справа №759/677/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/1538/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
11 лютого 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року щодо продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Владиславка Миронівського району Київської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 255, частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 310, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 311 КК України, у кримінальному провадженні №12023110000001053 від 12 грудня 2023 року,-
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою - задоволено.
Продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, терміном на 60 діб, а саме до 13 березня 2025 року (включно).
Визначено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 1 000 (тисяча) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_7 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 202 КПК України.
У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 13 березня 2025 року, наступні обов'язки: прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому віна проживає (перебуває) без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до територіальних органів УДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання, покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави.
Не погоджуючись з указаною ухвалою захисник ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язку носити електронний засіб контролю, визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу відповідно до пункту 3 статті 5 Європейської Конвенції з прав людини, що покликана забезпечити його належну процесуальну поведінку у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
У мотивування скарги зазначає, що пред'явлена ОСОБА_7 підозра не містить ознак обґрунтованості, а ґрунтується на припущеннях, домислах, спотворених, необ'єктивних даних з ознаками фальсифікації.
Вказує, що слідчим суддею суду першої інстанції не взято до уваги, що до клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_10 про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається наявність копії постанови ГУ НП у Київській області від 11 жовтня 2024 року про створення групи слідчих, яка була створена заступником начальника слідчого управління ГУ НП в Київській області майором поліції ОСОБА_11 , проте докази того, що ОСОБА_12 є керівником органу досудового розслідування у матеріалах справи відсутні.
Також зазначає, що згідно з матеріалами, долученими до клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Київській області ОСОБА_10 про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається наявність постанови про заміну групи прокурорів від 09 вересня 2024 року, яка була створена першим заступником керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_13 , разом з тим, докази того, що ОСОБА_13 є керівником органу прокуратури у матеріалах справи відсутні.
Уважає, що сторона обвинувачення не надала слідчому судді жодних належних доказів існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Додані до клопотання слідчого копії документів не свідчать про доведеність вини підозрюваного та не можуть сприйматися як обґрунтовані докази, що підтверджують існування ризиків.
Вказує про те, що посилання на вчинення ОСОБА_7 незаконного збуту небезпечних психотропних речовин не можуть сприйматися як факт їх вчинення, оскільки версія слідства є лише підозрою і винуватість ОСОБА_7 у вчиненні цих кримінальних правопорушень у судовому порядку не доведена.
Також зазначає, що посилання на відсутність у підозрюваного ОСОБА_7 родинних зав'язків, як стримуючого фактору, зокрема дружини та неповнолітніх дітей, не є доказом його асоціальності, адже він має батьків, з якими має близькі відносини та проживає разом.
На переконання сторони захисту, при обранні розміру застави слід брати до уваги особу підозрюваного, для якого 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є непомірною сумою грошових коштів.
При цьому, зауважує, що ОСОБА_7 не потребує вжиття до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та має позитивні характеристики.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , його захисника ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області, місцезнаходження якого дислокується за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, буд. 2А, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023110000001053 від 12 грудня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною першою статті 306, частинами першою, другою, третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307, частиною четвертою статті 28, частиною другою статті 310, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 311 КК України.
15 жовтня 2024 року ОСОБА_7 затримано у порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307 КК України.
15 жовтня 2024 року ОСОБА_7 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307 КК України.
15 жовтня 2024 року слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 13 грудня 2024 року включно без визначення розміру застави.
02 грудня 2024 року постановою першого заступника керівника Київської обласної прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12023110000001053 продовжено до 3-х місяців - тобто до 15 січня 2025 року включно.
12 грудня 2024 року слідчим суддею Святошинського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_7 продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 15 січня 2025 року включно без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 06 січня 2025 року продовжено строк досудового розслідування до 6 (шести) місяців, тобто до 15 квітня 2025 року.
09 січня 2025 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_9 , погоджене відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою - задоволено.
Продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, терміном на 60 діб, а саме до 13 березня 2025 року (включно).
Визначено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 1 000 (тисяча) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м. Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_7 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому частиною четвертою статті 202 КПК України.
У разі внесення застави, покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 13 березня 2025 року, наступні обов'язки: прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому віна проживає (перебуває) без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до територіальних органів УДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснено ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання, покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Постановляючи ухвалу про продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя виходив з того, що при застосуванні 15 жовтня 2024 року до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризики, передбачені у пунктах 1, 2, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, не зменшилися.
При цьому, під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 слідчим суддею враховано дані, що характеризують особу підозрюваного, та дані, повідомлені свідком, що не може свідчити на користь зменшення заявлених ризиків та недопущення інших способів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.
