Житомирський апеляційний суд
Справа №296/9643/24 Головуючий у 1-й інст. Франчук С. В.
Номер провадження №33/4805/102/25
Категорія ст. 124, 122-4 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
26 лютого 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Ковальова Р.Ю., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 27 листопада 2024 року, якою її визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,
Постановою судді Корольовського районного суду міста Житомира від 27 листопада 2024 року об'єднано в одне провадження справи про вчинення адміністративних правопорушень №296/9643/24, №296/9644/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 122-4, ст.124 КУпАП, присвоєно справі єдиний № 296/9643/24. Визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн, стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 24 вересня 2024 року о 08-15 год по вул. Київській, 86, в м. Житомирі, керуючи транспортним засобом «Mazda CX-5», державний номерний знак НОМЕР_1 , була не уважною, не стежила за дорожньою обстановкою та не забезпечила безпечної дистанції та скоїла наїзд на автомобіль «Daewoo Matiz», державний номерний знак НОМЕР_2 , та залишила місце дорожньо-транспортної пригоди. Внаслідок ДТП автомобіль «Daewoo Matiz» отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.п. 13.1, 2.3.б, 2.10.а Правил дорожнього руху та вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
10 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 147421 та серії ЕПР 1 № 147434.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову від 27 листопада 2024 року скасувати та закрити провадження у справі, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що був неналежний її виклик до правоохоронних органів для складення адміністративних матеріалів, а також у судові засідання в суд першої інстанції, доказів протилежного матеріали справи не містять. Проте зазначила, що поліцейський, який склав протоколи про адміністративні правопорушення, дзвонив на її мобільний номер та повідомив, що в подальшому направить запрошення для дачі пояснень та складення протоколу. Покази свідка ОСОБА_3 вважає неналежним доказом, оскільки не містять підпису опитуваної особи, відмітки «з моїх слів записано вірно», дата народження свідка - некоректна, а ймовірність запам'ятовування державного номерного знака автомобіля по минуванню 16 днів є малоймовірним. Свої покази потерпіла неодноразово змінювала. Зібраних у справі доказів не достатньо для визнання її винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП та ст. 124 КУпАП, а відеозаписи, зазначені у рапорті поліцейського, у матеріалах справи відсутні. На думку скаржника, характер пошкоджень транспортного засобу «Daewoo Matiz» схожий на зіткнення з брівкою або обмежувальним дорожнім пристроєм, борозда на бампері не є свіжою, а розташування подряпини не узгоджується із розмірами обох автомобілів. Вказала, що оскільки дорожньо-транспортної пригоди не було, тому й відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 122-4 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник Ковальов Р.Ю. доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційну с каргу вважала необґрунтованою та в її задоволенні просила відмовити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Так, частиною 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 122-4 КУпАП та 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Адміністративна відповідальність за статтею 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Аналіз диспозиції статті 124 КУпАП свідчить про те, що указані норми є банкетними. При розгляді таких категорій справ, необхідно ретельно з'ясовувати і зазначати, у чому саме полягали порушення, які норми Правил дорожнього руху порушено та чи є причинний зв'язок з наслідками, які передбачені статтею 124 КУпАП.
Суб'єктами відповідальності за указаними статтями КУпАП є учасники дорожнього руху, зокрема, особи, які керували транспортними засобами.
Відповідно до пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі
Згідно п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди (пункт 2.10 «а» Правил дорожнього руху).
За залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, передбачена адміністративна відповідальність за статтею 122-4 КУпАП.
Проаналізувавши матеріали справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції вважає, що районний суд обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, попри доводи апеляційної скарги, та у її діях правильно встановлено склад вказаних вище правопорушень.
Свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП суд першої інстанції обґрунтував наступними доказами: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 147421 та серії ЕПР 1 № 147434 від 10 жовтня 2024 року; повідомленням на ім'я ОСОБА_1 про необхідність з'явитися до УПП в Житомирській області від 25 вересня 2024 року на 10 жовтня 2024 року о 12 год 00 хв за місцезнаходженням: м. Житомир, вул. Покровська, 96, каб. №2 до ОСОБА_4 ; відомостями з електронної бази даних Армор відносно ОСОБА_1 ; письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 09 жовтня 2024 року, за якими остання стала свідком дорожньо-транспортної пригоди 24 вересня 2024 року за участю автомобілів «Mazda CX-5» та «Daewoo Matiz», де автомобіль «Mazda CX-5», державний номерний знак НОМЕР_1 здійсним зіткнення у задню частину бамперу «Daewoo Matiz», державний номерний знак НОМЕР_2 . Після чого, з автомобіля «Daewoo Matiz» вийшла жінка та почала комусь телефонувати. Через деякий час помітила, що автомобіль «Mazda CX-5» залишив місце ДТП, а автомобіль «Daewoo Matiz» залишився. Поліція до того часу ще не приїхала; копією реєстраційної картки транспортного засобу «Mazda CX-5», державний номерний знак НОМЕР_1 ; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 24 вересня 2024 року, якою зафіксовано деформацію з пошкодженням лакофарбового покриття заднього бамперу з лівої сторони автомобіля Mazda CX-5», державний номерний знак НОМЕР_1 ; письмовими пояснення ОСОБА_2 від 24 вересня 2024 року; рапортом інспектора взводу №2 роти №3 батальйону УПП в Житомирській області ДПП від 24 вересня 2024 року; фотознімком місця події та фотознімок задньої частини о автомобіля «Daewoo Matiz», державний номерний знак НОМЕР_2 ; відеозаписом та фотознімками з місця події.
Зазначені докази суд належним чином дослідив та оцінив з точки зору достовірності та допустимості, а також достатності та взаємозв'язку та вірно визнав їх такими, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.
Посилання апелянта на відсутність в матеріалах справи доказів вчинення нею вказаних правопорушень є необґрунтованими, оскільки вищезгадані процесуальні документи, пояснення потерпілої та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності згідно з вимогами ст. 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення та дані, які в них зафіксовані підтверджують скоєння ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП.
Крім того, протоколи про адміністративні правопорушення складені за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
При цьому та обставина, що ОСОБА_1 вийшла зі свого автомобіля після вчинення нею ДТП та здійснювала фото і відео фіксацію, та вподальшому не дочекавшись працівників поліції, залишила місце вчинення пригоди, опосередковано підтверджує наявність вини у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Наданий нею відеофайл з відеореєстратора також не спростовує факт ДТП, оскільки не містить повного запису руху автомобіля, а лише знаходження ОСОБА_1 між двома автомобілями.
Посилання скаржника на неналежність пояснень свідка ОСОБА_3 доказами не підкріплені та ОСОБА_1 не спростовані.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо невідповідності пошкоджень транспортного засобу даній дорожньо-транспортній пригоді та розмірам автомобіля, оскільки такі твердження є особистим тлумаченням скаржника, не підтверджені іншими доказами, зокрема експертизою.
Доводи скаржника щодо порушення її права на захист під час складення адміністративних матеріалів суд вважає необґрунтованими, оскільки у апеляційній скарзі ОСОБА_1 визнала, що викликалась до правоохоронних органів для дачі пояснень крім іншого й за допомогою мобільного зв'язку, тому беззаперечно знала про складення щодо неї протоколів про адміністративні правопорушення за вчинення дорожньо-транспортної пригоди та залишення місця ДТП, та наслідки її неявки, а також мала достатньо часу скористатися правовою допомогою.
Крім того, перевіркою матеріалів справи в межах доводів скаржника щодо неналежного її повідомлення про час та місце розгляду судом встановлено, що остання була обізнана про перебування справи у провадженні Корольовського районного суду міста Житомира, що підтверджено неодноразовими клопотаннями про відкладення розгляду справи, довідками про доставку СМС з інформацією про дату, час та місце чергового судового засідання, письмовими поясненнями та долученими її захисником фото й відеодоказами. Тому її доводи щодо неналежного повідомлення про судові засідання апеляційний суд вважає надуманими, а обрана стратегія захисту у вигляді заперечення факту ДТП та неявки до правоохоронних органів без поважних причин, на думку апеляційного суду, обрана ОСОБА_1 з метою уникнути адміністративної відповідальності за вчиненні адміністративні правопорушення.
Скаржником не наведено, а апеляційним судом не встановлено обґрунтованих обставин, які б виключали в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та ст. 122-4 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом розгляду у суді першої інстанції, який надав їм об'єктивну та неупереджену оцінку, вони не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Також суддя районного суду при винесенні постанови врахував характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, особу правопорушника, яка скоївши ДТП залишила місце пригоди, не розкаялась у вчиненому, тому накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн є достатнім для запобігання запобігти порушенню ним вимог ПДР України.
За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду віносно ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 27 листопада 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь