Категорія №2.33
Іменем України
23 листопада 2010 року Справа № 2а-6600/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді Кравцової Н.В.,
при секретарі Бражник В.І.,
за участю сторін:
позивача ОСОБА_1,
представників відповідача Соболя К.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області про встановлення відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень та скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 0109655 від 16.08.2010,-
03 вересня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області про встановлення відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень та скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 0109655 від 16.08.2010.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.08.2010 біля 3 години 15 хвилин позивач разом із знайомими, рухаючись вулицею Генерала Потапенко в м. Лисичанську Луганської області в районі АЗС «Shell» на своєму власному автомобілі Мегсеdes-Веnz 412D, був зупинений інспектором ДАІ, разом з яким на власному автомобілі знаходився інспектор ТУ Головавтотрасінспекції у Луганській області Гриньов, для перевірки документів. Інспектором було запропоновано пред'явити наступні документи: ліцензію, ліцензійну картку, договір на надання транспортних послуг. На вимогу інспектора позивач пояснив, що він не здійснює підприємницьку діяльность з перевезення пасажирів та вантажів, а громадяни, що знаходились в автомобілі є його знайомими, які рухаються з ним на відпочинок до бази відпочинку у селище Шепілово, Луганської області.
Інспектор не погодившись з поясненнями позивача, склав акт перевірки, та видав позивачу виклик до ТУ Голоавтотрансінспекції Луганської області на 16.08.2010 для розгляду складеного акту.
16.08.2010 т.в.о. начальником територіального управління Головавтотрансінпекції в Луганській області - старшим державним інспектором на автомобільному транспорті Костенко Л.І. була прийнята постанова про застосування фінансових санкцій № 0109655 у сумі 1700 гривень.
Позивач вважає вказану постанову про застосування фінансових санкцій незаконною та такою, що прийнята з перевищенням повноважень посадовою особою державного органу, а дії посадових осіб державного контролюючого органу ТУ Головавтотрансінспекції у Луганській області вважає незаконними та протиправними з наступних підстав.
Абзацем 3 частини 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільній транспорт» передбачена відповідальність за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. 39 та 48 вказаного Закону.
Держаний контроль на автомобільному транспорті здійснюється відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт». Цією ж статтею визначено що контроль здійснюється відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року N 1567(далі-Порядок).
Відповідно до п. 16 Порядку рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку.
Завдання на перевірку ні інспектор Гриньов при складання акту перевірки 06.08.2010, ні Костенко Л.І. під час складанні постанови 16.08.2010 р. № 0109655 про застосування фінансових санкцій не мали, а тому не мали відповідних законних повноважень проводити перевірку господарської діяльності та приймати за її результатами незаконні рішення.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено що планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку. Але проведена перевірка відповідачем була здійснена не в робочий час, а під час відпочинку позивача, що є порушенням.
Також позивач вказав, що відповідно до ст. 6 ЗУ «Про автомобільний транспорт» при проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник повинен бути повідомлений про термін проведення перевірки.
Посилання в оскаржуваній постанові на відсутність полісу обов'язкового страхування є безпідставним, оскільки позивач має відповідний поліс. Посилання на відсутність наявності інших документів також є безпідставним, оскільки позивач не здійснює перевезення пасажирів та вантажів, а тому такі документі для руху власним транспортом не потрібні.
Просить суд встановити відсутність компетенції у суб'єкта владних повноважень ТУ Головатотрансінспекції у Луганській області щодо здійснєння перевірки суб'єкта господарювання ОСОБА_1 06.08.2010 о 03 год. 45 хв., визнати дії посадових осіб ТУ Головатотрансінспекції у Луганській області під час проведення перевірки 06.08.2010 р. о 03 год. 45 хв. в м.Лисичанську по вул. Генерала Потапенка та прийняття 16.08.2010 постанови про застосування фінансових санкцій протиправними, скасувати постанову про застосування фінансових санкцій № 0109655 від 16.08.2010.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні позовній заяві, просив суд встановити відсутність компетенції у суб'єкта владних повноважень ТУ Головатотрансінспекції у Луганській області щодо здійснєння перевірки суб'єкта господарювання ОСОБА_1 06.08.2010 о 03 год. 45 хв., визнати дії посадових осіб ТУ Головатотрансінспекції у Луганській області під час проведення перевірки 06.08.2010 р. о 03 год. 45 хв. в м.Лисичанську по вул. Генерала Потапенка та прийняття 16.08.2010 постанови про застосування фінансових санкцій протиправними, скасувати постанову про застосування фінансових санкцій № 0109655 від 16.08.2010.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав надані суду заперечення, зазначивши, що Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області діє відповідно до Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 888 від 14.12.2005, є територіальним структурним підрозділом Головавтотрансінспекції без права юридичної особи та утворено відповідно до Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 № 1190.
Відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
6 серпня 2010 року в м. Лисичанську інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції в Луганській області був перевірений транспортний засіб «Мерседес 412Д» вантажний (вантажопасажирський) державний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1, який здійснював нерегулярне перевезення 11 пасажирів.
Статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначений перелік необхідних документів для нерегулярних пасажирських перевезень.
Відповідно до п. 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 - під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
За результатами перевірки позивача було виявлено порушення положень ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме, при перевезенні пасажирів, у водія був відсутній дорожній лист, ліцензійна картка, договір про надання транспортної послуги, документ про її сплату, поліс обов'язкового особистого страхування пасажирів від нещасного випадку на транспорті, у зв'язку з чим посадовими особами складено акт перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 0184565.
Відповідно до пункту 32 Правил надання, послуг в пасажирському транспорті (затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 № 1184 зі змінами та доповненнями) забороняється під час здійснення нерегулярного перевезення пасажирів використання автобусів, переобладнаних з вантажних транспортних засобів, та укладення з перевізниками договорів, які передбачають використання таких транспортних засобів на маршрутах з регулярним перевезенням пасажирів.
На підстав акту перевірки згідно статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 1700 грн.
Враховуючи зазначене, відповідач вважає, що в діях посадових осіб територіального управління в Луганській області немає порушень чинного законодавства, а постанова про застосування фінансових санкцій до позивача прийнята у відповідності до вимог діючого законодавства про автомобільний транспорт.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно із статтею 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” від 05 квітня 2001 року № 2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документами, на підставі яких виконуються нерегулярні пасажирські перевезення, для автомобільного перевізника є - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно із Положенням про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року № 1190, урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті є головна державна інспекція на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.
Згідно зазначеного Положення Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів, здійснює у передбачених законодавством випадках ліцензування видів господарської діяльності, пов'язаних з наданням послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом, державний контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за наявністю відповідної ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання. Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.
Відповідно до Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 грудня 2005 року № 888 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 року за № 1573/11853, територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні, серед іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів та дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, здійснюють контроль за додержанням ліцензіатами Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України “Про автомобільний транспорт”, та видають розпорядження про усунення порушень Ліцензійних умов.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567 (надалі - Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567).
Згідно із пунктами 2 та 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.
Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. Планові, позапланові та рейдові перевірки можуть проводитися із залученням спеціалістів органів внутрішніх справ і науково-дослідних установ (за погодженням з їх керівниками) з питань, що належать до їх компетенції.
Згідно із пунктом 12 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.
Графік проведення рейдових перевірок відповідно до пункту 13 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 складається територіальним управлінням Головавтотрансінспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин. Щотижневий графік складається з урахуванням проведення рейдових перевірок не частіше ніж один раз на квартал.
Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону (пункт 14 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567).
Під час проведення рейдової перевірки у відповідності із пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 перевіряється:
- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;
- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України “Про автомобільний транспорт”;
- наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут;
- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;
- оснащення таксі справним таксометром;
- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;
- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;
- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;
- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів;
- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Згідно із пунктами 16 та 17 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи відповідно до завдання на перевірку. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис “Головавтотрансінспекція”. Рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, у відповідності із пунктом 21 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 складається акт.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі графіку роботи по здійсненню державного контролю на автотранспорті з 02.08.2010 по 08.08.2010, графіку проведення перевірок дотримання міжнародними та вітчизняними автоперевізниками законодавства України про автомобільний транспорт та попередженняі порушення водіями вимог Положення про робочий час і час відпочинку водіїв автотранспортних засобів, що безпосередньо впливає на безпеку автоперевезень спільними групами ДАІ та Головавтотрансінспекції, плану спільних заходів щодо створення сприятливих умов для авто перевізників, які надають послуги з перевезення пасажирів автомобільним транспортом та підвищення рівня безпеки перевезень, відповідно до завдання на перевірку від 02.08.2010 № 046812, посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області 06 серпня 2010 року було проведено перевірку транспортного засобу -автомобілю Мегсеdes-Веnz 412D, номерний знак НОМЕР_1, який належить фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1, за результатами якої складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06 серпня 2010 року.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та доказів по справі, суд вважає, що відповідачем була проведена перевірка позивача щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт у межах повноважень, передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт», Положенням про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, а тому вимога позивача про встановлення відсутності компетенції у суб'єкта владних повноважень - Територіального управління Головавтотрансінспекції у Луганській області щодо здійснення перевірки суб'єкта господарювання ОСОБА_1 06.08.2010 о 3 годині 45 хвилин без завдання на перевірку є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Відповідності із пунктами 25 та 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Як вбачається із матеріалів справи, перевіркою встановлено, що під час здійснення нерегулярних перевезень пасажирів маршрутом «Сєвєродонецьк-Шипілове» перевізник не забезпечив наявності дорожнього листа, ліцензійної картки, договору із замовником транспортних послуг, документа, що засвідчує оплату транспортних послуг, страхових полісів обов'язкового особистого страхування на кожного пассажира від нещасного випадку, передбачених Постановою КМУ № 959/96, чим порушено вимоги статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”. Вказаний акт був підписаний позивачем із зауваженнями.
У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення згідно із пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
На підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06 серпня 2010 року територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області винесено постанову про застосування фінансових санкцій від 16 серпня 2010 року № 0109653.
Про час і місце розгляду справи про порушення законодавства України про автомобільний транспорт позивача було повідомлено 06.08.2010 про що свідчить корінець повідомлення на якому стоїть особистий підпис позивача.
Згідно з пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 передбачена можливість у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання розглядати справу про порушення без її участі.
Згідно із частиною 2 пункту 27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті № 1567 за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників у відповідності із абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III “Про автомобільний транспорт”застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 06 серпня 2010 року, яким зафіксовано порушення позивачем вимог статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” щодо надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області винесено постанову від 16 серпня 2010 року № 0109653 про застосування до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн.
Посилання позивача в обґрунтування позовних вимог на те, що він не надає послуги з перевезення пасажирів, а 06 серпня 2010 року разом із знайомими прямував до бази відпочинку до селища Шепілово, Луганської області, суд оцінює критично з огляду на наступне.
Як вбачається із пояснень свідка ОСОБА_7, 06.08.2010 він на підставі завдання на перевірку від 02.08.2010 № 046812 та інспектора ДАІ проводили перевірку у м. Лисичанську. Приблизно о 3 годині був зупинений позивач та було виявлено, що позивач здійснював перевезення пасажирів без передбачених законодавством переліком документів. За виявлені порушення був складений акт. Під час проведення перевірки пасажири, які знаходилися в автомобілі позивача відмовлялися вказувати свої особисті дані та давати які-небуть пояснення щодо здійснення поїздки.
Надані пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні не заслуговують на увагу суду, оскільки пояснення свідків противоречиві, а тому не можуть бути взятиі до уваги судом, оскільки свідок ОСОБА_5 у своїх поясненняз зазначив, що компанія знайомих, з якими він прибув на базу відпочинку у селище Шепілово знаходилася на відпочинку до 08.08.2010 та повернулися до м. Лисичанська усі разом, у той час як свідок ОСОБА_6 вказав, що він та дівчина, з якою він познайомився на базі відпочинку повернулися на таксі 07.08.2010.
Також суд зазначає, що пояснення свідка ОСОБА_6 протериччать поясненням позивача, оскільки останній пояснив, що на базу відпочинку 06.08.2010 їхали його друзі, які були знайомі між собою, у той час як свідок ОСОБА_6 пояснив, що на базу відпочинку його запросив ОСОБА_1 і крім ОСОБА_1 та ОСОБА_5, осіб які знаходилися у автобусі, він нікого не знав, на базі відпочинку ні з ким не знайомився, відпочивали кожен своєю компанією, познайомився лише з дівчиною з якою і повернувся самостійно до м. Лисичанська у суботу - 07.08.2010 на таксі.
Крім того, пояснення позивача про те, що він зі своїми знайомими виїхали на базу відпочинку 06.08.20120 до с. Шепілова, саме, о 3 годині ранку у зв'язку з тим, що всі працюють та мешкають у різних місцях міста Лисичанська, а тому потрібен час для того, щоб заїха за кожним за адресою місця проживання, суд оцінює критично, оскільки як стверджує і сам позивач відстань від м. Лисичанська до с. Шепілова складає приблизно 5 км. та час проїзду приблизно 40-45 хвилин, що ставить під сумнів доводи позивача стосовно необхідності виїзду о 3 годині 06.08.2010.
Також позиваем не було доведено і той факт, що пасажири, які знаходилися в автомобілі позивача під час перевірки є його знайомими, з якими, як стверджує позивач, він їхав до бази відпочинку до с. Шепілова на вихідні.
Також суд звертає увагу на той факт, що у відношені позивача неодноразовано складалися акти проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транпсрорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом - 21.08.2007, 09.11.2007, 11.06.2010, що підтверджує той факт, що ОСОБА_1 здійснювалися нерегулярні перевезення пасажирів. Проти складання вказаних актів позивач у судовому засіданні не заперечував.
Таким чином, суд вважає, що у судовому засіданні було встановлено та доведено доказами, що позивачем дійсно були порушені вимоги статті 39 Закону Укрваїни «Про автомобільний транспорт», за що передбачена відповідальність, встановлена статтею 60 вказаного Закону, а саме, здійснення нерегулярних перевезень у різний проміж часу.
Згідно частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи викладені обставини, суд вважає, що відповідачем у судовому засіданні було доведено правомірність дій щодо здійснення перевірки позивача про додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом 06.08.2010 та як наслідок застосування до позивача штрафних санкцій у відповідності до вимог статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Доводи позивача спростовані матеріалами справи та поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення відсутності компетенції у суб'єкта владних повноважень - ТУ Головатотрансінспекції у Луганській області щодо здійснєння перевірки суб'єкта господарювання ОСОБА_1 06.08.2010 о 03 год. 45 хв., визнання дій посадових осіб ТУ Головатотрансінспекції у Луганській області під час проведення перевірки 06.08.2010 р. о 03 год. 45 хв. в м.Лисичанську по вул. Генерала Потапенка та прийняття 16.08.2010 постанови про застосування фінансових санкцій протиправними, скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 0109655 від 16.08.2010 є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.
Судові витрати витрати вирішуються у відповідності до вимог статтей 94 КАС України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.. ст.. 2, 17, 72, 87, 94, 98, ст..ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про автомобільний транспорт», суд-
У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області про встановлення відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень та скасування постанови про застосування фінансових санкцій № 0109655 від 16.08.2010 відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 29 листопада 2010 року.
Суддя Н.В. Кравцова