Справа № 444/5051/24
Провадження № 2/444/496/2025
07 лютого 2025 року м. Жовква
Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Мікула В. Є.
секретар судового засідання Садова І. З.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 0,69 га умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території колишньої Лавриківської сільської ради, на сьогоднішній день Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області, право на яку ОСОБА_2 мав на підставі сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 160589, виданого Лавриківською сільською радою на підставі рішення № 1 Лавриківської сільської ради від 23 листопада 1995 року та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку).
Свої позовні вимоги мотивує тим, що він є спадкоємцем за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв після його смерті спадщину, оскільки проживав постійно з батьком на день відкриття спадщини, тобто на день його смерті, не відмовився від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після його смерті.
Інших спадкоємців за заповітом, осіб, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині і прийняли таку внаслідок спільного проживання разом із спадкодавцем чи внаслідок звернення до нотаріуса в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця, немає.
Однак спадщини на право на земельну частку (пай) розміром 0,69 га умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім'я померлого ОСОБА_2 , оскільки він втратив цивільну правоздатність та дієздатність внаслідок смерті.
А тому враховуючи наведені вище обставини, вважаю, що його право на дану земельну частку (пай) підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок просить задовольнити його позовні вимоги.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 17 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 07 лютого 2025 року о 09 год. 30 хв.
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак подав на адресу суду письмову заяву, у якій просить справу розглядати у його відсутності. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить такі задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Представник відповідача, Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області, в підготовче судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення такого був повідомлений належним чином, однак з Добросинсько-Магерівської сільської ради на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог, при вирішенні справи покладаються на думку суду.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Жовківської державної нотаріальної контори Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в підготовче судове засідання не з'явилася, хоча про дату, час та місце проведення такого була повідомлена належним чином, однак з Жовківської ДНК на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначили, що не заперечують проти задоволення позовних вимог, при вирішенні справи покладаються на думку суду.
А тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи без участі позивача, представника відповідача, представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, які не з'явилися в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення такого, зважаючи на подані ними заяви про розгляд справи у їх відсутності, висловлені позиції у справі.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Ч. 3 ст. 200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Так як відповідач фактично не заперечує проти позовних вимог, покладається при вирішенні справи на думку суду, суд вважає за можливе ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Ч. 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Лавриків, Жовківського району Львівської області, що підтверджується викладеним у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , який виданий Залізничним РВ УМВС України у Львівській області 01 грудня 1997 року.
З свідоцтва про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , яке повторно видане Лавриківською сільською радою Львівської області 02 липня 1965 року, вбачається, що його батьком є ОСОБА_2 , матір'ю - ОСОБА_3 .
Факт одруження батьків позивача, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_4 12 вересня 1953 року у Лавриківській сільській раді, актовий запис № 6, підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 , яке видане 30 вересня 1953 року.
З довідки № 1333, яка видана Лавриківським старостинським округом № 3 Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області 04 грудня 2024 року, вбачається, що згідно книги записів сертифікатів на середню частку (пай) зареєстрований сертифікат на право власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 160589, виданий ОСОБА_2 , жителю села Лавриків, на підставі рішення № 1 Лавриківської сільської ради від 23 листопада 1995 року, на земельну частку (пай), площею 0,6900 га. без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості. Земельна ділянка розташована на території Добросинсько-Магерівської сільської ради. Землю передано для ведення селянського (фермерського) або колективного господарства.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 24 жовтня 2005 року було складено відповідний актовий запис № 30, що підтверджується викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 , яке повторно видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Жовківського районного управління юстиції Львівської області 18 грудня 2012 року.
Згідно ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
А тому після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на право на земельну частку (пай).
Нормою ст. 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив таке заповітне розпорядження: все його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що йому належатиме на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів ОСОБА_1 .
Даний заповіт 13 вересня 2004 року посвідчений Кошулап Т., секретарем виконкому Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області та зареєстровано в реєстрі за № 411.
З довідки № 1156, яка видана Лавриківським старостинським округом № 3 Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області 14 жовтня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_2 , 1923 року народження, до дня смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований та проживав в АДРЕСА_1 , Жовківського (після зміни адміністративно-територіального устрою - Львівського) району Львівської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, яким є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, що передбачено ч. 2 ст. 1220 ЦК України.
Ч. 3 ст. 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
З довідки № 1155, яка видана Лавриківським старостинським округом № 3 Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області 14 жовтня 2024 року, вбачається, що ОСОБА_1 проживав разом із своїм батьком, ОСОБА_2 , на день його смерті, а саме станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , Жовківського (після зміни адміністративно-територіального устрою - Львівського) району Львівської області та вели спільне господарство.
Як наслідок суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька, ОСОБА_2 , враховуючи норму ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем, не відмовилася від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця.
Інших спадкоємців за заповітом, осіб, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині і прийняли таку внаслідок спільного проживання разом із спадкодавцем чи внаслідок звернення до нотаріуса в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця, немає.
Мати позивача, а дружина ОСОБА_2 , ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто ще до смерті батька, про що 01 вересня 2004 року було складено відповідний актовий запис № 22, що підтверджується викладеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_5 , яке повторно видане Жовківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 15 листопада 2024 року.
Внаслідок звернення позивача як спадкоємця за заповітом у Жовківську державну нотаріальну контору Львівської області 17 лютого 2020 року було зареєстровано спадкову справу після смерті ОСОБА_2 спадкову справу № 92/2020, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 59441157 від 17 лютого 2020 року.
Державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Галань Ольгою Ярославівною 12 серпня 2021 року в нотаріальному порядку ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, а саме серії НРВ № 822363, яке зареєстроване в реєстрі за № 948.
Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з житлового будинку з господарським будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 і складається з двох кімнат житловою площею 35,7 кв. метри, кухні, двох коридорів, кладової, санвузла, загальною площею 101,6 кв. метри, при будинку є літня кухня, гараж, сарай, вбиральня, споруди. Житловий будинок належав померлому на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області 10 вересня 1991 року, зареєстрованого в Червоноградському бюро технічної інвентаризації 10 вересня 1991 року за № 41.
ОСОБА_1 є власником зазначеного вище майна, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 270307867, який сформовано 12 серпня 2021 року державним нотаріусом Жовківської державної нотаріальної контори Львівської області Галань О. Я.
Факт видачі позивачу даного свідоцтва про право на спадщину за заповітом підтверджує факт прийняття ним спадщини після смерті батька, ОСОБА_2 .
Однак Жовківська державна нотаріальна контора Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції листом № 1218/01-16 від 08 жовтня 2024 року фактично відмовила позивачу, ОСОБА_1 , у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну частку (пай), площею 0,69 га, що розташований на території Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського району Львівської області через неподання в нотаріальну контору оригіналу правовстановлюючого документа нового взірця на вищевказаний земельний пай із відповідною реєстрацією та роз'яснила, що у разі відсутності такого документа, необхідно звернутися в судові органи для оформлення прав на вищевказаний земельний пай в порядку спадкування.
Суд враховує, що позивач у позовній заяві зазначив, що сертифікат нового зразка на земельну частку (пай), виданий на ім'я ОСОБА_2 , у нього відсутній.
Відповідно до статті 8 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720 (720/95) "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801 затверджено відповідну форму сертифіката на право на земельну частку (пай) і зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай).
Сертифікати саме такої форми слід подавати до нотаріальної контори.
Ще за життя ОСОБА_2 необхідно було обміняти сертифікат на земельну частку (пай) старого зразка на новий, який затверджений постановою Кабінет Міністрів України від 12 жовтня 1995 року № 801, однак, як встановлено судом, ним цього зроблено не було.
Згідно ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, а відтак суд враховує, що позивачем не може бути пред'явлено для оформлення спадщини сертифікат на середню земельну частку (пай), виданий на ім'я ОСОБА_2 нового зразка, оскільки він помер, а тому втратив цивільну правоздатність та дієздатність.
Отже ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийняв після його смерті спадщину, оскільки проживав постійно з батьком на день відкриття спадщини, тобто на день його смерті, не відмовився від прийняття спадщини упродовж шестимісячного строку після його смерті.
Інших спадкоємців за заповітом, осіб, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині і прийняли таку внаслідок спільного проживання разом із спадкодавцем чи внаслідок звернення до нотаріуса в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, тобто з дня смерті спадкодавця, з матеріалів справи не вбачається, судом під час розгляду справи не встановлено.
Однак спадщини на право на земельну частку (пай) розміром 0,69 га умовних кадастрових гектарів, яка належала ОСОБА_2 згідно сертифіката на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка позивач не може оформити, так як відсутній правовстановлюючий документ на право на дану земельну частку (пай) нового зразка, який водночас не може бути виданий на ім'я померлого ОСОБА_2 , оскільки він втратив цивільну правоздатність та дієздатність внаслідок смерті.
Водночас суд враховує, що право ОСОБА_2 на зазначену земельну частку (пай) підтверджується сертифікатом на право на право приватної власності на землю (середню земельну частку) старого зразка.
Враховуючи встановлені обставини та досліджені докази суд приходить до висновку, що право позивача на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом підлягає захисту в судовому порядку, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.
Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись статтею 23, ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) площею 0,69 га умовних кадастрових гектарів без контурного визначення зовнішніх меж на місцевості, що розташована на території колишньої Лавриківської сільської ради, на сьогоднішній день Добросинсько-Магерівської сільської ради Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області, право на яку ОСОБА_2 мав на підставі сертифіката на право приватної власності на землю (середню земельну частку) серії ЛВ № 160589, виданого Лавриківською сільською радою на підставі рішення № 1 Лавриківської сільської ради від 23 листопада 1995 року та зареєстрованого у книзі записів сертифікатів на право приватної власності на землю (середню земельну частку).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 07 лютого 2025 року.
Суддя: Мікула В. Є.