вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"19" лютого 2025 р. Справа№ 906/1191/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кропивної Л.В.
суддів: Барсук М.А.
Пономаренка Є.Ю.
секретар судового засідання Медведєва К.І.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Петрова Євгенія Леонідовича
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2024
про відмову у відкритті провадження у справі
у справі № 906/1191/24 (суддя Зеленіна Н.І.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Петрова Євгенія Леонідовича
до 1. ОСОБА_1
2. Міністерства юстиції України
про визнання незаконними та скасування пунктів 1,2,4 наказу Міністерства юстиції України № 1866/5 від 21.06.2024 «Про часткове задоволення скарги»
25.11.2024 Фізична особа - підприємець Петров Євгеній Леонідович звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_1, Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України № 1866/5 від 21.06.2024 «Про часткове задоволення скарги».
Позовні вимоги мотивовані тим, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.12.2023 у справі № 906/952/23, залишеною постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 без змін, було накладено арешт, у тому числі й на нерухоме майно, що зареєстроване на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Мар'ян», код ЄДРПОУ 32988737, юридична адреса: 10025, м. Житомир, пров. Телефонний, буд. 3, а саме земельну ділянку, площею 35,8513 га з кадастровим номером 1822087900:02:000:0691, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, місце розташування: Станишівська сільська рада, Житомирський рн., Житомирська обл.
15.12.2023 приватним виконавцем відкрито виконавче провадження № 73619798 щодо примусового виконання ухвали Господарського суду Житомирської області від 13.12.2023 у справі № 906/952/23 та прийнято постанову про арешт земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Мар'ян».
18.12.2023 приватним нотаріусом здійснено державну реєстрацію обтяжень в Державному реєстрі речових прав (спеціальний розділ) номер запису про обтяження: 52987790 та обтяжено майно/права боржника, ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Мар'ян», визначені ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.12.2023 у справі № 906/952/23, стосовно земельної ділянки, площею 35,8513 га з кадастровим номером 1822087900:02:000:0691, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, місце розташування: Станишівська сільська рада, Житомирський р-н, Житомирська обл..
21.06.2024 Міністерство юстиції України прийняло наказ № 1866/5 про часткове задоволення скарги ОСОБА_1 від 23.01.2024, яким рішення приватного виконавця від 18.12.2023 № 70752401 анульовано.
Позивач вказував, що скарга була розглянута з порушенням процедури, оскільки були відсутні підстави передбачені пунктом 1 частини 7 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для скасування рішення приватного виконавця.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області передано справу № 906/1191/24 за позовом Фізичної особи - підприємця Петрова Євгенія Леонідовича до 1) ОСОБА_1 , 2) Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2, 4 наказу Міністерства юстиції України №1866/5 від 21.06.2024 «Про часткове задоволення скарги» за виключною територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 у справі № 906/1191/24 відмовлено у відкритті провадження за позовом Фізичної особи-підприємця Петрова Євгенія Леонідовича до ОСОБА_1 , Міністерства юстиції України про визнання незаконними та скасування пунктів 1,2,4 наказу Міністерства юстиції України № 1866/5 від 21.06.2024 «Про часткове задоволення скарги».
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції дійшов висновку, що спір у даному випадку не стосується підстав набуття/позбавлення права власності на земельну ділянку, не є спором про право та має публічно - правовий характер.
Суд першої інстанції вказав, що Міністерство юстиції України не є державним реєстратором, а даний спір фактично зводиться до правомірності прийняття Міністерством юстиції України оспорюваного наказу в частині проведення процедурного порядку розгляду скарги, Міністерством юстиції України при здійсненні ним владних управлінських функцій.
При цьому суд послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19, у якій ВП ВС віднесла спір з приводу законності рішень Мін'юсту, виданих у формі наказів про скасування рішень державного реєстратора, прийнятих Мін'юстом внаслідок перевірки процедури здійснення реєстрації, до адміністративного судочинства.
Не погоджуючись із такими висновками суду щодо необхідності вирішення заявлених позовних вимог в порядку адміністративного судочинства, Фізична особа-підприємець Петров Євгеній Леонідович звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 03.01.2025, в якій просив суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 по справі № 906/1191/24 та зобов'язати Господарський суд міста Києва відкрити провадження у справі.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції неправильно встановив характер правовідносин у даній справі.
Скаржник наголошував на тому, що хоча позовні вимоги стосуються оскарження наказу суб'єкта владних повноважень, вони стосуються приватноправового інтересу, оскільки між позивачем і третіми особами у даній справі існує спір щодо земельної ділянки.
За доводами скаржника, спір впливає на майнові права сторін у господарських відносинах, тож їх позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 826/13961/17, в якій зазначено, що якщо спір стосується приватноправового інтересу, він підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2025 матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Петрова Євгенія Леонідовича у судовій справі № 906/1191/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Петрова Євгенія Леонідовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 у справі № 906/1191/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 19.02.2025.
23.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Міністерства юстиції України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просило апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Петрова Євгенія Леонідовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 у справі № 910/1911/24 залишити без задоволення.
03.02.2025 від Фізичної особи-підприємця Петрова Євгенія Леонідовича до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій викладено прохання надати можливість участі Петрова Євгенія Леонідовича по справі № 906/1191/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2024 заяву Фізичної особи-підприємця Петрова Євгенія Леонідовича від 03.02.2025 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі № 906/1191/24 відбудеться 19.02.2025 о 13:40 год. в режимі відеоконференції.
13.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_1 про надання можливості щодо участі у судових засіданнях по справі № 906/1191/24 в режимі відеоконференції, в якій відповідач-1 просив доручити проведення відеоконференції Господарському суду Житомирської області.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 заяву ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Повідомлено учасників про те, що судове засідання у справі № 906/1191/24 відбудеться 19.02.2025 о 13:40 год. в режимі відеоконференції. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції, що призначено на 19.02.2025 о 13:40 год., доручено Господарському суду Житомирської області.
14.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова фірма «Мар'ян» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ «ВФТ «Мар'ян» погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дана справа належить до юрисдикції адміністративних судів, у звязку з чим просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 у справі №906/1191/24 залишити без змін, а скаргу ФОП Петрова Євгенія Леонідовича - без задоволення. Також просило суд поновити пропущений строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, вказуючи про існування поважних причин на пропуск такого строку.
14.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Петрова Євгенія Леонідовича надійшла заява щодо залишення без розгляду відзиву ТОВ «ВФТ «Мар'ян» на апеляційну скаргу.
ОСОБА_1 правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не подавав.
У судове засідання 19.02.2025 з'явились позивач (в режимі відеоконференції) та відповідач-1 (в режимі відеоконференції). Решта учасників справи явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили.
Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.
Щодо долученого ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Мар'ян» поза межами встановленого судом апеляційної інстанції строку, колегія суддів відмовила ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Мар'ян» у задоволенні йогоклопотання про поновлення пропущеного ним строку на звернення до суду із відзивом на апеляційну скаргу, а поданий відзив на апеляційну скаргу залишає без розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 про відкриття провадження у справі суд встановив відповідачеві десять днів з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу. Зазначену ухвалу доставлено в електронний кабінет ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Мар'ян» 13.01.2025 о 21:30.
Таким чином, строк для подання відзиву у цій справі сплинув 24.01.2025.
ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Мар'ян» подало до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу лише 13.02.2025, тобто із пропуском встановленого строку.
Стаття 118 ГПК України визначає, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зміст наведеної норми свідчить про те, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим, на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.
Зміст частини другої статті 119 ГПК України свідчить про те, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. При цьому суд не може продовжити строк понад встановлений ГПК України строк.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/10965/17, 03.12.2018 у справі № 904/5995/16, а також в ухвалі Верховного Суду від 06.03.2020 у справі № 911/1974/18.
Колегія суддів встановила, що ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Мар'ян» звернулося до суду апеляційної інстанції із клопотанням про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із відзивом на апеляційну скаргу поза межами встановленого судом строку, що виключає поновлення такого строку.
Розглянувши доводи апелянта, заслухавши позицію відповідача-1, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду, суд першої інстанції, досліджуючи спірні правовідносини, дійшов висновку, що даний спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки має публічно - правовий характер на підтвердження чого послався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19.
Апеляційний господарський суд не погоджується з вказаними висновками місцевого господарського суду, з огляду на таке.
Позовними вимогами у даній справі є визнання незаконним та скасування наказу Мін'юсту № 1866/5 від 21.06.2024 «Про часткове задоволення скарги».
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Разом з тим помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на всі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні, і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.
Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), якщо позивач не був заявником стосовно оскаржених ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято спірне рішення, здійснено оскаржуваний запис.
Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (така правова позиція відповідає висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18)).
Виникнення спірних правовідносин зумовлено незгодою ФОП Петрова Євгенія Леонідовича з наказом Мін'юсту в частині скасування реєстраційних дій щодо державної реєстрації обтяження майна/прав боржника - ТОВ «Виробничо-торгова фірма «Мар'ян», визначених ухвалою Господарського суду Житомирської області від 13.12.2023 у справі № 906/952/23, а саме: земельної ділянки, площею 35,8513 га з кадастровим номером 1822087900:02:000:0691, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, місце розташування: Станишівська сільська рада, Житомирський р-н, Житомирська обл..
З наведеного випливає, що правовідносини, які склалися між сторонами, є цивільно-правовими та не можуть бути предметом спору в адміністративному процесі, оскільки в цьому випадку вбачається спір про право позивача у сфері майнових (земельних) відносин. З огляду на це, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Тобто цей спір є спором про право цивільне та має приватноправовий характер, отже має розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Велика Палата Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 910/7781/19.
Проте суд першої інстанції не врахував такі висновки Великої Палати Верховного Суду та відмовляючи у відкритті провадження, помилково послався на цю ж постанову ВП ВС у справі № 910/7781/19, не врахувавши, що ВП ВС в даній справі погодилася з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ця справа не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Суд апеляційної інстанції також зауважує, що належним відповідачем у таких справах є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь Мін'юсту як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його приватноправового характеру.
Зазначене відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному, зокрема, у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18) та від 27 листопада 2019 року у справі № 815/1915/18 (провадження № 11-947апп19).
Відповідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Пунктом 6 статті 275 ГПК України встановлено що, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду про відмову у відкритті провадження у даній справі не можна визнати такою, що прийнята з дотриманням норм процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження в порядку, визначеному Главою 2 Розділу ІІІ ГПК України, на якій суд першої інстанції, залежно від суб'єктного складу сторін спору, має встановити, за правилами якої юрисдикції господарської або цивільної має розглядатися даний спір.
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду та передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягає здійсненню судом першої інстанції за результатами розгляду ним спору, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Петрова Євгенія Леонідовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 у справі № 906/1191/24 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.12.2024 у справі № 906/1191/24 скасувати.
3. Матеріали справи № 906/1191/24 направити до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження в порядку, визначеному Главою 2 Розділу ІІІ ГПК України.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 26.02.2025.
Головуючий суддя Л.В. Кропивна
Судді М.А. Барсук
Є.Ю. Пономаренко