приходить висновку про те, що господарським судом правомірно та обґрунтовано відмовлено позивачу в задоволенні позову .
Керуючись ст.ст.101-105, Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Бобринецького районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на рішення господарського суду -залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.08.10р. у справі №6/29(14/94(9/194) -залишити без змін.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П.Павловський
Суддя О.В.Чус
Суддя В.В.Швець