Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"23" листопада 2010 р. Справа № 53/256-10
вх. № 8455/1-53
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - позивача - Острога А.Г., за дов
відповідача - Олешко О.В. керівник.
розглянувши справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків
до ТОВ "Аванті Україна", м. Харків
про стягнення 2005,50 грн.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернулось до суду із вимогою про стягнення з ТОВ "Аванті Україна" неустойки у розмірі 2005,50 грн. за несвоєчасне повернення орендованого майна балансоутримувачу в порядку ст.785 ЦК України.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, але доказів в обґрунтування своєї позиції по суті спору до суду не надав, письмового відзиву на вимогу суду не подав.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.
Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
29 вересня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (позивач) та ТОВ "Аванті Україна", м. Харків (відповідач) було укладено договір оренди № 2941-Н на окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення розташовані на 1-му поверсі 5-поверховій будівлі головного адміністративно-виробничого корпусу (інв. №4097), загальною площею 8,4 кв.м., розміщені за адресою:м.Харків, вул. Отакара Яроша, 18, що знаходиться на балансі Державного НД інституту організації і механізації шахтного будівництва.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до умов Договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення, що підтверджується копією акту приймання-передачі орендованого майна від 29.09.2006 року.
Пунктом 5.2 Договору передбачено, що відповідач повинен своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до п. 10.1 зазначеного Договору оренди, термін його дії був встановлений строком на 11 місяців, що діяв з 29.09.2006 року по 28.08.2007 року.
Відповідно до додаткових угод до Договору оренди, строк дії Договору неоднарозово подовжувався, в зв*язку з чим договір оренди №2941-Н від 29.09.2009 року діяв до 27.06.2009 року.
Відповідно до п.5.7 Договору оренди, відповідач був зобов'язаний у разі припинення договору оренди повернути Балансоутримувачу орендоване майно.
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 30.03.2009 року позивач повідомив відповідача про те, що договір оренди подовжуватись не буде. Відповідач відмовився підписувати угоду про припинення Договору оренди та сплату неустойки, повернувши її листом від 08.04.2010 року.
13.10.2009 року об'єкт оренди був повернутий відповідачем, що підтверджується актом приймання-передачі від 13.10.2009 року, копія якого долучена до матеріалів справи.
Враховуючи строк закінчення Договору оренди 27.06.2009 року, відповідач неправомірно користувався орендованим майном до 13.10.2009 року (моменту його повернення).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином, не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Стаття 229 ГК України визначає, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завданні невиконанням зобов'язання, також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим кодексом та іншими законами.
Згідно статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 785 ЦК України передбачено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
За період з дати закінчення договору оренди - 27.06.2009 року по дату фактичного повернення орендованого майна за актом приймання-передачі 13.10.2009 року, позивачем нараховано неустойку у розмірі 2778,94 грн.
У зв"язку із зарахуванням позивачем в рахунок неустойки надмірно сплачених орендарем коштів - 773,44 грн. сума неустойки до стягнення складає 2005,50 грн.
Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів про погашення неустойки, а також, враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк, позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 2005,50 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.
Відповідно до п.5 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону. Ухвалами господарського суду Харківської області від 27.09.2010 року, 19.10.2010 року та 10.11.2010 року було зобов*язано відповідача надати до суду відзив на позовну заяву з наданням відповідних документів в його обґрунтування; докази належного виконання умов договору або документальне і нормативне обґрунтування своїх заперечень проти позову. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач умисно ухилився від вчинення дій, які були на нього покладені господарським судом -відзив на позов не подав, а тому керуючись п.5 ст.83 ГПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход Державного бюджету України штраф у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, що відповідно складає 850,00 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 626, 759, 785, ст.ст. 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 ГПК України,-
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті Україна" (61110, м.Харків, вул.Печенізька, 1-А, к.2, код 32439298) на користь державного бюджету (стягувач: регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, одержувач коштів - УДК у Фрунзенському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ № 24134610, р/р № 31114094700010, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22080300, символ звітності банку 094) неустойку в сумі 2005,50 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті Україна" (61110, м.Харків, вул.Печенізька, 1-А, к.2, код 32439298) до державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31110095700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) державне мито в сумі 102,00 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті Україна" (61110, м.Харків, вул.Печенізька, 1-А, к.2, код 32439298) на користь держбюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31219264700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 264).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті Україна" (61110, м.Харків, вул.Печенізька, 1-А, к.2, код 32439298) до державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, код ЄДРПОУ № 24134490, р/р № 31110095700002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) штраф за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом в розмірі 850,00 грн.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя
повний текст рішення підписано судом 26.11.2010 року