24.11.2010 року Справа № 35/221-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Стрелець Т.Г., Головко В.Г.
при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.
з участю представників сторін:
позивача - Удовицький В.В., представник, довіреність №б/н від 01.11.10;
відповідача -представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
третьої особи що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бондаренко О.В., представник, довіреність №б/н від 23.11.10.
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ФОЗЗІ ОСТ” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2010р. у справі №35/221-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ФОЗЗІ ОСТ”, м. Дніпропетровськ
до відповідача Приватного підприємства “ТЕХНОЛЮКС”, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
з участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -приватне підприємство “ІнКом Аліджи”
про стягнення 50000гр.
22.06.2010р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю “ФОЗЗІ ОСТ” (далі ТОВ “Ост”) про стягнення з приватного підприємства “ТЕХНОЛЮКС” (далі ПП “ТЕХНОЛЮКС”) 50000гр. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що у 2007р. між сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення. На виконання умов договору ТОВ “Ост” у червні 2007р. перерахувало ПП “ТЕХНОЛЮКС” 50000гр., які повинні були бути зараховані в якості орендної плати. Проте позивач так і не отримав приміщення в оренду. Разом з цим, ПП “ТЕХНОЛЮКС” відмовляється повернути сплачено суму, безпідставно утримуючи її. На цій підставі позивач просив стягнути з відповідача безпідставно набути останнім грошові кошти.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2010р. (суддя Широбокова Л.П.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням ТОВ “Ост” звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просило рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт зазначив, що суд дійшов безпідставного висновку про те, що позивачем обрано невірний засіб захисту своїх інтересів.
Під час розгляду справи оголошувалась перерва з 15.11 по 24.11.2010р.
У своїх відзивах відповідач та третя особа зазначили, що рішення суду є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і
обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.
З матеріалів справи вбачається, що 1.06.2007р. ТОВ “Ост” та ПП “ТЕХНОЛЮКС” уклали договір оренди нерухомого майна, зі строком дії договору 10 років. (а.с.10-16,35). При цьому, сторони домовились, що передача орендованого майна орендарю відбудеться не пізніше 1.04.2008р. Крім того, в п.4.2 договору передбачено, що позивач до отримання майна перераховує відповідачу 50000гр., які зараховуються у якості сплати орендної плати за перший місяць оренди.
7.06.2007р. позивач перерахував 50000гр. (а.с.8).
В обумовлений договором строк нерухоме майно ТОВ “Ост” не було.
Як на час звернення позивача до суду, так і на час розгляду справи, дію договору розірвано не було, сам договір у передбаченому законом порядку недійсним не визнано.
Правовідносини, що виникли між сторонами, є правовідносинами щодо належного виконання умов договору оренди, отже повинні регламентуватися відповідними положеннями ЦК та ГК України.
Відповідно до ст.766 ЦК України якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором : вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою або відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Отже не отримавши в обумовлений договором оренди строк майно, не відмовившись від договору та звернувшись до суду з позовом про повернення безпідставно отриманих грошових коштів, позивач обрав непередбачений законом спосіб захисту своїх інтересів, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
За таких обставин колегія суддів не вбачає передбачених ст.104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення суду.
Керуючись ст. 101, 103 -105 ГПК України суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “ФОЗЗІ ОСТ” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.09.2010р. -без змін.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Г. Головко
Суддя Т.Г. Стрелець
Повний текст постанови виготовлено 29.11.2010р.
З оригіналом згідно
Помічник судді О.В. Чабаненко