12 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12024100120000077 стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Диканька Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 на вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року,
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та йому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи (у разі працевлаштування), навчання (у разі продовження рівнів освіти).
Справа №11-кп/824/2462/2025 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Категорія: ч. 1 ст. 263 КК України Доповідач ОСОБА_1
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та витрат, пов'язаних із залученням експерта.
Суд визнав доведеним, що 04.05.2024 неподалік станції Комунального підприємства Київський метрополітен «Видубичі», що у Голосіївському районі м. Києва, у невстановлений точно в ході досудового розслідування час, але не пізніше 19-ї години та за невстановленими чітко географічними координатами, ОСОБА_6 знайшов пакунок з 60 патронами, калібру 5,45 х 39 мм. У цей момент у нього виник кримінально-протиправний умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що знайдені речі є обмеженими в обігу та потребують спеціального дозволу на їх придбання, носіння, зберігання, помістив пакунок з бойовими припасами у свою сумку, яку тримав при собі, тим самим незаконно придбав бойові припаси.
Надалі з незаконно придбаними бойовими припасами ОСОБА_6 прослідував до станції метро «Видубичі», щоб скористатися послугами метрополітену, тим самим продовжив протиправні дії з носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу. У вестибюлі станції метро «Видубичі» ОСОБА_6 був зупинений працівниками поліції та на запитання про наявність при собі заборонених в обігу речей і предметів, повідомив правоохоронців про наявність у нього при собі в сумці патронів, щодо яких він не мав жодних дозвільних документів.
Після цього ОСОБА_6 запросили до кімнати поліції в метрополітені, що розташована у приміщенні станції метро «Видубичі» Комунального підприємства «Київський метрополітен», де в порядку ст. 208 КПК України, у ході обшуку затриманої особи, у присутності двох понятих чоловічої статі, у нього було вилучено з центрального відділення сумки, яку він тримав при собі, 60 патронів калібру 5,45 х 39 мм.
Згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/111-24/27710-БЛ від 07.05.2024, складеного на виконання постанови про призначення судової балістичної експертизи, надані на дослідження 60 патронів належать до бойових припасів до нарізної вогнепальної зброї, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби.
В апеляційній скарзі заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення та правильність правової кваліфікації дій обвинуваченого, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону в частині вирішення долі речових доказів, просить вирок суду змінити в цій частині та ухвалити рішення, яким речові докази по справі: 60 патронів калібру 5,45x39 мм, що зберігаються в камері зберігання речових доказів Управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції в місті Києві, передати МВС України для використання за призначенням.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що, всупереч вимогам п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України, місцевий суд ухвалив нелогічне та помилкове рішення про знищення вилучених у обвинуваченого боєприпасів, оскільки предмети, які суд першої інстанції ухвалив знищити, це виготовлені промисловим способом та придатні для використання за призначенням боєприпаси. Знищення таких предметів в сучасних умовах повномасштабної збройної агресії проти України не відповідає інтересам суспільства та закону.
Таким чином, вважає, що вирок суду стосовно ОСОБА_6 підлягає зміні в частині вирішення долі речових доказів, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Інші учасники судового провадження даний вирок не оскаржують.
Будучи повідомленим про день, час та місце апеляційного розгляду, захисник ОСОБА_9 у призначений час до суду апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надсилав, тому, враховуючи, що в апеляційній скарзі прокурора не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого, а також думку обвинуваченого ОСОБА_6 , який не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги прокурора без участі його захисника, колегія суддів, виходячи з положень ч. 4 ст. 405 КПК України, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі захисника ОСОБА_9 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку доводів апеляційної скарги, а також обвинуваченого ОСОБА_6 , який не заперечував щодо задоволення апеляційних вимог прокурора, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого ОСОБА_6 , перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За приписами ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а тому висновки судупершої інстанції, за встановлених у вироку обставин, про доведеність винуватості ОСОБА_6 у придбанні, носінні, зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, що відповідає юридичній кваліфікації діянняч. 1 ст. 263 КК України,колегія суддів не переглядає, оскільки вони ніким із учасників судового провадження не оспорюються.
При цьому колегія суддів не встановила істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції дійти правильних висновків в цій частині.
Не оспорюється заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 в апеляційній скарзі також вид та міра призначеного обвинуваченому ОСОБА_6 покарання.
З приводу доводів апеляційної скарги заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 про неправильне вирішення питання щодо долі речових доказів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України, майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.
В ході судового розгляду встановлено, що у ОСОБА_6 під час обшуку вилучено 60 патронів калібру 5,45 х 39 мм, які, згідно з висновком експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/111-24/27710-БЛ від 07.05.2024, належать до бойових припасів до нарізної вогнепальної зброї, виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби, які останній придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Вказані предмети були визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження № 12024100120000077 від 04.05.2024, відповідно до постанови слідчого СВ УП в метрополітені ГУНП в м. Києві від 07 травня 2024 року.
Ухвалюючи вирок щодо ОСОБА_6 та вирішуючи питання про речові докази, суд першої інстанції прийняв рішення щодо їх знищення.
Разом з тим, підпункт 17 пункту 9 «Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1340 від 25 серпня 1998 року (із змінами та доповненнями) передбачає, що військова зброя та боєприпаси до неї, військова техніка, а також товари військового призначення та подвійного використання передаються Міноборони, МВС, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Державній прикордонній службі або СБУ. Передача здійснюється на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України.
Отже, колегія суддів погоджується з доводами прокурора в частині неправильного вирішення судом першої інстанції питання щодо зазначених вище предметів кримінального правопорушення, які були визнані речовими доказами у даному провадженні, власник яких не встановлений та існує технічна можливість їх використання за призначенням.
З огляду на вищевикладене, вирок суду першої інстанції, відповідно до положень ст. 409 КПК України, підлягає зміні в частині вирішення долі речових доказів, зокрема, щодо необхідності передачі вказаних вище речових доказів органам МВС України, а апеляційна скарга заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 - задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Голосіївського районного суду м. Києва від 30 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_6 в частині вирішення питання щодо речових доказів - змінити.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: 60 патронів калібру 5,45 х 39 мм, що зберігаються у камері схову речових доказів Управління поліції в метрополітені ГУНП в м. Києві, передати МВС України для використання.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
___________________ ____________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3