Справа № 712/2156/25
Провадження № 1-кс/712/915/25
25 лютого 2025 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси, клопотання старшого старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025255330000152 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні дітей не має, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання старшого старшого слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025255330000152 від 04.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
За даними матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_5 , будучи особою раніше засудженою протягом року статтею 309 КК України, маючи умисел на незаконне придбання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої обмежено амфетамін діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 04.02.2025 у вечірній час доби, перебуваючи на провул. Медичний в м. Черкаси, незаконно придбав, шляхом знахідки один полімерний пакетик з порошкоподібною речовиною білого кольору, який залишив зберігати при собі, без мети збуту.
Так, 04.02.2025 близько 17 год. 12 хв., перебуваючи за адресою: місто Черкаси, провул. Медичний, біля будинку № 3, маючи умисел на зберігання психотропної речовини, без мети збуту, ОСОБА_5 , був зупинений працівниками поліції, яким під час перевірки документів повідомив, що має у внутрішній кишені своєї куртки, полімерний пакетик з порошкоподібною речовиною білого кольору.
Цього ж дня, у період часу з 19 год. 14 хв. по 19 год. 32 хв., перебуваючи за адресою: місто Черкаси, провул. Медичний, 159, в ході затримання ОСОБА_5 , в порядку статті 298-2 КПК України, останній добровільно видав полімерний пакетик з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить у своєму складі, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/124-25/2467 - НЗПРАП від 17.02.2025 психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін. Маса амфетаміну (в перерахунку на амфетамін-основу) в наданій на експертизу речовині складає 0,290 г.
Таким чином, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, - незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією ж статтею.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України, 21.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
У свою чергу, ОСОБА_5 на даний час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за вчинення якого Законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.
Під час досудового слідства у даному кримінальному провадженні було встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) можливе переховування від органів досудового розслідування та/або суду;
2) можливе вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 , в разі не обрання йому запобіжного заходу усвідомлюючи те, що він підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, з метою уникнення покарання, матиме реальну можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а враховуючи те, що на частині території України ведуться активні бойові дії, в разі переховування особи від органу досудового розслідування це значно ускладнить розшук підозрюваного. Також те, що у ОСОБА_5 відсутнє постійне місце проживання, що ускладнює в разі його неприбуття до органу досудового розслідування, суду, встановлення його місцезнаходження.
Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення підозрюваним ОСОБА_5 обґрунтовується тим, що останній, не має власного постійного джерела доходів, про що свідчить відсутність працевлаштування, як джерела законного доходу, також систематичне вчинення ним злочинів пов'язаних з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прикурсорів.
Також те, що ОСОБА_5 останній раз був засуджений 21.03.2024 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 309 КК України до обмеження волі на 1 рік. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим терміном 1 рік. 11.11.2024 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на 1 рік 1 місяць, на шлях виправлення не став та обґрунтовано підозрюється у вчиненні аналогічного злочину, що свідчить про стійкий характер його злочинної діяльності, в зв'язку з цим підозрюваний може вчинити злочин повторно.
Також враховуючи те, що ОСОБА_5 під час розгляду справи у Придніпровському районному суді м. Черкаси 09.07.2024 був оголошений у розшук в зв'язку з переховуванням від суду.
Таким чином, в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховування від органів досудового розслідування та/або суду; запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення.
Беручи до уваги, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, а також те, що він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також зважаючи на те, що досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася можливість запобігання зазначеним у клопотанні ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із позбавленням волі, слідчий вказує на необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчого, просив застосувати відносно його підзахисного менш обтяжливий запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, звертав увагу слідчого судді про невірну кваліфікацію дій підозрюваного, оскільки у постанові про визначення підслідності вказаного кримінального провадження зроблено посилання на вирок суду, який не набрав законної сили та оскаржується наразі в апеляційному порядку.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив не застосовувати до нього запобіжний захід пов"язаний з триманням під вартою та врахувати, що він наразі пройшов курс лікування від наркоманії.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).
Слідчим суддею установлено, що Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025255330000152 від 04.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
За даними матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_5 , будучи особою раніше засудженою протягом року статтею 309 КК України, маючи умисел на незаконне придбання без мети збуту особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої обмежено амфетамін діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, 04.02.2025 у вечірній час доби, перебуваючи на провул. Медичний в м. Черкаси, незаконно придбав, шляхом знахідки один полімерний пакетик з порошкоподібною речовиною білого кольору, який залишив зберігати при собі, без мети збуту.
21.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України - незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією ж статтею.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів.
Щодо наявності ризиків, на які посилався у судовому засіданні прокурор, то ризик втечі ОСОБА_5 чи іншого його ухилення від органу досудового розслідування, не доведено жодним доказом та обґрунтовується лише тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у випадку доведення його винуватості.
При обранні конкретного запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчий суддя враховує висловлену Європейським судом з питань захисту прав людини презумпцію про те, що за загальним правилом підозрюваний, за виключенням виняткових випадків, не має триматись під вартою.
Отже, таку презумпцію має спростувати в судовому засіданні прокурор, надаючи відповідні докази.
Оскільки наведені прокурором ризики, на думку слідчого судді, можуть бути мінімізовані менш обтяжливим запобіжним заходом, ніж тримання під вартою, то в задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Визначаючи вид запобіжного заходу, який буде достатнім та виправданим заходом для забезпечення запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, враховуючи дані, які характеризують поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, обставини вчинення кримінального правопорушення, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри вважаю, що до ОСОБА_5 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в межах строку досудового розслідування, до 21 квітня 2025 року включно, оскільки у такий спосіб буде забезпечено пропорційність дотримання балансу між гарантіями виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, дотриманням належної поведінки, усуненням негативних ризиків для кримінального провадження та необхідністю недопущення зайвого втручання у приватне життя.
Крім того, на час дії цього запобіжного заходу на підозрюваного необхідно покласти конкретні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 184, 194, 196, 309, 372 КПК України, -
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні №12025255330000152 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, в межах строку досудового розслідування, до 21 квітня 2025 року включно.
На час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону;
- не залишати цілодобово місце свого постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
Роз'яснити підозрюваному, що порушення покладених на нього слідчим суддею обов'язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному після її проголошення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1