24 лютого 2025 року Справа № 160/2584/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання чинити певні дії, визнання протиправними та скасування пунктів наказів,-
29.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява (25.01.2025 року направлено засобами поштового зв'язку) ОСОБА_1 в особі представника Яремчук Людмили Валентинівни до військової частини НОМЕР_1 , в якій представник позивача з урахуванням позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2025 року просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати належної ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за 40 днів невикористаної відпустки за 2022 рік (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсація за 40 днів невикористаної відпустки за 2022 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати належної ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за 10 днів невикористаної відпустки за 2023 рік (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсація за 10 днів невикористаної відпустки за 2023 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати належної ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій згідно з п. 12 частиною 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII за час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 з 03.10.2023 року по 16.07.2024 року (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій згідно з п.12 частиною 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII за час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 з 03.10.2023 року по 16.07.2024 року (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати належної ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 грошової компенсації за 56 днів невикористаної додаткової відпустки позивача за період з 2018 року по 2024 рік (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсацію за 56 днів невикористаної додаткової відпустки позивача за період з 2018 року по 2024 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);
- визнати незаконним та скасувати п. 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 в частині згідно якої «Вислуга у Збройних Силах, розрахована штабом військової частини складає: календарна - 17 років 00 місяців 21 день, пільгова - 02 роки 11 місяців 18 днів, загальна 20 років 11 місяців 09 днів»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) змінити п.7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 вказавши в цьому пункті правильні дані про вислугу ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 у Збройних Силах, а саме: календарну - 18 років 00 місяців 27 день, пільгову - 02 роки 11 місяців 18 днів та загальну 21 років 11 місяців 15 днів»;
- визнати незаконним та скасувати п.7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 в частині згідно якої «Виплату грошової допомоги при звільненні не здійснювати у зв'язку з відсутністю фактичних даних стосовно періоду вислуги років за контрактом»;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування і не виплати належної ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 18 (вісімнадцять) повних календарних роки передбаченої підпунктом 1 п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати і виплатити належну ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 грошову допомогу при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 17 (сімнадцять) повних календарних роки передбаченої підпунктом 1 пункту 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.
В мотивування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 16.03.2017 року по 22.07.2024 року проходив військову службу за контрактом,16.07.2024 року позивач знятий з усіх видів забезпечення на підставі наказу відповідача від 16.07.2024 року №187. З 03.10.2023 року по 16.07.2024 року позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Тож, 22.07.2024 року позивач звільнений із військової служби за станом здоров'я у зв'язку наявністю інвалідності. Після звільнення з військової служби позивач отримав на свій рахунок виплату у розмірі 57 042,22 грн. Ця виплата була здійснена одним платежем без зазначення того що входить до її складу. 08.01.2025 року представником позивача отримано лист відповідача від 30.12.2024 року №7854 до якого було додано: 1) копію листа відповідача від 26.12.2024 року №7792, 2) копію наказу (витягу) командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192, 3) копію витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2023 року №12. Із копії листа відповідача від 26.12.2024 року №7792 видно, що “Розрахунок відбувся на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 №192 від 22.07.2024, солдата ОСОБА_1 було проведено 22.07.2024 року» (абзац 7 листа відповідача). Таким чином позивач вважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в не нарахуванні і не виплаті належної грошової компенсації за 40 днів невикористаної відпустки за 2022 рік (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди); грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій згідно з п.12 частиною 1 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-ХІІ за час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 з 03.10.2023 року по 16.07.2024 року (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди); грошової компенсації за 56 днів невикористаної додаткової відпустки позивача за період з 2018 року по 2024 рік (обчисленої з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди) та грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 17 (сімнадцять) повних календарних роки передбаченої підпунктом 1 п. 2 ст. 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2025 року, зазначена вище справа була розподілена та 02.02.2025 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року визнано неповажними підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 із даною позовною заявою. означену позовну заяву було залишено без руху та надано було позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви з обґрунтування позовних вимог в частині скасування пунктів наказів, зміни редакції наказів із копією для вручення позивачу (в разі подання через систему “Електронний суд» - докази направлення відповідачу); вмотивованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення такого строку, якщо вони є, та надати суду докази поважності причин його пропуску (за період з 22.10.2024 року по 25.01.2025 року в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 року по 16.07.2024 року); докази щодо знаходження позивача в зоні бойових дій та подання запиту до підрозділу.
На виконання вимог ухвали суду від 03.02.2025 року від представника позивача адвоката Яремчук Людмили Валентинівни до суду 19.02.2025 року надійшла заява про усунення недоліків, до якої було долучено позовну заяву та її копію, вмотивовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовною заявою.
Щодо строку звернення до адміністративного суду, слід зазначити наступне.
