Житомирський апеляційний суд
Справа №296/3620/24 Головуючий у 1-й інст. Франчук С. В.
Номер провадження №33/4805/24/25
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
27 лютого 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Галагуза В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Галагуза Віталія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду м.Житомира від 17 вересня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 17 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 10 квітня 2024 року о 22 годині 37 хвилин по вул. Космонавтів, 16/9, в м. Житомирі, керував транспортним засобом «ЯВА 350-638», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820, результат огляду 1,81 % проміле, з результатом не згоден, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Галагуз В.В., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на її незаконність, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення місце проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також посада особи, спеціальне звання та прізвище, ім'я по батькові поліцейського не записані друкованими літерами, що є порушенням п. 8 розділу ХІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395; працівник поліції в порушення розділу 2 частини 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» не назвав на підставі, яких ознак ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння; працівник поліції до проходження освідування не роз'яснили ОСОБА_1 положення ст.ст. 63, 69 Конституції України та ст. 268 КУпАП; перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат та свідоцтво, чого не було зроблено в порушення розділу 2 частини 5 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»; відеозапис не є безперервним; направлення на огляд не складалося.
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження захисник посилається на те, що апеляційна скарга подана 27.09.2024, тобто в строки на апеляційне оскарження. Однак, постановою Житомирського апеляційного суду від 11.10.2024 вказана апеляційна скарга була повернута у зв'язку з ненаданням захисником витягу з договору (а.с. 52). Повторна апеляційна скарга подана 22.10.2024.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Галагуза В.В., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, або в закладі охорони здоров'я.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, за змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
З протоколу по адміністративне правопорушення від 10.04.2024 убачається, що ОСОБА_1 10 квітня 2024 року о 22 год 37 хв по вул. Космонавтів, 16/9, в м. Житомирі, керував транспортним засобом «ЯВА 350-638», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням приладу Drager Alcotest 6820, результат огляду 1,81 % проміле, з результатом не згоден, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі охорони здоров'я відмовився. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП (а.с. 1).
За таких обставин, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: в протоколі про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що у останнього виявлено 1,81 проміле алкоголю, що свідчить про стан сп'яніння, від результатів якого він відмовився і відмовився від огляду у лікарні (а.с. 1); результаті тестування 1,81 ‰ (проміле) (а.с. 3); акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних приладів (а.с. 5); направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння (а.с. 6); відеозаписі обставин події (а.с. 8).
Протокол про адміністративне правопорушення та акт огляду ОСОБА_1 підписав та надав пояснення «не погоджуюсь», але чек за результатами тестування спеціальним засобом «Драгер 6820» відмовився підписувати.
ОСОБА_1 не наполягав на направленні його для проведення огляду у медичному закладі охорони здоров'я.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що працівник поліції в порушення розділу 2 частини 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» не назвав на підставі, яких ознак ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, не приймаються до уваги, з наступних підстав.
Відповідно до п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Так, з відеозапису із нагрудної камери працівника патрульної поліції вбачається, що ОСОБА_1 повідомив, що чути запах алкоголю, порушення мови, порушення координації рухів (відео на диску). Крім того, наведені вказані ознаки алкогольного сп'яніння зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) і визначаються суб'єктивно працівниками поліції.
Таким чином, тільки наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння, про що і вноситься запис до протоколу про адміністративне правопорушення та акту огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Відеозаписом також спростовуються доводи захисника щодо не роз'яснення ОСОБА_1 положень ст.ст. 63, 69 Конституції України та ст. 268 КУпАП до проходження освідування.
Так, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Аналогічні вимоги закріплені у розділі ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07.11.2015 № 1395.
Протокол серії ААД № 745521 від 10.04.2024 містить відмітку, зокрема, особистий підпис про ознайомлення ОСОБА_1 із змістом протоколу та правами, передбаченими ст. 63 Конституції та ст. 268 КУпАП. Також, останньому були роз'яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП та Конституцією України, тобто відповідно до вимог чинного законодавства, права і обов'язки роз'яснюються лише під час складання протоколу, а не до проходження освідування, що і зафіксовано на відеозаписах з нагрудної камери поліцейського.
Покликання захисника на те, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння про порядок застосування спеціального технічного засобу, чого не було зроблено в порушення розділу 2 частини 5 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери працівника патрульної поліції, з якого вбачається, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу та проводить інструктаж, зокрема, надає новий мундштук та зазначає, що набираємо повітря повні легені та дуєте у мундштук до відповідного клацання.
Відповідно до п. 5 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Твердження сторони захисту про ненадання ОСОБА_1 для ознайомлення сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку спеціального технічного засобу, не заслуговують на увагу, оскільки, відповідно до п.5 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», поліцейський надає особі, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки лише на її вимогу. На відеозаписах відсутнє виявлення такого бажання з боку ОСОБА_1 . При цьому, сам факт не вчинення працівниками поліції такої дії, не є тією обставиною, яка може спростувати встановлені судом обставини.
Доводи скарги відносно того, що направлення на огляд не складалося, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки, який виявив у нього алкоголь у кількості 1,81 ‰ та погодився з результатами огляду на місці зупинки транспортного засобу підписавши акт огляду, але відмовився від підпису в чеку за результатами тестування спеціальним засобом «Драгер 6820». Крім того, поліціянт роз'яснив про проходження огляду в медичному закладі, якщо не згодні з результатами, на що ОСОБА_1 відповів «ні, все нормально», тобто ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в закладі охорони здоров'я, а тому відсутність чи наявність направлення на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я - не спростовує винності ОСОБА_1 , який беззаперечно відмовився від огляду в закладі охорони здоров'я.
Безпідставними є також доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення місце проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також посада особи, спеціальне звання та прізвище, ім'я по батькові поліцейського не записані друкованими літерами, що є порушенням п. 8 розділу ХІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, з огляду на наступне.
За змістом частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як передбачено п.п. 6, 7 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його скалено.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №745521 від 10.04.2024, останній складено на прізвище « ОСОБА_1 » як і всі послідуючі документи. А написання місце проживання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також посада особи, спеціальне звання та прізвище, ім'я по батькові поліцейського лише друкованими літерами не є обставиною, що свідчить про порушення Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції та під час апеляційного перегляду справи не встановлено. Крім того, протоколи про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. ст. 254, 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376 та є належним та допустимим доказом.
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозапису, як належному та допустимому доказу та який не має ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи. З урахуванням наведеного, судом першої інстанції надано належну оцінку факту не безперервності відеозапису на предмет його належності та достатності для встановлення обставин справи.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду в цілому дав належну оцінку всім доказам у справі та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду у суді першої інстанції, який надав їм об'єктивну та неупереджену оцінку, вони не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Корольовського районного суду м. Житомира від 17 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Галагуза Віталія Васильовича, в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 17 вересня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь