01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"11" листопада 2010 р. Справа № 10/184-10
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Казміренко Л.В.
розглянувши справу № 10/184-10
за позовом відкритого акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ;
довідкритого акціонерного товариства «Факел», м. Фастів;
про стягнення 5 496 774,34 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Волков Г.В., довіреність № 4475/11.5.2. від 13.07.2010р.;
від відповідача: Луговик Є.В., довіреність № 106/254 від 15.09.2010р.;
Міщенко О.В., довіреність № 106/252 від 15.09.2010р.
До Господарського суду Київської області з позовом звернулось відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк»(далі -позивач) до відкритого акціонерного товариства «Факел»(далі -відповідач) про стягнення 5 496 774,34 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/212к-07 та Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/213к-07 від 08.06.2007р. та
несвоєчасно погасив заборгованість за кредитом та відсотками за користування кредитними коштами, в останнього виникла заборгованість у загальній сумі 5 496 774,34 грн., яка складається з простроченої заборгованості по Договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/212к-07 від 08.06.2007р.: по процентам у сумі 1 338 323,32 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту за вказаним договором за період з 21.02.2010р. по 19.08.2010р. у сумі 408 808,63 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 21.02.2010р. по 26.08.2010р. -141 215,00 грн., 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту -241 133,01 грн., 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів - 51 647,25 грн., штрафу за невиконання п. 4.3. кредитного договору у сумі 181 000,00 грн.; по Договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/213к-07 від 08.06.2007р.: по процентам у сумі 1 845 757,82 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту за вказаним договором за період з 21.02.2010р. по 19.08.2010р. у сумі 518 879,74 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 21.02.2010р. по 26.08.2010р. -202 838,04 грн., 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту - 190 755,45 грн., 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів -70 715,61 грн., штрафу за невиконання п. 4.3. кредитного договору у сумі 313 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.09.2010р. порушено провадження у справі № 10/184-10 та призначено її до розгляду на 16.09.2010р.
В судовому засіданні 16.09.2010р. представник позивача заявив клопотання про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в зв'язку з чим, відповідно до ст. 77 ГПК України, було оголошено перерву до 16.09.2010р. о 14 год. 50 хв.
Відповідно до ч. 7 ст. 811 ГПК України, на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з заявленим представником позивача клопотанням, в засіданні суду 16.09.2010р. здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду».
До господарського суду Київської області через загальний відділ від відкритого акціонерного товариства «Факел»надійшов відзив на позовну, з якого вбачається, що останній заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити ВАТ «ВТБ Банк»в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що позивач вже реалізував своє право на захист своїх порушених прав, що виключає можливість повторного звернення до суду, що підтверджується рішенням Господарського суду Київської області від 20 жовтня 2009 року у справі № 18/168-10 та доказами виконання виконавчого напису нотаріуса № 376 від 28.01.2009р., вчиненого на Іпотечному договорі від 08.06.2007р.
Крім того, у судовому засіданні представник відповідача надав клопотання про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, відмовив в його задоволенні, оскільки воно не відповідає приписам п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України, так як предмет спору та підстави у справі № 10/184-10 не співпадають з предметом та підставами у справі № 18/168-09.
Ухвалою від 16.09.2010р. суд відклав розгляд справи на 05.10.2010р., у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.
Присутні у судовому засіданні 05.10.2010р. представники сторін надали витребувані судом докази.
Ухвалою від 05.10.2010р. суд відклав розгляд справи на 26.10.2010р., зв'язку з необхідністю витребування нових доказів по справі.
Присутній у судовому засіданні 26.10.2010р. представник позивача частково надав витребувані судом документи.
Представники відповідача подали заяву про застосування наслідків спливу позовної давності та заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Крім того, на підставі ст. 69 ГПК України, представник позивача подав клопотання про продовження строку вирішення спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 11.11.2010р.
Також, ухвалою від 26.10.2010р. суд продовжив строк вирішення спору на п'ятнадцять днів до 15.11.2010р.
Присутній у судовому засіданні 11.11.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та подав додаткові пояснення по справі.
Представники відповідачів проти позовних вимог заперечили та подали доповнення до відзиву на позовну заяву.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
08.06.2007р. між закритим акціонерним товариством «Внєшторгбанк», правонаступником якого, на підставі п. 1.1. Статуту, є відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк»(за договором -кредитор) та відкритим акціонерним товариством «Факел»(за договором -позичальник) було укладено Договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/212к-07 (далі -договір кредиту 1) та Договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/213к-07 (далі -договір кредиту 2).
На умовах, визначених договорами кредитів 1 та 2, позивач надав відповідачеві кредитні кошти в межах максимального ліміту заборгованості 5 300 000,00 грн. та 6 000 000,00 грн. відповідно, з подальшим зменшенням максимального ліміту заборгованості, згідно з графіком, передбаченим договорами кредитів та кінцевим терміном повернення заборгованості 04.06.2010р.
Відповідно до положень п. 3.3.6, 3.3.8. договорів кредитів, відповідач зобов'язався сплачувати позивачеві проценти в розмірі та порядку, передбаченому договорами кредитів, та повернути позивачеві в повному обсязі кредит у строк, визначений п. 1.1. Договорів.
Згідно ст. 345 Господарського кодексу України, кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за договорами кредитів між сторонами було укладено Іпотечний договір від 08 червня 2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 3687, відповідно до умов якого (п. 2.1.) відповідач в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту 1 та договором кредиту 2 передав в іпотеку нерухоме майно:
- будівлі побутових приміщень головного корпусу та блоку допоміжних цехів, А, загальною площею 5 111,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Фастів, Промвузол, буд. б/н;
- блок допоміжних цехів зі складом металу, А, загальною площею 10 337,1 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Фастів, Промвузол, буд. б/н;
- головний корпус зі складом металу, А, загальною площею33 188,4 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Фастів, Промвузол, буд. б/н;
- водозабірну споруду 1 загальною площею 24,6 кв. м., трансформаторну підстанцію водозабірної споруди 2, загальною площею 157,0 кв. м., що знаходиться за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Тітова, буд. б/н, що належать відповідачу.
Відповідно до п. 2.3. договору іпотеки, вартість предмета іпотеки, визначена сторонами договору, становить 20 354 166,00 грн.
Враховуючи факт порушення відповідачем умов п. 1.1., 3.3.6 договорів кредиту, відповідно до положень п. 4.4 договорів, у разі невиконання відповідачем протягом строку, більшого, ніж 15 днів з моменту направлення позичальнику (відповідачу) кредитором (позивачем) письмового повідомлення про порушення зобов'язань, визначених п.п. 3.3.2, 3.3.4-3.3.7, 3.3.9-3.3.20 договору кредиту 1 та договору кредиту 2, в тому числі про порушення зобов'язань зі сплати процентів в порядку, визначеному п. 2.5 договорів, та/чи порушення відповідачем умов договорів, якими забезпечується виконання зобов'язань щодо повернення кредитних коштів по кредитним договорам, термін повернення кредитних коштів вважається таким, що настав, та відповідно відповідач зобов'язаний погасити вказані Кредити, сплатити проценти за фактичний час використання кредитних коштів та нараховані штрафні санкції.
10.12.2008р. позивач вручив генеральному директору відповідача лист-вимогу за вих. № 254/200-08-2, в якому банк вимогав протягом 30 днів з моменту направлення даної вимоги виконати свої зобов'язання, що виникли у зв'язку з порушенням кредитних договорів, повернути прострочену та поточну заборгованості з погашення кредитів, процентів за користування кредитами, а також сплатити штрафні санкції за порушення строків погашення кредитів та прострочення строків сплати процентів за користування ними. При цьому, боржника було повідомлено, що у разі залишення даної вимоги без задоволення, банк, відповідно до умов чинного законодавства, умов кредитних договорів та умов іпотечного договору, буде змушений здійснити стягнення заборгованості з ВАТ «Факел»шляхом звернення стягнення на предмети іпотеки або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
Згідно п. 4.2.3 Іпотечного договору, у разі невиконання (неналежного виконання) відповідачем умов основного зобов'язання, позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі, включаючи основну суму боргу (кредит) та будь-яке збільшення цієї суми відповідно до умов основного зобов'язання, проценти за користування кредитом, пеню та інші платежі і санкції, що передбачені та/або випливають з основного зобов'язання.
Позивач, на підставі ст. 33 Закону України «Про іпотеку»та ст. 18 Цивільного кодексу України, звернуся за захистом своїх цивільних прав шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
Згідно ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
У разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю (боржнику), письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону (ст. 35 Закону «Про іпотеку»).
Відповідно до п. 6.2. іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя (позивача) на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або за домовленістю сторін, згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, укладеним шляхом здійснення застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
28.01.2009р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А. вчинено виконавчий напис на іпотечному договорі та звернуто стягнення на предмет іпотеки з метою задоволення вимог позивача в сумі 11 128 884,06 грн., яка склалась з поточної та простроченої заборгованості по кредитам та відсоткам станом за період з 01 липня 2008 року по 28 січня 2009 року.
Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Відповідно до ст. 90 Закону України «Про нотаріат», стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Строк предявлення виконавчого напису до виконання встановлений в один рік (ч. 1 ст. 91 вказаного Закону).
Позивач 07.08.2009р. звернувся до органів державної виконавчої служби за примусовим виконанням виконавчого напису нотаріуса № 376 від 28.01.2009р.
Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служи Міністерства юстиції України від 11.08.2009р. було відкрито виконавче провадження про стягнення 11 128 884,06 грн. за рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, зазначеного у виконавчому написі нотаріуса.
Таким чином, після звернення позивача за примусовим виконанням виконавчого напису до органів державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження, зобов'язання відповідача перед позивачем стали визначатись приписами виконавчого напису № 376 від 28.01.2009р. та постанови про відкриття виконавчого провадження №14185099 від 11.08.2009р., якими відповідача було зобов'язано виконати виконавчий напис нотаріуса у 7-денний термін з моменту отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. При невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій.
Отже, після вчинення виконавчого напису і передачі його на виконання органам державної виконавчої служби, дія положень договорів щодо строків користування та мети користування кредитними грошовими коштами припинилась в наслідок дії положень ст. 3, 18, 24, 30 Закону України «Про виконавче провадження», якими визначено порядок примусового виконання виконавчих документів, яким, у даному випадку, є виконавчий напис, вчинений нотаріусом на Іпотечному договорі від 08.06.2007р. Внаслідок чого відповідач втратив право користуватися отриманими кредитними коштами, натомість, у відповідача виникло зобов'язання достроково повернути всю суму отриманих кредитних коштів та процентів, нарахованих за час їх фактичного користування, згідно з приписами п. 4.4 кредитних договорів.
Таким чином, отримані відповідачем грошові кошти втратили статус кредитних коштів, якими б відповідач мав право користуватися і за користування якими з певною метою на протязі визначеного сторонами строку зобов'язаний був би сплачувати проценти.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
18.08.2010р. платіжним дорученням № U 133204 Міністерство юстиції України перерахувало ВАТ «ВТБ Банк»отримані від відповідача 17.08.2010р. грошові кошти за виконавчим провадженням ВП 14185099, згідно виконавчого напису № 376 виданого 28.01.2009р., в розмірі 11 140 084,06 гривні.
19.08.2010р., у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення, згідно з виконавчим документом, постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служи Міністерства юстиції України виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса № 376 від 28.01.2009р. закінчено.
Відтак, відповідач, на підставах, встановлених законом «Про виконавче провадження», виконав зобов'язання і воно припинилось виконанням, проведеним належним чином.
Приписами статті 18 Цивільного кодексу України передбачено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Отже, вчинивши 28.01.2009 року виконавчий напис на іпотечному договорі, що зареєстровано в реєстрі за № 376, нотаріус здійснив захист цивільних прав позивача, порушених відповідачем, а позивач, отримавши стягнуте за виконавчим написом повністю реалізував своє право на захист своїх порушених прав.
Як вбачається з умов Іпотечного договору від 08.06.2007р., сторони не погоджували розмір відсотків, який підлягає сплаті за основним зобовязанням, починаючи з дати звернення стягнення на предмет іпотеки.
Таким чином, у разі відсутності угод до кредитних договорів, щодо розміру відсотків після звернення стягнення на предмет іпотеки, у позивача відсутні підстави для нарахування відсотків за користування кредитами.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. При цьому державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Строки здійснення виконавчого провадження встановлені пунктом 3.7. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, згідно з яким державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.
Статею 62-1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса, відповідно до якого орган державної виконавчої служби здійснює реалізацію предмету іпотеки в порядку, встановленому іпотечним договором.
Пунктом 6.5 Іпотечного договору від 08.06.2007р. визначено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до якого реалізація предмету іпотеки, на який звернуто стягнення за виконавчим написом нотаріуса, проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною за ринковими цінами на день реалізації предмета іпотеки, з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Згідно ч. 1 ст. 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.
Проте, відповідно до принципів розумності та справедливості на кредитора покладається обов'язок вживати необхідних заходів, щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобов'язання, але у всякому разі, не сприяти їх збільшенню.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобовязана утримуватися від дій, які могли б порушувати права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Матеріали справи свідчать, що позивач, звернувши стягнення на предмет іпотеки, з метою забезпечення вимог за кредитними договорами та достроковим погашенням відповідачем суми кредитів, не вжив заходів щодо своєчасного стягнення заборгованості шляхлм реалізації предмету іпотеки відповідно до порядку, встановленого п. 6. 5 договору іпотеки, а саме: позивач предявив виконавчий напис до виконання лише 07.08.2009р. та не вчинив дій щодо дотримання органом державної виконавчої служби строків здійснення виконавчого провадження, оскільки фактичне виконання виконавчого напису нотаріуса № 376 від 28.01.2009р. відбулось більше ніж через рік з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. При цьому, позивач не скористався правами, наданими стягувачеві згідно з Законом України «Про виконавче провадження», щодо оскаржування дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, а продовжував нараховувати відсотки за користування кредитами та пеню за прострочення погашення відсотків та суми кредитів, що свідчить про штучне збільшення вимог за кредитними договорами.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про припинення між позивачем та відповідачем договірних правовідносини за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/212к-07 та Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/213к-07 від 08.06.2007р. з моменту вчинення виконавчого напису нотаріуса та про виникнення правовідносин щодо його виконання, які вже регулюються приписами Закону України «Про виконавче провадження». У зв'язку з цим, можливість нарахування відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату відсотків, пені за несвоєчасне повернення кредиту та інших штрафних санкцій за порушення договірних зобовязань, в той час коли вже закінчились договірні правовідносини за кредитними договорами та виникли правовідносини по виконанню виконавчого напису нотаріуса, відсутня.
Крім того, з наданих в обґрунтування позовних вимог розрахунків сум нарахованих процентів вбачається, що заявлена до стягнення прострочена сума заборгованості за процентами та штрафні санкції за договором кредиту 1 нараховані за період з 08.06.2007р. по 20.08.2010р., а за договором кредиту 2 -нараховані за період з 11.06.2007р. по 20.08.2010р.
Проте, як свідчать надані суду докази, рішенням Господарського суду Київської області від 20 жовтня 2009 року у справі № 18/168-10 за позовом ВАТ «ВТБ Банк»до ВАТ «Факел»про стягнення 3007099,86 грн. позовні вимоги задоволено повністю. Суд стягнув з відповідача на користь позивача за рахунок заставного майна суму боргу в розмірі 3007099,86 грн., а саме: заборгованість за нарахованими відсотками та штрафними санкціями за період з 28.01.2009 року по 12.08.2009 року. Вказане рішення набрало законної сили у встановленому законом порядку.
Отже, рішенням Господарського суду Київської області від 20 жовтня 2009 року у справі № 18/168-10 було задоволено вимоги позивача, які є частиною предмету спору у справі № 10/184-10.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції від 07.12.2009 року відкрито виконавче провадження ВП №16411798 з виконання наказу господарського суду Київської області №18/168 виданого 18.11.2009 року на підставі рішення цього ж суду у справі №18/168-09 від 20.10.2009 року.
11 серпня 2010 року позивач, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», звернувся до Фастівського міськрайонного управління юстиції з заявою від 10.08.2010р. з вимогою повернути наказ Господарського суду Київської області №18/168, виданий 18.11.2009р. стягувачу без виконання та застосувати наслідки завершення виконавчого провадження, передбачені ст. 38 Закону щодо припинення чинності арешту майна боржника.
На підставі вказаної заяви постановою відділу державної виконавчої служби Фастівського міськрайонного управління юстиції від 16.08.2010р. виконавче провадження ВП № 16411798 з виконання наказу Господарського суду Київської області № 18/168, виданого 18.11.2009р. на підставі рішення цього ж суду у справі №18/168-09 від 20.10.2009р., закінчено згідно п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»і відповідно ст. 38 Закону не може бути розпочате знову.
Вказані обставини свідчать про те, що позивач вже реалізував своє право на захист своїх порушених прав про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 3 007 099,86 грн., що виключає можливість повторного звернення до суду з тими ж самими вимогами, оскільки позивач з власної ініціативи відізвав наказ господарського суду з відділу державної виконавчої служби.
Отже, виходячи з вищенаведених обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Дата складання та підписання повного тексту рішення -12.11.2010 р.