вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493
Іменем України
25.11.10Справа №2а-7367/10/11/0170
о 18 годині 18 хвилини
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А. , при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2, дов.№3617 від 20.10.2010р.,
представника відповідача Афанасенко К.В., дов. №05/1-1150 від 16.07.2010р.,
у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1
до Прокуратури Автономної Республіки Крим,
про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконання певних дій.
Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Прокуратури Автономної Республіки Крим щодо ухилення від звільнення ОСОБА_4 з посади прокурора м. Судака за порушення останнім присяги державного службовця і за вчинення ним діяння, не сумісного із перебуванням на роботі в органах прокуратури, а також зобов'язання Прокуратури АР Крим звільнити ОСОБА_4 з посади прокурора м. Судака за помилкову кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.4 ст. 296 КК України по кримінальній справі №1-166/08р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що прокурором м. Судака ОСОБА_4 затверджено обвинувальний висновок, згідно якого дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.4 ст. 296 КК України, у зв'язку із чим вироком Судацького міського суду АР Крим від 26.11.2008р. останньому призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі. Позивач зазначає, що під час проведення досудового слідства йому було обрану запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, оскільки санкція інкримінованої статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 29.01.2009р. вирок Судацького міського суду АР Крим від 26.11.2008р. відносно ОСОБА_1 змінено, дії останнього перекваліфіковано за ч.1 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі. Таким чином, дії прокурора м. Судака АР Крим щодо неправильної кваліфікації дій позивача під час проведення досудового слідства, порочать ОСОБА_4 як працівника прокуратури, у зв'язку із чим останній підлягає дисциплінарному стягненню у вигляді звільнення з органів прокуратури.
Позивач та його представник у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував з підстав, викладених у запереченнях, в яких зазначив, що прокурор м. Судака АР Крим ОСОБА_4 за помилкову кваліфікацію дій ОСОБА_1 заслуговує на притягнення до відповідальності, проте строк притягнення до відповідальності сплив. Крім того, відповідно до ст. 10 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 06.11.1991р. за №1796-ХІІ, прокурори АР Крим, областей, міста Києва, інші прирівняні до них прокурори мають право застосовувати дисциплінарні стягнення у вигляді оголошення догани, пониження в посаді, звільнення, крім пониження на посаді і звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України. Оскільки прокурори міського та районного рівня, яким є ОСОБА_4, призначаються на посаду та звільняються з посади Генеральним прокурором України, до повноважень прокуратури АР Крим не віднесено вирішення питань щодо звільнення ОСОБА_4 з посади, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін , суд
Постановою прокурора м. Судака АР Крим від 29.08.2008р. затверджено обвинувальний висновок по кримінальній справі №10705200035 за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України (а.с.60).
Вироком Судацького міського суду АР Крим від 26.11.2008р. по кримінальній справі №1-166/2008р.Бальбека В.С. визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі (а.с.61-64).
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 29.01.2009р. вирок Судацького міського суду АР Крим від 26.11.2008р. відносно ОСОБА_1 змінено, дії останнього перекваліфіковано за ч.1 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді 1 року обмеження волі (а.с.65-68).
За результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на неналежне виконання прокурором м. Судака своїх службових обов'язків (а.с.9-12) прокуратура АР Крим повідомила позивача, що за помилкову кваліфікацію дій за ч.4 ст. 296 КК України прокурор м. Судака ОСОБА_4 заслуговує на притягнення до відповідальності, однак, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно ст. 148 КЗпП України сплив, про що позивача повідомлено листом від 20.05.2010р. за вих. №09/3-12007 нп09 (а.с.13).
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи (а.с.56-58) заступником прокурора АР Крим старшим радником юстиції Лемешевим О.В. 01.07.2010р. винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи відносно прокурора м. Судака АР Крим ОСОБА_4 на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 367 КК України (а.с.68-71), про що позивача повідомлено листом від 02.07.2010р. за вих. №11/1782/10, в якому, також, роз'яснено порядок та строки оскарження постанови про відмову у порушенні кримінальної справи (а.с.72).
Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже “на підставі” означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Критерії правомірності рішення суб'єкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про прокуратуру” прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Прокуратура України становить єдину систему, на яку відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються такі функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян (ст. 5 Закону України “Про прокуратуру”).
На підставі наведеного суд вважає, що органи прокуратури, у тому числі прокуратура АР Крим, реалізуючи свої завдання та функції, у правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступають у якості суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення (далі Закон).
Частиною 1 ст.3 Закону встановлено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб(ч.4 ст.3 Закону).
Статтею 16 Закону встановлено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Позивач скористався своїм правом та звернувся до відповідача зі скаргою на дії посадової особи - прокурора м.Судака ОСОБА_4
Відповідно до ст.19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Як зазначалося вище, відповідач розглянув скаргу позивача та листом від 20.05.2010р. повідомив позивача про наслідки її розгляду.
Щодо повноважень відповідача приймати рішення про звільнення прокурора м.Судака ОСОБА_4 з посади суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст.48 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що за порушення закону, неналежне виконання службових обов'язків чи скоєння ганебного вчинку прокурори і слідчі несуть відповідальність згідно з Дисциплінарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.
Постановою Верховної Ради України від 06.11.1991р. за №1796-ХІІ затверджено Дисциплінарний статут прокуратури України.
Статтею 8 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовуються за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.
Винесення виправдувального вироку, повернення кримінальної справи для додаткового розслідування, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне за собою дисциплінарну відповідальність прокурорів і слідчих, якщо ними в процесі слідства були допущені недбалість або несумлінність.
Статтею 9 Дисциплінарного статуту встановлено перелік дисциплінарних стягнень, які можуть бути застосовані до прокурорів.
Згідно ч.1 ст. 10 Дисциплінарного статуту Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення, зазначені у статті 9 цього Статуту, в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що прокурори Кримської АРСР, областей, міста Києва та прирівняні до них прокурори мають право застосовувати такі дисциплінарні стягнення: догану, пониження в посаді, звільнення, крім пониження на посаді і звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор України призначає заступників прокурора Автономної Республіки Крим, прокурорів областей, міст Києва і Севастополя, їх заступників, міських, районних, міжрайонних, а також прирівняних до них інших прокурорів.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо звільнення прокурора м.Судака ОСОБА_4 з посади та зобов'язати Прокуратуру АР Крим звільнити прокурора м. Судака АР Крим ОСОБА_4 з посади, проте останній є прокурором міста, який призначається на посаду Генеральним прокурором України згідно Закону України «Про прокуратуру», а відтак застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади не належить до компетенції відповідача.
Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Із наведених норм випливає, що судовому захисту підлягає право особи, яке порушено. У випадку, якщо право позивача відсутнє, відповідно відсутній об'єкт судового захисту, внаслідок чого у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Проходження служби ОСОБА_4 в органах прокуратури не впливає на права та інтереси позивача, у зв'язку із чим право позивача жодним чином відповідачем не порушено. Крім того, скарга позивача розглянута по суті та не неї надано обґрунтовану відповідь.
За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Під час судового засідання, яке відбулось 25.11.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 29.11.2010р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Москаленко С.А.