“27» лютого 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасника судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6
на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваного за ч. 4 ст. 187 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 квітня 2025 року включно (в межах строку досудового розслідування).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник вважає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази причетності підозрюваного ОСОБА_7 до даного кримінального правопорушення.
Встановлені слідчим суддею обставини.
СВ ВП №1 МРУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025152150000034 від 09.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
14.02.2025 ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
15.02.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання вказав, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий суддя зазначив, що підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: заявою потерпілої ОСОБА_8 ; протоколом огляду місця події від 09.02.2025; протоколом огляду місця події від 09.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 14.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 14.02.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 14.02.2025 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що існують заявлені ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий суддя вважав, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
З огляду на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства, слідчий суддя не визначив розмір застави при застосуванні запобіжного заходу.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав просив задовольнити.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Підозрюваний ОСОБА_7 про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином. Заяву про бажання брати участь в апеляційному розгляді не подавав.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ці вимоги закону враховані слідчим суддею при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
15.02.2025 підозрюваному ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України. Згідно підозри, 09.02.2025 у невстановлений у ході проведення досудового розслідування час, але не пізніше 01 год. 50 хв. у ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , в умовах воєнного стану, виник злочинний умисел, направлений на розбійний напад з метою заволодіння майном ПП «Амік Україна», поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи та обернення вказаного майна на свою користь.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_12 , за попередньою змовою спільно з ОСОБА_7 , 09.02.2025 близько о 01 год. 50 хв. перебуваючи біля приміщення ПП «Амік Україна» АЗС №15/06, що розташовується за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с.Коблево, вул. Одеська, 32/1, з метою реалізації раніше виниклого злочинного корисливого умислу, направленого на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, а саме викрадення майна підприємства та оберненням його на свою користь, користуючись відсутністю сторонніх осіб у приміщенні вищевказаної заправки увійшли до приміщення.
Надалі, ОСОБА_12 , та ОСОБА_7 , направились до підсобного приміщення, діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою групою осіб, під час дії воєнного стану на території України, маючи корисливий умисел, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, здійснили напад на помічника оператора АЗС ОСОБА_13 , який перебував у зазначеному приміщенні, розташованого на території ПП «Амік Україна» АЗС №15/06, а саме силою витягли його до торгівельної зали заправки та застосували фізичне насильство, у вигляді забою надбровної ділянки черепа справа, набряку та гематоми навколо правого ока, набряку та забою тім'яної та скулової частини голови справа, забою м'яких тканин правої лобно-скулової ділянки. У подальшому, ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , користуючись втратою пильності та орієнтації у просторі ОСОБА_13 , продовжуючи свої протиправні дії, під приводом погрози фізичною розправою оператору АЗС ОСОБА_8 із застосуванням предмету, зовні схожого на ніж підійшли до касової зони, отримавши доступ до касового апарату, тим самим проникли до тимчасового сховища грошових коштів - каси, звідки викрали грошові кошти в сумі 2597,50грн. та заволоділи металевим сейфом, належним ПП «Амік Україна», в якому знаходилися кошти в сумі 100203,44 грн.
Після чого, утримуючи викрадені кошти при собі, покинули приміщення заправки.
Не погоджуючись із доводами сторони захисту про необґрунтованість підозри, колегія суддів наголошує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.187 КК України, на даному етапі досудового розслідування підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду обвинувачення.
Всупереч доводам апелянта, колегія суддів наголошує, що на даній стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання щодо наявності в діях підозрюваної особи всіх елементів складу конкретного кримінального правопорушення, щодо правильності кваліфікації дій підозрюваного, а також оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Незгода сторони захисту з достатністю цих доказів має бути предметом безпосереднього розгляду кримінального провадження судом.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що висновки слідчого судді в частині обґрунтування ризиків, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою, є правильними.
Враховуючи обставини кримінального провадження, обґрунтованість підозри, відомості про особу підозрюваного, тяжкість покарання, що йому загрожує, слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваним переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В цій частині висновки слідчого судді апелянт не оспорює.
Щодо недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Слідчим суддею рішення про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належним чином вмотивовано.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ані слідчим суддею, ані колегією суддів під час апеляційного розгляду апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи вагомість наявних доказів щодо можливого вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим, дані про особу ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов правильного висновку, що до підозрюваного ОСОБА_7 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Жоден з більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.
Щодо застави.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З урахуванням наведених вимог закону, слідчий суддя належним чином вмотивувавши рішення, обґрунтовано не визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, вчиненого із застосування насильства.
З огляду на наведене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_14