Також слідчим суддею взято до уваги, що наразі у зв'язку з проведенням на території України військових дій країною агресором, частина території держави є тимчасово окупованою, що додатково може надати підозрюваному можливість переховуватись на тій території країни, яка не підконтрольна органам державної влади.
Окрім того, слідчим суддею враховано обставини вчинення кримінального правопорушення, його мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, в якому він підозрюється, у зв'язку з чим визначено заставу у межах 3 028 000 грн у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
З висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку статті 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
За змістом частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях статей 177, 178, 183 КПК України.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.
Так, під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень підтверджується на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, здобутих у ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_7 з інкримінованими йому кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень є обґрунтованою.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до вимог статті 178 КПК України у сукупності з вищезазначеними обставинами слідчий суддя врахував тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_7 , дані про особу підозрюваного та дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти ризикам, які зазначені у клопотанні слідчого та не забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
З урахуванням указаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність продовження ОСОБА_7 виняткового запобіжного заходу, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які не зменшилися з часу застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та попереднього продовження строку дії такого запобіжного заходу, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам.
Даних, які б унеможливлювали подальше тримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали судового провадження не містять та колегією суддів не встановлено.
Крім того, на переконання колегії суддів, слідчий суддя станом на день розгляду клопотання, у відповідності до вимог статей 182, 183 КПК України, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, в якому він підозрюється, обґрунтовано вважав за необхідне визначити заставу у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 028 000 грн, у національній грошовій одиниці, оскільки саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 . Підстав уважати його завідомо непомірним для підозрюваного колегія суддів не вбачає.
З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи у сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, у зв'язку з чим ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який, на думку колегії суддів, у сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочинів та їх наслідками, є обґрунтованим, та підстав для обрання ОСОБА_7 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри колегія суддів уважає безпідставними, оскільки наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 255, частиною четвертою статті 28, частиною третьою статті 307 КК України.
Враховуючи те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №12244/86, №12245/86, №12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
Більш того, у пункті 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13 листопада 2007 року Європейський Суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності із статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
У відповідності до змісту статті 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
З наведених підстав, доводи захисника, викладені в апеляційній скарзі, що пред'явлена ОСОБА_7 підозра не містить ознак обґрунтованості, а ґрунтується на припущеннях, домислах, спотворених, необ'єктивних даних з ознаками фальсифікації; посилання на вчинення ОСОБА_7 незаконного збуту небезпечних психотропних речовин не можуть сприйматися як факт їх вчинення, оскільки версія слідства є лише підозрою і винуватість ОСОБА_7 у вчиненні цих кримінальних правопорушень у судовому порядку не доведена, є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
На даному етапі провадження, слідчий суддя у відповідності до вимог процесуального закону обґрунтовано обмежився виключно питанням визначення причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та дійшов висновку про вірогідність та достатність доказів його причетності для застосування обмежувальних заходів.
Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування не доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому врахував дані про особу підозрюваного, дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Матеріалами судового провадження, які були предметом дослідження судом першої інстанції, підтверджується існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, сховання або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання провадженню іншим чином; вчинення інше кримінальне правопорушення чи продовження кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому доводи апелянта в цій частині є необґрунтованими.
Посилання апелянта на те, що він має батьків, з якими має близькі відносини та проживає разом, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності та має позитивні характеристики, не свідчать про зменшення існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, та не є достатньою підставою для обрання ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи скаржника про те, що слідчим суддею суду першої інстанції не взято до уваги, що до клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_10 про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається наявність копії постанови ГУ НП у Київській області від 11 жовтня 2024 року про створення групи слідчих, яка була створена заступником начальника слідчого управління ГУ НП в Київській області майором поліції ОСОБА_11 , проте докази того, що ОСОБА_12 є керівником органу досудового розслідування у матеріалах справи відсутні, а також про те, що згідно з матеріалами, долученими до клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП у Київській області ОСОБА_10 про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вбачається наявність постанови про заміну групи прокурорів від 09 вересня 2024 року, яка була створена першим заступником керівника Київської обласної прокуратури ОСОБА_13 , разом з тим, докази того, що ОСОБА_13 є керівником органу прокуратури у матеріалах справи відсутні, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та не є самостійною підставою для скасування ухвали слідчого судді за наслідком вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу та відмови у задоволенні такого клопотання.
Сукупність зібраних доказів та матеріалів судового провадження на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для продовження щодо підозрюваного запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин у їх сукупності, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись статтями 176-178, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4