Справа №757/3071/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1762/2025 уддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
11 лютого 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , казаха, громадянина України, уродженця селища Сари - Озек Кербулакського району Талди-Курганської області Республіки Казахстан, працюючого на посаді директора ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙН», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_8 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 27.02.2025 року включно.
Одночасно визначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 120 000 000 (сто двадцять мільйонів) грн., яка може бути внесена (заставодавцем) на депозитний рахунок Печорського районного суду міста Києва.
Роз'яснено, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави, наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 27.02.2025 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Контроль за виконанням ухвали суду покладено на прокурора у кримінальному провадженні.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 рокута постановити нову ухвалу, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби із забороною йому залишати житло з 23:00 по 06:00 за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування, покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 4 ст. 195 КПК України.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, та такою, що прийнята з численними порушеннями норм кримінального процесуального законодавства, зокрема, за необґрунтованості підозри, необґрунтованості ризиків та за відсутності доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема щодо наявності необґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень апелянт зазначає, що стороною обвинувачення не було надано документів, які б підтверджували обставини, які вказують на існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, а сукупність наданих доказів не створюють уявлення у стороннього спостерігача про можливу причетність ОСОБА_11 до будь-якого злочину.
Апелянт вказує, що документи, які були предметом розгляду в суді першої інстанції під час продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_11 , не підтверджують причетність ОСОБА_11 до будь-яких протиправних дій, зокрема:
- об'єктивна сторона шахрайства виражається у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно виключно шляхом обману або зловживання довірою. У повідомленні про підозру ОСОБА_12 , жодним чином не відображено об'єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, тобто у чому саме виразився обман зі сторони ОСОБА_11 , і відносно якої особи.
- у матеріалах міститься повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 23.05.2024, з якого вбачається, що між ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 11.10.2022 та 20.10.2022 укладено 5 договорів на поставку товару, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 порушило строки поставки, між ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 розглядаються судові спори в ІНФОРМАЦІЯ_5. Також в повідомленні зазначено, що до ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов лист від президента ІНФОРМАЦІЯ_4, в якому зазначено про вчинення шахрайських дій з боку представника ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо підписання від імені ІНФОРМАЦІЯ_4 договорів цесії, а тому на думку ІНФОРМАЦІЯ_2 наявні ознаки шахрайства з боку невідомих осіб. Тобто, вказане повідомлення не вказує на шахрайство з боку ОСОБА_11
- протокол допиту свідка від 06.06.2024, в якому ОСОБА_13 , яка є, нібито, представником ІНФОРМАЦІЯ_4, повідомляє інформацію про те, що між ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_3 11.10.2022 укладені договори на поставку ІНФОРМАЦІЯ_6, а саме:
- ІНФОРМАЦІЯ_7
- ІНФОРМАЦІЯ_8:
- ІНФОРМАЦІЯ_9;
- ІНФОРМАЦІЯ_10.
Відсутність завищення ціни у вказаних договорах поставки також підтверджує ІНФОРМАЦІЯ_11, зокрема, у листі від 13.01.2025 року №220/74/159, який було надано у відповідь на адвокатський запит від 23.12.2024 року №17/2-1017-24, що були долучені при розгляді клопотання в суді першої інстанції, та у якому зазначено що згідно з інформацією Департаменту політики закупівель ІНФОРМАЦІЯ_2, з метою стримування російської військової агресії проти України ІНФОРМАЦІЯ_3 приймалися рішення про укладення договорів на закупівлю товарів, визначених відповідними специфікаціями цих договорів.
Перелік, обсяги та вартість (ціна) товарів, що зазначені у відповідних специфікаціях Договорів, за середньовизначеним показником відповідають визначеному граничному розміру за одиницю товару, встановлених переліком і обсягом робіт, який закуповується ІНФОРМАЦІЯ_3 для потреб ІНФОРМАЦІЯ_12, який діяв на момент укладання зазначених Договорів,
Керуючись вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (зі змінами), ІНФОРМАЦІЯ_11 визначало строк і розміри попередньої оплати за Договорами.
Умови Договорів, в частині строків та розмірів попередньої оплати відповідають відповідним рішенням ІНФОРМАЦІЯ_2.
Тому, на думку захисника, твердження сторони обвинувачення про нібито завищення цін на 40 - 50% від реальних цін на товар не відповідає дійсності, та вказує на те, що ціни на товар відповідають навіть не найвищому граничному розміру, а середньовизначеним показникам.
На переконання апелянта те, що ОСОБА_14 , не міг в силу своїх повноважень будь-яким чином впливати на можливість укладання таких договорів поставки чи лобіювати конкретні умови договорів, також підтверджується листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.12.2024 року №220/16/3924, у якому ІНФОРМАЦІЯ_11 повідомило про те, що ОСОБА_7 не перебував у трудових відносинах з ІНФОРМАЦІЯ_3, а лише у період з 27.02.2022 року по 24.01.2023 року був радником заступника ІНФОРМАЦІЯ_13 (на громадських засадах), та у своїй діяльності здійснював виключно консультативно-дорадчі функції за дорученням заступника ІНФОРМАЦІЯ_13. Відтак, на нього не поширювалась дія норм законодавства про державну службу та законодавство про працю.
Захисник вважає, що на даний час відсутні об'єктивні дані, які б свідчили про причетність ОСОБА_11 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень у кримінальному провадженні №12024000000001064 від 04.06.2024 року. Тобто, слідчий суддя не перевірив чи було доведено всі обставини, на які посилалась сторона обвинувачення, чим було грубо порушено кримінальне процесуальне законодавство України.
В апеляційній скарзі захисник також посилається на необґрунтованість ризиків та відсутність доказів наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Також, сторона захисту наголошує на непомірності визначеної ОСОБА_12 застави, як альтернативи запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, у розмірі 120 000 000,00 грн.
Зазначає, що застава у розмірі 120 000 000,00 грн. є непосильною для ОСОБА_11 , оскільки, він не має у своєму розпорядженні такої суми грошових коштів, що підтверджується також і матеріалами справи, в яких зазначено його дохід за поточний рік, який можливо і є значним для пересічного громадянина, однак, не є таким з урахуванням досвіду та трудового стажу ОСОБА_11 , який все своє життя був офіційно працевлаштованим, створював свій бізнес з нуля та до тих масштабів, що існують на цей час та має неабиякий досвід у цій сфері роботи.
Звертає увагу суду також на те, що підозрюваний повідомив про те, що посильним для нього розміром застави є рівень його річного доходу або трішки більше, що було залишено поза увагою під час визначення розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, саме така сума може бути зібрана із заощаджень ОСОБА_11 та його ймовірних заставодавців, які готові дати в заставу йому частину таких грошових коштів та які він буде в змозі повернути таким особам.
Також апелянт зазначає, що стороною захисту надано документи, які характеризують підозрюваного, як поважну та корисну суспільству людину, яка не лише офіційно працює, має бізнес, який працює по всій території України, має дітей та має міцні соціальні зв'язки, а й є таким, що не залишається осторонь та допомагає ІНФОРМАЦІЯ_14
Так, зокрема, стороною захисту про розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу було надано копії великої кількості нагород, які ОСОБА_15 отримав, здійснюючи волонтерську діяльність та підтримуючи ІНФОРМАЦІЯ_15.
Крім того, ОСОБА_7 офіційно працює, має синів 1992 та 2001 років народження, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , яка відома стороні обвинувачення та не заперечується нею.
Стан здоров'я ОСОБА_7 свідчить про неможливість його перебування в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор», оскільки він має значну кількість захворювань, у тому числі, початкові прояви недостатності мозкового кровообігу на фоні гіпертонічної гіпотериоїдної ангіопатії брахіоцефральних артерій, хронічний аутоімунннй тиреоїдит, дифузний кардіосклероз, гіпертрофія стінок лівого шлуночка, гепатомегалія, у січні 2024 року видалення подагричного бурсита правого ліктьового суглоба, у квітні 2024 року видалення бурси правого ліктьового суглоба.
ОСОБА_15 має міцні соціальні зв'язки, є волонтером, який постійно здійснює волонтерську діяльність, за що і був неодноразово нагороджений подяками, відзнаками та медалями, здійснює благодійну діяльність, має виключно позитивну репутацію.
Окрім того, сторона захисту також звертає увагу на той факт, що вже перебуваючи в ДУ «Київське СІЗО», ОСОБА_15 скаржився на стан свого здоров'я та неодноразово звертався за медичною допомогою до медичної частини ДУ «Київський слідчий ізолятор», так, у відповідь на адвокатський запит від 25.12.2024 року №574 надійшов лист від 01.01.2025 року №1-КИ-25 від філії державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області, яким повідомлено про неодноразові звернення та огляди ОСОБА_7 із визначенням безлічі діагнозів, як хронічних, так і ні.
Крім того, ОСОБА_15 взятий на диспансерний облік лікарями КММЧ у зв'язку наявною хронічною патологією.
Водночас, здійснення рекомендацій, які перелічені в листі від 01.01.2025 року №1-КИ-25 філії державної установи «Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області в умовах перебування ОСОБА_11 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» - неможливо, що може мати наслідком погіршення його стану здоров'я.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу з доповненнями та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001064 від 04.06.2024 за підозрами: ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, а також за фактами скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 332 КК України.
27.11.2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру в організації закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого в особливо великому розмірі організованою групою; організації закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно в особливо великому розмірі організованою групою, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції зі змінами, внесеними згідно із Законами України № 270-VI від 15.04.2008, № 2617-VIII від 22.11.2018); та в організації заволодінь чужим майном шляхом обману (шахрайств), вчинених повторно в особливо великих розмірах організованою групою, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції зі змінами, внесеними згідно із Законами України № 270-VI від 15.04.2008, № 2617-VIII від 22.11.2018).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2024 року стосовно підозрюваного ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.01.2025 із альтернативою застави у розмірі 45 тисяч розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 136 260 000 грн.
Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001064 продовжено до 3 місяців, тобто до 27.02.2025 року.
24.01.2025 року слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , за погодження з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування до 27.02.2025 року, із визначенням підозрюваному застави в розмірі 45 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 136 260 000 гривень.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що органом досудового розслідування встановлено, що у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше червня 2022 року, ОСОБА_7 , який обіймав посаду радника заступника ІНФОРМАЦІЯ_13 та, в силу займаної посади, мав вплив на працівників Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів ІНФОРМАЦІЯ_2, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, під час дії воєнного стану, первинно введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, вирішив шляхом обману, під приводом участі підконтрольної юридичної особи у процедурах оборонних закупівель текстильної продукції, в тому числі військової форми, для потреб ІНФОРМАЦІЯ_12 за завищеними по відношенню до ринкових цінами, заволодіти грошовими коштами в особливо великих розмірах, виділеними з державного бюджету на вказані потреби.
27.11.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру в організації закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого в особливо великому розмірі організованою групою; організації закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно в особливо великому розмірі організованою групою, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції зі змінами, внесеними згідно із Законами України № 270-VI від 15.04.2008, № 2617-VIII від 22.11.2018); та в організації заволодінь чужим майном шляхом обману (шахрайств), вчинених повторно в особливо великих розмірах організованою групою, тобто у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції зі змінами, внесеними згідно із Законами України № 270-VI від 15.04.2008, № 2617-VIII від 22.11.2018).
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.11.2024 року стосовно підозрюваного ОСОБА_11 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.01.2025 із альтернативою застави у розмірі 45 тисяч розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 136 260 000 гри.
Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001064 продовжено до 3 місяців, тобто до 27.02.2025 року.
Слідчий вказав, що у кримінальному провадженні тривають слідчі (розшукові), процесуальні дії, направлені на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування, однак для закінчення досудового розслідування і звернення до суду з обвинувальним актом, необхідно провести ще ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме:
- направити лист до Державної аудиторської служби України з метою ініціювання проведення аудиту задля виявлення фактів можливих порушень з боку посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2, допущених при укладенні договорів поставки військової форми з підприємством-нерезидентом ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме: від 11.10.2022 року №SW-1/26092022, від 11.10.2022 року № SW-2/26092022, від 11.10.2022 № SW-3/26092022, від 11.10.2022 № SW- 4/26092022, від 20.10.2022 № SW-5/26092022;
- встановити посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідальних за організацію проведення закупівель текстильних виробів - комплектів форменного одягу, здійснення аналізу ринкових пропозицій, складання та узгодження проектів договорів поставки з додатками, а також інших супровідних документів, за результатами яких між ІНФОРМАЦІЯ_3 як покупцем з одного боку та підприємством-нерезидентом ІНФОРМАЦІЯ_4, як постачальником з іншого, були укладені кінцеві договори поставки ІНФОРМАЦІЯ_16;
- допитати як свідків посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно обставин і процедури аналізу ринкових пропозицій, складання та узгодження проектів договорів поставки з додатками, а також інших супровідних документів, за результатами яких між ІНФОРМАЦІЯ_3 як покупцем з одного боку та підприємством-нерезидентом ІНФОРМАЦІЯ_4 як постачальником з іншого були укладені кінцеві договори поставки військової форми;
- допитати як свідків посадових осіб військової частини НОМЕР_1 , відповідальних за здійснення прийому військової форми за вказаними договорами, в ході допиту встановивши обставини поставки форменного одягу, причетних осіб з боку підприємства-постачальника, документальне оформлення відповідних процедур, а також можливі вказівки стосовно приймання/неприймання продукції, які надходили безпосередньо від посадовців ІНФОРМАЦІЯ_2;
- провести тимчасовий доступ до оригіналів документів, які стосувалися безпосередньої поставки ІНФОРМАЦІЯ_17, які перебувають у володінні ВЧ НОМЕР_2 ;
- провести тимчасовий доступ до оригіналів документів, а саме: договорів від ІНФОРМАЦІЯ_18 з додатками, усієї супутньої документації, яка передувала їх підготовці, погодженню та укладенню, аналізу і моніторингу ринкових пропозицій, кошторису витрат, плану закупівель військової форми тощо; особових справ посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2, причетних до укладення згаданих договорів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_19;
- провести огляд речей, зокрема комп'ютерного обладнання, мобільних телефонів, а також документів, вилучених під час виконання обшуків у кримінальному провадженні, на предмет встановлення відомостей що мають доказове значення у вказаному провадженні;
- призначити судову комп'ютерно-технічну експертизу стосовно вилученого під час слідчих дій комп'ютерного обладнання, мобільних телефонів задля виявлення на зазначених пристроях відомостей, які матимуть доказове значення у кримінальному провадженні;
- відібрати зразки підписів та почерку у осіб, що підписали, візували вказані договори, з метою подальшого проведення відповідної судової почеркознавчої експертизи;
- направити запит про надання міжнародної правової допомоги до компетентних органів Республіки Туреччини задля допиту в якості свідків осіб та вилучення документів які мають значення для здійснення досудового розслідування;
- направити запит про надання міжнародної правової допомоги до компетентних органів США задля допиту в якості свідків осіб та вилучення документів, які мають значення для здійснення досудового розслідування;
- виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких виникне під час розслідування.
Проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій мають суттєве значення для судового розгляду даного кримінального провадження, вирішення кваліфікації дій кожного з підозрюваних та на повноту досудового розслідування і судового розгляду.
Провести зазначені слідчі (розшукові) та процесуальні дії до закінчення дії попередньої ухвали про тримання ОСОБА_7 під вартою, тобто до 27.01.2025, не виявилось можливим у зв'язку із характером вчинених кримінальних правопорушень, специфікою розслідування даного роду злочинів, значними обсягами матеріалів кримінального провадження, перевіркою підозрюваних на причетність до вчинення інших кримінальних правопорушень у складі організованої групи, а також у зв'язку із іншими об'єктивними обставинами, які перешкоджали завершити досудове розслідування у зазначений строк.
Крім цього слідчий посилався на те, що згідно з п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою продовження строку застосування запобіжного заходу є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На даний час ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного не зменшились та продовжують існувати.
Зазначені обставини дають підстави для висновку, що інший більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно попередити спроби підозрюваного ухилитися від досудового розслідування та суду, а також для запобігання ризикам, які зазначені в клопотанні.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 , погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора, ОСОБА_8 , про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 27.02.2025 року включно.
