20 лютого 2025 року м. Чернівці
Справа № 725/6594/24
Провадження №22-ц/822/231/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Литвинюк І. М.,
суддів: Лисака І.Н., Перепелюк І.Б.,
секретар - Бугай В.М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кайзер 2023»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Кайзер 2023» про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, виділення частки з спільного сумісного майна подружжя та витребування майна з чужого незаконного володіння, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 грудня 2024 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 січня 2025 року,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 грудня 2024 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 січня 2025 року вирішено питання про розподіл судових витрат.
На зазначені рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявлено клопотання про витребування у приватного нотаріуса Закарпатської області Форкаш М.М. оригіналу її заяви від 12 лютого 2017 року про надання дозволу на вчинення дій з нерухомим майном та від приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Куніциної І.Є. актів прийому-передачі серії та номер 801 та 802, виданих 27 березня 2023 року.
Клопотання обґрунтовується тим, що в підготовчому судовому засіданні в суді першої інстанції представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів та призначення судово-почеркознавчої експертизи. Зазначене клопотання судом частково задоволено, однак відмовлено у витребуванні від приватного нотаріуса Ужгородського нотаріального округу Закарпатської області Форкаш М.М. оригіналу заяви ОСОБА_1 від 12 лютого 2017 року про надання дозволу на вчинення дій з нерухомим майном, посвідченої приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Гундою А.М., який був наданий ОСОБА_2 при укладенні договору дарування від 17 лютого 2017 року №161; призначенні у справі судово-почеркознавчої експертизи з метою встановлення: ким - ОСОБА_1 чи іншою особою виконано підпис у зазначеній заяві від 12 лютого 2017 року, витребуванні від приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Куніциної І. Є. актів прийому-передачі серії та номер 801 та 802, виданих 27 березня 2023 року, на підставі яких торгово-побутовий комплекс «Кайзер» літ. А площею 724,9 кв.м та кафе літ. Б площею 521,3 кв.м, а також земельна ділянка площею 0,0589 га, кадастровий номер №7310136300:14:003:0069, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , внесено до статутного капіталу ТОВ «Кайзер 2023», та документів, що стали підставою для цих актів.
Вказує на те, що у позовній заяві зазначено вимогу про витребування майна з чужого незаконного володіння, а тому твердження суду про те, що заява про надання дозволу на відчуження нерухомого майна, складена від імені ОСОБА_1 , не відноситься до предмету спору, є помилковим, оскільки зазначена заява вказує на волевиявлення позивача на вчинення правочинів з його майном, а отже має пряме відношення до законності його вибуття із власності.
Позивач позбавлена можливості отримати оригінал нотаріально посвідченого документу, і за необхідності, з метою проведення почеркознавчої експертизи, залучити експерта для дослідження такого документу.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 підтримав заявлене клопотання.
Представник відповідача ОСОБА_4 заперечує щодо заявленого клопотання про витребування оригіналу нотаріально посвідченої заяви від 12 лютого 2017 року, оскільки укладений на її підставі правочин не впливає на спірні правовідносини та на ефективність захисту порушених прав.
Щодо витребування у приватного нотаріуса Куніциної І.Є. актів приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу ТОВ «Кайзер-2023», у таких доказах немає необхідності, оскільки представник відповідачів визнав факт передачі такого майна до статутного капіталу цього товариства, що також підтверджується відомостями з ЄДР.
Заслухавши думку учасників справи, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що клопотання про витребування доказів слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Стаття 129 Конституції України визначає основні засади будь-якого судочинства в Україні, яким кореспондують, зокрема загальні засади кримінального судочинства та основні засади (принципи) цивільного судочинства.
Відповідно до частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства, зокрема, є: верховенство права (пункт 1); рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом (пункт 2); змагальність сторін (пункт 4); диспозитивність (пункт 5); обов'язковість судового рішення (пункт 7); забезпечення права на апеляційний перегляд справи (пункт 8); забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 9).
Розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, або за клопотанням учасників справи з метою забезпечення таємниці усиновлення, запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи або відомостей, що принижують їхню честь і гідність, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення цивільного судочинства. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов'язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні (частини перша, сьома, дев'ята та десята статті 7 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (відповідно до частин першої, другої та третьої статті 12 ЦПК України). Останнє кореспондує частині першій статті 81 ЦПК України.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема: роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (пункт 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК України (пункт 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (пункт 5).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених ЦПК України (згідно із частинами першою та другою статті 13 ЦПК України).
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України). Зокрема, ухвала суду є судовим рішенням відповідно до пункту 1 частини першої статті 258 ЦПК України.
Частина перша статті 43 ЦПК України передбачає, що учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина перша статті 48 ЦПК України). Сторони користуються рівними процесуальними правами (частина перша статті 49 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Відповідно до пункту 2 частини другої статті 76 ЦПК України ці дані, зокрема, встановлюються висновками експертів.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (частини друга та третя статті 77 ЦПК України).
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду (відповідно до частин першої, третьої, шостої статті 84 ЦПК України).
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (частина сьома статті 84 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Предметом спору у даній справі є визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, виділення частки з спільного сумісного майна подружжя та витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позивачка вказує, що наявна в матеріалах справи згода від 12 лютого 2017 року підписана не нею, а іншою особою, отримати оригінал нотаріально посвідченого документу вона позбавлена можливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
З огляду на викладене, зважаючи на предмет та підстави позову, предмет доказування, що позивачка заперечує факт підписання наявної в матеріалах справи згоди від 12 лютого 2017 року, яка посвідчена приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Гундою А. М., клопотання в цій частині підлягає задоволенню.
Відповідно до частин 1, 6-9 статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи наведене, суд вважає, що необхідно витребувати у приватного нотаріуса Ужгородського нотаріального округу Закарпатської області Форкаш М. М. оригіналу заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на вчинення дій з нерухомим майном від 12 лютого 2017 року, посвідченої приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Гундою А. М., який був наданий ОСОБА_2 при укладенні договору дарування від 17 лютого 2017 року №161.
Щодо витребування у приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Куніциної І. Є. актів прийому-передачі, виданих 27 березня 2023 року, на підставі яких торгово-побутовий комплекс «Кайзер», кафе, а також земельна ділянка площею 0,0589 га, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , внесено до статутного капіталу ТОВ «Кайзер 2023», код ЄДРПОУ 44914149 та документів, що стали підставою для цих актів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки обставина, на підтвердження якої воно заявлено, визнається відповідачами та підтверджується іншими доказами.
Керуючись статтями 84, 381 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задовольнити частково.
Витребувати у приватного нотаріуса Ужгородського нотаріального округу Закарпатської області Форкаш М. М. оригінал заяви ОСОБА_1 від 12 лютого 2017 року про надання дозволу на вчинення дій з нерухомим майном, посвідченої приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Закарпатської області Гундою А. М., який був наданий ОСОБА_2 при укладенні договору дарування від 17 лютого 2017 року №161.
У задоволенні решти вимог клопотання про витребування доказів відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий І.М. Литвинюк
Судді: І.Н. Лисак
І.Б. Перепелюк