Рішення від 11.11.2010 по справі 14/150-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2010 р. Справа № 14/150-10

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Поліщук О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Ілюшко С. А. (довіреність № 02-15 від 13.01.2010 р.);

від відповідача: ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_1 від 14.05.2008 р.);

від третьої особи-1: Квас В. І. (протокол № 27 від 28.07.2008 р.);

від третьої особи-2: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Закритого акціонерного товариства „Будівельна компанія „Укренергобуд”, м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Вишгород

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Житлоінвест-гарант”, м. Київ;

2) Комунального комерційного унітарного підприємства „Фінансова компанія „Житло-Інвест” Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ;

про стягнення 442 250, 00 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ЗАТ „Будівельна компанія „Укренергобуд” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 420 717, 82 грн. вартості двох однокімнатних квартир, 21 532, 18 грн. отриманого доходу від безпідставного набутого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо надання послуг за договором про співпрацю б/н від від 06.12.2004 р. та додатковою угодою № 1 до договору про співпрацю б/н від 06.12.2004 р., і безпідставним набуттям двох однокімнатних квартир в якості авансової винагороди за майбутнє виконання відповідачем обов'язків за вказаними договорами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2010 р. порушено провадження у справі № 14/150-10 за позовом ЗАТ „Будівельна компанія „Укренергобуд” до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 442 250, 00 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 11.08.2010 р.

11.08.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 25.08.2010 р.

25.08.2010 р. судове засідання у призначений судом час відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 11.08.2010 р. не відбулось з поважних причин.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.08.2010 р. призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 08.09.2010 р.

08.09.2010 р. у судовому засіданні відповідач повідомила суд про зміну свого прізвища, у зв'язку із реєстрацією у 2008 р. шлюбу, в підтвердженням чого нею було надано суду свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2.

08.09.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 16.09.2010 р.

15.09.2010 р. до канцелярії суду від відповідача надійшло заперечення б/н від 15.09.2010 р. на позовну заяву, у якій вона просила суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки відповідачем було виконано свої зобов'язання за договором перед позивачем у повному обсязі.

16.09.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 13.10.2010 р.

13.10.2010 р. до канцелярії суду від позивача надійшло письмове пояснення № 02/395 від 13.10.2010 р. щодо позовної давності по справі № 14/150-10, у яких він просить суд визнати поважними причини пропущення ним позовної давності по справі № 14/150-10.

13.10.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 29.10.2010 р. Також даною ухвалою залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - ТОВ „Фінансова компанія „Житлоінвест-гарант” та залучено до участі у справі третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Комунальне комерційне унітарне підприємство „Фінансова компанія „Житло-Інвест” Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

29.10.2010 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 10.11.2010 р.

10.11.2010 р. до канцелярії суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення № 02/426 від 10.11.2010 р. по справі № 14/150-10.

10.11.2010 р. у судовому засіданні представник третьої особи-2 надав документи, витребувані судом, та письмові пояснення № 112/05-898 від 09.11.2010 р. на позовну заяву, у яких третя особа-2 зазначила, що відповідач не надав підтверджуючих документів щодо виконання ним робіт за договором.

Представник третьої особи-1 у судовому засіданні надав документи, витребувані судом, та письмові пояснення № 343 від 10.11.2010 р. по справі № 14/150-10.

10.11.2010 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 11.11.2010 р.

11.11.2010 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позову повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник третьої особи-1 у судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, просив суд вирішити спір з урахуванням його письмових пояснень.

Представник третьої особи-2 у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.12.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про співпрацю, згідно умов п. 1.1. якого предметом договору є участь підприємця в реалізації квартир при будівництві багатоповерхового житлового будинку, з метою залучення коштів фізичних та юридичних осіб.

Згідно п. 1.2. договору об'єкт реалізації: 113-квартирний житловий будинок по АДРЕСА_1.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. договору підприємство зобов'язане надавати підприємцю інформацію стосовно будівництва будинків м. Чернігова та не реалізовувати вище зазначені квартири без участі підприємця.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору підприємець зобов'язаний залучати юридичних і фізичних осіб до паювання об'єкту будівництва, надаючи при цьому повну інформацію про об'єкт паювання та порядок оформлення пайових договорів та дотримуватись термінів перерахування коштів по договорах з пайовиками.

Пунктом 6.1. договору визначено строк його дій, згідно якого договір починає діяти з часу підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

09.01.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору про співпрацю від 06.12.2004 р., згідно умов п. 1.1. якого предметом угоди є участь підприємця в залученні фізичних і юридичних осіб для укладання з підприємством пайового договору на будівництво 15 квартир в складі будівництва 9-ти поверхового 126-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_2.

Згідно п. 2.2. додаткової угоди № 1 в авансовому порядку за виконання підприємцем цієї додаткової угоди по залученню 15 пайовиків, підприємство в якості оплати передає підприємцю в 126-квартирному жилому будинку дві однокімнатні квартири № 12 і № 27.

Відповідно до п. 2.3. додаткової угоди № 1 підприємство зобов'язано до закінчення дії додаткової угоди самостійно не реалізовувати квартири, перелічені в додатку № 2.

Пунктом 3.1. додаткової угоди № 1 передбачено, що підприємець зобов'язаний залучати фізичних і юридичних осіб до пайового будівництва житлового будинку через пайові внески, надаючи при цьому їм всю необхідну техніко-економічну інформацію на основі цієї додаткової угоди, а також альбому НОМЕР_3 на 57 аркушах.

Пунктом 4.1. додаткової угоди № 1 визначено строк її дії, згідно якого строк дії додаткової угоди № 1 -до 26.06.2007 р.

На виконання умов договору та додаткової угоди № 1 до нього (п. 2.2.) позивачем було передано, а відповідачем було прийнято дві квартири № 12 та № 27 по АДРЕСА_2, що підтверджується актом прийому-передачі квартири від 22.10.2006 р., підписаним повноважними представниками сторін.

10.03.2010 р. позивач звернувся до відповідача із претензією № 02/102 від 03.03.2010 р., у якій просив відповідача у 7-ми денний строк з моменту отримання претензії надіслати документи, що свідчать про виконання ним обов'язків за договором та додатковою угодою № 1 до нього або повернути отриманий аванс у вигляді двох квартир № 12 та № 27 у вигляді грошових коштів в розмірі їх вартості на суму 442 250, 00 грн. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 7773 від 03.03.2010 р. про відправлення рекомендованого листа № 63359710 і повідомленням про вручення поштового відправлення.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 цього ж кодексу встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 цього ж кодексу передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що додатковою угодою № 1 до договору про співпрацю не був встановлений строк виконання відповідачем обов'язку, передбачений п. 3.1. угоди, по залученню фізичних і юридичних осіб до пайового будівництва житлового будинку через пайові внески, і протягом дії угоди позивач не звертався до відповідача із будь-якою вимогою про його виконання.

Частиною 1 ст. 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 цього ж кодексу передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом у процесі розгляду справи, відповідач належним чином і відповідно до умов договору та додаткової угоди № 1 до нього виконав свої обов'язки перед позивачем у повному обсязі, що підтверджується актом прийняття-передачі послуг від 06.02.2007 р., підписаним повноважними представниками сторін, що свідчить про припинення зобов'язань відповідача перед позивачем шляхом їх виконання.

Докази, надані суду позивачем та третіми особами у процесі розгляду справи, що підтверджують залучення саме третіми особами грошових коштів від фізичних і юридичних осіб на інвестування будівництва квартир, перелік яких був визначений у додатках до договору про співпрацю і додаткової угоди № 1 до нього, що були укладені між позивачем та відповідачем, не виключають виконання відповідачем своїх обов'язків по пошуку і залученні цих осіб до пайового будівництва цих самих квартир.

Крім того, як було зазначено вище, пунктом 4.1. додаткової угоди № 1 визначено строк її дії, згідно якого строк дії додаткової угоди № 1 -до 26.06.2007 р.

Натомість, позивач звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою № 02/299 від 15.07.2010 р. до відповідача лише 16.07.2010 р.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що 08.06.2010 р. вже звертався в господарський суд Київської області із позовною заявою № 02/254 від 07.06.2010 р. до відповідача з даного спору, однак ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2010 р. його позовна заява була повернута без розгляду. У зв'язку із чим, позивач просить суд поновити строки позовної давності, що були пропущені згідно ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України з поважних причин.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 цього ж кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 5 ст. 261 цього ж кодексу передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Отже, позивач звернувся в господарський суд Київської області із позовною заявою № 02/299 від 15.07.2010 р. до відповідача із спливом строків позовної давності, що сплили ще до звернення ним в господарський суд Київської області із позовною заявою № 02/254 від 07.06.2010 р. до відповідача. До того ж, звернення до господарського суду із позовною заявою із порушенням порядку її подання та із порушенням вимог щодо форми і змісту позовної заяви, що встановлені Господарським процесуальним кодексом України, не є поважною причиною пропущення позовної давності.

За таких обставин, що відповідач належним чином і відповідно до умов договору та додаткової угоди № 1 до нього виконав свої обов'язки перед позивачем у повному обсязі, позовні вимоги позивача про стягнення із відповідача 420 717, 82 грн. вартості двох однокімнатних квартир, 21 532, 18 грн. отриманого доходу від безпідставного набутого майна, у зв'язку із невиконанням відповідачем вищевказаних обов'язків, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та незаконними, а тому не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову повністю.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

26 листопада 2010 р.

Попередній документ
12554553
Наступний документ
12554557
Інформація про рішення:
№ рішення: 12554556
№ справи: 14/150-10
Дата рішення: 11.11.2010
Дата публікації: 03.12.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію