справа № 489/8140/24 провадження №2/489/515/25
Іменем України
03 березня 2025 року м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У жовтні 2024 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 5509689 від 22.11.2021 у розмірі 17975,66 грн., 3028,00 грн. судового збору та 9000,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Як на підставу позовних вимог позивач вказує, що 22.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» (далі - ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 5509689 за умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 7600,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом на строк обумовлений в договорі.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання останнім одноразового індикатора та надіслані на номер мобільного телефону відповідача.
29.11.2021 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») було укладено Договір № 29/11-1, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до позивальників, в тому числі і за договором №5509689.
У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі договору №10-03/2023 від 10.01.2023 відступило ТОВ «Коллект Центр» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором№5509689
Через невиконання відповідачем свої зобов'язання за кредитним договором на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованість становить 17975,66 грн., з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (тілом кредиту) - 7600,00 грн., за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 10237,20 грн., інфляційні збитки - 121,60 грн. та три проценти річних 16,86грн.
Посилаючись на наведені обставини позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 22.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 27.11.2024 продовжено розгляд справи у зв'язку із повторним направленням відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі та матеріалів позовної заяви.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Правом на дання відзиву відповідач не скористався.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п'ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За частиною п'ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 22.11.2021 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено кредитний договір № 5509689 згідно умов якого, загальний розмір наданого кредиту становить 7600,00 грн. Кредит надано на 60 днів з кінцевою датою повернення кредиту і сплати процентів до 21.01.2022. За кожен день користування кредитом позичальник сплачує з 1-го по 30-1 день користування кредитом - 1,9900 %; з 31-го по 60-1 день користування кредитом - 2,5000 %.
Згідно пункту 2.1 кредитного договору кредитодавець надає Позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку Позичальника в день укладення Договору, але не пізніше трьох робочих (операційних) днів з моменту його укладення.
Пунктом 2.2 кредитного договору передбачено реквізити банківської картки Позичальника для перерахування кредиту: НОМЕР_3.
За умовами пункту 5.1 кредитного договору, Позичальник підтверджує свою обізнаність та згоду з усіма умовами цього Договору, а також зі діючими «Правилами надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту», розміщені на сайті Кредитодавця на момент укладення цього Договору. Підписанням цього договору Позичальник підтверджує, що йому надана уся інформація згідно частини другої статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до пункту 5.11 кредитного договору. Цей Договір укладається з допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (ІКС) шляхом розміщення Кредитодавцем проекту кредитного договору/додаткової угоди в Особистому кабінеті Позичальника, що є пропозицією про його укладення (офертою), та прийняттям пропозиції (акцептом) Позичальником, яка надається Позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «562036» 22.11.2021.
Таким же одноразовим ідентифікатором підписано відповідачем додаток № 1 до кредитного договору - Графік платежів та Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про основні умови кредитування, орієнтовну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту.
ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 7600,00 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується квитанцією FONDY від 22.11.2021 № 464404768.
Згідно доданого до позову розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», заборгованість ОСОБА_1 по кредитному договору № 5509689 від 22.11.2021 складає 17837,20 грн.
Згідно розрахунку попереднього кредитора ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023, крім зазначеної заборгованості, відповідно до статті 625 ЦК України здійснено нарахування за період з 28.01.2022 по 23.02.2022, тобто до введення в Україні воєнного стану, 16,86 трьох процентів річних та 121,60 грн. інфляційних втрат.
За розрахунком позивача станом на 10.08.2024 загальний розмір заборгованості становить 17975,66 грн., з яких заборгованість за кредитом 7600,00 грн., за відсотками 10237,20 грн., три проценти річних 16,86 грн., інфляційні втрати 121,60 грн.
Вказана заборгованість нарахована відповідачу до набуття позивачем прави вимоги за кредитним договором.
Набуття права вимоги позивачем підтверджується насиним:
- 29.11.2021 між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 29/11-1, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 5509689 від 22.11.2021, позичальником за яким є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Реєстру пав вимоги № 3 від 28.01.2022.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір відступлення права вимоги №10-03/2023/01, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за договорами кредиту, зокрема і за кредитним договором № 5509689 від 22.11.2021, позичальником за яким є ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з Реєстру пав вимоги № 3 від 10.01.2023.
Правове обґрунтування та мотиви суду
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України.
Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина третя статті 215 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв'язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.
У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наявним у справі доказами підтверджується, що ТОВ «Коллект Центр» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором, який укладено в електронній формі та умови якого позикодавцем виконані повністю.
Доказів того, що відповідач виконала взяті на себе грошові зобов'язання матеріали справи не містять.
У зв'язку із цим вимоги позивача про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотків є правомірними.
Встановлено, що відповідач прострочила виконання взятих грошових зобов'язань, у зв'язку із чим позивач скористався свої правом, передбаченим ч.2 ст.625 ЦК України, та нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних, розрахунок яких здійснено з урахуванням вимог пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України. Тому позов в цій частині вимог також підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та те, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі та стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 17975,66 грн., яка підтверджена розрахунком позивача, який відповідає умовам договору, та відповідачем не спростована відповідно до принципу змагальності, закріпленому у статті 12 ЦПК України.
Так як суд позов закровлено повністю на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.
Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 у справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Як слідує з матеріалів цієї цивільної справи позивач в підтвердження витрат на правничу допомогу надав: договір про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, укладеного ТОВ «Коллект Центр» з Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс»; прайс-лист Адвокатського об'єднання «Лігал Ассістанс» із зазначенням вартості послуг з правничої допомоги; Заявку на надання юридичної допомоги № 77 від 30.07.2024; Актом №1 про надання юридичної допомоги від 06.08.2024, відповідно до якого надана правова допомога включає: надання усної консультації тривалістю 2 години вартістю 3000,00 грн. та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду тривалістю 2 години вартістю 3000,00 грн.
Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог статей 137, 141 ЦПК України суд зважає, що справа є незначної складності, в даній категорії спірних правовідносин наявна усталена судова практика, обсяг наданих доказів є невеликим, справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00 грн витрат на правничу допомогу. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.
Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором № 5509689 від 22.11.2021 в загальному розмірі 17975,66 грн. (сімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят п'ять гривень 66 коп.), а також 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) судового збору та 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) витрати на професійну правничу допомогу.
У іншій частині вимог про стягнення правничої допомоги відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» , код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 03.03.2025.
Суддя І.В.Коваленко