25 лютого 2025 року м. Київ
Справа № 382/1465/24
Провадження № 22-ц/824/4139/2025
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А. М.,
суддів: Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит
Фінанс»
відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядкуписьмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 жовтня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У серпні 2024 року позивач в особі представника - адвоката Горшкодер В. О. звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до вимог якого просив стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 22793 грн. та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 04.02.2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс, Код ЄДРПОУ: 38548598 (надалі за текстом ТОВ «Укр Кредит Фінанс», або «Кредитодавець», або «Позивач») і фізичною особою, якою ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 (надалі за текстом «Відповідач», або «Позичальник», або «Боржник») за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1150-9386 (надалі за текстом «Кредитний договір»).
Як вбачається із змісту кредитного договору разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений; - у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A5141, для підписання Кредитного договору 1150-9386 від 04.02.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 4 600,00 грн.; - строк кредитування 300 днів; - базовий період* 18 днів; - промо % ставка 0,25 % в день; знижена % ставка 2,50 % в день; - стандартна % ставка 3,00 % в день.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору.
В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленогоумовами Кредитного договору.
Станом на 25.06.2024 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить**: 43 102,00 гривень, а саме: - прострочена заборгованість за кредитом 4 600,00 гривень; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 38 502,00 гривень.
Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у сумі 20 309,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 22 793,00 гривень.
Оскільки відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав та має заборгованість, позивач був змушений звернутися з відповідним позовом до суду та просив стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за Кредитним договором, а лише її частину, а саме:
- прострочену заборгованість за кредитом 4 600,00 гривень;
- прострочену заборгованість за нарахованими процентами 18 193,00 гривень,
що разом становить 22 793,00 (двадцять дві тисячі сімсот дев'яносто три грн. 00 коп.) гривень.
По суті позовних вимог Відповідачем суду першої інстанції надано заперечення, в яких ОСОБА_1 посилається на звільнення від обов'язку сплачувати на користь Кредитодавця проценти від час карантину та воєнного стану. Відсутність первинного документа з перерахування коштів Кредитодавцем, та непропорційно велику суму плати за користуванням кредитними коштами.
Рішенням Яготинського районного суду Київської обл. від 14.10.2024 р. позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» м.Київ бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407 (код ЄДРПОУ 38548598) 5 725 (п'ять тисяч сімсот двадцять п'ять) гривень 49 (сорок дев'ять) копійок заборгованості за кредитним договором, а також 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок судових витрат сплачених позивачем.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що враховуючи висновки Верховного Суду України викладені у постанові від 4 листопада 2015 року у справі № 6-1120цс15, і Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц та від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц, та враховуючи, що нарахований позивачем розмір відсотків річних по договору в сумі 18193,00 грн. майже у чотири рази перевищує розмір вказаного в договорі тіла кредиту, становить надмірний та невиправданий майновий тягар для відповідача, порушує принципи добросовісності та розумності.
Тому, з огляду на викладене позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, та згідно власного розрахунку суду першої інстанції з відповідача на користь позивача слід стягнути тіло кредиту в розмірі 4600,00 грн., і відсотки в розмірі 1125 гривень 49 копійок, і відповідно до задоволених вимог слід стягнути судовий збір з відповідача на користь позивача в розмірі 605,60 грн.
Не погоджуючись з судовим рішенням, 08 листопада 2024 року через систему «Електронний суд» представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Шевченко В. О. подала апеляційну скаргу. У обґрунтуванні доводів апеляційної скарги відповідач вказує на:
Суд першої інстанції належним чином не з'ясував обставини, що мають значення для справи, а саме «природу» процентів які просив стягнути Позивач.
Судом першої інстанції не враховано, що відповідно до п. 4.6. Кредитного договору - Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою:
Стандартна процентна ставка становить 3.00% (три цiлих, нуль сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/ або Пільговою процентною ставкою).
У п. 10.1 кредитного договору зазначено - Позичальник за умови дотримання вимог, передбачених п.п.10.2, 10.3 цього Договору, користується програмами лояльності Кредитодавця та сплачує проценти (відсотки) за користування Кредитом за наступними ставками:
- Промо-ставка (вид акційної процентної ставки) становить 0.25% (нуль цiлих, двадцять п'ять сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом протягом перших 18 (вісімнадцять ) календарних днів першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця…
- Пільгова процентна ставка становить 2.50% (дві цiлих, п'ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом протягом першого Базового періоду, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника спробувати скористатися послугами Кредитодавця…
- Знижена процентна ставка становить 2.50 % (дві цiлих, п'ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом, яка надається Кредитодавцем виключно як знижка на користування Кредитом та є заохоченням Позичальника до сумлінного виконання умов Договору.
Відповідно до п. 4.4. зазначено, Базовий період складає 18 (вісімнадцять цiлих, нуль сотих ) календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду, крім наступного випадку: якщо Позичальник у поточному Базовому періоді має заборгованість зі сплати процентів і здійснив повне погашення цієї заборгованості, в дату погашення вказаної заборгованості перебіг поточного Базового періоду припиняється достроково та з наступного календарного дня починається перебіг наступного Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.
Звертає суду на те, що базовий період - строк протягом якого боржник (позичальник) бажає сплачувати саме процент за користування кредитом (в даному випадку - 18 днів), який він сам обирає при заповнення заявки на отримання грошових коштів. А строк кредитування - строк на який видаються грошові кошти, якими він може користуватися (в даному випадку - 300 днів до 30.11.2024 року).
Отже, на думку Кредитора, умови Кредитного договору передбачають нарахування процентів виключно протягом строку дії кредитного договору.
1. Справедливість умов кредитного договору.
Вказує, що вказані умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Вважає, що позивачем дотримано вимоги, зокрема ст. 1048, 1056-1 ЦК України щодо встановлення розміру процентів за користування суми кредитом, що була надана (проінформована, доведена до відома) Відповідачу, оскільки останнім не заперечується (визнається) укладення договору на вищезазначених умовах.
2. Відсутність факту нарахування будь-якої пені Кредитодавцем.
Відповідач зазначає, що в розділі 8 Кредитного договору передбачена відповідальність Позичальника за неналежне виконання Кредитного договору, та Позивач не нараховував Відповідачу жодних процентів, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов Кредитного договору.
Відповідно до п 8.4. кредитного договору - Позичальник звільняється від обов'язку сплатити на користь Кредитодавця проценти від неповерненої суми Кредиту за кожен день прострочення в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України, неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання за даним Договором, які виникли у зв'язку з порушенням Позичальником зобов'язань за цим Договором під час дії карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями) та/або у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину. Крім того, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Крім того, Позивачем дотримано нових правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування, викладених у Законі України № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», Ніяких штрафних санкцій Відповідачу за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором не нараховувались.
Зауважує, що нові правила не передбачають скасування відсотків за користування кредитними коштами згідно договору. Таке нарахування є правомірним з боку кредитора.
Жодних штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів за ст. 625 ЦК України) Позивачем Відповідачу не нараховувалося, а отже судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права і як наслідок фактично «скасована» істотна умова Кредитного договору щодо нарахування процентів за користування кредитним коштами.
Враховуючи викладене, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вважає, що судом першої інстанції не було з'ясовано обставин справи щодо підстав нарахування процентів Відповідачу і як наслідок зроблено хибний висновок про те, що проценти нараховувалися за не належне виконання умов Кредитного договору, в той час як проценти нараховувалися за користування кредитним коштами протягом визначеного сторонами строку кредитування.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі за позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
19 листопада 2024 року матеріали справи № 382/1465/24 надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2025 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Відповідачем до Київського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу надано не було.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише
у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Встановлено, що 04.02.2023 р. між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 а допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено кредитний договір № 1150-9386.
Кредитний договір у відповідності до норм ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений між сторонами у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України «Про електронну комерцію». Відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор A5141, для підписання Кредитного договору №1150-9386 від 04.02.2023 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 4 600,00 грн.; - строк кредитування 300 днів; - базовий період* 18 днів; - промо % ставка 0,25 % в день; знижена % ставка 2,50 % в день; - стандартна % ставка 3,00 % в день.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши Відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору.
Позивач через АТ КБ «ПриватБанк» з яким укладено договір №4010 надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов'язання за Договором своєчасно та в повному обсязі. Таким чином на підтвердження факту видачі кредиту, Кредитодавець додає до цієї Позовної заяви документи що підтверджують перерахування кредитних коштів.
Станом на 25.06.2024 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить**: 43 102,00 гривень, а саме: - прострочена заборгованість за кредитом 4 600,00 гривень; - прострочена заборгованість за нарахованими процентами 38 502,00 гривень.
Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у сумі 20 309,00 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 22 793,00 гривень.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення в повній мірі не відповідає.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Установлено, що кредитний договір між сторонами був укладений в електронній формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснино в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір про надання кредиту підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 04 лютого 2023 року правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, ОСОБА_1 таких не надала, що в силу положень статей 12, 81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій кредитний договір не був би укладений між сторонами, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача та відповідача.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).
Відповідно до п. 4.6. вищевказаного кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дату фактичного повернення всієї суми кредиту, за наступною ставкою: стандартна процентна ставка - 3,00 % за кожен день прострочення кредитом (застосовується протягом усього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою). Знижена процентна ставка - 2,50 %, право користування кредитом за такою ставкою згідно умов, визначених п. 10.1 цього договору. Пільгова процентна ставка - 2,50 %, право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п. 10.1 цього договору.
За пунктом 4.8 вищевказаного кредитного договору, строк кредитування, тобто, строк, на який надається кредит позичальнику, складає 300 календарних днів (до 30 листопада 2023 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику, строк договору є рівним строку кредитування.
Відповідно до п. 2.3. кредитного договору для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендував позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування згідно розрахунку у вигляді таблиці, відображеній у договорі.
Відповідно, п. 4.10 договору передбачена орієнтовна вартість кредиту (за весь строк кредитування складає 46 000,00 грн. та включає а себе суму кредиту та проценти за користування кредитом.
Отже, сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування з 04 лютого 2023 року по 30 листопада 2023 року за користування кредитними коштами.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору.
До позовної заяви було надано розрахунок заборгованості, який є чітким, повним та розгорнутим по окремим категоріям. Даних на його спростування матеріали справи не містять.
Отже, вимоги позивача про стягнення відсотків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Як убачається з розрахунку заборгованості, позивач не нараховував штраф та пеню за не виконання зобов'язання відповідачем, а тому посилання відповідача на п. 8.4 кредитного договору та посилання суду першої інстанції на висновки Великої Палати Верховного Суду України в постанові від 18.03.2020 по справі № 902/417/18, у постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 703/1181/16-ц та від 20 березня 2019 року у справі № 761/26293/16-ц , на висновки Верховного Суду у постанові від 4 листопада 2015 року у справі № 6-1120цс15, є помилковим.
Зазначені висновки стосуються правовідносин, які не належать до правовідносин які підлягають перегляду у даній справі, та натомість стосуються пені, розміру неустойки як каральної санкції, а також відсотків річних як вигляд відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі частини другої статті 625 ЦК України.
Потрібно розрізняти проценти за користування кредитними коштами (ст. 536 ЦК України) і відсотки (відсотки річних ст. 625 ЦК України), що є мірою відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно способом захисту майнових прав та інтересів кредитора. Такі відсотки застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання.
Суд першої інстанції невірно дослідив наявні у матеріалах справи докази, та неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим дійшов передчасного висновку про надмірний та невиправданий майновий тягар для Відповідача, який порушує принципи добросовісності та розумності.
Враховуючи викладене колегія судів дійшла до висновку, що усі істотні умови договору були погоджені між позивачем та відповідачем, відповідали чинному на момент укладення кредитного договору законодавству, не порушували прав Позичальника, а тому їх не можна вважати надмірними для Відповідача.
Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 жовтня 2024 рокупідлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в повному обсязі.
Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 жовтня 2024 рокупідлягає скасуванню та ухваленню нового судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, розподіл судових витрат здійснює Київський апеляційний суд, судові витрати понесені ТОВ «Укр Кредит Фінанс»в розмірі 3 633,60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги підлягають стягенню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс».
Керуючись ст. ст. 141, 263, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити.
Рішення Яготинського районного суду Київської області від 14 жовтня 2024 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс».
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548594, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) суму заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4 600,00 грн., а також 18 193,00 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, разом 22 793,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (код ЄДРПОУ 38548594, місцезнаходження: 01133, місто Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 407) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633, 60 грн.
Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач А. М. Стрижеус
Судді: Л. Д. Поливач
О. І. Шкоріна