24 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 947/14229/20
провадження № 51-654 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши касаційні скарги представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 (далі - представник) на вирок Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року,
встановив:
18 лютого 2025 року на адресу Касаційного кримінального суду Верховного Суду через систему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга представника на вказані судові рішення, яку у Системі електронного документообігу «Док Проф» зареєстровано за індексом «ск» (вх. № 3544/0/170-25 від 19.02.2025). Цього ж дня через систему «Електронний суд» повторно надійшла касаційна скарга представника на вказані судові рішення, яку у Системі електронного документообігу «Док Проф» зареєстровано за індексом «дс» (вх. № 3547/0/170-25 від 19.02.2025). Вказані касаційні скарги за своїм змістом є ідентичними.
У поданих скаргах представник порушує питання про перегляд зазначених судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши скарги на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що їх подано без додержання вимог п. 4 ч. 2 та ч. 3 цієї статті.
Так, у касаційній скарзі, зокрема, зазначаються: обґрунтування вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Проте наведених положень процесуального закону представником не дотримано.
З копій судових рішень вбачається, що вирок щодо засудженого ОСОБА_2 був предметом перевірки в порядку апеляційної процедури. Однак, заперечуючи, у тому числі, й законність ухвали апеляційного суду, представник не зазначає, яких саме порушень припустився суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок місцевого суду щодо засудженого ОСОБА_2 , з огляду на положення статей 94, 370, 404, 405, 412- 414, 419 КПК, не вказує та не конкретизує, які доводи апеляційної скарги представника потерпілої залишились поза увагою цього суду.
Посилаючись на необхідність скасування судових рішень і призначення нового розгляду у суді першої інстанції, представник взагалі не обґрунтовує такого прохання в описовій частині скарги, з урахуванням положень ст. 415 КПК.
За змістом ч. 3 ст. 427 КПК представник має зазначити чи бажає він брати участь у касаційному розгляді.
Оскільки касаційні скарги не відповідають вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 цього Кодексу залишити їх без руху й установити строк для усунення допущених недоліків.
На усунення недоліків, представнику слід подати нову касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційні скарги представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2024 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року залишити без руху, надавши йому п'ятнадцятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5