Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" листопада 2010 р. Справа № 64/282-10
вх. № 8420/5-64
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Кулєш Т.І. за довіреністю від 10.09.10.;
відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства "Сан Кемікал Україна Лімітед", м. Київ;
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Промтранс", м. Харків;
про стягнення 92264,77 грн.
Дочірнє підприємство "Сан Кемікал Україна Лімітед" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Промтранс" основний борг - 65000,00грн., інфляційні втрати - 19627,49грн., 3% річних - 7637,28грн., - всього 92264,77грн.; 922,64грн. державного мита та 236,00грн. витрат на ІТЗ. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач не своєчасно та не в повному обсязі розрахувався за товар, що був фактично поставлений йому позивачем.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.10.10 розгляд справи було відкладено на 09.11.10р.
Представник позивача в судовому засіданні 09.11.10 звернувся до суду із клопотанням про забезпечення позову.
Представник відповідача у судовому засіданні призначеному на 09.11.10 звернувся із клопотанням про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 09.11.10 було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та розгляд справи було відкладено на 23.11.10.
23.11.10 позивач надав до канцелярії суду заяву (вх.№25157), в якій вказує, що позивач відмовляється від 19627,49грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 7637,28грн. та просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 65000,00грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 65000,00грн. боргу .
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, причину неявки не повідомив, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
В січні 2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) було укладено усний договір на багаторазове постачання товару, а саме фарби, що використовується в будівництві для фарбування стін та інших поверхностей, лаку, який також використовується у будівництві, розжижувачі лаку та іншої продукції.
Перший продаж товару відбувся 15.04.08, що підтверджується видатковою накладною № 47 від 15.04.2008 року та рахунком № 47 від 14.04.2008 року на суму 383,52грн., що був виставлений позивачем відповідачу.
Наступний продаж товару відбувся 10.10.08, що підтверджується видатковою накладною 176 від 10.10.08 та 25.12.08, що підтверджується видатковими накладними №235 та №236 від 25.12.08 на загальну вартість 275953,44грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково оплачував вартість отриманого товару, так за 2008 рік заборгованість відповідачем перед позивачем склала 160613,84грн., що підтверджується Актом взаєморозрахунків підписаним сторонами (а.с.31).
В 2009 року продаж товару відбувався в наступному порядку: 13.02.09, що підтверджується видатковою накладною № 32; 02.03.09, що підтверджується накладною № 46 та 03.03.09 за видатковою накладною № 50 на загальну вартість 142328,80грн.
Факт отримання відповідачем товару, що поставлявся йому позивачем, підтверджується відповідними довіреностями, що містяться в матеріалах справи.
В квітні 2009 року між сторонами був складений та підписаний Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.09 по 31.03.09 (а.с.32), відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем становила 179166,72грн., а станом на 31.05.09 року заборгованість у відповідача перед позивачем складала - 155166,72грн. (а.с.33).
Як вбачається з матеріалів справи, за 2009 рік заборгованість за товар становила 92166,72грн. (картка-рахунок 3.6.1 Розрахунки з покупцями).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Проте, така поставка товару відбулася не в межах виконання договору оскільки, товарно - транспортна накладна №273337 від 29.05.08, товарно - транспортна накладна №273442 від 14.07.08, товарно - транспортна накладна №273463 від 23.07.08 та видаткова накладна №361/1 від 24.06.08 не містять посилання на будь-який договір.
Тобто, між сторонами фактично було укладено окремі договори купівлі-продажу відповідно до кожного відвантаження товару позивачем та прийняття його відповідачем згідно відповідної накладної. А письмовим підтвердженням укладання такого договору, у відповідності до п. 1 ст. 208 ЦК України слугує відповідна письмова накладна із зазначенням найменування товару, його кількості та ціни. Проте, з урахуванням особливостей укладення цих договорів купівлі-продажу єдиною істотною їх умовою (договірною категорією) сторони визначили лише найменування та кількість товару і ціну відповідного договору, яка становить загальну вартість товару, який отримано відповідачем за відповідною видатковою накладною, а отже у подальшому сторони мали керуватися положеннями чинного законодавства, що регулює правовідносини купівлі-продажу та загальний порядок виконання зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити товар після його прийняття, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Таким чином, оскільки сторонами строку виконання обов'язку відповідача щодо оплати товару встановлено не було -то, у відповідності до ст.ст. 530, 655, 692 ЦК України, відповідач повинен був розрахуватись за отриману продукцію у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги позивачем.
Позивачем 19.01.10 було надіслано відповідачу лист-претензію № 05 з проханням погашення заборгованості в сумі 92166,72грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами відбувалася переписка, внасідок чого сторонами був погоджений графік погашення заборгованості (а.с.36), відповідно до якого, останній строк платежу був визначений листопадом 2009 року, але відповідач у цей строк заборгованість не сплатив. Відповідно до наступного узгодженого графіку (а.с.39), останній строк оплати боргу датувався серпнем 2010 року, проте, вартість товару поставленого відповідачу повністю оплачена так і не була та внаслідок часткових оплат здійснених відповідачем, заборгованість відповідача перед позивачем становить 65000,00грн.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.
Згідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Враховуючи, що у відповідності до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 65000,00грн. обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Розглянувши заяву позивача від 23.11.10 про відмову від позову в частині заявлених до стягнення 19627,49грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 7637,28грн., суд керується наступним.
Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі, до прийняття рішення по справі, змінити підставу, або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову, або зменшити позовні вимоги.
Відповідно ч. 2 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.
Заява позивача від 23.11.10 підписана представником позивача Кулєш Тарасом Івановичем, що діє на підставі довіреності від 10.09.10, яка підписана директором ДП "Сан Кемікал Україна Лімітед" - Лакнер А.
Відповідно п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
З урахуванням викладеного, приймаючі до уваги, що позивач після роз'яснення судом наслідків припинення провадження у справі, передбачених ст.80 ГПК України, підтримав заяву про часткову відмову від позову, суд приходить до висновку про те, що часткова відмова від позову не суперечить чинному законодавству і тому підлягає прийняттю судом, отже припиняє провадження в цій частині.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене, суд покладає судові витрати на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 509, 526, 530, 610, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п.4 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовільнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Промтранс" (61089, місто Харків, проспект Косіора, 113, код ЄДРПОУ 34633328, п/р 26000289600010 в АТ АКБ "Базис" місто Харків, МФО 351760) на користь Дочірнього підприємства "Сан Кемікал Україна Лімітед" (04080, місто Київ, вулиця Вікентія Хвойки, 21, код ЄДРПОУ 33790460, п/р 26006010002904 в Філії "УніКредіт Банк" місто Київ, МФО 300744) 65000,00грн. основного боргу, 650,00грн. державного мита та 166,26грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Припинити провадження в частині заявлених до стягнення 19627,49грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 7637,28грн.
Суддя
Повний текст рішення складено 29 листопада 2010 року.