"22" листопада 2010 р.Справа № 12-30/138-09-3452
За позовом Прокурора м. Іллічівська Одеської області в інтересах держави в особі Іллічівської міської ради Одеській області
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю „Облкомунбуд”
про розірвання договору оренди землі
Колегія суддів господарського суду Одеської області у складі:
Головуючий суддя: Цісельський О.В.
Судді: Оборотова О.Ю.
Фаєр Ю.Г.
За участю представників сторін:
від прокурора: Пшенічко С.О. -посвідчення № 140 від 25.11.2009р.
від позивача: Скрипниченко Д.В. -довіреність від 11.01.2010р.
від відповідача: Бочевар Р.П. -довіреність від 29.05.2010р.
СУТЬ СПОРУ: прокурор м. Іллічівська Одеської області в інтересах держави в особі Іллічівської міської ради Одеській області (надалі -ІМР) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Облкомунбуд” (надалі -ТОВ „Облкомунбуд”) в який просить розірвати договір оренди землі, укладений 30.01.2008р. між Іллічівською міською радою Одеської області та ТОВ „Облкомунбуд” на підставі рішення Іллічівської міської ради від 26.10.2007р. № 322/30-V і зареєстрований в Одеській регіональній філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” 13.02.2008р. за № 040850800024, про оренду земельної ділянки загальною площею -5,00га, розташованої в промислової зоні в м. Іллічівську Одеської області.
Ухвалою господарського суду від 15.07.2009р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно № 30/138-09-3452 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
25.08.2009р. від відповідача по справі надійшла заява (вх. № 21195) в якій він просить суд зупинити провадження у справі до розгляду Одеським окружним адміністративним судом справи № 2а-3374/09/1570 про стягнення податкової заборгованості з ТОВ „Облкомунбуд” за позовом Прокурора м. Іллічівська в інтересах держави в особі ДПІ у м. Іллічівську.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.09.2009р. провадження у справі № 30/138-09-3452 -зупинено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі № 30/138-09-3452 від 02.03.2010р. ухвалу господарського суду Одеської області від 01.09.2009р. по справі № 30/138-09-3452 скасовано, справу передано на розгляд господарського суду Одеської області.
Ухвалою господарського суду від 15.03.2010р. справу № 30/138-09-3452 прийнято до провадження в іншому складі суду, їй присвоєно № 12-30/138-09-3452 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою господарського суду від 12.04.2010р., за спільною заявою учасників судового процесу, термін розгляду справи було продовжено на один місяць, а саме до 11.06.2010р.
07.06.2010р. від відповідача по справі надійшла заява (вх. № 14471) в якій він просить суд зупинити провадження у справі до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги, поданої ТОВ „Облкомунбуд” 03.06.2010р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2010р. провадження у справі № 12-30/138-09-3452 -зупинено.
Ухвалою Вищого господарського суду України по справі № 12-30/138-09-3452 від 07.07.2010р. ТОВ „Облкомунбуд” відмовлено в задоволені клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.10.2010р. провадження у справі № 12-30/138-09-3452 поновлено та справу призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.
У зв'язку із призначенням справи № 12-30/138-09-3452 до колегіального розгляду розпорядженням голови господарського суду Одеської області за № 303-р від 19.10.2010р. визначено склад колегії суддів господарського суду Одеської області для колегіального розгляду справи № 12-30/138-09-3452: головуючий суддя -Цісельський О.В., судді Фаєр Ю.Г. та Оборотові О.Ю.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.10.2010р. справу № 30/138-09-3452 прийнято до провадження колегії суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя -Цісельський О.В., судді Фаєр Ю.Г. та Оборотові О.Ю. та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
Представник прокурора позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити
Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, письмової позиції щодо позову суду не надав..
В процесі розгляду справи з боку представників сторін до суду були надані додаткові документи, які судом були оглянуті у судових засіданнях та долучені до матеріалів справи в якості документальних доказів.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи, суд встановив:
На підставі рішення сесії Іллічівської міської ради від 26.10.2007р. № 322/30-V між ІМР (орендодавець) та ТОВ „Облкомунбуд” (орендар) було укладено договір оренди землі від 30.01.2008р. який зареєстровано у Одеській регіональній філії ДП ЦДЗК 13.02.2008р. за № 040850800024.
Відповідно до п.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 040850800024) із земель сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою: м. Іллічівськ, промислова зона.
Згідно п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,00га, в тому числі 0га -під існуючою забудовою.
Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено на 49 років, до 26.10.2056 року.
Відповідно до п.9 договору на підставі пункту 24 рішення ІМР від 11.01.2008р. № 356-V у відповідності з п.8 розділу 11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України „Про державний бюджет на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” установлена річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній та комунальній власності, у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України „Про плату за землю”, до прийняття ІМР рішення про порядок розрахунку орендної плати за землю. Орендна плата вноситься орендарем виключно в грошовій формі (у гривнях) до прийняття ІМР рішення про порядок розрахунку орендної плати за землю. Орендна плата за землю вноситься орендарем на рахунок орендодавця.
Пунктом 11 договору встановлено, що орендна плата вноситься в такі строки: орендна плата за земельні ділянки сплачується платником за базовий період, якій дорівнює календарному місяцю, щомісячно, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.
Орендна плата справляється також у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору. Розмір орендної плати переглядається у випадках і з моменту зміни розмірів нормативної грошової вартості земельної ділянки, за домовленістю сторін або в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до п.14. договору земельна ділянка передається в оренду для розташування терміналу по збиранню металоконструкцій.
Згідно з другим абзацом п.15 орендарю надається право зводити будівлі і споруди, згідно затвердженої відповідно вимогам законодавства проектною документацією, проводити поліпшення стану земельної ділянки для її ефективного використання згідно цільового призначення.
Згідно з п.26 договору до прав орендодавця віднесено, зокрема, вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням; вимагати своєчасного внесення орендарем орендної плати.
Відповідно до п.33 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї сторони внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та в наслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктами 36,37 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону і умов договору. Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.
07.11.2007р. за актом встановлення в натурі меж земельної ділянки, наданої ТОВ „Облкомунбуд” для розташування терміналу по збиранню металоконструкцій на території м. Іллічівськ та прийоми - передачі межових знаків було проведено встановлення в натурі меж земельної ділянки наданої для розташування терміналу по збиранню металоконструкцій в довгострокову оренду строком на 49 років ТОВ „Облкомунбуд” та в натурі межі земельної ділянки закріплені 4 межовими знаками.
За актом прийому -передачі земельної ділянки, розташованої за адресою:м. Іллічівськ промислова зона (що є додатком до договору оренди землі) ІМР передала, а ТОВ „Облкомунбуд” прийняло в оренду земельну ділянку площею 5,00га.
Відповідно до Розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких проведена, на 30.01.2008р., що є додатком до договору, розмір орендної плати на рік за орендуєму відповідачем земельну ділянку становить до 26.10.2010р. - 189855 грн., після 26.10.2010р. -455730грн.
Відповідно до наданого позивачем листа ДПІ у м. Іллічівську за № 27253/10/24-00 від 18.10.2010р. за ТОВ „Облкомунбуд” станом на 18.10.2010р. рахується податковий борг в сумі 275600грн.
Відповідно до наданих відповідачем платіжних доручень (копії є у матеріалах справи) останнім 19.10.2010р. в рахунок сплати заборгованості з орендної плати за землю було перераховано позивачу 100600грн.
Таким чином на час розгляду справи за відповідачем рахується борг зі сплати за оренду землі в сумі -175000грн.
Прокурор, посилаючись на те, що відповідач тривалий термін не сплачує оренду землі, тим самим порушує права позивача як власника землі та вважає, що й зумовило звернення прокурора м. Іллічівська з відповідною позовною заявою до господарського суду Одеської області.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Приписи ст.13 Конституції України визначають, що від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Абзац 4 ст. 55 Конституції України встановлює, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 142 Конституції України визначає, зокрема, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Статтею 145 Конституції України встановлено, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст.16 ЦК України).
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Згідно п.1,8 ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Пунктом „в” статті 96 Земельного кодексу України встановлено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Стаття 206 Земельного кодексу України визначає,, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Приймаючи до уваги, що об'єктом оренди у спірних правовідносинах виступає земельна ділянка, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду землі”.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Стаття 13 вищенаведеного Закону визначає, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно ст. 21 Закону України „Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Спеціальним законом що регулює відносини зі сплати за землекористування є Закон України „Про плату за землю”.
Згідно із ст. 2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про плату за землю” об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.
Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки (ст. 13 Закону України „Про плату за землю”).
Згідно зі ст. 20 Закону України „Про плату за землю” платежі за землю зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Як встановлено матеріалами справи, а саме листа ДПІ у м. Іллічівську за № 27253/10/24-00 від 18.10.2010р. за відповідачем станом на 18.10.2010р. рахується податковий борг зі сплати оренди землі в сумі 275600грн.
Відповідно до наданих відповідачем платіжних доручень (копії є у матеріалах справи) останнім 19.10.2010р. в рахунок сплати заборгованості з орендної плати за землю було перераховано позивачу 100600грн.
Таким чином на час розгляду справи за відповідачем рахується борг зі сплати за оренду землі в сумі -175000грн.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідач не надав суду жодного доказу або обґрунтування під ставності несплати орендної плати за землю.
Відповідно до п. д ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Підсумовуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора м. Іллічівська Одеської області в інтересах Держави в особі Іллічівської міської ради Одеської області є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому такими що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст.44 - 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32,33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Прокурора м. Іллічівська Одеської області - задовольнити.
2. Розірвати договір оренди землі, укладений 30.01.2008р. між Іллічівською міською радою Одеської області (68003, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Леніна, 33, код ЄДРПОУ 04057043) та товариством з обмеженою відповідальністю „Облкомунбуд” (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 58, код ЄДРПОУ 33215845) на підставі рішення Іллічівської міської ради від 26.10.2007р. № 322/30-V і зареєстрований в Одеській регіональній філії державного підприємства „Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” 13.02.2008р. за № 040850800024, про оренду земельної ділянки загальною площею -5,00га, розташованої в промислової зоні в м. Іллічівську Одеської області
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Облкомунбуд” (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 58, код ЄДРПОУ 33215845) на користь Державного бюджету України (одержувач ГУДКУ у Одеській області, р/р 31114095700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460) держмито в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн.
4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Облкомунбуд” (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 58, код ЄДРПОУ 33215845) на користь Державного бюджету (одержувач ГУДКУ у Одеській області, р/р 31213264700008, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, ЄДРПОУ 23213460) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Накази видати у порядку ст.116 ГПК України.
Рішення підписане 29.11.2010р.
Суддя