справа № 357/12462/23
головуючий у суді І інстанції Кошель Б. І.
провадження № 22-ц/824/1500/2025
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
19 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Мостової Г.І.,
суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф.,
за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Мамаєва Дмитра Юрійовича на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 травня 2024 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» до ОСОБА_1 , третя особа: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, -
У жовтні 2023 року ТОВ «ВКФ Фарби України» звернулося до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило суд:
визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване у реєстрі за № 2-1386, видане 23 листопада 2022 року державним нотаріусом Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко І.О. на ім'я ОСОБА_1 щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: майнових прав на об'єкт нерухомості (двокімнатна квартира АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:050:0046). Загальна вартість майнових прав на об'єкт нерухомості на день укладення договору становить 449 050 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 74 841 грн 67 коп., і належали померлому на підставі договору № 82/1/ШК купівлі продажу майнових прав, укладеного 17 листопада 2014 року між ТОВ «ВКФ Фарби Україна» (код ЄДРПОУ 31108022) та ОСОБА_2 .
Позов обґрунтовано тим, що 17 листопада 2014 року між ТОВ «ВКФ Фарби України» та ОСОБА_2 укладений договір купівлі продажу майнових прав № 82/1/ШК.
Предметом договору сторони визначили майнові права на об'єкт нерухомості, що розташований в об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_2 з такими характеристиками: об'єкт - квартира № 99 - кількість кімнат - 2; загальна площа, кв.м. - 64.15; поверх - 14.
Зазначеним договором визначено вартість майнових прав, порядок та момент їх передачі тощо.
Станом на дату звернення із цим позовом ОСОБА_2 сплачено за договором грошові кошти у загальному розмірі 217 187 грн 46 коп., що становить 48 % від вартості майнових прав.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
23 листопада 2022 року державним нотаріусом Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко І.О. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано у реєстрі за № 2-1386.
Із свідоцтва про право на спадщину вбачається, що спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_1 .
Спадщина, на яку видано свідоцтво про право на спадщину, складається з майнових прав на об'єкт нерухомості (двокімнатна квартира АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:050:0046).
При цьому, у свідоцтві про право на спадщину також зазначено й про те, що загальна вартість майнових прав становить 449 050 грн, у тому числі ПДВ 20% - 74 841 грн 67 коп., і належали померлому на підставі договору купівлі продажу майнових прав № 82/1/ ШК, укладеного 17 листопада 2014 року між ТОВ «ВКФ Фарби України» та ОСОБА_2 .
Позивач зазначає, що відповідач успадкувала майнові права на об'єкт нерухомості - квартиру № 99 загальною площею 64,15 кв.м у повному обсязі (100% майнових прав) при тому, що спадкодавцем вартість майнових прав сплачено лише частково.
Укладеним між сторонами договором чітко визначено необхідність підписання акта приймання-передачі майнових прав, як обов'язкового елемента та підстави переходу права власності на майнові права від позивача до ОСОБА_2 .
Видача оскаржуваного свідоцтва про право на спадщину обумовила набуття відповідачем безоплатно частини майнових прав на вищезазначений об'єкт нерухомості, обумовила порушення умов договору, знівелювала встановлений договором порядок передачі майнових прав та фактично, обумовила позбавлення позивача права власності на майнові права з огляду на те, що спадкодавцю такі майнові права не передавались взагалі, в тому числі частково, а повний обсяг отриманих на підставі свідоцтва про право на спадщину обсяг відповідачем майнових прав не є оплаченим, тобто набутий відповідачем безоплатно.
Відповідач, успадкувавши майнові права на об'єкт нерухомості - квартиру № 99 загальною площею 64,15 кв.м., набула більшого обсягу прав, ніж був наявний в ОСОБА_2 на момент його смерті, оскільки останній, як спадкодавець, не набув права власності на майнові права узагалі.
Наслідком такого спадкування є протиправне та незаконне позбавлення позивача права власності на майнові права.
Позивач наголошує, що незважаючи на факт надання або ненадання відповідачем примірника договору, нотаріус, при виконанні обов'язку щодо перевірки складу спадкового майна був зобов'язаний встановити на підставі належних документів сам факт набуття ОСОБА_2 права власності на майнові права (майнових прав).
Крім того, договором чітко передбачено документ, який є свідченням передачі майнових прав та підтвердженням права власності на такі майнові права, а саме акт прийому-передачі майнових прав, який між позивачем та ОСОБА_2 не укладався та відсутній взагалі.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 травня 2024 року задоволено позов ТОВ «ВКФ Фарби України».
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване у реєстрі за № 2-1386, видане 23 листопада 2022 року державним нотаріусом Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко І.О. на ім'я ОСОБА_1 щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме майнових прав на об'єкт нерухомості (двокімнатна квартира АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:050:0046). Загальна вартість майнових прав на об'єкт нерухомості на день укладення договору складає 449 050 грн, у тому числі ПДВ 20% - 74 841 грн 67 коп., і належали померлому на підставі договору № 82/1/ШК купівлі-продажу майнових прав, укладеного 17 листопада 2014 року між ТОВ «ВКФ Фарби України» та ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що держаним нотаріусом видано оспорюване свідоцтво про право на спадщину за законом на підставі документа (листа), який не підписувався директором ТОВ «ВКФ Фарби України», на підтвердження чого позивачем під час розгляду справи судом першої інстанції надано висновок експерта № 1-29/01 за результатами проведення почеркознавчої експертизи.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Мамаєв Д.Ю. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 травня 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем у позовній заяві не конкретизовано підстави для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, а обґрунтування позовної заяви фактично зводиться до неналежного виконання нотаріусом своїх обов'язків при оформленні спадщини, що не є підставою для визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.
Вказує, що до відповідача, як спадкоємця за законом переходять всі належні спадкодавцеві ОСОБА_2 як покупцеві майнових прав права та обов'язків відповідно до умов договору купівлі-продажу майнових прав.
Тобто, до складу спадкового майна відповідача належить і обов'язок сплатити 50% загальної вартості майнових прав на об'єкт нерухомості, так і 50% загальної вартості внесків, які вже були сплачені спадкодавцем на виконання умов пункту 4.3.1 договору.
Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції суду стосовно того, що вона не може набути майнових прав на квартиру, у зв'язку з неповною оплатою померлим ОСОБА_2 .
Щодо цього вказує, що відповідач з свого боку виконав покладений на нього обов'язок стосовно оплати коштів на рахунок позивача, а саме сплатив 50% вартості об'єкту фінансування відповідно до пункту 4.2. договору.
Також зазначає, що відповідач не відмовляється від оплати решти 50% вартості майнових прав, проте передумовою для виконання цього обов'язку є направлення позивачем повідомлення про введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію, і надалі протягом 5 днів і дня отримання такою повідомлення на відповідача покладається обов'язок сплатити залишок 50 % загальної вартості майнових прав.
До матеріалів справи додано висновок експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи №1-29/01 за заявою позивача, складеного 29 січня 2024 року, з метою перевірки достовірності належності підпису від імені ОСОБА_3 , зображення якого містяться у рядку «Директор ТОВ «ВК Фарби України».
Наголошує на тому, що почеркознавча експертиза проводилась за наявності технічної копії листа (вих. № 348 від 15 вересни 2022 року), що суперечить положенням законодавства щодо призначення та проведення почеркознавчих експертиз.
Тому, на думку апелянта, висновок експерта №1- 29/01 не є допустимим доказом у справі.
Від представника ТОВ «ВК Фарби України» - адвоката Мороз С.С. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відзив обґрунтовано тим, що майнові права належать позивачу та закріплюються за покупцем у момент підписання договору. Передача майнових прав можлива виключно за сукупного настання обставин щодо повної їх оплати, завершення будівництва і введення будинку в експлуатацію. Неповна оплата вартості майнових прав не є підставою для набуття права власності на часину майнових прав. Документом, що підтверджує перехід майнових прав від позивача до покупця є акт приймання-передачі майнових прав. Свідоцтво про право на спадщину не може бути видане на майно, яке не належало спадкодавцю.
Представник ТОВ «ВК Фарби України» - адвокат Мороз С.С. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Мамаєв Д.Ю. надіслав через систему «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 19 лютого 2025 року о 10:15 год., у якому він посилається на те, що у цей день він не може бути присутнім у судовому засіданні у зв'язку з хворобою.
Згідно з частиною 1 статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктами 10, 11 частини 2 цієї статті визначено, що одними із основних принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до частини 1 статті 371 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Статтею 372 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.
За змістом статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Апеляційний суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 223 ЦПК України).
Апеляційний суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті.
Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Виходячи з норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги частини 2 статті 372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку представника ОСОБА_1 - адвоката Мамаєв Д.Ю. у судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, дійшла висновку про таке.
Згідно із частиною 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Разом з тим, відповідно до частини 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для виходу за межі доводів апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Формування змісту та обсягу підстав позову є диспозитивним правом позивача.
Таким чином, суд не може самостійно обирати правову підставу позову.
Зі змісту позовної заяви ТОВ «ВКФ Фарби України» про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом вбачається, що підставою позову є те, що свідоцтво про право на спадщину за законом видане відповідачу на об'єкт нерухомості - квартиру № 99 загальною площею 64,15 кв.м. у повному обсязі (100 % майнових прав), який не належав спадкодавцю, оскільки вартість майнових прав ним сплачено лише частково.
Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем долучено до матеріалів справи пояснення нотаріуса про те, на її запит ТОВ «ВКФ Фарби України» листом вих. № 348 від 15 вересня 2022 року надало інформацію про те, що спадкодавцю ОСОБА_2 належать майнові права на об'єкт нерухомості (двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .
Також позивачем долучено висновок експерта про те, що підпис від імені ОСОБА_3 , зображення якого містяться у копії листа вих. № 348 від 15 вересня 2022 року, складеного від імені ТОВ «ВКФ Фарби України», виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою.
Оскаржуваним рішенням суду першої інстанції задоволено позовні вимоги з підстав того, що оспорюване свідоцтво про право на спадщину за законом видане на підставі документа (листа), який не підписувався директором ТОВ «ВКФ Фарби України», а також з підстав того, що спадкодавець ОСОБА_2 на час його смерті не набув майнових прав на квартиру, на яку видане свідоцтво.
Однак, позивач не уточнював підстави його позову та не додавав таку підставу позову як підробленість підпису на листі, на підставі якого видано свідоцтво про право на спадщину за законом, хоча ним і долучено висновок експерта на підтвердження цих обставин.
Судом першої інстанції указані обставини залишені поза увагою.
Оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з тих підстав, які не були визначені ТОВ «ВКФ Фарби України» як підстави позову у суді першої інстанції, колегія апеляційного суду дійшла висновку про те, що рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 травня 2024 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги мають бути вирішені апеляційним судом з підстав, на які посилався позивач.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно із статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Стаття 1301 ЦК України передбачає, що свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.
До інших випадків, які встановлені законом, відноситься, зокрема, визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб.
З матеріалів справи вбачається, що 17 листопада 2014 року між ТОВ «ВКФ Фарби України» та ОСОБА_2 укладений договір купівлі продажу майнових прав № 82/1/ШК (а.с. 36-42 т. 1).
Згідно з пунктом 1.3 цього договору майнові права - це всі права на Об'єкт нерухомості, які належать ТОВ «ВКФ Фарби України» » (ЄДРПОУ 31108022). Майнові права відчужуються покупцю, який у зв'язку з цим набуває у майбутньому право власності на об'єкт нерухомості.
Відповідно до пункту 2.1 договору продавець продає, а покупець купує майнові права на об'єкт нерухомості у порядку та умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.
Сторони домовились, що об'єктом нерухомості, майнові права на який передається за даним договором, є об'єкт нерухомості, розташований в об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_2 , з наступними характеристиками: об'єкт квартира № 99, кількість кімнат 2 , загальною площею 64,15 м2, 14 поверх. (пункт 2.2 договору).
Загальна вартість майнових прав на об'єкт у день укладання договору становить 449 050 грн, в тому числі ПДВ 20% - 74 841 грн 67 коп. Зазначена сума є фіксованою, остаточно узгоджена сторонами і не підлягає коригуванню (пункт 4.2 договору).
Пунктом 4.3.1 визначено наступний порядок розрахунків за договором: покупець перераховує 50 % вартості об'єкту фінансування визначеної у п. 4.2 цього договору, а саме 224 525 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 37 420 грн 84 коп., на поточний рахунок продавця до 20 серпня 2015 року. Покупець перераховує 50 % вартості об'єкту фінансування визначеної у пункті 4.2 цього договору, а саме 224 525 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 37 420 грн 84 коп., на поточний рахунок продавця протягом 5-ти робочих днів з дати отримання повідомлення про введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_2 здійснив оплату 50% загальної вартості майнових прав у розмірі 224 525 грн, що підтверджується роздруківкою картки рахунку 484 та квитанцією №467361000504961441001968 від 31 серпня 2015 року (а.с. 91-92 т. 1).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 21 січня 2022 року складено відповідний актовий запис № 201, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районні Київської області (а.с. 43 т. 1).
23 листопада 2022 року державним нотаріусом Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко І.О. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано у реєстрі за № 2-1386 (а.с. 44 т. 1).
Із свідоцтва про право на спадщину вбачається, що спадкоємцем майна померлого ОСОБА_2 , 1948 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його дружина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у тому числі з урахуванням 2/3 часток від яких відмовились діти померлого - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Спадщиною, на яку було видано свідоцтво про право на спадщину складається з: майнових прав на об'єкт нерухомості (двокімнатна квартира АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:050:0046). Загальна вартість майнових прав на об'єкт нерухомості на день укладання договору становить 449 050 грн, у тому числі ПДВ 20% - 74 841 грн 67 коп., і належали померлому на підставі договору № 82/1/ШК купівлі продажу майнових прав, укладеного 17 листопада 2014 року між ТОВ «ВКФ Фарби України» (код ЄДРПОУ 31108022) та ОСОБА_2 .
З метою перевірки інформації наданої ОСОБА_1 , щодо придбання спадкодавцем ОСОБА_2 у ТОВ «ВКФ Фарби України» майнових прав на квартиру, державним нотаріусом Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко І. 25 червня 2022 року направлено запит за № 986/02-14 на ім'я ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_5 ) в якому нотаріус просила надати відомості про наявність майнових прав та на підставі яких документів ОСОБА_2 володіє цими правами (вказати їх вартість та відповідний документ) (а.с. 110 т. 1).
Державним нотаріусом Другої білоцерківської державної нотаріальної контори у відповідь на запит було отримано лист від 15 вересня 2022 року за № 348 за підписом директора ТОВ «ВК Фарби України» Пустільник О.П., у якому зазначено, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу майнових прав від 17 листопада 2014 року № 82/1/ШК належать майнові права на об'єкт нерухомості (двокімнатна квартира АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:050:0046). Загальна вартість майнових прав на об'єкт нерухомості на день укладання договору складає 449 050 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 74 841 грн 67 коп.
Друга білоцерківська державна нотаріальна контора у поясненнях, які отримані судом 19 грудня 2023 року, зазначила, що ТОВ «ВКФ Фарби України» у відповіді на запит нотаріуса вказало, що ОСОБА_2 належать майнові права на об'єкт нерухомості. При цьому до відповіді не було додано копії договору купівлі-продажу майнових прав №82/1/ШК від 17 листопада 2014 року, також не було зазначено про те, що майнові права ОСОБА_2 неоплачені у повному обсязі та не були передані ОСОБА_2 . Тому, враховуючи інформацію ТОВ «ВКФ Фарби України» про належність майнових прав на об'єкт нерухомості ОСОБА_2 , норми цивільного законодавства щодо права власності, нотаріусом було зроблено висновок про належність майнових прав на об'єкт нерухомості ОСОБА_2 , та відповідно видано свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с. 107-108 т. 1).
Згідно з висновку експерта № 1-29/01 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою ТОВ «ВКФ Фарби України», складеного 29 січня 2024 року, підпис від імені ОСОБА_3 , зображення якого містяться у рядку «Директор ТОВ «ВК Фарби України» у технічній копії листа вих. № 348 від 15 вересня 2022 року, складеного від імені ТОВ «ВКФ Фарби України», виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою (а.с. 175-184 т. 1).
Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.
Згідно з пунктом 4.14. глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
З метою перевірки складу спадкового майна, а саме: придбання спадкодавцем ОСОБА_2 у ТОВ «ВКФ Фарби України» майнових прав на квартиру, державним нотаріусом Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко І. направлено запит, у відповідь на який отриманий лист від 15 вересня 2022 року за №348 за підписом директора ТОВ «ВК Фарби України» Пустільник О.П. про те, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі продажу майнових прав від 17 листопада 2014 року №82/1/ШК належать майнові права на об'єкт нерухомості (двокімнатна квартира АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:050:0046). Загальна вартість майнових прав на об'єкт нерухомості на день укладання договору складає 449 050 (чотириста сорок дев'ять тисяч п'ятдесят) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ 20% - 74 841 грн 67 коп.
Пунктом 3.1 договору купівлі продажу майнових прав від 17 листопада 2014 року № 82/1/ШК, укладеного між ТОВ «ВКФ Фарби України» та ОСОБА_2 , визначено, що майнові права на об'єкт нерухомості за цим договором передаються продавцем покупцю шляхом підписання акта прийому-передачі майнових прав на об'єкт нерухомості. Акт підписується сторонами не пізніше 60-ти робочих днів з дати введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію та отримання покупцем письмового повідомлення про введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію. Про введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію продавець зобов'язаний письмово повідомити покупця протягом 5-ти календарних днів з дати введення об'єкту капітального будівництва в експлуатацію. Повідомлення продавцем покупцю повинно бути направлено на адресу покупця поштовим відправленням з повідомленням про вручення, або вручене повноваженим представником продавця особисто під розпис.
Пунктом 3.2 договору визначено, що право власності на майнові права переходить від продавця до покупця після підписання акту прийому-передачі майнових прав на об'єкт нерухомості, для підписання якого та отримання інших документів покупець має з'явитися до продавця протягом 3-х робочих днів з моменту отримання відповідного повідомлення. При наявності поважних причин покупець має письмово попередити про них продавця про продовження терміну підписання акту і зазначити строк підписання.
Сторони погоджуються, що у випадку часткової оплати вартості загальної площі об'єкта нерухомості, покупець не набуває права власності на частину майнових прав (п. 3.3 договору).
Продавець закріплює за покупцем майнові права на об'єкт нерухомості в момент підписання сторонами на строк до повного виконання сторонами цього договору (пункт 5.2.1 договору).
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_2 сплачено повну вартість загальної площі об'єкта нерухомості та такий об'єкт введено в експлуатацію, а також не містять доказів підписання акта прийому-передачі майнових прав на об'єкт нерухомості, а отже майнові права на об'єкт нерухомості ОСОБА_2 не передані.
ОСОБА_2 частково сплачено вартість площі об'єкта нерухомості, однак така часткова сплата відповідно до змісту пункту 3.3 договору не є підставою набуття ним права власності на частину майнових прав, а тому такі права не можуть входити до складу спадкового майна.
Відповідач є спадкоємцем прав та обов'язків померлого ОСОБА_2 за цим договором.
Тобто ОСОБА_1 набула прав покупця за цим договором щодо об'єкта нерухомого майна, зокрема: здійснити розрахунок на умовах цього договору, в тому числі оплатити залишок вартості об'єкта нерухомості; підписати акт прийому-передачі майнових прав на об'єкт нерухомості; отримати право власності на майнові права на об'єкт нерухомості; отримати право власності на об'єкт нерухомості; відмовитися від цього договору, шляхом його дострокового розірвання; уступити (відступити) право вимоги та свої зобов'язання на об'єкт нерухомості на користь третьої особи; змінити об'єкт нерухомості на інший з переліку об'єктів нерухомості, що є у пропозиції продавця (пункт 5.3 договору); отримати грошові кошти, сплачені ОСОБА_2 у разі розірвання договору на умовах статті 6 цього договору.
Також ОСОБА_1 набула обов'язки покупця щодо об'єкта нерухомого майна, за цим договором, зокрема: здійснити оплату майнових прав; з'явитися для оформлення акта; прийняти майнові права від продавця та ін. (пункт 5.1 договору).
З письмових пояснень нотаріуса Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко І.О. вбачається, що їй для визначення обсягу спадкового майна померлого ОСОБА_2 не було надано указаний договір, а також передбачений пунктом 3.1 цього договору акт прийому-передачі майнових прав на об'єкт нерухомості на підставі якого набувається право власності на майнові права.
Враховуючи викладене, видача нотаріусом Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко І.О. свідоцтва про право на спадщину за законом, без указаних документів є передчасним та відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтва про право на спадщину за законом підлягає визнанню недійсним.
Апеляційний суд зауважує, що визнання недійсним оспорюваного свідоцтва про право на спадщину за законом повертає сторони у попередній стан та відповідач не позбавлена права звернутися до нотаріуса для оформлення спадщини після встановлення обсягу спадкового майна померлого ОСОБА_2 на підставі належних та достатніх доказів.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Таким чином, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мамаєва Д.Ю. необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовної заяви, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВКФ Фарби України» підлягають до стягнення понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мамаєва Дмитра Юрійовича задовольнити частково.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 травня 2024 року скасувати з ухваленням нового судового рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» до ОСОБА_1 , третя особа: Друга Білоцерківська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, - задовольнити.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване у реєстрі за № 2-1386, видане 23 листопада 2022 року державним нотаріусом Другої білоцерківської державної нотаріальної контори Юрченко І.О. на ім'я ОСОБА_1 щодо майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: майнових прав на об'єкт нерухомості (двокімнатна квартира АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:91:050:0046). Загальна вартість майнових прав на об'єкт нерухомості на день укладення договору складає 449 050 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 74 841 грн 67 коп., і належали померлому на підставі Договору купівлі-продажу майнових прав № 82/1/ШК, укладеного 17 листопада 2014 року між ТОВ «ВКФ Фарби України» (код ЄДРПОУ 31108022) та ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКФ Фарби України» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 03 березня 2025 року.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді Р.В. Березовенко
О.Ф. Лапчевська