Категорія №6.13
Іменем України
07 жовтня 2010 року Справа № 2а-6839/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Широкої К.Ю.,
при секретарі: Смішливої І.М.,
за участю представників сторін:
позивач: не прибув,
відповідач: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -
09 червня 2010 року управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області звернулося до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, в якому зазначив, що відповідач не сплачує у встановленому законом термін страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, у зв'язку з чим, утворилася заборгованість по сплаті внесків в сумі 326,11 грн. У зв'язку з вищенаведеним, позивач просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 несплачені внески в сумі 326,11 грн. на користь управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області.
Представник позивача в судове засідання не прибув, про час, місце та дату слухання справи був повідомлений належним чином, просив проводити розгляд справи без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, місце та дату слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Справи за участю управлінь Пенсійного фонду України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті 3 КАС стосовно визначення адміністративної справи.
Пункт 4 частини першої статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадах, встановлених законом.
Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 КАС, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками відповідно до цього Закону є підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Частиною 3 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
В судовому засіданні встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області як платник страхових внесків з 18.12.1998 року.
Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.
Частиною 2 ст.106 передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
В порушення вищевказаних норм Закону України фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не сплачує страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим станом на 01.04.2010 року утворилась заборгованість по внескам за період з 01.04.2010 року по 30.07.2010 року в сумі 326,11 грн.
Розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підтверджується, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 326,11 грн.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами, зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
У зв'язку з тим, що страхові внески у встановлений Законом термін не сплачені, позивачем на адресу відповідача згідно вимог п.3 ст.106 вищевказаного Закону направлялась вимога про сплату боргу № Ф-194/1 від 07.04.2010 року на суму 326,11 грн., однак поштою позивачу було повернуто конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Судом встановлено, що вищевказана вимога про сплату боргу відповідачем не оскаржена та заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
Відповідно до ч.5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. А тому вказані кошти зараховані в рахунок погашення заборгованості відповідача за попередні періоди.
Суд приходить до висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідач в добровільному порядку суму заборгованості до УПФУ не перерахував.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 15, 17, 20, 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058, Розділом 2 Порядку нарахування та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 25.08.2004 р. №1092 , ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1) про стягнення недоїмки по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 326,11 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код 21792459) недоїмку по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 326,11 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову складено в повному обсязі та підписано 12.10.2010 року.
СуддяК.Ю. Широка