Справа № 11-кп/824/1042/2025
№ 761/31955/23
Категорія КК: ч. 4 ст. 186 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
11 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186; ч.1 ст. 357; ч. 3 ст. 357 КК України, -
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , в силу ст. 108 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186; ч.1 ст. 357; ч. 3 ст. 357 КК України, -
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 рокуОСОБА_6 та ОСОБА_7 /кожного/ визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186; ч.1 ст. 357; ч. 3 ст. 357 КК України.
Призначено ОСОБА_6 покарання: за ч. 4 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 року обмеження волі; за ч. 3 ст. 357 КК України у виді 1 року 6 місяців обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 2 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Призначено ОСОБА_7 покарання: за ч. 4 ст. 186 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 5 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 року обмеження волі; за ч. 3 ст. 357 КК України у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, іспитовий строк 3 роки та покладено обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком, 07 серпня 2023 року, приблизно о 21 год. 20 хв., в період дії воєнного стану, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи у парку «Нивки» зі сторони вул. М. Безручка, 22 в м. Києві, згідно раніше розподілених ролей, підійшли на близьку відстань до ОСОБА_10 , та усвідомлюючи, що їх дії мають відкритий характер, діючи умисно, з корисливим мотивом, ОСОБА_7 наніс один удар ногою по ногам потерпілого, після чого застосував сльозогінний газ, а ОСОБА_6 , в цей час, шляхом ривка, відкрито викрав рюкзак чорного кольору із зеленими листками марки «STAFF», вартістю 383 грн. 33 коп., який знаходився на правому плечі ОСОБА_10 , в якому перебували речі потерпілого, а саме павербанк карки «ВОROFONE» чорного кольору, вартістю 263 грн 00 к; парасолька чорного кольору вартістю 150 грн 00 к; 1 бандана (косинка чорного кольору), вартістю 55 грн 00 к, пляшка води ємністю 2 л, картка «Монобанк» № НОМЕР_1 , яка є офіційним документом та ID паспорт № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_10 та матеріальної цінності для потерпілого не становить. Після викрадення речей, обвинувачені з місця вчинення злочину зникли. В подальшому, цього ж дня, приблизно о 21 год. 34 хв., ОСОБА_7 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Д. Щербаківського, 2, шляхом використання привласненої банківської картки «Монобанк» № НОМЕР_1 , яка видана ОСОБА_10 , та є офіційним документом, здійснив купівлю продуктів на суму 50 грн 00 к.
В результаті злочинних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_10 заподіяно матеріальної шкоди у розмірі 901 грн 33 коп.
В уточненій апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень та правильність кваліфікації дій обвинувачених, просить скасувати вказаний вирок в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинувачених, внаслідок м'якості.
Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 /кожному/ покарання за ч. 4 ст. 186 КК України у виді 7 років позбавлення волі; за ч. 1 ст. 357 КК України у виді 1 року обмеження волі; за ч. 3 ст. 357 КК України у виді 1 року обмеження волі. На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 /кожному/ покарання у виді 7 років позбавлення волі.
Обґрунтовуючи апеляційній вимоги прокурор вказує про порушення судом закону України про кримінальну відповідальність, яке виразилось у безпідставному застосуванні ст. 69 КК України та звільненні від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Прокурор вважає, що лише покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України, сприятиме досягненню мети, визначеної у ст. 50 КК України.
Суд, обґрунтовуючи призначення обвинуваченим покарання із застосуванням ст. 69 КК України, обмежився лише перерахуванням встановлених судом обставин, які на думку суду, пом'якшують покарання кожного з обвинувачених, та не зазначив у мотивувальній частині судового рішення те, яким чином такі обставини істотно знизили чи мали знизити ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.
Помилковим, на думку прокурора, є висновок суду про наявність щирого каяття у обвинувачених та активне сприяння у розкритті злочину, як обставини, які пом'якшують покарання. Обвинувачені лише визнали свою вину, однак щирого каяття в їх діях не було. Надання правдивих показань також не є активним сприянням у розкритті злочину. Крім того, апелянтом заперечується законність врахування в якості обставини, яка пом'якшує покарання, добровільне відшкодування заподіяної шкоди з тих підстав, що відшкодування здійснювали батьки обвинувачених, а не вони самі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, пояснення обвинувачених та захисників, які заперечили проти скасування вироку та призначення більш суворого покарання, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинувачених, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Винність обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у вироку, доведена дослідженими судом доказами і в апеляційній скарзі прокурором не заперечується.
Кваліфікація їх дій за ч. 4 ст. 186; ч.1 ст. 357; ч. 3 ст. 357 КК України є правильною.
Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Стаття 69 КК України передбачає, що за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
На думку колегії суддів, судом першої інстанції дотримано вказані вище вимоги закону України про кримінальну відповідальність.
Так, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_12 судом враховані дані про його особу, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, його молодий вік та стан здоров'я, позитивні характеристики, відсутність претензій матеріального чи морального характеру від потерпілого ОСОБА_10 .
Як убачається з матеріалів судового провадження, в ході судового розгляду ОСОБА_12 повністю визнав свою вину. ОСОБА_12 висловив осуд своєї протиправної поведінки, жаль з приводу вчиненого, запевнив суд, що розкаюється та не буде в майбутньому вчиняти злочини. Під час апеляційного розгляду обвинувачений повторно вказував про щире каяття, запевнив суд, що шкодує про порушення закону.
Обвинуваченому ОСОБА_7 , при призначенні покарання судом враховані дані про його особу, який хоча і притягувався до кримінальної відповідальності, однак раніше не судимий в силу ст. 108 КК України, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, його молодий вік та стан здоров'я, відсутність негативних характеристик, відсутність претензій матеріального чи морального характеру від потерпілого ОСОБА_10 .
Як вбачається з матеріалів судового провадження, в ході судового розгляду ОСОБА_7 повністю визнав свою вину. ОСОБА_7 висловив осуд своєї протиправної поведінки, запевнив суд, що розкаюється та не буде в майбутньому вчиняти злочини. Під час апеляційного розгляду обвинувачений повторно вказував про щире каяття, запевнив суд, що шкодує про порушення закону.
Крім того, судом враховано і думку потерпілого, який просив не позбавляти волі обвинувачених, так як йому повністю відшкодовані заподіяні збитки, він не має жодних претензій до обвинувачених.
Колегія суддів, з огляду на викладене, погоджується з наявністю обставин, які пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки вони надавали активні послідовні показання, не чинили перешкод для встановлення дійсних обставин кримінального провадження, а також добровільно відшкодували заподіяну шкоду. При цьому доводи апеляційної скарги прокурора про здійснення такого відшкодування не особисто обвинуваченими, а їх батьками, на думку колегії суддів, не є підставою для не врахування такої обставини, згідно з положеннями ст. 66 КК України.
Обґрунтовано, на думку колегії суддів, враховано судом відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченим, згідно з ст. 67 КК України.
Урахувавши всі обставини, які за законом мають правове значення для призначення покарання, згідно ст. 65 КК України, суд першої інстанції, дотримуючись принципу індивідуалізації та, виходячи з особливостей конкретних обставин кримінального правопорушення, реалізовуючи свої дискреційні повноваження, дійшов правильного висновку, що встановлені судом пом'якшуючі обставини в своїй сукупності та дані про особу обвинувачених знижують ступінь суспільної небезпечності вчинених ними кримінальних правопорушень. З таким висновком погоджується суд апеляційної інстанції, оскільки законослухняна поведінка ОСОБА_6 до вчинення злочину, а також відсутність судимостей у ОСОБА_7 та щире каяття у вчиненому, яке не було формальним, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування шкоди, дотримання процесуальної поведінки під час досудового розслідування та судового розгляду, на думку колегії суддів, також свідчить про намір обвинуваченими виправитись.
Тому колегія суддів вважає обгрунтованим наявність підстав для призначення ОСОБА_12 та ОСОБА_7 покарання нижче від найнижчої межі, визначеної у санкції ч. 4 ст. 186 КК України.
Всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, судом обґрунтовано можливість виправлення обвинувачених без ізоляції від суспільства з урахуванням ставлення до скоєного, а саме критичної оцінки своєї злочинної поведінки. Законослухняна поведінка обвинувачених після ухвалення вироку та звільнення їх з-під варти в залі суду, на думку колегії суддів, також свідчить про реальне їх бажання стати на шлях виправлення та дотримання своєї позиції не вчиняти нових злочинів.
На думку колегії суддів, виправлення ОСОБА_12 та ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства із застосуванням до них інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України.
Таким чином, призначене ОСОБА_12 та ОСОБА_7 остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі та звільнення від його відбування на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з іспитовим строком, на думку колегії суддів, є необхідним та достатнім для досягнення мети, визначеної у ст. 50 КК України.
Виходячи з наведеного, апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, оскільки доводи, що в ній викладені, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Порушень вимог кримінального процесуального закону в ході судового розгляду допущено не було.
Тому, вирок Шевченківськогорайонного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року щодо ОСОБА_12 та ОСОБА_7 підлягає залишенню без зміни.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року, яким ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , /кожного / засуджено за ч. 4 ст. 186; ч. 1 ст. 357; ч. 3 ст. 357 КК України, - без зміни.
Ухвала Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення.
______________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-кп/824/1042/2025
№ 761/31955/23
Категорія КК: ч. 4 ст. 186 Доповідач в апеляційній інстанції - ОСОБА_1
11 лютого 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186; ч.1 ст. 357; ч. 3 ст. 357 КК України, -
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 , в силу ст. 108 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186; ч.1 ст. 357; ч. 3 ст. 357 КК України, -
Приймаючи до уваги те, що складання ухвали вимагає значного часу, колегія суддів вважає за можливе обмежитися складанням і оголошенням лише резолютивної її частини.
Керуючись ст. 376, ст. 404, ст. 405, ст. 407, ст. 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_11 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 09 листопада 2023 року, яким ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , /кожного / засуджено за ч. 4 ст. 186; ч. 1 ст. 357; ч. 3 ст. 357 КК України, - без зміни.
Ухвала Київського апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяця з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголосити 17 лютого 2025 року о 10 годині.
______________ _________________ __________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3