27 лютого 2025 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі
судового засідання ОСОБА_4
за участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 лютого2024 року у кримінальному провадженні №12025262020000705, -
Ухвалою слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 лютого 2024 року задоволено клопотання слідчої СВ Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 та застосовано до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , із середньою освітою, який не працює, судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12 год. 00 хв. 21 квітня 2025 року.
Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_6 обов'язків, передбачених КПК України, визначено йому запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 121 120 (сто двадцять одна тисяча сто двадцять) гривень.
У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_6 , окремі обов'язки, які передбачені п. 1-3 ч.5 ст.194 КПК України.
На вказане рішення слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 лютого 2025 року та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
ЄУНС: 725/1497/25
НП:11-сс/822/52/25 Головуючий у І інстанції: ОСОБА_9
Категорія: в порядку ст. 309 КПК України Доповідач: ОСОБА_1
Вважає, що оголошена ОСОБА_6 підозра є необґрунтованою, оскільки така підозра не підтверджена жодними доказами.
Стверджує, що встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ст.177 КПК України, носять формальний характер і також не були підтверджені доказами.
Зазначає, що визначений слідчим суддею розмір застави ОСОБА_6 є занадто великим та непосильним для підозрюваного та є неспівмірним з його майновим станом та вартістю викраденого майна.
Вважає, що подальше тримання під вартою ОСОБА_6 є необґрунтованим, оскільки він має постійне місце проживання, його причетність до вчинення злочину наразі не доведена, він не переховувався від органу досудового розслідування.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення та доводи апеляційної скарги, думку підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення слідчого судді суду першої інстанції без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів доходить такого.
Положеннями ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Відповідно до ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги слідчим суддею належно дотримані.
Як вбачається із наданих в апеляційний суд матеріалів провадження, СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №№12025262020000705 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за яким 23.02.2025 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у його вчиненні.
24.02.2025р. слідча СВ ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 звернулася до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 , яке того ж дня ухвалою слідчого судді було задоволено.
Відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_6 підозрюється у тому, що він 21 лютого 2025 року в період часу з 18 год. 00 хв. по 19 год. 40 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в умовах дії на території України режиму воєнного стану, реалізуючи виниклий умисел направлений на викрадення чужого майна, таємно, повторно, шляхом пошкодження металопластикового вікна проник до вищевказаного будинку, звідки викрав телевізор марки «LG», вартістю 5000 грн., 9 пляшок горілки «Хортиця» 0,5 л., загальною вартістю 981 грн., 3 пляшки вина марки «Suko by chelti», загальною вартістю 396 грн., валізу білого кольору зі вставками коричневого кольору, вартістю 1500 грн., які належать ОСОБА_10 . Після чого ОСОБА_6 , викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинив майнової шкоди ОСОБА_10 на загальну суму 7 877 грн.
Наведені обставини підтверджуються долученими до клопотання копіями, зокрема, протоколу допиту потерпілого від 29.11.2024р. (а.с. 7-10), протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21.02.2025р. (а.с.6-7), протоколу допиту свідка від 22.02.2025р. (а.с.8), протоколу огляду місці події від 21.02.2025р. (а.с.9-10), протоколу огляду місця події від 22.02.2025р. (а.с.11-13), протоколу допиту свідка від 22 лютого 2025 року (а.с.17-19).
На підставі вказаних документів, колегія суддів доходить висновку, що слідчий суддя правильно вказав, що надані стороною обвинувачення докази є достатніми на даний час для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185КК України, оскільки такі дають підстави зробити об'єктивний висновок, що підозрюваний міг скоїти цей злочин.
Колегія суддів зазначає, що на даному етапі розслідування достовірність та достатність встановлених фактичних обставин буде перевірятись під час досудового розслідування, а тому доводи захисника в цій частині є необґрунтовані.
Що стосується встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, то такі знайшли своє підтвердження та об'єктивно існують, а тому задля їх попередження необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою, при цьому доводи захисника про недоведеність ризиків апеляційний суд вважає безпідставними.
Так, апеляційним суд погоджується із висновками слідчого судді про існування ризику переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі.
Оцінюючи існування вказаного ризику, апеляційний суд враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Також існує ризик того, що, перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_6 , якому відомі обставини кримінального провадження, зможе впливати на потерпілого та свідків, встановлених органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, з метою схилення їх до надання неправдивих свідчень на його користь.
Отже, існування вказаних ризиків у сукупності з даними про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який не має постійного джерела доходів, обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий вказують на наявність підстав для застосування щодо нього найсуворішого запобіжного заходу та спростовують твердження захисника про відсутність ризиків у даному кримінальному провадженні.
Колегія суддів з урахуванням усіх встановлених обставин та даних про особу підозрюваного, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, доходить переконливого висновку, що жоден більш м'який запобіжний захід на даний момент не буде достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя обґрунтовано застосував до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на даному етапі кримінального провадження є виправданим.
Доводи апелянта про те, що слідчим не надано доказів на підтвердження існування ризиків, зазначених у клопотанні, є безпідставними, оскільки ризиком, у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Тобто, доведеність ризиків не передбачає фактичне вчинення конкретних дій особою, спрямованих на створення перешкод у кримінальному провадженні, оскільки оцінці підлягає наявність вірогідності вчинення таких дій.
Не допустив слідчий суддя порушень і при визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, адже саме такий розмір застави обумовлений тим ступенем довіри до підозрюваного, при якому перспектива втрати застави буде для нього необхідним і достатнім стримуючим фактором, щоб не допустити невиконання ним процесуальних обов'язків та запобігти здійсненню дій, передбачених ст. 177 КПК України.
Посилання захисника на те, що розмір застави є непосильним для підозрюваного через його майновий стан, враховані апеляційним судом, однак, на думку колегії суддів, менший розмір застави не гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а тому і у цій частині апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Виходячи з наведеного вище, слідчим суддею ухвалено рішення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , яке відповідає вимогам КПК України і не суперечить практиці ЄСПЛ, а тому підстав для його скасування, як про це просить апелянт у поданій ним апеляційній скарзі, немає.
Істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст.177, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів Чернівецького апеляційного суду з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24 лютого 2025 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - без змін.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3