Єдиний унікальний номер № 369/8272/24
Апеляційне провадження № 33/824/155/2025
06 лютого 2025 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 липня 2024 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП України,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №100531 04 травня 2024 року о 18:30 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Toyota Avensis 2.0 TD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на вул. Грушевського, 22 в м. Боярка Фастівського району Київської області в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 проводився у встановленому законом порядку, зі згоди водія, під відеозапис на нагрудну бодікамеру патрульних, за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», за результатами якого станом на 18:31 год. 04 травня 2024 року в повітрі, видихнутому водієм ОСОБА_1 зафіксовано 0.83 проміле етилового спирту. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 липня 2024 року і закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
У судове засідання, призначене на 06.02.2025 року, з'явився представник апелянта.
06.02.2025 року на адресу суду від Головного управління Національної поліції в Київській області ВП№1 Фастівського РУП надійшов лист про неможливість явки в судове засідання представника СРПП ВП №1 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, до якого було долучено копію свідоцтва про повірку засобу вимірювальної техніки « Alcotest 6810» та сертифікат перевірки типу.
Основним доводом апеляційної скарги було те, що працівниками правоохоронних органів було порушено процедуру проведення огляду водія на стан сп'яніння, оскільки той не погоджувався з результатами огляду та вимагав доставлення його до відповідного закладу охорони здоров'я, чого, однак, зроблено не було.
Порядок проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений ст. 266 КУпАП. Також це питання регламентується Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 р.
Відповідно до вимог ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, як і у разі незгоди водія з результатами такого огляді на місці зупинки, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, перелік яких затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.
Відповідно до пункту 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
При підписанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №100531 ОСОБА_1 зазначив, що надає пояснення на окремому аркуші.
В зазначених поясненнях, які містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 прямо зазначив, що не згоден з результатами огляну на стан сп'яніння, проведеного поліцейським, та вимагає доставлення його для проведення огляду на стан сп'яніння до медичного закладу.
У матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оформлене на гр. ОСОБА_1 , в якому вказано, що останнього було доставлено до Васильківської ЛІЛ за адресою: Київська обл., місто Васильків, вулиця Декабристів, будинок, 87., а також акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що огляд проводився працівником поліції за допомогою приладу Alcotest Drager 6810.
Таким чином, з наведених документів вбачається, що співробітники поліції, оформивши направлення для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, ОСОБА_1 на огляд фактично не доставляли, перейняли на себе повноваження та функції представників закладу охорони здоров'я та самі ж провели огляд на стан сп'яніння, який повинен був провести лікар.
З урахуванням наведеного, суд констатує порушення відносно ОСОБА_2 встановленої ст. 266 КУпАП процедури огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положеннями ч. 5 ст. 266 КУпАП встановлено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Зважаючи на наведене, той огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння, який було проведено 04 травня 2024 року співробітниками поліції, є недійсним. Жодного іншого огляду відносно вказаної особи не проводилося.
Відповідно до ст.8 Конституції України Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що в матеріалах справи немає жодного належного доказу перебування гр. ОСОБА_1 в стані сп'яніння, який в силу положень ст.266 КУпАП вважається дійсним. В свою чергу це обумовлює відсутність підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності в даному випадку.
Окремо при вирішенні справи апеляційний суд звертає також увагу й на наступне:
Як убачається з матеріалів справи, огляд співробітниками поліції гр. ОСОБА_1 на перебування в стані алкогольного сп'яніння проводився за допомогою газоаналізатору Alcotest Drager 6810.
Відповідно до пункт 3 Розділу ІІ Інструкції поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
На підтвердження відповідності використаного при огляді технічного приладу - газоаналізатора Alcotest Drager 6810 на відповідність технічному регламенту до матеріалів справи було надано сертифікат про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, відповідно до якого Газоаналізатори Alcotest Drager відповідають вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, повірка робочого засобу вимірювальної техніки, номер повірки зазначено у чеку. Всі надані документи були досліджені судом першої інстанції.
Водночас суд зазначає, що долучений до матеріалів справи сертифікат про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів є бланкетним. Зокрема, він містить посилання на те, що конкретні моделі, які відповідають вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів, зазначені в додатку до Сертифікату про відповідність вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів. Вказаний додаток також був долучений органом, який складав протокол про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи. В той же час в долученому до справи додатку до Сертифікату про відповідність посилання на ту модель газоаналізатора, який використовувався при огляді ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння (Alcotest Drager 6810), відсутнє.
При цьому у відповідності до положень ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів в адміністративній справі покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення (в даному випадку - на органи Національної поліції України), чого належним чином виконано не було.
За таких умов суд, констатує факт відсутності належного доведення поза розумним сумнівом складу інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням вищевикладеного постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.07.2024 року має бути скасована, а провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 липня 2024 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , скасувати.
Провадження по справі закрити.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба