ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
05 липня 2010 року 13:52 № 2а-2219/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Гальченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП)
до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м.Одеси
про визнання недійсними рішення від 27.06.2008р. №1347-1355 та рішення від 02.07.2008р. №1384-1386
за участю представників сторін:
від позивача: Бова А.П. посв. №НОМЕР_1, від 12.12.2008 р.
від відповідача: не з'явився
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 05.07.2010 року о 13 год. 52 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України
Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Консервпромкомплекс»звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсним рішення від 27.06.2008 р. за № 1347-1355 та рішення від 02.07.2008 р. за № 1384-1386.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16.10.2008 р. відкрито провадження у справі за № 2а-10686/08/1570.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2009 р. адміністративну справу передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку ст. ст. 18, 22 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.02.2010 прийнято до розгляду справу №2а-10686/08/1570 та призначено судовий розгляд на 15.03.2010 р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з прийнятих рішень Управління Пенсійного фонду України не вбачається яким чином проведені розрахунки штрафних санкцій та пені; вдсутні пояснення за які саме стаховими внесками виникла заборгованість у відповідності до п.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли заперечення на позовну заяву.
В обґрунтування яких відповідач зазначає, що розрахунок фінансових санкцій та пені застосовано на підставі облікової картки особового рахунку страховика, яка формується за даними звітів платника розрахованих самостійно та інших узгоджених зобов'язань в порядку передбачених ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Консервпромкомплекс»перебував на пенсійному обліку в Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси.
Управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси були винесені рішення від 27.06.20008 р. №1347; №1348; №1349; №1350; №1351; №1352; №1353; №1354; №1355 та від 02.07.2008 р. № 1384; № 1385; № 1386 про застосування фінансових санкцій щодо Державного науково-дослідного і проектно-конструкторського інституту «Консервпромкомплекс».
Не погоджуючись з прийнятими рішеннями Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Консервпромкомплекс»оскаржив їх до Пенсійного Фонду України.
Рішенням про результат розгляду скарги від 06.10.2008р № 17373/09-10 Пенсійним Фондом України було залишене без задоволення скаргу Інституту, а оскаржувані рішення без змін.
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 р. № 1182-р Державний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Консервпромкомплекс»було приєднано до Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП) та на підставі наказів Міністерства аграрної політики України і Національного університету від 09.10.2008 р. № 652/627, від 22.01.2009 р. № 30 і від 10.02.2009 року №107 створено на базі реорганізованого інституту Відокремлений підрозділ НУБіП України «Науково-дослідний та проектний інститут стандартизації технологій екобезпечної та органічної продукції».
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV від 07.09.2003 (надалі -Закон №1058-IV), страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Частиною 3 ст. 106 вище зазначеного Закону встановлено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Згідно п. 8.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі -Інструкція № 21-1), затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, вимога про сплату недоїмки формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою встановленою законодавством.
Таким чином, з викладеної норми вбачається, що однією із підстав формування недоїмки є облікові дані з карток особових рахунків страхувальників. Отже, на підставі розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, з жовтня 2007 р. по червень 2008 р. із строками затримки від 4 до 264 днів та даних облікової картки, які були надані відповідачем, було сформовано оспорювану вимогу.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи карток особового рахунку позивача станом на червень 2008 р., за ним обліковується сума штрафних санкцій складає 85807,64 грн. та пеня 30453,35 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 20, ч. 2-4 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№ 1058-IV та п.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління ПФУ від 19.12.2003р. № 21-1 встановлює, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка). Обчислення страхових внесків зазначеною категорією платника здійснюється щомісячно за ставкою - 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників ( п.4.1)
Обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного Фонду України здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
У відповідності до п.8.1. зазначеної Інструкції суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені пунктами 5.1, 5.2, 5.3 цієї Інструкції, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, уважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;
в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
У випадку "а" вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.
У випадку "б" вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції для страхувальника - юридичної особи.
Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.
Вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату боргу, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Про оскарження вимоги до суду страхувальник зобов'язаний письмово повідомити протягом трьох робочих днів орган Пенсійного фонду, який направив вимогу.
Узгодження вимоги органу Пенсійного фонду здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі.
Узгоджена вимога надсилається страхувальнику органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів. Страхувальник зобов'язаний сплатити узгоджену суму боргу протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги.
Абзацом 2 п. 10.1. Інструкції встановлено, що у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Суд враховує те, що підставами для визнання не чинним рішення суб'єкта владних повноважень, у даному випадку вимоги, є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав це рішення. Обов'язковою умовою визнання не чинним рішення є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного рішення прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом не встановлено порушень законодавства Управлінням Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси при формуванні вимоги про сплату боргу за рішеннями від 27.06.20008 р. №1347; №1348; №1349; №1350; №1351; №1352; №1353; №1354; №1355 та від 02.07.2008 р. № 1384; № 1385; № 1386 на суму 456 264,28 грн.
За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги щодо скасування рішень УПФ України в Малиновському районі м. Одеси від 27.06.20008 р. №1347; №1348; №1349; №1350; №1351; №1352; №1353; №1354; №1355 та від 02.07.2008 р. № 1384; № 1385; № 1386. визнаються судом безпідставними та задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя А.Б. Федорчук
Повний текст постанови складено та виготовлено -28.07.2010 р.