01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"18" листопада 2010 р. Справа № 7/231-09
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Прокурора Бородянського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області, м. Київ
до Житлово-комунального підприємства «Пісківське», смт. Пісківка, Бородянський район, Київська область,
про стягнення 88 578,00 грн.
за участю представників учасників судового процесу:
від позивача: Грицаєнко К.М. -представник за довіреністю б/н від 26.08.2010 року;
Курукч Д.Н. -представник за довіреністю б/н від 27.09.2010 року,
від відповідача: Федієнко О.В. -представник за довіреністю б/н від 01.12.2009 року;
від прокуратури: Василюк О. І. -прокурор, посвідчення №143 від 24.11.2009 року
секретар судового засідання: Яцук Е.В.
Обставини справи:
Прокурор Бородянського району звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою №2794 від 28.09.2009 року (вх. №5592 від 01.10.2009 року) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області (далі -позивач) до Житлово-комунального підприємства «Пісківське»(далі -відповідач) про стягнення 88 578,00 грн. збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на матеріали перевірки, проведеної головним спеціалістом - держінспектором ОНПС в Київській області щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Житлово-комунальним підприємством «Пісківське», за результатами якої встановлено порушення відповідачем вимог ст. 43 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України -а саме, відсутність у відповідача дозволу на спеціальне водокористування (самовільне водокористування з артезіанських свердловин, розміщених на території ЖКП «Пісківське», без відповідного дозволу).
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.2009 року було порушено провадження у справі №7/231-09 та призначено її розгляд на 17.11.2009 року.
У судовому засіданні 17.11.2009 року представник відповідача у справі подав письмові пояснення щодо суті спору №300 від 16.11.2009 року, в яких відповідач повідомляє суд про те, що ним вживались всі необхідні заходи для отримання спеціального дозволу на водокористування, однак з незалежних від Житлово-комунального підприємства «Пісківське»причин такий дозвіл був одержаний лише 22.06.2009 року, термін дії якого визначений з 29.04.2009 року по 01.01.2012 року. При цьому відповідач також зазначає, що за весь період водокористування без дозволу ним оплачувалось таке водокористування, на підтвердження чого надав суду копії платіжних доручень. Подані пояснення та додані до нього документи залучені судом до матеріалів справи.
У судовому засіданні 17.11.2009 року господарським судом було оголошено перерву до 03.12.2009 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2009 року на підставі клопотання відповідача №313 від 02.12.2009 року про зупинення провадження у справі, провадження у справі №7/231-09 було зупинено до вирішення по суті справи №2-а 10648/1070.
14.10.2010 року через загальний відділ господарського суду Київської області від Житлово-комунального підприємства «Пісківське»надійшла заява №205 від 13.10.2010 року (вх. №12259), якою відповідач повідомляє суд про закінчення розгляду справи №2-а 10648/1070, на підставі чого ухвалою суду від 14.10.2010 року провадження у справі №7/231-09 було поновлено та призначено її розгляд на 04.11.2010 року.
У зв'язку з неявкою у судове засідання представників відповідача та прокуратури, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, розгляд справи було відкладено на 18.11.2010 року.
В судовому засіданні 18.11.2010 року прокурор та представники позивача позовні вимоги підтримали, вважають їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Представник відповідача у справі у судовому засіданні 18.11.2010 року подав заперечення №329 від 17.11.2010 року на позовну заяву, в яких відповідач стверджує про неправомірність нарахування позивачем збитків на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом державного комітету України по водному господарству №290 від 29.12.2001 року. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позовну заяву.
У судовому засіданні 18.11.2010 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін та прокурора, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:
25.05.-26.05.2009 року головним спеціалістом -державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Київській області Васильєвим В.П. в присутності директора Яригіна Є.Г. була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ЖКП «Пісківське», що знаходиться у Київській області, Бородянському районі, смт. Пісківка, вул. Калініна, 2.
За результатами перевірки складено Акт від 25.05.-26.05.2009 року, де зафіксовано порушення відповідачем природоохоронного законодавства, зокрема самовільне здійснення водокористування з артезіанських свердловин без відповідного дозволу (копія акту наявна в матеріалах справи). З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час вказаної перевірки, головним спеціалістом -державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища в Київській області Васильєвим В.П. був виданий припис від 27.05.2009 року, згідно п. 4 якого було зобов'язано відповідача в Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища оформити: дозвіл на спецводокористування. Даний припис був отриманий директором Житлово-комунального підприємства «Пісківське» Яригіном Є.Г., що підтверджується його підписом на зазначеному документі.
Згідно довідки Житлово-комунального підприємства «Пісківське»б/н і дати в період з 2008 року (з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року) об'єм використаної води із свердловин складає 103 100 (сто три тисячі сто) куб. м., а в період з 01.01.2009 року по 01.04.2009 року -22 900 (двадцять дві тисячі дев'ятсот) куб. м.
На підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 року № 290 державним інспектором охорони навколишнього природного середовища було розраховано розмір збитків завданих відповідачем державі на підставі даних обсягів спожитої води, наданих Житлово-комунальним підприємством «Пісківське», у сумі 88 578,00 грн. (копія розрахунків в матеріалах справи).
У зв'язку з заподіянням державі збитків у сумі 88 578,00 грн., внаслідок порушення відповідачем природоохоронного законодавства, державною екологічною інспекцією в Київській області на адресу відповідача була направлена претензія №71 від 10.06.2009 року про відшкодування збитків. Надіслана претензія була отримана Житлово-комунальним підприємством «Пісківське»18.06.2010 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Житлово-комунальне підприємство «Пісківське»у листі-відповіді №147 від 07.07.2009 року вимоги претензії №71 від 10.06.2009 року відхилила в повному обсязі.
Оскільки відповідач повністю заперечив вимоги претензії та визначений розмір збитків не сплатив, прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Київській області.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту перевірки від 25.-26.05.2009 року, відповіді на претензію №71 від 10.06.2009 року та письмових поясненнях щодо суті спору №300 від 16.11.2009 року та не заперечується відповідачем, останній порушував вимоги природоохоронного законодавства в частині спеціального водокористування шляхом експлуатації наявних артезіанських свердловин без відповідного дозволу. Однак, при цьому відповідач зазначає, що отримання дозволу на спеціальне водокористування лише 22.06.2009 року, стало наслідком неправомірних дій Державного управління екології та природних ресурсів в Київській області.
Одночасно, господарським судом досліджено, що несвоєчасна видача дозволу на спеціальне водокористування була наслідком дій самого відповідача, а саме невиконання ним законодавчо встановлених вимог до документів та їх переліку, необхідних для оформлення такого дозволу, що підтверджується наявними копіями листів Державного управління екології та природних ресурсів в Київській області №05-09/650 від 29.02.2008 року про відмову у видачі дозволу, №05-09/616 від 03.03.2009 року. Також, аналогічного висновку дійшов Київський окружний адміністративний суд у постанові від 21.06.2010 року у справі №2-а-1961/10/1070 за позовом Житлово-комунального підприємства «Пісківське»до Державного управління екології та природних ресурсів в Київській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів, якою Житлово-комунальному підприємству «Пісківське»було відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Таким чином, відповідно до ст. 44 Водного кодексу України здійснення спеціального водокористування можливе лише за наявності відповідного дозволу.
Частиною 1 ст. 48 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.
Спеціальне водокористування є платним, а видача дозволу здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державними органами водного господарства, - в разі використання поверхневих вод, державними органами геології - в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я - в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин (ст. 49 Водного кодексу України).
Як встановлено господарським судом, та підтверджується довідкою відповідача б/н і дати, ним в період з 2008 року (з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року) було здійснено самовільне (без відповідного дозволу) споживання води у розмірі 103 100 (сто три тисячі сто) куб. м., а в період з 01.01.2009 року по 01.04.2009 року -22 900 (двадцять дві тисячі дев'ятсот) куб. м.
Згідно зі ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. При цьому, відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні, зокрема, у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Стаття 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлює, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища підлягає компенсації, як правило, у повному обсязі без застосування норм заниження розміру стягнення.
Згідно з положеннями ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що прокурор при визначенні розміру збитків, спричинених відповідачем внаслідок самовільного водокористування, застосовує Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затверджену наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001 року №290. Однак, господарський суд вважає, що застосування вищезазначеної Методики до даних відносин є безпідставним, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 року № 37, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.1995 року за № 162/698, затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (далі -Методика №37 від 18.05.1995 року).
Зазначена Методика встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і застосовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів. Зазначена Методика є обов'язковою для інспекторів інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів України (п. 1 даної Методики).
Пункт 4.2. Методики від 18.05.1995 року №37 чітко визначає, що відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, а саме самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спецводокористування.
Крім того, відповідно до п. 7.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 року № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища»у справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням вод та іншими порушеннями законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, слід керуватися приписами статей 440, 453 Цивільного кодексу, статті 111 Водного кодексу та статтею 68 Закону. Розмір шкоди у таких випадках визначається відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінекобезпеки від 18.05.95 № 37 (з подальшими змінами), як правило, у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Господарський суд враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України, який в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 10.12.2004 року № 17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля»вказав, що у справах про відшкодування шкоди, заподіяної забрудненням і засміченням вод, іншими порушеннями водного законодавства, слід керуватися, зокрема, ст. 111 Водного кодексу України, статтями 1166, 1192 Цивільного кодексу України. Розмір шкоди при цьому визначається відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року № 37 (зі змінами, внесеними наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 31 січня 2002 року № 48); зареєстрована в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 року за № 162/698).
Господарський суд звертає увагу, що на даний час наказ №37 від 18.05.1995 року втратив чинність згідно з наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року № 389, який набрав законної сили з 25.08.2009 року. Однак враховуючи те, що наказ №37 від 18.05.1995 року, яким затверджена вищезазначена Методика, діяв на момент вчинення відповідачем правопорушення, то при розрахунку розміру збитків слід застосовувати саме вказану Методику.
Відтак, при самовільному водоспоживанні розмір збитків повинен визначається за формулою: Зс.б. = W х Тар., де W -об'єми води при самовільному водокористуванні, куб. м; Тар. - діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 куб. м.
При цьому для розрахунків розміру збитків завданих самовільним водокористуванням за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року слід застосовувати вимоги п.6 ст. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 30.11.2006 року №398-V, п.6 ст. 3 якого встановлено, що запроваджуються нормативи збору за спеціальне водокористування в частині використання поверхневих та підземних вод згідно з додатком №2 до цього Закону, який є його невід'ємною частиною.
Згідно із Додатком №2 до вищенаведеного Закону для території Київської області встановлений збір за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод для території Бородянського району Київської області в розмірі 14,06 коп./куб.м.
При цьому, Додатком №2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 року №309-VІ (який вступив в дію з 16.06.2008 року) встановлений збір за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод для території Бородянського району Київської області в розмірі 16,08 коп./куб.м.
Оскільки у 2008 році був встановлений збір за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод у розмірі 14,06 коп./куб.м., і з 16.06.2008 року такий збір був змінений до 16,08 коп./куб.м. та, враховуючи те, що з надої відповідачем довідки неможливо встановити обсяги помісячного споживання води, господарський суд для розрахунку розміру збитків вважає за необхідне розділити 103 100 куб.м. (об'єм самовільно спожитої води за 2008 рік) на дві рівні частини та враховуючи вищевикладене встановив, що за період з 01.01.2008 року по 16.06.2008 року відповідачем спожито 51 550 куб.м води та за період з 16.06.2008 року по 31.12.2008 року відповідачем спожито 51 550 куб.м води.
Таким чином, за розрахунком господарського суду, здійсненим відповідно до Методики №37 від 18.05.1995 року без застосування норм зниження розміру стягнення, розмір збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання води складає:
- за період з 01.01.2008 року по 16.06.2008 року 7 247,93 грн.=51 550 куб.м. (об'єм самовільно спожитої води за період з 01.01.2008 року по 16.06.2008 року) х 0,1406грн. (встановлений збір на воду);
- за період з 16.06.2008 року по 31.12.2008 року 8 289,24 грн.=51 550 куб.м. (об'єм самовільно спожитої води за період з 16.06.2008 року по 31.12.2008 року) х 0,1608грн. (встановлений збір на воду).
Отже, розмір збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання води за період 2008 року складає 15 537,17 грн. (7 247,93 грн.+ 8 289,24 грн.).
Для розрахунків розміру збитків завданих самовільним водокористуванням за період з 01.01.2009 року по 01.04.2009 року слід застосовувати вимоги Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 03.06.2008 року №309-VI.
Згідно із Додатком №2 до вищенаведеного Закону для території Бородянського району Київської області встановлений збір за спеціальне водокористування в частині використання підземних вод в розмірі 16,08 коп./куб.м.
Таким чином, за розрахунком господарського суду, здійсненим відповідно до Методики №37 від 18.05.1995 року, розмір збитків, завданих державі внаслідок самовільного використання води складає: 22900 куб.м. (об'єм самовільно спожитої води за період з 01.01.-по 01.04.2009 року) х 0,1608грн. (встановлений збір на воду) = 3 682,32 грн.
Отже, беручи до уваги проведені розрахунки, господарським судом встановлено, що розмір збитків, спричинених відповідачем внаслідок самовільного водокористування становить 19 219,49 грн. (15 537,17 грн., за водоспоживання без спецдозволу у період 2008 року+3 682,32 грн., за водоспоживання без спецдозволу у період з 01.01.2009 року по 01.04.2009 року).
За таких обставин, господарський суд Київської області дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, у сумі 19 219,49 грн. В іншій частині позову, а саме в стягненні 69 358,51 грн. збитків (88 578,00 грн. - 19 219,49 грн.), суд відмовляє.
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Як визначено п. 30 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються Генеральна прокуратура України та її органи -за позовами, з якими вони звертаються до суду або господарського суду в інтересах громадян і держави.
Згідно п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розмір ставок державного мита із заяв майнового характеру справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).
Враховуючи, що ціна позову становить 88 578,00 грн., то державне мито, яке підлягає стягненню становить 885,78 грн. (1 % ціни позову), однак враховуючи, що в позові частково відмовлено, з відповідача підлягає стягненню 192,19 грн. державного мита.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово-комунального підприємства «Пісківське»(07820, Київська область, Бородянський район, смт. Пісківка, вул. Калініна, 2, код ЄДРПОУ 31646783) на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету р/р 31518921700128, код одержувача 235695872, МФО 821018, банк одержувача в ГУДКУ у Київській області 19 219 (дев'ятнадцять тисяч двісті дев'ятнадцять) грн. 49 коп. збитків.
3. Стягнути з Житлово-комунального підприємства «Пісківське»(07820, Київська область, Бородянський район, смт. Пісківка, вул. Калініна, 2, код ЄДРПОУ 31646783) в доход Державного бюджету України судові витрати: 192 (сто дев'яносто дві) грн. 19 коп. державного мита та 51 (п'ятдесят одну) грн. 19 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В. М.
Рішення підписане 25.11.2010 року