“27» лютого 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ)
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваного за ч. 4 ст. 187 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 квітня 2025 року включно (в межах строку досудового розслідування).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник вважає, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Просить врахувати, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, оскільки проживає за однією адресою значний проміжок часу.
Встановлені слідчим суддею обставини.
СВ ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025152150000034 від 09.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
14.02.2025 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
15.02.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання вказав, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: заявою потерпілої ОСОБА_8 ; протоколом огляду місця події від 09.02.2025; протоколом огляду місця події від 09.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 14.02.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що існують заявлені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважав, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
З огляду на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства (на що вказують обставини вчинення кримінального правопорушення), слідчий суддя не визначив розмір застави при застосуванні запобіжного заходу.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав просив задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Підозрюваний ОСОБА_7 про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином. Заяву про бажання брати участь в апеляційному розгляді не подавав.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ці вимоги закону враховані слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
15.02.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України. Обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування та розгляду клопотання слідчим суддею про застосування запобіжного заходу підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Захисник висновки слідчого судді в цій частині не оспорює.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 194 КПК України, доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що висновки слідчого судді в частині обґрунтування ризиків, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, є вмотивованими. Так, у клопотанні слідчий суддя визнав доведеними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, задля запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , оскільки підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Є доведеними ризик того, що ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки йому загрожує реальне покарання у вигляд позбавлення волі строком від 8 до 15 років позбавлення волі.
Ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків є також доведеним, оскільки перебуваючи на свободі, не маючи запобіжного заходу, знаючи їх місце проживання, може впливати на них з метою зміни показань на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують його як підозрюваного, тим самим підозрюваний матиме можливість уникнути кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення.
Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення є також доведеним, оскільки підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, не працює.
Щодо недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Слідчим суддею рішення про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином вмотивовано.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ані слідчим суддею, ані колегією суддів під час апеляційного розгляду апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи вагомість наявних доказів щодо можливого вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим, дані про особу ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов правильного висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Щодо доводів апелянта, що підозрюваний ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, оскільки проживає за однією адресою значний проміжок часу, то такі обставини, на думку колегії суддів, не зменшують існування встановлених ризиків та не можуть слугувати безумовною підставою для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, про що просить апелянт.
Щодо застави.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З урахуванням наведених вимог закону, слідчий суддя належним чином вмотивувавши рішення, обґрунтовано не визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із погрозою застосування насильства.
З огляду на наведене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_12