Аргументи даної заяви зводяться до того, що позивач міг дізнатись необхідну інформацію про отримання належних виплат лише при звільненні з військової служби, але після звільнення він не дізнався ніякої інформації про отримані виплати (позивач отримав одним платежем 57042,22 гривень без зазначення будь-яких даних про те що саме включає ця сума). В день свого звільнення (22.07.2024 року) і по 08.01.2025 року позивач не отримав жодних документів, які б давали уявлення про те які саме виплати він отримав і які він не отримав. Тому позивач не був обізнаний про факт невиплати усіх належних йому сум, зокрема компенсації за невикористані відпустки і спеціальної допомоги при звільненні (в позові відсутні вимоги щодо невиплати щомісячної додаткової винагороди). У відкритому доступі відомостей про відповідача немає адже відповідно Додатку 2 наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 03.03.2022 року №73 заборонено розголошення інформації про військові частини (у тому числі їх найменування та географічні координати місць розташування). Відсутність у відкритому доступі відомостей про відповідача значно ускладнило отримання необхідної інформації про структури здійсненої ним виплати при звільненні позивача. З метою отримання необхідної інформації про виплачене позивачу грошове забезпечення представник позивача направив на знайдену у відкритому доступі частину поштової адреси відповідача адвокатський запит від 26.07.2024 року №43 для отримання повної інформації про виплачене грошове забезпечення позивачу. 30.08.2024 року адвокатський запит від 26.07.2024 №43 повернуто відправнику у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Пізніше стало відомо про можливий зв'язок (входження та підпорядкування) військової частини НОМЕР_1 до військової частини НОМЕР_4 у зв'язку із чим на адресу останньої для командира військової частини НОМЕР_1 було направлено адвокатський запит №51 від 08 10.2024 року. Адвокатський запит від 08.10.2024 року №51 був вручений 25.10.2024 року, однак жодної відповіді на цей запит так і не було отримано. У зв'язку із відсутністю відкритої повної інформації про контактні дані військової частини НОМЕР_1 , представником позивача було направлено адвокатський запит Міністру оборони України №70 від 01.12.2024 року, однак і цей запит був залишений без відповіді. У зв'язку із відсутністю відкритої повної інформації про контактні дані військової частини НОМЕР_1 , враховуючи відсутність відповіді на запит Міністру оборони України №70 від 01.12.2024 року, представником позивача було направлено ще один адвокатський запит Міністру оборони України №73 від 09.12.2024 року, однак і цей запит був залишений без відповіді. У зв'язку із відсутністю відкритої повної інформації про контактні дані військової частини НОМЕР_1 , враховуючи відсутність будь-якої відповіді на запиту Міністру оборони України №70 від 01.12.2024 року та №73 від 09.12.2024 представником позивача було направлено ще один адвокатський запит Міністру оборони України №78 від 23.12.2024 року. Після відправлення останнього адвокатського запиту Міністру оборони України 08.01.2025 року на адресу представника позивача надійшов лист відповідача від 30.12.2024 року №7854 із додатками: копією листа (відповіді) адвокату Яремчук Л.В. від 26.12.2024 №7792 (оригінал відповіді адвокатом станом на теперішню дату отримано не було); копією витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.10.2023 року №12; копією наказу командиру військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.07.2024 року №192. Із листа відповідача від 26.12.2024 року №7792 позивач дізнався що виплачена при звільненні сума у розмірі 57042,22 грн. складається з: 1) оклад за військове звання - 269,45 грн.; 2) посадовий оклад в розмірі 1387,90 грн.; 3) надбавку за вислугу років - 662,94 грн.; 4) надбавку за особливості проходження служби - 1508,18 грн.; 5) щомісячну премію - 7425,24 грн., 6) грошову компенсацію за 20 діб невикористаної щорічної відпустки за 2023 рік, за 15 діб 2024 року в розмірі - 25438,06 грн.; 7) грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку за період з 2018 року по 2024 рік в розмірі - 20350,45 грн. Таким чином, лист відповідача від 26.12.2024 року №7792 отриманий 08.01.2025 року є письмовим повідомленням про нараховані та виплачені позивачу суми при звільненні із якого позивач дізнався які виплати і в якому розмірі він отримав при звільненні, а також отримав уявлення про те які виплати ним отримано не було. Відтак, в цьому випадку строк позовної давності розпочав свій перебіг з 08.01.2025 року - дати отримання письмового повідомлення про нараховані та виплачені позивачу суми при звільненні. Предмет позову також містить вимоги про часткове скасування наказів військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), а саме: 1) пункт 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 №192 в частині згідно якої «Вислуга у Збройних Силах, розрахована штабом військової частини складає: календарна - 17 років 00 місяців 21 день, пільгова - 02 роки 11 місяців 18 днів, загальна 20 років 11 місяців 09 днів»; 2) пункт 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 в частині згідно якої «Виплату грошової допомоги при звільненні не здійснювати у зв'язку з відсутністю фактичних даних стосовно періоду вислуги років за контрактом». У зв'язку із цим наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 №187 в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 також був отриманий 08.01.2025 року. Тому, до 08.01.2025 позивач не знав і не міг знати про існування наказу відповідача від 22.07.2024 року №192 яким змінено наказ про його звільнення. Позивач отримав копію наказу відповідача №192 від 22.07.2024 року і дізнався про зміни в наказі відповідача №187 від 16.07.2024 прийнятому щодо звільнення позивача: згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладеного в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 «виплату грошової допомоги при звільненні не здійснювати у зв'язку з відсутністю фактичних даних стосовно періоду вислуги років за контрактом»; змінено кількість днів за які мала б здійснитись компенсації за невикористану додаткову оплачувану відпустку абзацу 3 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (первинна редакція передбачала компенсацію 28 днів невикористаної відпустки а змінена - за 21 день). При цьому, позивач зміг співставити та проаналізувати дані щодо нарахованих сум виплат із їх підставами (наказами) лише після отримання даних про зміст здійснення виплат (для повного уявлення про правильність/неправильність виплат слід знати дані про підстави та інформацію про структуру здійснених виплат). При цьому позивач дотепер не отримав всієї інформації про здійснені йому виплати, що необхідно для повної перевірки та оцінки правильності нарахувань та здійснених йому виплат (зокрема, для уявлення: чи було здійснено правильне нарахування виплат з вислуги років (питання є важливим адже відповідач прямо у своєму наказі вказав на відсутність даних про вислугу позивача), чи входить до складу компенсації за невикористані дні відпусток додаткова винагорода яка має постійний характер та інші. Отже, пропуск строку на подання ОСОБА_1 позовної заяви до військової частини НОМЕР_1 пов'язаний із поважними причинами незалежними від волі позивача.
Так, заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду підлягає до задоволення з огляду на таке.
Варто зазначити, що згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
При цьому, у рішенні від 04.12.1995 р. по справі "Беллет проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Розглянувши вказану заяву та наведені представником позивача обставин, суд враховує, що на момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція ст. 233 КЗпП України, якою строк звернення до суду з позовом про стягнення належної позивачу при звільнення заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком. Після внесення змін у ст. 233 КЗпП України з 19 липня 2022 року, у позивача виникає право на звернення до суду про стягнення належної суми протягом трьох місяців з дати отримання повідомлення про виплачені суми. З огляду на те, що позивачем своєчасно не було одержано письмове повідомлення про розмір нарахованого грошового забезпечення а також спірні накази, суд доходить висновку, щодо визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 року по 16.07.2024 року.
Відтак, в установлений ухвалою суду від 03.02.2025 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
При вирішення питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі та призначення її до розгляду суд виходить з такого.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
За змістом норм ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Пунктом ч. 4 ст. 12 цього Кодексу визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Поряд з цим, згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Також нормами ч. 2 і 3 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, суд вважає, що подана до суду позивачем позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.
З матеріалів адміністративного позову порушень строків, передбачених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
Керуючись статтями 121, 122, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду із позовною заявою.
Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника Яремчук Людмили Валентинівни до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання чинити певні дії, визнання протиправними та скасування пунктів наказів в адміністративній справі.
Призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду з 24 березня 2025 року за адресою: 49089, м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, зала судових засідань № 1.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею С. В. Прудником.
Витребувати у військової частини НОМЕР_1 :
- письмові та вмотивовані пояснення щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 грошову компенсація за 40 днів невикористаної відпустки за 2022 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);
- письмові та вмотивовані пояснення щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 належної грошової компенсації за 10 днів невикористаної відпустки за 2023 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);
- письмові та вмотивовані пояснення щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 належної грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій згідно з п.12 частиною 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII за час проходження служби в військовій частині НОМЕР_1 з 03.10.2023 року по 16.07.2024 року (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);
- письмові та вмотивовані пояснення щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 належної грошової компенсації за 56 днів невикористаної додаткової відпустки позивача за період з 2018 року по 2024 рік (обчислену з урахуванням щомісячних сум додаткової винагороди);
- письмові та вмотивовані пояснення щодо п. 7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 в частині згідно якої «Вислуга у Збройних Силах, розрахована штабом військової частини складає: календарна - 17 років 00 місяців 21 день, пільгова - 02 роки 11 місяців 18 днів, загальна 20 років 11 місяців 09 днів»;
- письмові та вмотивовані пояснення щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 щодо п.7 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.07.2024 року №187 викладений в редакції наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.07.2024 року №192 в частині згідно якої «Виплату грошової допомоги при звільненні не здійснювати у зв'язку з відсутністю фактичних даних стосовно періоду вислуги років за контрактом»;
- письмові та вмотивовані пояснення щодо не нарахування та не виплатити належної ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_3 грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 18 (вісімнадцять) повних календарних роки передбаченої підпунктом 1 п. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII.
Витребувані судом докази слід подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 24 березня 2025 року.
Суд попереджає військову частину НОМЕР_1 про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду.
Роз'яснити відповідачам їх право на подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Встановити відповідачам строк для подання заперечень на відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Повідомити сторін, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення та пояснення повинні відповідати вимогам частин другої-четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інформацію щодо адміністративної справи учасники даної справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя С. В. Прудник