Справа № 297/2033/23
21.02.2025 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Немеша Івана Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 20 липня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Постановою судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 20 липня 2023 рокувизнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 (тридцяти чотирьох тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортним засобом на 5 (п'ять) років без вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в користь держави 536,80 гривень судового збору.
Відповідно до постанови, - 21.06.2023 року о 13:25 год., громадянин ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ 210994», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » в м. Берегово по вул. Мукачівській, повторно керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортним засобом.
Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Немеш І.І. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова незаконна та необґрунтована, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що суд першої інстанції при розгляді справи не в повній мірі з'ясував усі обставини справи, чим допустив порушення законності при ухваленні такого рішення. Звертає увагу, що справу було розглянуто у відсутності правопорушника, чим грубо порушено його конституційне право на захист. Стверджує, що 21.06.2023 о 13.25 год. транспортним засобом не керував, та стосовно нього не було складено протокол про вчинення ним вказаного правопорушення. Вважає, що такий протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП було сфальсифіковано відносно ОСОБА_1 , так як таке адміністративне правопорушення не вчиняв, протокол не підписував, до суду його не викликали, та про таке судове рішення дізнався від свого захисника лише 22.04.2024.
Щодо пропущеного строку зазначає, що про оскаржувану постанову дізнався після ознайомлення 22.04.2024 його захисником з поданням начальника Берегівського районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області про вирішення питання скасування випробування та направлення засудженого ОСОБА_1 для відбування призначеного судом покарання, яку одразу оскаржив. Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду.
Апеляційним судом справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Немеша І.В., які були належним чином повідомлені про розгляд справи, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. З огляду на наведене, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, сформованої у справі «Пономарьов проти України», де зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження і те що заявник має сприяти розгляду справи, оскільки він є найбільш зацікавленим в її розгляді та враховуючи те, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, та його захисником подано апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, тому апеляційний суд, відповідно до ст. 294 КУпАП, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника Немеша І.В.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови підлягає до задоволення, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції у частині визнання винуватості, кваліфікації дій та накладеного стягнення апеляційний суд відхиляє беручи до уваги такі обставини.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року керування транспортними засобами особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Пунктом 2.1 А ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Всупереч тверджень апеляційної скарги, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі наявні в матеріалах справи докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 21.06.2023 року о 13:25 год., громадянин ОСОБА_1 керуючи автомобілем «ВАЗ 210994», реєстраційний номер « НОМЕР_1 » в м. Берегово по вул. Мукачівській, повторно керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортним засобом, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №126404 від 21.06.2023 яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, як щодо змісту так і щодо форми; копією Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №19089 від 07.10.2022 з якої слідує, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Апеляційний суд відмічає, що всупереч тверджень апеляційної скарги, вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року № 1395.
В діях ОСОБА_1 вбачається свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення.
Щодо доводів апелянта про розгляд справи без його участі, то апеляційний суд звертає увагу на те, що як вбачається з матеріалів справи, вона надійшла в провадження судді 28.06.2023, а розглянута 20.07.2023, проте ОСОБА_1 не цікавився справою, не з'явився у судове засідання, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. ОСОБА_1 не з'явився до суду і апеляційної інстанції 11.12.2024, 21.02.2025, що в свою чергу свідчить про його самоусунення від захисту своїх прав. Відхиляючи доводи апеляційної скарги в цій частині, апеляційний суд враховує те, що факт розгляду справи без участі правопорушника не являється підставою для скасування чи зміни судового рішення у справах про адміністративні правопорушення, розгляд справи без участі ОСОБА_1 враховано апеляційним судом, як одну з підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, слід зазначити, що хоча судове засідання в суді першої інстанції проводилося за відсутності ОСОБА_1 , проте він скористався своїм правом апеляційного оскарження шляхом подачі апеляційної скарги, у зв'язку з чим мав можливість надати пояснення, та докази які не зміг надати в суді першої інстанції та не позбавлений можливості захищатись та доводити свою невинуватість.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії» Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).
Відтак, доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є необґрунтованими та спростовуються, вище дослідженими доказами, та розцінюються апеляційним судом, як спосіб захисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Істотних порушень судом першої інстанції вимог КУпАП, які б могли бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду, апеляційний суд не вбачає.
Таким чином, із врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, яким була надана належна правова оцінка, місцевий суд вірно встановив в діях ОСОБА_1 ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а доказів на спростування таких висновків під час апеляційного розгляду здобуто не було.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 5 років без вилученя транспортного засобу, накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
Отже, порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга адвоката Немеша І.В. в інтересах ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити адвокату Немешу Івану Васильовичу в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу адвоката Немеша Івана Васильовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 20 липня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, залишити без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Ю. Бисага