Одночасно визначено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України, у розмірі 120 000 000 (сто двадцять мільйонів) грн.., яка може бути внесена (заставодавцем) на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:
Роз'яснено, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави наступні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 27.02.2025 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Контроль за виконанням ухвали суду покладено на прокурора у кримінальному провадженні.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними у рішенні слідчого судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у кримінальному провадженні достатньої сукупності доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні; іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, а також вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Такого висновку слідчий суддя дійшов з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, дані про особу підозрюваного, а також з огляду на характер та наслідки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.
Слідчим суддею також досліджено доводи клопотання слідчого щодо обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про продовження щодо ОСОБА_7 строку тримання під вартою, та встановлено, що органу досудового розслідування необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дій, без проведення яких завершення досудового розслідування є неможливим.
Ураховуючи конкретні обставини інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, та дані про особу підозрюваного, колегія суддів вважає, що стороною захисту не надано належних даних на підтвердження зменшення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому слідчий суддя обґрунтовано продовжив підозрюваному винятковий запобіжний захід.
Всупереч тверджень апелянта, колегією суддів встановлено, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, що підтверджується вищевикладеним.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність продовження на даній стадії досудового розслідування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися не достатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
На переконання колегії суддів, таке обмеження права ОСОБА_7 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, станом на день розгляду клопотання слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Наявність обставин, які б давали підстави вважати про достатність застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , ніж тримання під вартою, колегією суддів не встановлено під час перегляду оскаржуваної ухвали.
Крім того, на переконання колегії суддів, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, взявши до уваги дані, які характеризують особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, конкретні обставини кримінальних правопорушень, дійшов висновку про визначення підозрюваному застави у розмірі, значно меншому ніж розмір застави, який просив визначити слідчий у клопотанні, визначивши заставу у розмірі 120 000 000 грн.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, та вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 та підстав вважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів вважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07- Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника в апеляційній скарзі про те, що зібрані у справі докази не підтверджують причетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому злочинів, посилання на відсутність об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК України, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Сукупність долучених до клопотання слідчого доказів, зокрема даних протоколів допитів свідків, висновку експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 22.11.2024, протоколу огляду негласних слідчих (розшукових) дій від 20.11.2024, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою підставою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Посилання захисника на те, що органом досудового розслідування не доведено продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає безпідставними.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Отже, ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , характер та обставини інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що слідчим у клопотанні доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, посилання захисника на те, що ОСОБА_7 не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування та суду або вчиняти інші дії, передбачені ст. 177 КПК, самі по собі не забезпечують впевненості у подальшій належній процесуальній поведінці підозрюваного, у випадку застосування щодо нього більш м'якого запобіжного заходу.
Дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який офіційно працевлаштований, є засновником благодійної організації, є волонтером, має численні подяки, відзнаки та нагороди за свою діяльність, має міцні соціальні зв'язки, враховані слідчим суддею при постановленні ухвали, проте не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу або зменшення йому визначеного слідчим суддею розміру застави.
Оцінивши доводи сторони захисту у цій частині, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у справі належних доказів, які б підтверджували, що встановлені слідчим суддею ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, знищення, сховання або спотворення речей та документів, незаконного впливу на свідків та інших учасників судового провадження, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином на день апеляційного розгляду клопотання втратили свою актуальність.
Доводи сторони захисту стосовно наявності значної кількості захворювань у підозрюваного ОСОБА_7 , не можуть слугувати самостійною підставою для пом'якшення запобіжного заходу, оскільки відсутні відомості медичного характеру, які вказують на неможливість підозрюваного утримуватись під вартою та неможливості отримання ним необхідного лікування в умовах слідчого ізолятора.
Доводи апеляційної скарги про те, що визначена слідчим суддею застава є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_7 є необгрунтованими, оскільки з урахуванням загальної суми грошових коштів - 237 695 900 грн. 44 коп., заволодіння якими інкриміновано ОСОБА_7 разом з іншими учасниками організованої групи, та даних про особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що застава саме у розмірі 120 000 000 гривень, здатна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, з чим погоджується і колегія суддів.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4