10 лютого 2025 року
справа № 362/7038/24
провадження № 33/824/1222/2024
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - Полянчук Владислава Богдановича на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2024 року,ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Не погоджуючись із постановою суду захисник ОСОБА_1 26 грудня 2024 року подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтуванні своїх вимог посилається на те, що судом було поверхнево розглянуто справу, не було здійснено повного всебічного та об'єктивного дослідження обставин справи. Зазначає, що скаржник не здійснював керування транспортним засобом, а лише вів його біля узбіччя і здійснив рух лише на вимогу працівників поліції. Факт керування транспортним засобом згідно обставин, зафіксованих у протоколі, був зафіксовано виключно на виконання вимог поліцейських, за невиконання яких мала наступити адміністративна відповідальність. Таким чином, вважає, що в діях скаржника відсутній склад правопорушення, оскільки апелянт здійснив рух транспортним засобом із примусу працівників поліції, а не за власним бажанням чи необережним ставленням. Звертає увагу, що під час складання відносно нього протоколу, йому як особі, яка притягується до адміністративної відповідальності не були роз'ясненні його права та обов'язки, в тому числі право на захист.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник просили апеляційну скаргу задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ст. 130 ч. 1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладі та засобів фото - і відео спостереження та іншими доказами.
Частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Складом правопорушення є наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №683032 від 01.10.2024 року, встановлено, що 01.10.2024 о 18.03 год. в Київській області в смт Глеваха по вул. Лісова 1 ОСОБА_1 керував мопедом «Maxxter» без д.н.з. з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у лікаря-нарколога та за допомогою алкотестера драгер водій відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення до матеріалів справи було долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №1683032 від 01.10.2024 року; рапорт працівника поліції; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.10.2024 та відеозаписом долученим до матеріалів справи.
Так, на вказаному відеозаписі зафіксовано як ОСОБА_1 йде вздовж узбіччя та веде мопед, до нього звертаються працівники поліції та просять показати як їде даний транспортний засіб. Вказані вимоги поліцейських водій виконав сів на мопед та під'їхав до них.Після спілкування з водієм працівники поліції пропонують водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що останній відмовляється, з підстав того, що мопедом не керував.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку, єдиним фактом доказу керування ОСОБА_1 даним транспортним засобом містить фрагмент відеозапису про який зазначалось вище і який містить лише епізод руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції.
На думку суду вказані дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 носили характер провокації, оскільки саме внаслідок дій працівників поліції ОСОБА_1 здійснив рух на даному транспортному засобі про що свідчить відеозапис долучений до матеріалів справи.
Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений .
Крім того, в разі наявності в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, працівники поліції повинні були запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі для виявлення стану алкогольного сп'яніння.
Згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність доказів скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки останній фактично діяв за вказівками працівників поліції.
Відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 130, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Апеляційну скаргу ззахисника ОСОБА_1 - Полянчука Владислава Богдановичазадовольнити.
Постанову Фастівського районного суду Київської області від 18 грудня 2024 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя