вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" лютого 2025 р. Справа№ 910/8875/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Скрипки І.М.
Мальченко А.О.
при секретарі Вага В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Мироненко С.С. дов.;
від відповідача: Журавель О.В. дов.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2024 (повний текст складено 21.11.2024) та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09.12 2024 (повний текст складено 16.12.2024)
у справі №910/8875/24 (суддя Балац С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 430 368,63 грн,
У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - відповідач) та просило стягнути з відповідача 430 368,63 грн, у тому числі: 421000,00 грн основного боргу, 3873,20 грн пені та 5494,92 грн інфляційних втрат коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №4600008779 на закупівлю послуг від 19.12.2023 позивач виконав передбачені договором "Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт фундаментів підземних трубопроводів КС-15 Кременчук)" однак відповідач акт виконаних робіт безпідставно не підписав, а фактично виконані роботи не оплатив. Також вказав, що витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно складають 20000,00 грн.
Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що він мотивовано та у передбачений договором строк повернув акти виконаних робіт без підписання, оскільки позивач не надав документального підтвердження виконання робіт, відповідно перебіг строку для оплати не розпочався і строк виконання зобов'язання щодо оплати не настав; позивачем надані докази датовані червнем 2023 року, які не можуть документально підтверджувати виконання робіт за договором, укладеним 19.12.2023; заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмету спору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 листопада 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" основний борг в сумі 421 000,51 грн, пеню у розмірі 3 831,10 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 494,92 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 5164,42грн.
У задоволенні решти вимог відмовлено повністю.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 09 грудня 2024 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой" витрати на правничу допомогу в сумі 19 998,06 грн.
У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу 421000,51 грн, пені 3831,20 грн, інфляційних втрат коштів - 5494,92 грн та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що 30.01.2024 позивачем в систему електронного документообігу було завантажено Акт №1 приймання виконаних робіт (КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних робіт (КБ-3) від 26.01.2024 на суму 421000,51 грн, які відповідачем були перевірені в межах встановленого договором строку та, у зв'язку із відсутністю документального підтвердження виконання позивачем робіт в частині розбирання монолітних бетонних фундаментів підземних трубопроводів, листом від 06.02.2024 надав мотивовану відмову від підписання; 23.05.2024 позивач повторно завантажив аналогічні за змістом Акт і Довідку від 21.05.2024 на суму 421000,51 грн, які відповідачем розглянуті і 30.05.2024 направлено мотивовану відмову від підписання з тих же підстав; вимога відповідача про надання документального підтвердження виконання виконаних робіт позивачем не була задоволена, зауваження не усунуті; суд не надав належної оцінки вказаним обставинам та дійшов помилкового висновку, що в даному випадку підрядником були виконані роботи саме по договору від 19.12.2023 №4600008779 в повному обсязі; акти на закриття прихованих робіт, протоколи фіксації перебігу виконання робіт, загальний журнал робіт та табель обліку використання робочого часу датовані червнем 2023 року, отже жодним чином не підтверджують виконання робіт за договором та хронологічно не узгоджуються зі строком дії договору від 19.12.2023, відповідно вказані докази не стосуються предмету доказування у даній справі, також відсутні докази направлення вказаних документів відповідачу; висновок суду про те, що позивач 14.02.2024 повторно відправив акт приймання виконаних робіт від 26.01.2024 не відповідає дійсності, адже повторно акт позивачем був завантажений 23.05.2024; висновки суду про те, що відмова від підписання акту не є мотивованою, не ґрунтуються на належних і допустимих доказах.
Крім того, не погоджуючись з прийнятим додатковим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" подало апеляційну скаргу, у якій просить додаткове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що заява про ухвалення додаткового рішення подана із пропуском встановленого процесуальним законодавством строку; жодного розрахункового документу на підтвердження оплати наданих послуг до матеріалів справи не було долучено; наданий позивачем договір, укладений з адвокатом Мироненком С.С., не містить істотних умов, зокрема ціни договору чи тарифів адвоката, як і інформації про надання правничої допомоги за ним в рамках цієї справи; акт приймання-передачі наданої правничої допомоги не містить достовірних даних про фактично витрачений адвокатом час; дана справа не є складною і заявлена сума не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору.
Розгляд апеляційних скарг на рішення та на додаткове рішення суду було об'єднано у одне провадження.
Позивач у відзиві на апеляційні скарги заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що позивачем повністю виконані роботи на суму 421000,51грн саме за договором від 19.12.2023 №4600008779, що підтверджується як Актом КБ-3 і Довідкою КБ-3, так і актами прихованих робіт, загальним журналом робіт за договором, табелями обліку робочого часу; акти про закриття прихованих робіт підписані замовником, підрядником та представником технічного нагляду; маючи обов'язок з контролю та технічного нагляду за виконанням робіт відповідач протягом строку дії договору не висловив жодних заперечень з приводу виконання робіт і тому є логічне пояснення - роботи виконані в повному обсязі та в строк, передбачений договором; щодо неузгодженості дат складання актів (червень 2023) і датою договору (19.12.2023), позивач зазначає, що це є очевидною помилкою, у актах міститься посилання на договір із зазначенням його точного номеру, тобто є очевидним факт, що у червні 2023 року сторони не могли знати точних реквізитів договору, який буде укладений 19.12.2023, тому означені акти були складені в період дії договору і вони були підписані представником відповідача, який маючи зауваження щодо актів міг би їх не підписувати та надати мотивовану письмову відмову; позивачем надані докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 20000,00 грн, тому суд правомірно стягнув ці витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Також зазначив, що очікує понесення витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у орієнтовному розмірі 15000,00грн, докази понесення яких будуть надані в передбачений законом строк.
Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у апеляційних скаргах, просив їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційних скарг з підстав, викладених у відзиві.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційні скарги, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю будівельно-монтажне управління "Енергоюжспецстрой", як підрядником, був укладений Договір №4600008779 про закупівлю послуг (далі - договір) (а.с.17-26), відповідно до п.1.1 якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги: Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт фундаментів підземних трубопроводів КС-15 Кременчук) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі") (зі змінами та доповненнями) є послугами, а відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України є роботами, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього Договору (п.1.1 договору).
Згідно п. 1.2 договору склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1), Договірною ціною (додаток № 2) та графіком виконання робіт (додаток №3), які є невід'ємною частиною Договору.
У відповідності до п. 3.1 договору загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною ціною (додаток № 2), становить 421 000,51 грн з ПДВ. Означена договірна ціна деталізована у додатку № 2 до договору.
Оплата за цим договором проводиться в такому порядку: Замовник протягом 30 календарних днів, але на раніше ніж через 20 календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, оплачує на розрахунковий рахунок підрядника вартість прийнятих замовником робіт (п. 3.3 договору).
Згідно п. 4.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 60 календарних днів з дати укладання цього договору. Означений строк також закріплений у додатку № 3 до договору, тобто до 17.02.2024 включно.
Місце виконання робіт: Кременчуцьке ЛВУМГ.КС-15 Кременчук, Полтавська обл., Кременчуцький р-н, с. Піщане (п.4.5 договору).
Передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін (п.5.1 договору).
Передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін (п.5.1 договору).
Відповідно до п. 7.2, 7.3 Додатку № 1 до договору підрядник оформляє та надає замовнику акти виконаних робіт за фактичними обсягами робіт (форма КБ-2в, КБ-3), оформляє та надає замовнику акти на закриття прихованих робіт.
Відповідно до п.5.2 договору, кожен акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.
Разом з кожним актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів.
Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів перевіряє достовірність та відповідність робіт, переданих згідно з актом приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних робіт, фактично виконаним роботам, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації, та, у разі відсутності явних недоліків, підписує акт приймання виконаних робіт в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання в порядку, передбаченому п.13.10 цього договору.
Сторони домовилися про те, що з метою виконання умов договору будуть здійснювати обмін документами, як електронними документами у розумінні Закону України "Про Електронні документи та електронний документообіг" (далі - електронні документи). Під "обміном електронними документами" сторони розуміють їх створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, підписання, використання тощо за допомогою системи електронного документообігу, що визначена у п. 13.6 договору (п.13.1 договору).
До електронних документів, обмін якими сторони зобов'язані здійснювати за допомогою системи електронного документообігу, що визначена у п.13.6 договору, сторони відносять первинні (бухгалтерські) документи (рахунок на оплату/рахунок - фактура, акт звірки взаєморозрахунків, акти виконаних робіт, наданих послуг тощо), а також будь - які інші документи, необхідні для виконання договору та/або які створюються у процесі його виконання (п.13.3 договору).
Сторони домовились здійснювати обмін електронними документами, у тому числі створювати, пересилати та підписувати електронні документи, із застосуванням визначеної у цьому пункті договору системи, яка забезпечує обмін електронними документами (далі - Система електронного документообігу): комп'ютерна програма "Система зовнішнього обігу електронних документів "DEALS", та відповідно до положень Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (п.13.6 договору).
У відповідності до п. 13.10 договору у випадку коли у договорі не встановлено строків підписання конкретного електронного документа, сторони погодили, що підписання такого документа у порядку, визначеному договором, становить 5 (п'ять) робочих днів з дати отримання електронного документа. У разі не підписання стороною електронного документа у строки, визначені відповідно до цього пункту договору, та ненадання мотивованої відмови у такий строк, електронний документ вважається підписаним такою стороною без зауважень. Мотивована відмова від підписання електронного документа надсилається через систему електронного документообігу з використанням механізму відхилення електронного документа.
У додатку №1 до договору визначені технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, а саме наступні роботи:
1. Розбирання монолітних бетонних фундаментів 70х1.8=126т, кількість 70 м.куб.;
2. Навантаження сміття екскаваторами на автомобілі-самоскиди, місткість ковша екскаватора 0,25 м.куб., кількість 126 тон;
3. Перевезення сміття до 5 км, кількість 126 тон.
Також пунктом 7 вказаного додатку №1 визначено порядок здавання документації та актів виконаних робіт, зокрема підрядник: надає замовнику сертифікати та/або паспорти на використані матеріали; оформляє та надає замовнику акти виконаних робіт за фактичними обсягами робіт (Форма КБ-2в. КБ-3); оформляє та надає замовнику акти на закриття прихованих робіт; надає замовнику інші документи згідно чинного законодавства.
26.01.2024 позивачем підписано Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за січень 2024 року, згідно якого позивачем виконані роботи по договору на суму 421000,51 грн, а саме: розбирання монолітних бетонних фундаментів - 70 м.куб; навантаження сміття екскаваторами на автомобілі-самоскиди - 126 тон; перевезення будівельного сміття на відстань 5 км - 126 тон (а.с.9-10).
Також 26.01.2024 позивачем була підписані Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 за січень 2024 року на суму 421000,51 грн (а.с.29).
Вказані Акт і Довідка від 26.01.2024 були направлені відповідачу через систему електронного документообігу "DEALS" 30.01.2024, що підтверджується роздруківкою екрану вказаної системи (а.с.11).
На роздруківці із системи документообігу міститься відмітка "відхилено контрагентом" 06.02.2024, тобто відповідачем використано механізм відхилення електронного документа, як це передбачено вищенаведеними умовами п.13.10 договору.
Причиною відхилення Акту в розділі "Повідомлення/обговорення" зазначено "відсутнє документальне підтвердження п.1 акту виконаних робіт".
Також зі змісту вказаної роздруківки вбачається, що 14.02.2024 позивач повторно направив відповідачу для підписання Акт від 26.01.2024 та в розділі "Повідомлення/обговорення" зазначив, що "відповідно до умов договору надав перелік відповідної документації: журнал загальних робіт; акт на закриття прихованих робіт №1, №2, №3, №4; фото-матеріали; табель обліку використання робочого часу; при цьому надані та підписані акти на закриття прихованих робіт документально підтверджують виконання робіт в частині розбирання монолітних бетонних фундаментів підземних трубопроводів КС-15 Кременчук".
Вказаний акт також містить відмітку "відхилено контрагентом", причиною відхилення Акту в розділі "Повідомлення/обговорення" зазначено "Згідно п.5.2 договору №4600008779 від 19.12.2023".
З акту на закриття прихованих робіт №1 від 02.06.2023 вбачається, що представник будівельної організації Лукашов В.С. (заступник головного інженеру ТОВ БМУ "Енергоюжспецстрой", представник експлуатуючої організації Кот А.П. (начальник КС-15 Кременчук - Кременчуцького ЛВУМГ), представник технічного нагляду замовника Шевченко Д.І. (провідний інженер технічного нагляду), провели огляд робіт, виконаних ТОВ БМУ "Енергоюжспецстрой" і склали цей акт про те, що роботи "демонтаж бетонного фундаменту вхідного колектора 1 секції - 17,5 м.куб" виконані за проектною документацією "Технічні вимоги додаток №1 до договору №4600008779 від 19.12.2023 ПВР та Отк", при виконанні робіт застосовані "Екскаватор JCB4CX", відхилень від ПВР та Отк не має, початок робіт 02.06.2023, закінчення робіт 02.06.2023. Рішення - роботи виконано відповідно до ПВР технічними вимогами, стандартами, будівельними нормами і правилами та відповідають умовам їх приймання. На основі викладено дозволяється виконання наступних робіт - піскоструменеве очищення. Акт підписаний без зауважень представниками обох сторін (а.с.30).
З акту на закриття прихованих робіт №2 від 03.06.2023 вбачається, що представник будівельної організації Лукашов В.С. (заступник головного інженеру ТОВ БМУ "Ерергоюжспецстрой", представник експлуатуючої організації Кот А.П. (начальник КС-15 Кременчук - Кременчуцького ЛВУМГ), представник технічного нагляду замовника Шевченко Д.І. (провідний інженер технічного нагляду), провели огляд робіт, виконаних ТОВ БМУ "Енергоюжспецстрой", і склали цей акт про те, що роботи "демонтаж бетонного фундаменту вхідного колектора 1 секції - 17,5 м.куб" виконані за проектною документацією "Технічні вимоги додаток №1 до договору №4600008779 від 19.12.2023 ПВР та Отк", при виконанні робіт застосовані "Екскаватор JCB4CX", відхилень від ПВР та Отк не має, початок робіт 03.06.2023, закінчення робіт 03.06.2023. Рішення - роботи виконано відповідно до ПВР технічними вимогами, стандартами, будівельними нормами і правилами та відповідають умовам їх приймання. На основі викладеного дозволяється виконання наступних робіт - піскоструменеве очищення. Акт підписаний без зауважень представниками обох сторін (а.с.30 зворот).
З акту на закриття прихованих робіт №3 від 05.06.2023 вбачається, що представник будівельної організації Лукашов В.С. (заступник головного інженеру ТОВ БМУ "Енергоюжспецстрой", представник експлуатуючої організації Кот А.П. (начальник КС-15 Кременчук - Кременчуцького ЛВУМГ), представник технічного нагляду замовника Шевченко Д.І. (провідний інженер технічного нагляду), провели огляд робіт, виконаних ТОВ БМУ "Енергоюжспецстрой" і склали цей акт про те, що роботи "демонтаж бетонного фундаменту вхідного колектора 1 секції - 17,5 м.куб" виконані за проектною документацією "Технічні вимоги додаток №1 до договору №4600008779 від 19.12.2023 ПВР та Отк", при виконанні робіт застосовані "Екскаватор JCB4CX", відхилень від ПВР та Отк не має, початок робіт 0.06.2023, закінчення робіт 05.06.2023. Рішення - роботи виконано відповідно до ПВР технічними вимогами, стандартами, будівельними нормами і правилами та відповідають умовам їх приймання. На основі викладено дозволяється виконання наступних робіт - піскоструменеве очищення. Акт підписаний без зауважень представниками обох сторін (а.с.31).
З акту на закриття прихованих робіт №4 від 06.06.2023 вбачається, що представник будівельної організації Лукашов В.С. (заступник головного інженеру ТОВ БМУ "Ерергоюжспецстрой", представник експлуатуючої організації Кот А.П. (начальник КС-15 Кременчук - Кременчуцького ЛВУМГ), представник технічного нагляду замовника Шевченко Д.І. (провідний інженер технічного нагляду), провели огляд робіт, виконаних ТОВ БМУ "Енергоюжспецстрой" і склали цей акт про те, що роботи "демонтаж бетонного фундаменту вхідного колектора 1 секції - 17,5 м.куб" виконані за проектною документацією "Технічні вимоги додаток №1 до договору №4600008779 від 19.12.2023 ПВР та Отк", при виконанні робіт застосовані "Екскаватор JCB4CX", відхилень від ПВР та Отк не має, початок робіт 06.06.2023, закінчення робіт 06.06.2023. Рішення - роботи виконано відповідно до ПВР технічними вимогами, стандартами, будівельними нормами і правилами та відповідають умовам їх приймання. На основі викладено дозволяється виконання наступних робіт - піскоструменеве очищення. Акт підписаний без зауважень представниками обох сторін (а.с.31 зворот).
Виконання робіт за цими актами також підтверджується протоколом фіксації виконання робіт від 06.06.2023 (а.с.35-36) та табелем обліку використання робочого часу, згідно якого п'ять працівників позивача 02-06.06.2023 виконували роботи з демонтажу бетонних блоків КС-15 Кременчук (а.с.40).
Таким чином, вказаними актами на закриття прихованих робіт підтверджується, що позивач виконав демонтаж бетонного фундаменту вхідного колектора в загальному обсязі 70 м.куб, що відповідає роботам, які зазначені у додатку №1 до договору №4600008779 від 19.12.2023.
Факт вивезення демонтованих блоків підтверджується табелем обліку використання робочого часу, згідно якого четверо працівників позивача 25-26.01.2024 виконували роботи з вивезення будівельного сміття з КС-15 Кременчук (а.с.38) та протоколом від 29.01.2024 фіксації виконання робіт за договором (а.с.41-45).
Також у матеріалах справи наявний Загальний журнал робіт по об'єкту "Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт фундаментів підземних трубопроводів КС-15 Кременчук)" початок робіт 02 червня 2023 р., закінчення робіт 26.01.2024 року (а.с. 32-34), з якого вбачається, що початок робіт: за планом (договором) - 01.01.2024, фактично 01.01.2024; закінчення робіт за планом (договором) - 16.02.2024, фактично - 26.01.2024.
Згідно вказаного Загального журналу робіт позивачем у період з 02 по 06 червня 2023 року були виконані роботи з демонтажу бетонних блоків за допомогою екскаватора, а 25 і 26 січня 2024 року були виконані роботи з навантаження та вивезення будівельного сміття. Журнал містить посилання на вищенаведені акти на закриття прихованих робіт.
Вказаний журнал також підписаний представником замовника - провідним інженером технічного нагляду Шевченко Д.І. (а.с.32 зворот).
24.05.2024 позивач направив відповідачу лист за вих.№217-04-05-24 (а.с.12-13), з якого вбачається, що між ТОВ БМУ "Енергоюжспецстрой" та ТОВ "Оператор ГТС України" було укладено договір №2109000150 від 28.09.2021 року на виконання робіт "Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Ремонт ізоляційного покриття обладнання та трубопроводів КС-15 Кременчук)". У процесі виконання робіт, згідно умов вказаного договору, після проведення комплексу земляних робіт по розкопуванню трубопроводів, зніманню старої ізоляції та обстеженню стану ізоляції трубопроводів і стану тіла труби виникла необхідність у виконані додаткових обсягів земляних робіт, робіт з абразивоструменевого очищення, робіт по нанесенню ізоляційного покриття на основі поліуретанових смол, робіт з розбирання монолітних фундаментів та улаштуванню нових фундаментів під існуючи трубопроводи. В результаті чого, для завершення повного комплексу робіт сторонами було укладено договір №4600006551 від 19.09.2022 року на виконання робіт "Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь" (Ремонт ізоляційного покриття обладнання та трубопроводів КС-15 Кременчук (додаткові послуги)", строк виконання робіт по Договору. У відповідності до Додатку №1 до договору №4600006551 від 19.09.2022 року станом на 01 червня 2023 року позивачем були виконані в повному обсязі передбачені Договором роботи з розбирання монолітних бетонних фундаментів у кількості 90 м3 та навантаженню з вивозом у кількості 162 тн. При цьому фактично була встановлена необхідність подальшого виконання додаткових обсягів робіт з розбирання монолітних бетонних фундаментів та навантаженню з вивозом, які не передбачені Додатком №1 до Договору, але без виконання яких неможливо було завершити роботи з абразивоструменевого очищення та нанесення захисного поліуретанового (епоксидного) покриття на трубопроводи колектору АПО газу. При проведені виробничої наради було прийнято рішення про необхідність виконання додаткових обсягів робіт та подальшого їх оформлення що було відображено в протоколі №5 від 01 червня 2023 року. Враховуючи стислі терміни до завершення дії Договору №2109000150 від 28.09.2021 р. та необхідність виконання робіт з благоустрою території споруди АПО газу КС-15 Кременчук, додаткові роботи з розбирання монолітних бетонних фундаментів у кількості 70 м3 було виконано та було складено дефектний акт з вказанням фактично виконаних обсягів робіт. Також ТОВ БМУ "Енергоюжспецстрой" було направлено директору з забезпечення виробництва ТОВ "Оператор ГТС України" Юлії Стрельбицькій відповідні листи №06/06- 03 від 06 червня 2023 року та №21/06-01 від 21 червня 2023 року для вирішення питання щодо оформлення вищевказаних виконаних додаткових робіт. У відповідь листом №ТОВВИХ-23-8920 від 03.07.2023 року, для прийняття відповідних управлінських рішень Замовником щодо можливості укладання договору на виконання додаткових обсягів робіт по розбиранню монолітних бетонних фундаментів Замовником було запропоновано врахувати і опрацювати зазначені в листі зауваження. Листом №06/07-07 від 06 липня 2023 року ТОВ БМУ "Енергоюжспецстрой" було надіслано виправлений дефектний акт від 06 червня 2023 року та корегований проект Договірної ціни для прийняття відповідних управлінських рішень Замовником. 19 грудня 2023 року між ТОВ БМУ "Енергоюжспецстрой" та ТОВ "Оператор ГТС України" було укладено договір №4600008779 від 19.12.2023 року на виконання робіт "Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт фундаментів підземних трубопроводів КС-15 Кременчук)". В січні 2024 року ТОВ БМУ "Енергоюжспецстрой" було виконано та завершено повний комплекс робіт по об'єкту: "Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт фундаментів підземних трубопроводів КС-15 Кременчук)" відповідно до умов вищевказаного Договору та 29.01.2024 року в систему зовнішнього обігу електронних документів "DEALS" було завантажено для підписання - акт приймання виконаних робіт - КБ-2в Акт №1 від 26 січня 2024 р. КС-15 Кременчук та довідка про вартість виконаних робіт - Акт КБ-3 від 26 січня 2024 р. КС-15 Кременчук, які відображають фактичне виконання об'ємів та завершення робіт станом на 26.01.2024 року. Також відповідно до п.5.2. Договору та п.7 Додатку №1 до Договору було надано повний перелік відповідної документації: Журнал Загальних робіт; Акти на закриття прихованих робіт №1, №2, №3, №4; Фото матеріали; Табель обліку використання робочого часу. Незважаючи на надання всіх необхідних документів та виконання всіх умов Договору підписання актів неодноразово було відхилено Замовником з причиною відхилення: "Відсутнє документальне підтвердження виконання п.1 акту виконаних робіт" та "Згідно п.5.2 договору №4600008779 від 19.12.2023р."., про що також було повідомлено у листі №7202ВИХ-24-212 від 06.02.2024 року та № 7202ВИХ-24-306 від 20.02.2024 року. Відповідаючи на лист № 7202ВИХ-24-212 від 06.02.2024 року ТОВ БМУ "Енергоюжспецстрой" листом №ТОВ БМУ ВИХ-97-04-02-24 від 14.02.2024 року було зазначено, що згідно договору №4600008779 від 19.12.2023 року в січні 2024 року було виконано та завершено повний комплекс робіт по об'єкту: "Інші завершальні будівельні роботи (Ремонт фундаментів підземних трубопроводів КС-15 Кременчук)" та на виконання п.5.2. Договору та п.7 Додатку №1 до Договору було надано повний перелік відповідної документації. При цьому надані та підписані Замовником акти на закриття прихованих робіт, підтверджують фактичне виконання робіт в частині розбирання монолітних бетонних фундаментів підземних трубопроводів КС-15 Кременчук, відображених в п.1 акту виконаних робіт. Враховуючи відсутність мотивованих заперечень та будь яких зауважень щодо фактично виконаних робіт, відповідно до п.5.2. Договору просимо Вас прийняти та підписати повторно завантажені в систему зовнішнього обігу електронних документів "DEALS" наступні документи - акт приймання виконаних робіт - КБ-2в Акт №1 від 21 травня 2024 р. КС-15 Кременчук та довідка про вартість виконаних робіт - Акт КБ-3 від 21 травня 2024 р. КС-15 Кременчук, які відображають фактичне виконання об'ємів та завершення робіт станом на 26.01.2024 року.
Листом від 30.05.2024 відповідач відхилив Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за березень 2024 року на суму 421000,51 грн з посиланням на відсутність документального підтвердження в частині розбирання монолітних бетонних фундаментів підземних трубопроводів в рамках договору від 19.12.2023 (а.с.28).
06.06.2024 позивач направив відповідачу вимогу, в якій вимагав негайно, але не більше ніж протягом 7 днів з моменту отримання вимоги, сплатити заборгованість за договором в сумі 421000,51 грн (а.с.14-15).
Відповідач листом від 14.06.2024 відмовив у задоволенні вимоги, посилаючись на те, що в рамках відведеного терміну 5 робочих днів з дати отримання електронного документа відхилив завантажені підрядником 30.01.2024 документи в електронній системі, направивши мотивовану відмову, тому роботи вважаються такими, що не прийняті замовником та не передані підрядником, отже у замовника немає підстав для оплати робіт (а.с.27).
У зв'язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 421000,00 грн основного боргу, 3873,20 грн пені та 5494,92 грн інфляційних втрат коштів, нарахованих за період з 14.03.2024 по 13.06.2024.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказував на те, що позивач не надав документального підтвердження виконання робіт, відповідно перебіг строку для оплати не розпочався і строк виконання зобов'язання щодо оплати не настав, а надані позивачем докази датовані червнем 2023 року, тому не можуть документально підтверджувати виконання робіт за договором, укладеним 19.12.2023.
За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, однак встановив помилку у визначенні позивачем початку прострочення, тому задовольнив позов частково, стягнувши з відповідача основний борг в сумі 421 000,51 грн, пеню у розмірі 3 831,10 грн, інфляційні втрати у розмірі 5 494,92 грн.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Права та обов'язки між сторонами у даній справі виникли на підставі договору №4600008779 на закупівлю послуг від 19.12.2023, який за правовою природою є договором будівельного підряду.
Договір укладений належним чином, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, був чинним і обов'язковим для сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Частиною 2 ст. 875 ЦК України визначено, що договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
Відповідно до ч. 1 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Згідно з ч. 2 ст. 882 ЦК України замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження факту виконання робіт позивачем 26.01.2024 складено та надіслано через систему електронного документообігу "DEALS" акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за формою КБ-2в, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, на суму 421 000,51 грн., акти на закриття прихованих робіт №1 від 02.06.2023, №2 від 03.06.2023, №3 від 05.06.2023, №4 від 06.06.2023, загальний журнал робіт, табель обліку використання робочого часу за червень 2023-2024 р.р. та фотоматеріали у формі протоколу фіксації перебігу виконання робіт за договором, що отримані відповідачем 30 січня 2024 року через систему "DEALS".
У відповідності до п.5.2 договору відповідач повинен до 06 лютого 2024 року (включно) перевірити достовірність та відповідність робіт, а до 13.02.2024 року (включно) підписати акт або надати мотивовану відмову від підписання акта.
Як вбачається з викопіювання про рух документів в системі "DEALS", 06.02.2024 відповідач відхилив акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 26.01.2024 з доданими документами, мотивуючи свою відмову відсутністю документального підтвердження п.1 акту виконаних робіт (розбирання монолітних бетонних фундаментів в кількості 70 м3).
14.02.2024 позивач повторно надіслав відповідачу в системі "DEALS" акт приймання виконаних будівельних робіт №1 від 26.01.2024 проте 19.02.2024 відповідач знову відхилив такий акт, посилаючись на п.5.2 договору №4600008779 від 19.12.2023.
Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Тобто роботи можуть вважатися виконаними, а обов'язок по їх оплаті - таким, що настав, після складення акта виконаних робіт. Складений акт, що підписаний сторонами, або той, від підписання якого сторона ухиляється, породжує правові наслідки.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, за змістом положень статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18.
При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 зі справи № 902/761/18, від 20.08.2020 зі справи № 914/1680/18).
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Крім того, відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений договір №2109000150 від 28.09.2021 року на виконання робіт "Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Ремонт ізоляційного покриття обладнання та трубопроводів КС-15 Кременчук)" та договір №4600006551 від 19.09.2022 року на виконання робіт "Будівництво трубопроводів, ліній зв'язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь" (Ремонт ізоляційного покриття обладнання та трубопроводів КС-15 Кременчук (додаткові послуги)", в процесі виконання яких виникла необхідність у проведенні додаткових робіт з розбирання монолітних бетонних фундаментів у кількості 70 м3, виконання яких не охоплювалось умовами вже укладених між сторонами договорів, однак виконання вказаних робіт було необхідне для своєчасного і повного завершення виконання робіт з ремонту ізоляційного покриття обладнання та трубопроводів КС-15 Кременчук, у зв'язку із чим позивач, за погодженням із відповідачем, у період 02-06.06.2023 фактично виконав роботи ці додаткові роботи з розбирання монолітних бетонних фундаментів у кількості 70 м3, а з метою оплати цих робіт сторони уклали договір №4600008779 на закупівлю послуг від 19.12.2023, предметом якого є саме "Розбирання монолітних бетонних фундаментів 70х1.8=126т, кількість 70 м.куб.", їх навантаження на самоскиди та вивезення.
Обставини фактичного виконання робіт підтверджуються актами на закриття прихованих робіт №1-4, які хоч і датовані 02-06.06.2023, однак фактично складені вже після укладення сторонами договору від 19.12.2023, оскільки містять друкований текст "роботи "демонтаж бетонного фундаменту вхідного колектора 1 секції - 17,5 м.куб" виконані за проектною документацією "Технічні вимоги додаток №1 до договору №4600008779 від 19.12.2023 ПВР та Отк".
Зазначені акти з боку відповідача підписані без зауважень представником експлуатуючої організації Кот А.П. (начальник КС-15 Кременчук - Кременчуцького ЛВУМГ) та представником технічного нагляду замовника Шевченко Д.І. (провідний інженер технічного нагляду).
Крім цього, згідно Загального журналу робіт позивачем у період з 02 по 06 червня 2023 року були виконані роботи з демонтажу бетонних блоків за допомогою екскаватора, а 25 і 26 січня 2024 року були виконані роботи з навантаження та вивезення будівельного сміття. Журнал містить посилання на вищенаведені акти на закриття прихованих робіт і журнал також підписаний представником замовника - провідним інженером технічного нагляду Шевченко Д.І.
За вказаних обставин є вірним висновок суду першої інстанції про те, що зазначені докази свідчать про беззаперечне підтвердження позивачем виконання робіт з розбирання монолітних бетонних фундаментів в кількості 70м3, тому суд першої інстанції обґрунтовано відхилив твердження відповідача про відсутність документального підтвердження виконання ТОВ БМУ "Енергоюжспецстрой" робіт в частині розбирання монолітних бетонних фундаментів підземних трубопроводів КС-15 Кременчук в рамках договору від 19.12.2023 № 4600008779.
За таких обставин, відмова відповідача від підписання акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, на суму 421 000,51 грн. не є мотивованою та обґрунтованою, а отже, в силу положень п. 13.10 договору зазначені документи є такими, що підписані відповідачем без зауважень 14.02.2024.
У зв'язку із чим, 14.02.2024 у відповідача виникло зобов'язання з оплати за виконані роботи за договором в сумі 421 000,51 грн., яку останній повинен був сплатити протягом 30 календарних днів, тобто до 14.03.2024 (включно), проте відповідачем таку оплату здійснено не було, у з в'язку з чим у останнього виникла заборгованість зі сплати коштів у розмірі 421 000,51 грн.
При цьому апеляційний господарський суд враховує, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України).
Відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов'язків. Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб'єкта права як добросовісного або недобросовісного.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 ЦК України.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 421 000,51 грн є доведеними, обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з частинами 4 та 6 статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Таким чином законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання.
Так, відповідно до п.10.8 договору, при несвоєчасній оплаті виконаних робіт за договором замовник сплачує на користь підрядника пеню у розмірі 0,01% від простроченої суми оплати за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 3873,20 грн пені за період прострочення з 14.03.2024 по 14.03.2024.
Перевіривши розрахунок пені, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що він зроблений невірно, оскільки початком прострочення виконання грошового зобов'язання є 15.03.2024, а тому, згідно вірного розрахунку, зробленого судом першої інстанції, з відповідача підлягає стягненню 3 831,10 грн пені, отже ці вимоги підлягають частковому задоволенню.
Частиною 2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем були нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 5494,92 грн інфляційних втрат коштів у розмірі за період з березня по травень 2024 року.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат коштів, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що він зроблений арифметично та методологічно правильно, а тому ці позовні вимоги також підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі.
Таким чином, доводи відповідача по суті його скарги на рішення суду в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Суд першої інстанції перевірив всі доводи сторін, повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив всі надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні, тому апеляційна скарга відповідача на рішення не підлягає задоволенню.
Щодо апеляційної скарги відповідача на додаткове рішення суду, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
У позовній заяві позивач вказав, що витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно складають 20000,00 грн та повідомив про подальше подання доказів до суду у встановлений ГПК України строк.
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
18.11.2024 позивач через систему "Електронний суд" подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Відповідач скористався правом подати заперечення на заяву позивача, у які зазначив про те, що позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення із пропуском встановленого процесуальним законодавством строку, а договір №23/1 від 23.05.2024 не містить ані суми гонорару, ані додатку до договору в якому б сторони його погодили, та зазначив, що жодного розрахункового документу на підтвердження оплати наданих послуг до матеріалів справи не було долучено.
Рішення у даній справі прийнято 11.11.2024, заява про ухвалення додаткового рішення подана 18.11.2024 (в понеділок), тобто в межах встановленого строку, оскільки згідно ч.4 ст. 116 ГПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
На підтвердження понесених витрат позивачем до було надано:
- договір №23/1 про надання правової= допомоги (юридичних послуг) від 23.05.2024, укладений між позивачем та адвокатом Мироненком С.С.;
- акт наданих послуг від 13.11.2024 на суму 20 000,00 грн;
- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №1657 від 28.03.2017;
- ордер серії АХ №1198239 від 16.07.2024.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 4 ст. 129 ГПК України).
Оскільки позов було задоволено частково, понесені позивачем судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно умов договору №23/1 про надання правової допомоги (юридичних послуг) адвокат приймає доручення від клієнта здійснити у встановлені строк на умовах визначених договором надання правової допомоги у всіх справах, судах буд-якої інстанції, територіальності та юрисдикції, а також в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організація, незалежно від форм власності та підпорядкування з метою досягнення бажаного правового результату клієнта.
Розділом 4 договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) №23/1 від 23.05.2024 визначено, що за виконання договору клієнт сплачує адвокату гонорар. Розмір гонорару та його сплата засвідчується додатком до цього договору.
Отже, як вірно встановив суд першої інстанції, погоджена сторонами сума послуг з надання правової допомоги згідно умов договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) №23/1 від 23.05.2024 та акту наданих послуг від 13.11.2024 становить 20 000,00 грн., як фіксований гонорар.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що правову допомогу позивачу у суді першої інстанції надавав адвокат Мироненко С.С., який діяв на підставі ордеру серії АХ №1198239 від 16.07.2024.
Отже, вказаними доказами підтверджується факт надання адвокатом позивачу правової допомоги при розгляді даної справи в суді першої інстанції на суму 20000,00 грн.
Оскільки позивачем та адвокатом визначено суму гонорару саме у фіксований спосіб - 20000,00 грн, позивач не зобов'язаний посилатися на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката в такому разі визначається на підставі наявних доказів.
При цьому, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Матеріали справи не містять доказів сплати позивачем вказаних витрат, однак відповідно до правових позицій Верховного Суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Частиною 5 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).
Відповідач посилався на те, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмету спору.
Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20).
У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Судом першої інстанції при розгляді питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу було враховано характер спору, складність справи, обсяг наданих позивачу по справі адвокатом послуг, а також розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та встановлено, що заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірний зі складністю справи та обсягом виконаної адвокатом роботи, тому, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 19 998,06 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Вказаний висновок суду першої інстанції повністю узгоджується з наведеними нормами Господарського процесуального кодексу України та правовими позиціями Верховного Суду, які підлягають врахуванню всіма судами.
За таких обставин доводи відповідача по суті його скарги на додаткове рішення в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування або зміни додаткового рішення господарського суду першої інстанції, тому апеляційна скарга відповідача на додаткове рішення не підлягає задоволенню.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов'язані з розглядом апеляційних скарг, покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 11 листопада 2024 року та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 09 грудня 2024 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 19.02.2025.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді І.М. Скрипка
А.О. Мальченко