Справа № 638/2880/25
Провадження № 1-кп/638/1372/25
27 лютого 2025 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024221070001559 від 06.12.2024щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 4 ст. 185 КК України, суд-
У провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024221070001559 від 06.12.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився подав заява про проведення судового засідання без його участі, заявив про відсутність претензій матеріального характеру та відсутність наміру подавати цивільний позов.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подав постанову про призначення товарознавчої експертизи від 07.12.2024, протокол огляду предмета за участі потерпілого від 07.12.2024 з фототаблицею, а також висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 5456/24 від 09.12.2024 та звіт про фактичні затрати на проведення судово-товарознавчої експертизи № 5456/24 від 09.12.2024.
Дослідивши указані докази, суд дійшов наступного висновку.
На вирішення було поставлене питання щодо середньо-ринкової вартості мобільного телефону - типу смартфон «Xiaomi» марки Redmi А3 чорного кольору із наклеєним захисним склом, яке має ушкодження у вигляді тріщин та сколів по бокам, та силиконовим чохлом чорного кольору на 1 грудня 2024 року, придбаного 13 серпня 2024 року за 4968 грн (без послуги поклейки скла) із діючою гарантією.
Однак, як убачається з висновку експерта, визначаючи ринкову вартість досліджуваних об'єктів з урахуванням зносу станом на 01.12.2024, експерт урахував вартість нового захисного скла, хоча за вихідними даними воно було ушкоджене.
Водночас при визначенні ринкової вартості досліджуваних об'єктів, застосовуючи порівняльни підхід, експерт визначив вартість товару за середніми цінами пропозицій такого товару у новому стані з рівнем втрати якості 10%, а не у стані, що був у використанні, хоча у відкритих джерелах в мережі Інтернет, аналогічних до тих, що використані експертом, або тих самих джерел наявна відповідна інформація щодо продажу аналогічного товару у стані, що був у використанні.
Відповідно до Положення Стандарту №1 (Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Національного стандарту № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав»») визначення ринкової вартості об'єкта оцінки можливе із застосуванням усіх методичних підходів у разі наявності необхідної інформації. Під час проведення судових товарознавчих експертиз, при розрахунку ринкової вартості об'єкту дослідження, судовий експерт у висновку експерта має навести обґрунтування застосування методичного підходу, та неможливості застосування інших методичних підходів, згідно вимог п. 14 Стандарту № 1.
Неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу пов'язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об'єкт оцінки та іншої інформації, що окремо обґрунтовується у звіті про оцінку майна.
Відповідно до пункту 16 Стандарту № 1 визначення ринкової вартості об'єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об'єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.
Відповідно до вимог Стандарту № 1 для проведення дослідження з визначення ринкової вартості майна необхідні такі вихідні дані: характеристика об'єкта дослідження, що дасть змогу в повній мірі ідентифікувати його; інформація про технічний стан об'єкта дослідження; умови поставки об'єкта дослідження (у разі наявності відповідного договору на поставку); цінова інформація щодо продажу/пропонування до продажу об'єктів, які за своїми характеристиками відповідають об'єкту дослідження.
Відповідно до вимог пункту 52 Стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію.
За наведених обставин, суд дішов висновку, що висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 5456/24 від 09.12.2024 викликає обґрунтовані сумніви в його правильності.
Судом було поставлене на обговорення питання щодо призначення повторної судово-товарознавчої експертизи. Прокурор та обвинувачена у вирішенні цього питання поклались на розсуд суду.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів з'ясування або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України, висновок експерта є одним з процесуальних джерел доказів.
Згідно ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.
Статтею 101 КПК України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
За змістом ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
Водночас суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо зокрема існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Після постановлення судом ухвали про доручення проведення експертизи судовий розгляд продовжується, крім випадків, якщо таке продовження неможливе до отримання висновку експерта.
Тож з метою усунення будь - яких сумнівів та протиріч, для всебічного та об'єктивного розгляду даного кримінального провадження суд вважає, що необхідно призначити у справі повторну судово-товарознавчу експертизу та визнати неможливим продовження судового розгляду до отримання висновку експерта.
Керуючись ст. 332 КПК України,
Призначити у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України повторну судово-товарознавчу експертизу.
Надати доручення експертній установі - ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України провести судово-товарознавчу експертизу, для проведення якої залучити відповідного експерта експертної установи.
На вирішення експерта поставити такі питання:
- Яка середньо-ринкова вартість мобільного телефону - типу смартфон «Xiaomi» марки Redmi А3 чорного кольору із наклеєним захисним склом, яке має ушкодження у вигляді тріщин та сколів по бокам, та силиконовим чохлом чорного кольору на 1 грудня 2024 року, придбаного 13 серпня 2024 року за 4968 грн (без послуги поклейки скла) із діючою гарантією?
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від виконання покладених на експертів обов'язків за ст. 385, 385 КК України.
Ухвала не може бути оскаржена та набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1