Справа № 159/512/25
Провадження № 2/159/620/25
(заочне)
28 лютого 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі
головуючого судді - Смалюха Р.Я.,
за участю
секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (далі - ТОВ «Свеа фінанс» або позивач або кредитор або товариство) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або відповідач або позичальник або боржник) про стягнення заборгованості за кредитним договором №Р24.21651.004437310 від 16.10.2018 у розмірі 52 024,39 грн (далі - кредитний договір).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що16.10.2018 року між первісним кредитором ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договором №Р24.21651.004437310, згідно з умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності було надано фінансовий кредит у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 29296,00 грн на строк 30 місяців за ставкою 15% річних.
25.07.2023 між ПАТ «Ідея Банк» та позивачем укладеного договір факторингу №01.02-31/23 відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №Р24.21651.004437310 від 16.10.2018 в розмірі 52 024,39 грн, укладеного з відповідачем.
Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.
Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвалою від 24.01.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання у справі призначив на 25.02.2025.
07.02.2025 до суду повернулося поштове відправлення № 0610226827342, яким відповідач повісткою повідомлявся про розгляд справи 25.02.2025, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) відповідач вважається належним чином повідомленим про час, місце і дату судового розгляду.
25.02.2025 у судове засідання сторони не прибули хоча були належним чином повідомлені про час, дату і місце його проведення.
Позивач до позову подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Верховний Суд у своїх постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19) та від 8 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) наголосив, що якщо учасники судового процесу, зокрема сторони чи їхні представники, не з'явилися на судове засідання, але суд дійде висновку, що наявних матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, розгляд справи може бути завершено без її відкладення. Основним критерієм для відкладення справи є не відсутність сторони або її представника, а неможливість вирішення спору в межах відповідного судового засідання.
У цій справі суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, тому вирішення спору по суті може відбутися без відкладення розгляду справи.
Зважаючи на зазначені обставини, суд дійшов висновку, що відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на основі наявних у справі доказів. Це зумовлено тим, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак не з'явився без пояснення причин та не подав відзиву, позивач просить задовольнити позов, заперечень проти прийняття заочного рішення не висловлював.
У зв'язку з неявкою учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
16.10.2028 між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір №Р24.21651.004437310, згідно з умовами якого відповідачу на умовах строковості, зворотності та платності надається кредит у безготівковій формі у національній валюті на його поточний рахунок у цьому банку. Відповідно до умов кредитного договору позичальнику надано кредит у розмірі 29296,00 грн включаючи витрати на страховий платіж, на строк 30 місяців за ставкою 15% річних (п. 1.1, 1.2, 1.3).
У п. 1.4 кредитного договору зазначено, що відповідач зобов'язався сплачувати комісію за обслуговування кредиту щомісяця в розмірі і строки визначені у графіку платежів.
У п. 6, 6.1 кредитного договору сторонами узгоджено графік платежів відповідно до якого відповідач зобов'язався погасити кредит ануїтетними платежами, по 1737,46 грн, у період з 16.11.2018 по 16.04.2021, у який також включена плата за обслуговування кредиту на загальну суму 15 995,64 грн., проценти в сумі 6834,19 грн та повернення тіла кредиту в розмірі 29296,00 грн. Всього платежів на суму 52125,83 грн. Платежі по кредитному договору здійснюються на транзитному рахунку 29096010526396.
16.10.2018 відповідач підписав заяву-анкету у якій зазначив свої анкетні дані, контактні дані, розмір щомісячного доход, тощо.
16.10.2026 відповідач ознайомився з паспортом споживчого кредиту, у якому зазначена інформація про суму кредиту, строк кредиту, розмір процентної ставки, розмір плати за обслуговування кредиту на рівні 1,9% від початкової суми кредиту щомісяця. До паспорта також доданий графік платежів, з яким відповідач теж ознайомився.
Ордером розпорядження №1 від 16.10.2018 підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 24312,03 грн за кредитним договором.
Ордером розпорядження №2 від 16.10.2018 підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 4983,97 грн за кредитним договором, які використані ним в оплату страхового платежу.
Копією договору добровільного страхування життя від 16.10.2016 підтверджується укладення відповідачем з ПрАТ «Страхова компанія «Уніка Життя» предметом якого є страхування життя відповідачем, розмір страхового платежу складає 4983,97 грн, вигодонабувачем є ПАТ «Ідея Банк»
Випискою по рахунку НОМЕР_1 на якому велися розрахунки по кредитному договору підтверджується здійснення нарахувань банком на суму 48705,59 грн та здійснення погашень відповідачем на суму 19 409,59 грн за період з 16.10.2018 по 19.10.2019.
У довідці-розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором зазначено, що загальна заборгованість останнього в розмірі 52 024,39 грн складається з:
-22 719,68 грн боргу по тілу кредиту;
-10 842,82 грн боргу по процентах;
-18 461,89 грн боргу по несплачених комісіях.
25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та позивачем укладено договір факторингу №01.02-31/23.
Відповідно до умов цього договору факторингу до позивача перейшли права вимоги в розмірі заборгованості боржників, які визначені в Реєстрі боржників. Таке право вимоги переходить до позивача у підписання Реєстру боржників сторонами та сплати позивачем за це коштів в розмірі 11 963 508,00 грн протягом 3 робочих днів після отримання Реєстру боржників (п. 2.1, 4.1, 5.1).
Сторони підписали Реєстр боржників 25.07.2023 у якому під №3801 зазначений кредитний договір №Р24.21651.004437310 від 16.10.2018, загальна сума боргу 52024,39 грн, яка складається з 22719,68 грн боргу по тілу кредиту, 18461,89 грн боргу по комісіям, 10842,82 грн боргу по процентах; зазначено, що загальна сума сплачених відповідачем коштів по кредиту становила 19409,59 грн.
Платіжною інструкцією №9217 від 26.07.2023 позивач перерахував ПАТ «Ідея Банк» кошти в розмірі 11 963 508,00 грн на виконання умов вказаного вище договору факторингу.
25.03.2024 рішенням учасника позивача змінено найменування позивача з ТОВ «Росінвест Україна» на ТОВ «Свеа фінанс»
Випискою з ЄДР від 26.03.2024та копією статуту позивача від 25.0.3.2024 підтверджується, що позивач здійснює діяльність з надання інших фінансових послуг (вед - 64.99).
Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання умов кредитного договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ч. 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Оскільки первісний кредитор та відповідач досягли згоди з усіх істотних умов (суми кредиту, строку кредиту, процентної ставки, комісій) та підписали цей договір у письмовій формі, відповідач попередньо ознайомився з паспортом споживчого кредиту, то кредитний договір №Р24.21651.004437310 від 16.10.2018 вважається укладеним.
Згідно з частинами 1, 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 Кодексу).
25.07.2023 АТ «Ідея Банк» та позивач підписали договір факторингу №01.02-31/23, сторони підписали Реєстр боржників 25.07.2023, позивач сплатив кошти в розмірі 11 963 508,00 грн упродовж строку визначеного договором, то відповідно до п. 5.1 цього договору позивач набув права вимоги до боржників зазначених у реєстрі боржників серед яких зазначений кредитний договір укладений з ОСОБА_1 .. Отже позивач, набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №Р24.21651.004437310 від 16.10.2018.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Ордерами розпорядженнями № 1 та № 2, випискою по рахунку підтверджується факт отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 29296,00 грн на свій поточний рахунок, з яких 4983,97 грн використані відповідачем на оплату страхового платежу. Відповідно до графіку платежів та п. 1.2 кредитного договору кредитні кошти мали бути повернуті до 16.04.2021.
Відповідно до графіку платежів (п.6, 6.1 кредитного договору) відповідач до 16.10.2019 повинен був сплатити 20850,36 грн.
Згідно з випискою по рахунку НОМЕР_1 відповідач до 16.10.2019 сплатив 19212,50 грн. (всього 19409,59 грн - 197,09 грн останній платіж, який був здійснений 22.10.2019). З виписки також видно що відповідачу нараховувалася пеня 16.01.2019 у розмірі 9,14 грн та 29,24 грн, разом 38,38 грн
Отже, у відповідача за умовами кредитного договору станом на 16.10.2019 мав заборгованість в розмірі 1676,24 грн ((20850,36 грн тіла, проценти, комісія за обслуговування + 38,38 грн пені) - 19 212,50 грн сплачених коштів-).
Оскільки кредитним договором не врегульовано черговість погашення кредитної заборгованості то суд дійшов висновку, що відповідно до ст. 534 ЦК України борг в сумі 1676,24 грн станом на 16.10.2019 складався з:
- 820,91 грн тіла кредиту;
- 280,90 грн нарахованих процентів;
- 574,43 грн плати по обслуговуванню кредиту, розрахунок якого:
*1737,53 грн (платіж по графіку, який мав бути сплачений до 16.10.2019) - 1676,24 грн (борг станом на 16.10.2019) = 61,29 грн (розмір часткової сплати щомісячного платежу, який мав бути сплачений до 16.10.2019);
*635,72 грн (сума плати за обслуговування за графіком до 16.10.2019) - 61,29 грн (розмір часткової сплати щомісячного платежу, який мав бути сплачений до 16.10.2019) = 574,43 грн (фактичний борг по платі за обслуговування кредиту, який мав бути сплачений за графіком до 16.10.2019).
В подальшому, відповідно до графіку (п. 6, 61 кредитного договору), відповідач мав сплатити з 17.10.2019 до 16.04.2021 - 31 275,47 грн, з яких:
- 21 963,43 грн тіла кредиту;
- 2 878,62 грн процентів
- 6433,42 грн плати по обслуговуванню кредиту.
Інших платежів Графік платежів не містить.
Отже, виходячи з умов кредитного договору - графіку платежів узгодженого у п. 6 - 6.1 цього договору, у відповідача існує заборгованість по цьому договору в розмірі 32754,62 грн з яких:
- 22784,34 грн тіла кредиту;
- 3159,52 грн процентів
- 6810,76 грн плати по обслуговуванню кредиту.
Згідно з виписки по рахунку НОМЕР_1 відповідач 22.10.2019 сплатив 197,09 грн.
Оскільки кредитним договором не врегульовано черговість погашення кредитної заборгованості то суд дійшов висновку, що відповідно до ст. 534 ЦК України, зазначеним платежем здійснилося часткове погашення плати за обслуговування кредиту.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
На переконання суду позивач вправі вимагати стягнення з відповідача коштів у тому розмірі, в якому вони були узгоджені сторонами кредитного договору.
Доказів того, що відповідачу нараховувались інші ніж зазначені вище судом узгоджені договором платежі матеріали справи не містять.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по тілу в розмірі 22 719,68 грн, по процентах в розмірі 10 842,82 грн, по іншим процентним платежам - 18461,89 грн (у довідці розрахунку від 25.07.2023 ця сума названа боргом за несплачені комісії).
Матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували, що відповідач сплатив усі кошти передбачені Графіком платежів (п.6, 6.1 кредитного договору).
Отже, суд дійшов висновку, що станом на день звернення з позовом кредитні кошти не повернуто, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 22 719,68 грн (таку суму тіла кредиту просить стягнути позивач), 3159,52 грн процентів та 6433,42 грн плати по обслуговуванню кредиту є підставною.
Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Оскільки відповідач у цій справі не заявляє про застосування строку позовної давності, то керуючись принципом диспозитивності, суд не застосовує її до позовних вимог позивача.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).
Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, об'єктивно з'ясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити частково стягнувши з відповідача на користь позивача розмірі 32689,96 грн з яких: 22719,68 грн тіла кредиту, 3159,52 грн процентів, 6810,76 грн плати по обслуговуванню кредиту, відмовити у стягненні 7683,30 грн процентів та 12028,47 грн іншим процентним платежам.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач сплатив судовий збір в мінімальному його розмірі - 2422,40 грн, то його належить стягнути з відповідача в повному обсязі, не залежно від розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» заборгованість за за кредитним договором №Р24.21651.004437310 від 16.10.2018 у розмірі 32689,96 грн з яких:
- 22719,68 грн тіла кредиту;
- 3159,52 грн процентів;
- 6810,76 грн плати по обслуговуванню кредиту.
Відмовити у стягненні з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» заборгованості за процентами в розмірі 7683,30 грн та заборгованості за іншим процентним платежами в розмірі 12028,47 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Заочне рішення може бути переглянуте Ковельським міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування сторін:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа фінанс» (б03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6; ЄДРПОУ 37616221);
Представник позивача - Сторожишина Олександра Олегівна (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6з; РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).
Повне судове рішення складене 28.02.2025.
Головуючий:Р. Я. СМАЛЮХ