Провадження № 22-ц/803/380/25 Справа № 212/9487/23 Суддя у 1-й інстанції - Колочко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.
25 лютого 2025 року м.Кривий Ріг
Справа № 212/9487/23
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Зубакової В.П.
суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.
секретар судового засідання - Лідовська А.А.
сторони:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачка - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачки ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кебкало Тетяна Михайлівна, на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2024 року, яке ухвалено суддею Колочко О.В. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 29 травня 2024 року, -
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позов мотивовано тим, що сторони по справі перебували у шлюбі з 01 серпня 2014 року, який був розірваний рішенням суду від 11 квітня 2023 року.
Під час спільного проживання однією сім'єю, сторонами було набуте майно: в 2019 році - квартира за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю відповідно до Звіту про оцінку майна 838 540,00 грн, власником якої, за договором купівлі-продажу, є ОСОБА_2 ; 18 лютого 2022 року - автомобіль Audi А6, зареєстрований на ім'я відповідачки за погодженням з позивачем, вартістю, відповідно до висновку експерта 784606,04 грн, а також 04 червня 2022 року - мисливський карабін нарізний вартістю 125438,00 грн.
З огляду на те, що вказане майно було придбано за спільні кошти подружжя та під час перебування сторін у шлюбі, незважаючи на те, що право власності на майно зареєстроване на ОСОБА_2 , відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України, воно належить позивачу та відповідачці на праві спільної сумісної власності.
Під час перебування у шлюбі відповідачка здійснила відчуження автомобіля іншій особі з подальшою його перереєстрацією 29 березня 2023 року, а тому позивач має право на грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля.
Мисливський карабін є неподільною річчю, власність на нього зареєстрована на відповідачку, а тому позивач має право на грошову компенсацію вартості 1/2 частки карабіну як співвласник.
Посилаючись на викладене, просив суд: в порядку поділу спільного майна подружжя, визнати за ним право власності на 1/2 частину трикімнатної квартири, розташованої на четвертому поверсі п'ятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 58,2 кв.м, жилою площею 35,6 кв.м; стягнути з відповідачки на його користь грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу - автомобіля марки Audi А6, 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 , у розмірі 392 303,02 грн; стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію вартості 1/2 частки мисливського карабіну нарізного FN-15 Tactical K-223Rem, 2022 року випуску, № НОМЕР_2 , у розмірі 62 719,00 грн.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2024 року позовні вимоги задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину трикімнатної квартири, загальною площею 58,2 кв.м, житловою площею 35,6 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , поділивши таким чином спільне майно подружжя.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу марки Audi А6, 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 , у розмірі 392 303 гривні 02 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки мисливського карабіну нарізного FN-15 Tactical K-223Rem, 2022 року випуску, № НОМЕР_2 , у розмірі 62 719,00 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору у розмірі 8743,00 гривні, на проведення транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості автомобіля у розмірі 3 000,00 гривень.
В апеляційній скарзі відповідачка ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кебкало Т.М., просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у справі № 212/9487/23 за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості 1/2 частки транспортного засобу марки "Audi А6", ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду в цій частині.
Апеляційна скарга мотивована тим, що підставою задоволення позову в частині поділу автомобіля Audi А6, 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 , як зазначено в рішенні суду, є висновок про те, що відповідачкою ОСОБА_2 автомобіль був відчужений за відсутності згоди позивача на продаж автомобіля, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а також, що таке відчуження відбулося не в інтересах сім'ї та не на її потреби, а відтак, в частині поділу автомобіля позовні вимоги у запропонованому позивачем порядку, було задоволено повністю. 21 березня 2024 року до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було направлено клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_3 , який був свідком подій поломки автомобіля, його евакуації на станцію технічного обслуговування, а також того, чи була наявна або відсутня згода позивача на продаж автомобіля. Однак, під час судового засідання представник позивача Макаренко О.Ю. заперечував проти допита цього свідка, зазначивши, що строки пропущені, нової інформації не виникло, це виглядає як затягування часу. ОСОБА_3 - це особа на яку оформлена автівка, є сумнів що цей свідок буде надавати об'єктивні дані, оскільки має дружні відносини з відповідачкою. Вважає, що немає правових підстав для задоволення клопотання. В результаті чого, суд зазначив, що під час підготовчого засідання жодних клопотань про можливе заявлення свідка озвучено не було, тому суд не знайшов поважних причин для поновлення строків та розгляду даного клопотання.
Також, суд відхилив доводи сторони відповідача про врахування при поділі майна вартості автомобіля відповідно до наданої копії Акту технічного стану транспортного засобу від 28.03.2023, тоді як вказаний Акт містить інформацію щодо фактичного відсотку зносу транспортного засобу, а також ціни продажу автівки, що прямо вказує на наявність процедури продажу автомобіля.
У зв'язку з тим, що сторона позивача зазначила про те, що заявлений стороною відповідача свідок, є особа на яку оформлена автівка, то з об'єктивної точки зору було б доречно допитати цього свідка з приводу встановлення факту продажу автівки з ціною, що зазначена в Акті технічного стану транспортного засобу від 28.03.2023.
За таких обставин, просить суд апеляційної інстанції здійснити виклик свідка ОСОБА_3 , місце проживання - АДРЕСА_2 , телефон НОМЕР_3 .
У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Макаренко О.Ю,, зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Зазначає, що Акт технічного стану транспортного засобу не є висновком експерта, який складається за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження та не може повно, всебічно та об'єктивно встановити ринкову вартість транспортного засобу.
Просить відмовити у задоволенні клопотання про виклик свідка ОСОБА_3 , оскільки транспортний засіб відчужено відповідачкою проти волі іншого з подружжя, тобто, проти волі позивача і не в інтересах сім'ї, з огляду на відсутність доказів наявності згоди позивача на таке відчуження, будь-які пояснення свідка ОСОБА_3 , не будуть мати значення для встановлення обставин даної справи, а підтвердження нібито того, що він купив спірний транспортний засіб за ціною вказаною в Акті, не має жодного значення для розгляду справи, адже для присудження грошової компенсації вартості 1/2 частки транспортного засобу є його встановлена дійсна (ринкова) вартість, яка зазначається зокрема, у відповідному висновку експертного транспортно-товарознавчого дослідження, який є належним та достатнім доказом, для встановлення ринкової вартості автомобіля, а не акт технічного стану транспортного засобу. Будь-яких інших доказів, по визначенню дійсної (ринкової) вартості спірного транспортного засобу, ані відповідачкою, ані представником відповідачки до суду першої інстанції надано не було.
Також, звертає увагу суду на те, що заявлений свідок ОСОБА_3 , може бути заінтересований в результатах розгляду справи №212/9487/23, зважаючи на те, що він є особою на яку зареєстровано спірний транспортний засіб, крім того, відповідачка ОСОБА_2 та заявлений свідок ОСОБА_3 дуже близько знайомі між собою, зокрема, позивач особисто неодноразово бачив відповідачку ОСОБА_2 та заявленого свідка ОСОБА_3 за кермом спірного транспортного засобу разом, вже після того, як відповідачка здійснила відчуження та переоформлення транспортного засобу, без відома та без згоди позивача.
У випадку задоволення клопотання про виклик свідка ОСОБА_3 , просить викликати і допитати у якості свідка - позивача ОСОБА_1 .
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , та мисливського карабіну нарізного FN-15 Tactical K-223Rem, 2022 року випуску, № НОМЕР_2 , учасниками справи не оскаржується, та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, згідно якої, у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду лише в частині вирішення позовних вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості 1/2 частки транспортного засобу марки Audi А6, 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 , у розмірі 392 303 гривні 02 коп.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Макаренка О.Ю., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 01 серпня 2014 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 577 Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с. 24).
Сторони мають неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 25-26).
Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 квітня 2023 року шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, рішення набрало законної сили 12 травня 2023 року. Згідно змісту вказаного судового рішення, позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом про розірвання шлюбу в грудні 2022 року, обґрунтовуючи його тим, що сторони проживають окремо, спільного бюджету не мають, спільного господарства не ведуть, шлюбні відносини між сторонами фактично припинені. Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги визнала, не заперечувала проти задоволення позову. Судом було встановлено, що сторони проживають окремо один від одного, спільне господарство не ведуть, не підтримують сімейно-шлюбні відносини (а.с. 27-28).
Відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
За час перебування у шлюбі сторонами було придбано майно:
- трикімнатна квартира, загальною площею 58,2 кв.м, житловою площею 35,6 кв.м, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 13.11.2019, укладеного за згодою її чоловіка ОСОБА_1 та посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області (а.с. 29-31, 130-131).
Відповідно до копії Звіту про оцінку майна, складеного ТОВ «Центр експертного дослідження», ринкова вартість зазначеної вище квартири станом на 19.11.2023 складає 838 540 грн, 1/2 частка вартості становить 419270,00 грн (а.с. 32-53);
- автомобіль марки Audi А6, 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , власником якого відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 є ОСОБА_2 (а.с. 54).
Відповідно до копії Висновку експерта № 192/23 від 14.11.2023 транспортно-товарознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості, проведеного судовим експертом Рейнюком О.В., який попереджений про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України, середня ринкова ціна автомобіля Audi А6 2.0 TFSi, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 , ідентифікаційний номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , на дату оцінки 09 листопада 2023 року, складає 784606,04 грн (а.с. 59-73);
- мисливський карабін нарізний FN-15 Tactical K-223Rem, 2022 року випуску, № НОМЕР_2 вартістю, відповідно до копії чеку продажу від 04.06.2022, 125438,00 грн (а.с. 77).
Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 07 листопада 2023 року вих. № 399 ТОВ «Д.І.О.-Трейдер Інтернаціонал» повідомило, що 04 червня 2022 року ОСОБА_2 було придбано в магазині «Ведмідь» мисливський карабін нарізний FN-15 Tactical K-223Rem, р.в. - 2022, № НОМЕР_2 на підставі дозволу НОМЕР_6 від 30.05.2022, виданого ГУНП в Дніпропетровської області (а.с. 75-76).
29 березня 2023 року автомобіль Audi А6, 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 , був відчужений ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру МВС і ця обставина не оспорюється сторонами (а.с. 55).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині поділу автомобіля марки Audi А6, як спільного майна подружжя, та стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу марки Audi А6, 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 , у розмірі 392 303 гривні 02 коп, суд першої інстанції виходив із того, що вибуття у березні 2023 року із спільної сумісної власності подружжя транспортного засобу у власність ОСОБА_3 відбулось поза волею позивача, а кошти використані не в інтересах сім'ї.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі статтею 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до частини третьої статті 65 СК України для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.
Отже, за змістом зазначених норм матеріального права належність подружжю майна, придбаного за час шлюбу за спільні кошти подружжя, на праві спільної сумісної власності законодавством презюмується, якщо інше не встановлено судом при розгляді справи.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружинин та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. (стаття 70 СК України).
Згідно частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім"ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Частиною четвертою статті 65 СК України визначено, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
За таких обставин, один із подружжя може вимагати від іншого 1/2 частину вартості майна, яке відчужене в період зареєстрованого між ними шлюбу в тому випадку, якщо один із них здійснив його відчуження проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Як закріплено в ч. 2 ст. 76 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст. 81 ЦПК України).
Як встановлено судом, транспортний засіб марки Audi А6, 2016 року випуску, VIN НОМЕР_1 , відчужено відповідачкою ОСОБА_2 у березні 2023 року, тобто після фактичного припинення сторонами шлюбних відносин та під час перебування на розгляду у суді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, та, з огляду на відсутність доказів наявності згоди чоловіка на таке відчуження, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачка ОСОБА_2 відчужила автомобіль, що є спільною сумісною власністю подружжя, без згоди чоловіка ОСОБА_1 .
Доказів про те, що кошти від продажу автомобіля ОСОБА_2 використала в інтересах сім'ї, вона суду не надала.
З огляду на наведене та встановлений судом факт окремого проживання та не ведення спільного господарства сторонами з грудня 2022 року, правильним є висновок суду, що позивач має право на грошову компенсацію у розмірі половини вартості відчуженого майна в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя.
Визначаючи розмір грошової компенсації 1/2 частини вартості спірного автомобіля, суд виходив з висновку судової автотоварознавчої експертизи № 192/23 від 14 листопада 2023 року.
Доводи відповідачки про те, що судом невірно визначено вартість спірного автомобіля, оскільки автомобіль було відчужено за меншу суму, яка вказана у Акті технічного стану транспортного стану від 28.03.2023, колегією суддів до уваги не приймаються.
Так, відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 755/20923/14-ц (провадження № 61-10442св18), від 09 грудня 2020 року у справі № 301/2231/17 (провадження № 61-5392св19), від 07 квітня 2021 року у справі № 402/849/18 (провадження № 61-8383св19), в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18), суд касаційної інстанції дійшов таких висновків:
- у справі № 755/20923/14-ц: при розгляді спорів про поділ цінного спірного майна та визнання недійсними правочинів, витребування цього майна у третіх осіб з підстав його відчуження без письмової згоди одного з подружжя суди мають виходити з права одного з подружжя на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна. Отже, за відсутності згоди позивача на відчуження спірного автомобіля він має право на відповідну компенсацію вартості відчуженого не в інтересах сім'ї майна;
- у справі № 127/7029/15-ц: у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні;
- у справі № 301/2231/17: у випадку, коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18) зазначено, що у випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв'язку з цим - неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи. Такий підхід є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що оскільки спірний автомобіль придбаний сторонами під час їх перебування у зареєстрованому шлюбі за спільні кошти, то це майно є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Відповідач здійснив продаж транспортного засобу без повідомлення про це позивача та без отримання її згоди, тому має відшкодувати останній 1/2 частину його вартості, визначену відповідно до висновку (акта) експертної оцінки, за яким вартість транспортного засобу становить 132 500,00 грн;
- у справі № 402/849/18: у разі, коли під час розгляду вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Визначаючи розмір компенсації вартості частки автомобіля, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що у договорі купівлі-продажу автомобіля визначена вартість його продажу. Водночас суди не врахували, що у договорі купівлі-продажу спірного автомобіля його ціна визначається за згодою сторін, яка може не відповідати його дійсній вартості, а також на момент поділу майна вартість автомобіля може змінитися, а тому під час вирішення спору суд зобов'язаний був врахувати дійсну його вартість. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди безпідставно не застосували до спірних правовідносин правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18). Звертаючись до суду з позовом, позивач на обґрунтування вартості спірного автомобіля надала звіт про оцінку майна, за яким середня ринкова вартість транспортного засобу становить 489530,00 грн. Відповідач на спростування розміру ринкової вартості автомобіля інших доказів суду не надав, не звертався із клопотанням про призначення відповідної судової експертизи, не надав суду заперечень щодо звіту про оцінку транспортного засобу, а тому Верховний Суд дійшов висновку, що саме ці обставини, з'ясовані судами на підставі звіту, підлягали врахуванню ними під час визначення належного розміру компенсації частини спільного майна колишнього подружжя.
Визначаючи розмір грошової компенсації 1/2 частини вартості автомобіля, суд першої інстанції правильно виходив з того, що розмір компенсації за належну частку в майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя, визначається виходячи з ринкової вартості, вказаного у висновку експерта № 192/23 за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження від від 14 листопада 2023 року, що відповідає правовому висновку, викладеному, зокрема у вищенаведеній постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18).
Відповідачка, на спростування розміру ринкової вартості автомобіля, інших доказів суду не надала, не зверталася із клопотанням про призначення відповідної судової експертизи, а тому колегія суддів дійшла висновку, що саме ці обставини, з'ясовані судом першої інстанції на підставі вказаного висновку експерта, підлягали врахуванню судом під час визначення належного розміру компенсації частини спільного майна колишнього подружжя.
Колегія суддів вважає за потрібне наголосити, що під час купівлі-продажу спірного автомобіля його ціна визначається за згодою сторін, яка може не відповідати його дійсній вартості, а також на момент поділу майна вартість автомобіля може змінитися, а тому під час вирішення спору суд зобов'язаний врахувати дійсну його вартість, у зв?язку з чим колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про те, що суд не з?ясував дійсну ціну, за яку було відчужено спірний транспортний засіб.
Виходячи зі встановлених обставин, на підставі наданих сторонами доказів, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що спірний автомобіль є об'єктом права спільної сумісної власності сторін, а його відчуження одним з подружжя, ОСОБА_2 без згоди іншого з подружжя ОСОБА_1 відбулося не в інтересах сім'ї, тому половина вартості автомобіля, яка визначена шляхом експертного дослідження, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кебкало Тетяна Михайлівна, - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 травня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 25 лютого 2025 року.
Головуючий:
Судді: