Житомирський апеляційний суд
Справа №296/8901/24 Головуючий у 1-й інст. Франчук С. В.
Номер провадження №33/4805/41/25
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
27 лютого 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Крижанівського В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Крижанівського Володимира Петровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 12 листопада 2024 року, про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Корольовського районного суду міста Житомира від 12 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно постанови судді місцевого суду, ОСОБА_1 19 вересня 2024 року о 10-11 год по вул. Київське шосе, 126 в м. Житомирі керував автомобілем Renault Logan, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного приладу алкотестера «Драгер 6820», результат 0,32 % проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Крижанівський В.П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що долучений до матеріалів справи відеозапис є неналежним доказом, оскільки наданий частинами, а у протоколі відсутні посилання на номер та серію технічних засобів фіксації. Зупинку транспортного засобу ОСОБА_1 вважає незаконною, у зв'язку з оскарженням постанови серії ЕНА №3081666 до Корольовського районного суду м. Житомира. Також зазначив, що відеозаписом не зафіксовано керування ОСОБА_1 автомобіля. Крім того, у матеріалах справи відсутня згода водія з результатами приладу Драгер, а також пропозиція працівників поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі. За доводами адвоката, ОСОБА_1 не роз'яснювались його права та обов'язки, передбачені законом. Вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення - не доведена.
Одночасно адвокат Крижанівський В.П. просив поновити строк на апеляційне оскарження посилаючись на те, що про оскаржувану постанову від 12 листопада 2024 року скаржник та його захисник дізнались 27 листопада 2024 року під час ознайомлення адвоката з матеріалами справи. Апеляційну скаргу захисник до районного суду подав 29 листопада 2024 року. На підставі викладеного вважає, що має право на поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, перевіривши доводи захисника, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення адвоката Крижанівського В.П., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, встановлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 759773 від 19 вересня 2024 року; чек Драгеру 6820, згідно якого результат огляду ОСОБА_1 становить 0,32 проміле; акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19 вересня 2024 року; розписки про ознайомлення ОСОБА_1 з правами та обов'язками, про інформування про порядок застосування спеціального технічного засобу; щодо передачі керування особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії та може бути допущена до керування; заявку про отримання судових повісток до допомогою СМС-повідомлень; копію постанови серії ЕНА № 3081666 від 19 вересня 2024 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП; копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора Alcotest 6820; відеозапис з нагрудної камери поліцейського та реєстратора службового автомобіля.
Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.9 «а» ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На думку апеляційного суду процедура проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння була проведена працівниками поліції з дотриманням вимог закону.
Так, порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року №1452/735(далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.
За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, з досліджуваного судом відеозапису вбачається, що працівники поліції 19 вересня 2024 року о 10-11 год в м. Житомирі по вул. Київське шосе, 126, зупинили автомобіль Renault Logan, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , вказали водію на порушення правил дорожнього руху, а саме не виконання вимог знаку 15.6 (рух прямо по смузі, яка дозволяє руху лише праворуч). Разом з тим, працівник поліції виказав підозру про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння у зв'язку із запахом алкоголю з ротової порожнини. На запитання чи вживав той алкоголь - водій заперечив, вказав, що вживав напередодні. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу газоаналізатора Драгер, ОСОБА_1 погодився, обрав запечатаний мундштук, отримав роз'яснення щодо порядку користування газоаналізатором Драгер та пройшов огляд на місці з позитивним результатом - 0,32 проміле. На запитання працівника поліції щодо згоди із результатом огляду ОСОБА_1 погодився. Працівники поліції у присутності водія склали щодо нього протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП та постанову серії ЕНА № 3081666 від 19 вересня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та повідомили про дату розгляду справи у районному суді, відсторонили від керування транспортним засобом до повного витверезіння та видали тимчасовий дозвіл.
При цьому під час складення адміністративних матеріалів водію роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Відповідність дій працівників поліції вимогам ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» щодо наявності підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 крім іншого підтверджується постановою про накладення на нього адміністративного стягнення за порушення ПДР за ч. 1 ст. 122 КУпАП, зі змістом якої водій ознайомився без будь-яких заперечень, про що свідчить його особистий підпис та відповідна відмітка. Посилання апелянта на ту обставину, що така постанова є предметом оскарження в судовому порядку, апеляційним судом не приймаються, як такі, що не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Апеляційний суд звертає увагу, що після зупинки транспортного засобу працівник поліції пропонував водію огляд на місці за допомогою газоаналізатора Драгер або у найближчому медичному закладі. ОСОБА_1 пройшов огляд на місці, погодившись з результатом 0,32 проміле, підписавши при цьому квитанцію з приладу Драгер. Тому аргументи апеляційної скарги щодо відсутності у справі доказів непогодження водія з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки спростовуються зібраними у справі доказами. Також не підтверджуються доводи захисника, що працівники поліції не пропонували водію огляд у медичному закладі.
Зазначені вище докази суд першої інстанції вірно визнав належними та допустимими та такими, що в сукупності та взаємозв'язку доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, а відеозапис із портативних камер поліцейських не має ознак монтування, містить фіксацію обставин, які мають значення для справи та які є достатніми для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у діях ОСОБА_1 .
При цьому апеляційний суд вважає відеозапис відповідним п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18.12.2018 р. №1026.
На противагу аргументам захисника до протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції внесені відомості щодо нагрудного реєстратора, на який здійснювався запис подій.
Разом з тим, у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, відображені в акті огляду, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя.
Розділом ІІ п. 7 Наказу МВС України «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» 09.11.2015 № 1452/735 передбачено, що встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Отже, законодавством України встановлений мінімальний показник вмісту алкоголю в крові 0,2‰, при наявності якого, можна стверджувати про перебування особи в стані алкогольного сп'яніння. Разом з цим, у водія ОСОБА_1 встановлений показник 0,32‰, що перевищує допустиму норму та свідчить про беззаперечне перебування останнього у стані алкогольного сп'яніння.
Варто додати, що у спілкуванні з поліцейськими водій не заперечував вживання алкоголю напередодні. Усі складені та надані йому для ознайомлення адміністративні матеріали підписав без зауважень та заперечень.
Відтак, перебування водія у стані алкогольного сп'яніння є доведеним фактом та сумнівів у апеляційного суду у цій частині не викликає.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП України, суд
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Корольовського районного суду міста Житомира від 12 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Крижанівського Володимира Петровича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 12 листопада 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь