Справа № 159/768/25
Провадження № 2-а/159/104/25
45008, м. Ковель, вул. Незалежності, 15, тел.: (03352) 5-90-66,
e-mail:inbox@kv.vl.court.gov.ua, веб-адреса: http://court.gov.ua/sud0306/
28 лютого 2025 рокум.Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі
головуючого судді - Смалюха Р.Я.,
за участю:
секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,
позивача - не з'явився,
представника позивача - Воробей О.В,,
представника відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач або ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідач 2 або ІНФОРМАЦІЯ_4 ) в якому просив суд скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення №75 від 20.01.2025, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) і накледно штраф у розмірі 17 000,00 грн (далі - оскаржувана постанова).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що 20.01.2025 відповідач прийняв постанову №75, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав штраф у розмірі 17000,00 грн у зв'язку з не уточненням ним своїх облікових даних з 18.05.2024 по 16.07.2024 в порушення абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ та абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вважає, що оскаржувана постанова є протиправною. Позивач також покликається на те, що з 25.07.2009 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , дані оновив вчасно, у квітні 2024 року, йому було вклеєно до його військово-облікового документа штрих-код - унікальний ідентифікатор електронного військового квитка. Звертає увагу суду, що користується правом на відстрочку адже заброньований 20.08.2024. Крім того позивач вказує на примітку до ст. 210 КУпАП, відповідно до якої положення ст. 210, 210-1 КУпАП не застосовуються у випадку можливості отримання облікових даних шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами, держателем яких є державні органи. Також позивач вважає, що оскаржувана постанова прийнята без дотримання вимог ст. 19 Конституції України, статей 2, 9, 245, 251, 280 КУпАП без застосування висновків Конституційного Суду України викладених у рішенні №23-рп/2010 від 22.12.2010 адже відсутні будь-які допустимі докази які доводять винуватість позивач у вчиненні адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом.
Позивач звертає увагу суду, що не порушував приписи абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», адже з 18.05.2024 Указ про оголошення мобілізації не приймався, а тому у нього виникло обов'язку уточнити свої дані на вимогу цієї норми.
ІНФОРМАЦІЯ_3 подав відзив на позовну заяву у якому позов заперечив. Вважає оскаржувану постанову правомірною, оскільки позивач не оновив свої дані у період з 18.05.2024 по 16.07.2024. Своїми діями він порушив вимоги абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ та абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що містить склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 210-1 КУпАП.
Керуючись статтями 235, 251 КУпАП, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Указами Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 №65/2022 від 24.02.2022, вважає оскаржувану постанову законною, а позовні вимоги безпідставними.
Ухвалою від 17.12.2024 суд поновив пропущений позивачем строк на звернення до адміністративного суду, відкрив провадження в адміністративній справі за правилами ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), витребував у відповідача докази, справу призначив до судового розгляду на 26.12.2024.
Ухвалою від 07.02.2025 суд залишив позовну заяву без руху, надавши позивачу строк доя усунння недоліків позовної заяви.
10.02.2025 позивач усунув недоліки позовної заяви, суд ухвалою від 11.02.2025 поновив позивачу строк на звернення до адміністративного суду, відкрив провадження у справі, витребував у відповідача матеріали адміністравтиної справи, призначив судове засідання на 20.02.2025.
16.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 подав відзв на позовну заяву та витребувані судом документи.
20.02.2025 у судове засідання прибув представник позивача, позивач та відповідачі не прибули.
У судовому засіданні головуючий у справі розкрив сторонам інформацію, яка на його думку може мати значення під час вирішення питання, щодо дотримання об'єктивного критерію неупередженості суду у цьому судовому процесі.
Представник позивача Воробей О.В, висловила довіру суду, відводів не заявляла, просила суд задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, однак не з'явилися і не повідомили про причини неявки, суд вважає з можливе розглянути справу по суті за відсутності відповідачів.
У судовому засіданні суд перейшов до стадії прийняття судового рішення та у зв'язку із складністю виготовлення судового рішення, відклав судове засідання, повідомивши учасників, що повний текст судового рішення буде проголошений у судовому засіданні 28.02.2025.
З відміток у тимчасовому посвідченні ОСОБА_1 629/2019 від 07.10.2019 вбачається, що він перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних з 25.07.2009 у ІНФОРМАЦІЯ_5 . На звороті тимчасового посвідчення вклеєний військовий ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (далі - він-код).
20.08.2024 ОСОБА_1 заброньований на дванадцять місяців, що підтверджується копією про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації у воєнний час від 20.08.2024.
08.01.2025 інспектор мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_6 склав на ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідно до якого 08.01.2025 о 12.29 год у ІНФОРМАЦІЯ_5 через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» встановив, що позивач з 18.05.2024 по 16.07.2024 не уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання , або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності) чим порушив вимоги абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ та абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До протоколу додається звірка даних з єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», рапорт, пояснення ОСОБА_2 . Розгляд справи був призначений на 14.30 год 20.01.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 . Позивачу роз'яснено права передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. З протоколом позивач ознайомився під підпис, зауважень до протоколу не подавав.
20.01.2025 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 прийняв постанову №75, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і наклав на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. Постанова обґрунтована тим, що 08.01.2025 о 12.29 год у ІНФОРМАЦІЯ_5 через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» встановив, що позивач з 18.05.2024 по 16.07.2024 не уточнив адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання , або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності) чим порушив вимоги абз. 4 п. 1 ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-ІХ (далі - Закон № 3633-ІХ) та абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зазначене адміністративне правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 08.01.2025, звіркою даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг». У копії постанови відсутня відмітка про отримання її позивачем.
Звіркою даних з реєстру оберіг від 08.01.2025 підтверджується відсутність інформації про уточнення позивачем своїх даних по дату звірки.
З трекінгу поштового відправлення 4500100070305 з сайту ДП Украпошта та відповідного конверта від відповідача, видно, що копію оскаржуваної постанови позивач отримав поштою 04.02.2025.
Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2105-IX від 03.03.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено та проводиться загальна мобілізація, яка неодноразово продовжувалась, зокрема указами № 272/2024 від 06.05.2024, № 470/2024 від 23.07.2024, востаннє на 90 діб Указом Президента України №27/2025 від 14.01.2025 затвердженого Законом України № 4221-IX від 15.01.2025.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє на 90 діб Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 затвердженого Законом України № 4220-IX від 15.01.2025.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Отже, з 24.02.2022 по сьогодні в Україні безперервно діє особливий період.
Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період, є адміністративним правопорушенням, яке тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма КУпАП є бланкетною. Тому, для того щоб настала відповідальність за нею, необхідно встановити які конкретно діяння вчинила особа та які конкретні положення закону про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вони порушують, а також чи винувата особа у їх вчиненні.
Лише підтвердження усіх зазначених вище обставин може мати наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. (ст. 235 КУпАП).
У п. 12 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою КМУ №154 від 23.02.2022 (далі - Положення про ТЦК та СП), зазначені повноваження керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, серед яких, зокрема, розгляд справ про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, і накладення адміністративних стягнень.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням (п. 7 Положення про ТЦК та СП).
Згідно з п. 1 Положення про ТЦК та СП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У п. 9 Положення про ТЦК та СП визначені завдання покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Отже законодавець не розділяє територіальні центри комплектування та соціальної підтримки під час здійснення ними повноважень визначених у п. 9 зазначеного вище положення на тих які мають статус юридичної особи і на тих, які цього статусу не мають; право керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 235 КУпАП, прямо передбачено п. 12 Положення про ТЦК та СП.
А тому, притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП входить до повноважень начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 , а відповідно і особи, яка тимчасово виконує його обов'язки.
Положеннями абзацу 4 пункту 1 частини 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3633-ІХ визначено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03 березня 2022 року № 2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 18.05.2024 по 16.07.2024, уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, зокрема, у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Шістдесятиденний строк на уточнення даних, відповідно до абз. 4, п. 1, ч. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3633-ІХ, сплив 16.07.2024. Протокол про адміністративне правопорушення складений 08.01.2025, що і є на переконання суду днем виявлення адміністративного правопорушення. Отже, оскаржувана постанова від 20.01.2025 прийнята в межах строків визначених ч. 7 ст. 38 КУпАП.
Суд не застосовує примітку до ст. 210 КУпАП, як підставу для незастосування до позивача положень ст. 210, 210-1 КУпАП, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII), Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру , зокрема, персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів (п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 1951-VIII). Інформація, яка належить до персональних даних та вноситься до Реєстру, визначена у ст. 7 цього Закону, до якої законодавець у п. 7-1 відніс номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Частиною 2 ст. 9 Закону № 1951-VII передбачений обов'язок призовника, військовозобов'язаного та резервіста подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
У ч. 3 ст. 14 Закону № 1951-VII визначений перелік персональних даних, які органи ведення реєстру одержують шляхом електронної інформаційної взаємодії. У ній не передбачено такої можливості для отримання даних зазначених у п. 7-1 ч. 1 ст. 7 Закону № 1951-VII (номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти).
Абзац 4 п. 1 ч. 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №3633-ІХ, порушення якого оскаржуваною постановою ставиться у провину позивачу, передбачав обов'язок військовозобов'язаного до 16.07.2024 уточнити свої номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти).
Як убачається зі скріншота електронного військово-облікового документа позивача, у нього є електронна пошта та номер мобільного зв'язку.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що законодавством не передбачено можливості одержання шляхом електронної інформаційної взаємодії даних про номер засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а тому примітка до ст. 210 КУпАП не може бути застосована у цій справі.
Представник позивача у судовому засіданні вказала, що позивач оновив свої дані у квітні 2024 року, у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 дані не оновляв. Не оновлення даних позивачем у період з 18.05.2024 по 16.07.2024 також підтверджується звіркою даних з Єдиного реєстру призовників військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» від 08.01.2025.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач не уточнив свої облікові дані, а саме, номер телефону та електронну адресу, у шістдесятиденний строк визначений абз. 4 п. 1 ч. 2 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №3633-ІХ.
Водночас, суд не погоджується з твердженнями в оскаржуваній постанові, що позивач не уточнивши свої облікові з 18.05.2024 по 16.07.2024 порушив вимоги абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де зазначено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервісту або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції на кінцевий термін уточнення даних - 16.07.2024) передбачено, що інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Отже, вимоги абз. 6 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачають обов'язок військовозобов'язаного, яким є позивач, уточнити свої облікові дані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України.
Вказане положення Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», набуло чинності 18 травня 2024 року у зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024року №3633-IX.
Зазначену норму законодавець прийняв з метою усунути прогалину в мобілізаційному законодавстві у разі оголошення мобілізації Президентом України, яка діє на перспективу.
У період з 18.05.2024 по день складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП щодо позивача, Президент України приймав Укази «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» № 470/2024 від 23.07.2024 та № 741/2024 від 28.10.2024, якими вносилися зміни у частину 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 3 березня 2022 року № 2105-IX.
Про оголошення та проведення загальної мобілізації зазначено у частині 1 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №65/2022 від 24.02.2022.
Крім того, станом на 24 лютого 2022 року стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не передбачала обов'язку інших військовозобов'язаних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнювати свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Отже, суд дійшов висновку, що позивач не порушував положення абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», що ставиться йому у провину оскаржуваною постановою.
Водночас, відсутність порушення позивачем абз. 6 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП чи недоведеності його вини, адже відповідач в оскаржуваній постанові також вказує на порушення вимог абз. 4 п. 1 ч. 2 «Прикінцевих і перехідних положень» Закону №3633-ІХ, яких позивач не дотримався. А тому, з цих підстав оскаржувана постанова не може бути визнана протиправною.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 246 КАС України відмовляючи у позові у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зазначає мотиви, з яких він дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.
Виходячи з мотивів наведених вище, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова прийнята без порушень ст. 19 Конституції України та на підставі вимог Закону №3633-IX з дотримання процедури і порядку встановленого КУпАП щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, уповноваженою на те законом особою.
Оскаржувана постанова є обґрунтованою - у ній міститься конкретна суть порушення (які конкретно дані позивач не уточнив), яким законом передбачене уточнення цих даних і в який строк, а також якою нормою передбачена адміністративна відповідальність за таке порушення; вона прийнята безсторонньо, добросовісно та розсудливо - на позивача накладений штраф у розмірі нижньої межі санкції, яка передбачена за це адміністративне правопорушення, що також свідчить про дотримання принципу пропорційності.
Аналізуючи долучені до матеріалів справи копії протоколу про адміністративне правопорушення від 08.01.2025 та оскаржуваної постанови суд дійшов висновку, що процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення відбувалася з дотриманням вимог чинного законодавства та принципу рівності перед законом. Зокрема, позивачу було повідомлено про час, дату і місце розгляду його справи; роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Оскаржувана постанова прийнята протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 6 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку,застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є такою, що прийнята у межах повноважень та на підставі закону, тому її слід залишити без змін, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 належить відмовити повністю.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 605,60 грн, залишається за позивачем.
Керуючись статтями 242-246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 75 від 20.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або проголошення рішення судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне найменування сторін та інших учасників процесу:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
представник позивача - Воробей Оксана Володимирівна ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач 1 - ІНФОРМАЦІЯ_7 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 );
Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_4 ; ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Повне судове рішення складене 28.02.2025.
Головуючий:Р. Я. Смалюх