ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
05 липня 2010 року 13:15 № 12/448
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б. при секретарі судового засідання Гальченко О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Заступника прокурора Дарницького району м. Києва в інтересах держави в особі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Комунального підприємства "Господар" Дарницького району м.Києва
про стягнення штрафних санкцій у сумі 145 667,02 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Достова Т.В., дов. №04-02/10/1, від 15.01.10
від відповідача: не з'явився
від прокурора: Радзівіл Б.В., посв. №214, від 07.10.2009 р.
Заступник прокурора Дарницького району м. Києва звернувся з позовом в інтересах держави в собі Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Господар»Дарницького району м. Києва про стягнення 145 667,02 грн. суми адміністративно -господарських санкцій за порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Ухвалою Окружного адміністративного суду України від 24.08.2008 р. відкрито провадження у справі.
У відповідності до протоколу розподілу справи від 21.01.2010 р. справу №12/448 передано до розгляду судді Окружного адміністративного суду міста Києва Федорчука А.Б.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (в редакції Закону №20494-ВР від 14.10.1994 р.) для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до статті 20 вказаного Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 зазначеного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких використовується наймана праця, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Відповідач - Комунальне підприємство «Господар»Дарницького району м. Києва, у відповідності до наведених положень законодавства має працевлаштувати 24 інваліда, з них були працевлаштовані 16 та не працевлаштовані 8 інвалідів. Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік, поданого відповідачем до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, розмір середньої річної заробітної плати у відповідача становить 18089 грн. Отже, оскільки у відповідача не було створеного належної кількості місць для інвалідів, інваліди не працевлаштовані, то адміністративно-господарські санкції за не працевлаштування інваліда підлягають сплаті суб'єктами господарювання до 15 квітня 2008, а у відповідача утворилась заборгованість за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 144 712 грн. та пеня 955,02 грн. за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі .
З урахуванням вищезазначеного позивач стверджує, що заявлена у позові сума підлягала сплаті відповідачем на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Оскільки відповідачем у визначений законом термін цього зроблено не було, то за таких обставин позивач просить суд стягнути вказану суму у примусовому порядку разом з нарахованою пенею за порушення терміну сплати санкцій.
Відповідач до суду не з'являвся. В матеріалах справи містяться заперечення проти позовних вимог. Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування зазначає, що підприємство виконуючи свої обов'язки створили та атестувало робочі місця для інвалідів, щомісячно протягом 2007 р. відповідач надавав звіти по формі №3-ПН, затвердженій Наказом Мінпраці України від 19.12.2005 р. № 420, до Дарницького районного центру зайнятості про наявність вакантних робочих місць з можливістю працевлаштування інвалідів. Районним центром зайнятості за період 2007 р. інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача не направлялися, також як і не було звернень безпосередньо самих інвалідів на працевлаштування до підприємства.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
Відповідно до звіту Комунального підприємства «Господар»Дарницького району м. Києва про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік (копія -в матеріалах справи), середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2007 році становила 594 особи. Як вбачається з рядка за кодом 02 зазначеного звіту відповідачем не було виконано вимог нормативу з працевлаштування інвалідів.
У рядку за кодом 05 звіту зазначений розмір середньорічної заробітної плати штатного працівника складає 18089,00 грн. При цьому у рядку за кодом 06 даного звіту підприємством самостійно визначено суму штрафних санкцій за нестворені робочі місяця для інвалідів в розмірі 144 712,00 грн.
Як підтверджується матеріалами справи виконання нормативу працевлаштування інвалідів або своєчасного та повного надходження адміністративно-господарської санкції до Державного бюджету України не було.
Частиною другою статті 4 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 15 до 25 осіб - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Згідно з вимогами частини третьої статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту частини п'ятої статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань -визначено частиною шостою статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Статтею 20 зазначеного Закону встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 15 до 25 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Частинами третьою та четвертою статті 20 передбачено, що сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом (частина п'ята статті 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”).
Відповідно до частини восьмої статті 20 Закону порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 2 "Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 № 70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на балансовий рахунок 3510 в установах Національного банку, відкритий в органах Державного казначейства, або на балансовий рахунок 2510 в установах комерційних банків до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Міністерством праці та соціальної політики України за погодженням з Держкомстатом.
Подання звітності до центрів зайнятості передбачено законодавчо і не звільняє підприємство від обов'язку працевлаштувати інвалідів або сплатити адміністративно-господарські штрафні санкції за невиконання 4% нормативу працевлаштування інвалідів.
Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік, поданого відповідачем до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, розмір середньої річної заробітної плати у відповідача становить 18089,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення 144 712,00 грн. адміністративно -господарських санкцій та 955,02 грн. пені вбачаються обґрунтованими.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої Положення про Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів відділення відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та за своєчасним перерахуванням адміністративно-господарських санкцій, що надходять від підприємства за недодержання ним цього нормативу.
У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.
Враховуючи всі наведені обставини суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Господар»Дарницького району м. Києва, (вул. Ялтинська, 5-б Київ 02096, ідер. код 14315687) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (р/р 31214221800001 ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2007 рік, у розмірі 145 667,02 грн. (сто сорок п'ять тисяч шістсот шістдесят сім гривень 02 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя А.Б. Федорчук