справа №761/724/25 Головуючий у І інстанції - ОСОБА_1
апеляційне провадження №11-сс/824/1532/2025 Доповідач у ІІ інстанції - ОСОБА_2
11 лютого 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючий суддя: ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
підозрюваної: ОСОБА_7
захисника: ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09 січня 2025 року щодо продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки смт. Єланець Миколаївської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1 КК України, у кримінальному провадженні №22024000000000617 від 02 липня 2024 року,-
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09 січня 2025 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою - задоволено частково.
Продовжено строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про продовження строку тримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, визначено тривалістю 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 березня 2025 року, включно.
Визначено розмір застави ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у вигляді 450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 362 600 гривень.
У разі внесення застави покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання, роботи;
- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.
Не погоджуючись з указаною ухвалою підозрювана ОСОБА_7 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 та обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
Уважає оскаржувану ухвалу слідчого судді необґрунтованою, невмотивованою та такою, що постановлена з грубим порушенням вимог кримінального матеріального та процесуального права України, норм Європейського права.
У мотивування скарги зазначає, що слідчий суддя не звернув уваги на відсутність будь-яких доказів, які б обґрунтовували ризики, передбачені статтею 177 КПК України.
Вказує, що ризики незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження та повторного вчинення кримінального правопорушення знівельовано, оскільки ОСОБА_7 згідно наказу Державної міграційної служби України від 08 січня 2025 року звільнено із займаної посади.
Ризик знищення чи спотворення будь-яких речей чи документів жодним чином не обґрунтовано.
Зауважує, що нею надано викривальні покази відносно себе та інших осіб, що підтверджується протоколом допиту, надано мобільний телефон з доступом до всіх месенджерів та електронних скриньок, якими вона користувалася; надано оригінали всіх документів (заяв-анкет, паспорти громадян України для виїзду закордон) та інші, які долучено до протоколу вилучення речових доказів.
Посилається на те, що стороною захисту на підтвердження заздалегідь непомірного розміру застави, заявленого у клопотанні стороною обвинувачення, надано декларації про майновий стан підозрюваної ОСОБА_7 за 2022-2023 роки, в яких зазначено, що дохід сім'ї ОСОБА_7 за 2023 рік складає 300 000 грн, а також довідку ДПА в Одеській області на ім'я ОСОБА_10 про те, що у чоловіка ОСОБА_7 доходи за 2023-2024 роки відсутні.
Також зазначає, що на її утриманні перебуває неповнолітня донька, малолітній син; мати - інвалід ІІ групи, батько - пенсіонер; батьки чоловіка померли, у зв'язку з чим будь-яких осіб, які б мали змогу надати ОСОБА_7 матеріальну допомогу, немає.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 , які підтримали вимоги апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, слідчими Головного слідчого управління СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000617 від 02 липня 2024 року за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1 КК України, та за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 366, частиною третьою статті 368, частиною четвертою статті 369 КК України.
13 липня 2024 року о 02 год. 45 хв. ОСОБА_7 затримано у порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 114-1 КК України.
13 липня 2024 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 114-1 КК України.
29 серпня 2024 року підозрюваній ОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1 КК України.
15 липня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва стосовно ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 10 вересня 2024 року включно.
06 вересня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Киває строк тримання підозрюваної ОСОБА_7 під вартою продовжено до 13 жовтня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
10 жовтня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Киває строк тримання підозрюваної ОСОБА_7 під вартою продовжено до 08 грудня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
02 грудня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Киває строк тримання підозрюваної ОСОБА_7 під вартою продовжено до 13 січня 2025 року включно з можливістю внесення застави у 600 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 816 800 грн.
08 січня 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1 КК України, у кримінальному провадженні №22024000000000617 від 02 липня 2024 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09 січня 2025 року клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою - задоволено частково.
Продовжено строк тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Строк дії ухвали про продовження строку тримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою, визначено тривалістю 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 березня 2025 року, включно.
Визначено розмір застави ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, у вигляді 450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1 362 600 гривень.
У разі внесення застави покладено на ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання, роботи;
- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);
- здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено строк дії покладених на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов'язків - 60 днів з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.
З такими висновками колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до положень частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення у порядку статті 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно частини третьої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно частин першої, другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Згідно пунктів 57-59 рішення Європейського суду з прав людини «Корнійчук проти України» від 30 січня 2018 року суд нагадує, що обґрунтування будь-якого періоду тримання під вартою, незалежно від того, наскільки воно коротке, має бути переконливо продемонстроване органами влади. Обов'язок посадової особи, яка відправляє правосуддя, надавати відповідні та достатні підстави затримання - на додаток до наявності обґрунтованої підозри - покладається на неї з моменту ухвалення першого рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, тобто «негайно» після затримання (див. рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova [GC]), заява № 23755/07, пункти 87 та 102, ЄСПЛ 2016 (витяги)). Більше того, вирішуючи питання про звільнення або подальше тримання особи під вартою, органи влади зобов'язані розглянути альтернативні заходи забезпечення її явки до суду (див. рішення у справі «Ідалов проти Росії» [ВП] (Idalov v. Russia [GC]), заява № 5826/03, пункт 140, від 22 травня 2012 року).
До обґрунтувань, які відповідно до практики Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами, входять такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого (див. рішення у справі «Ара Арутюнян проти Вірменії» (Ara Harutyunyan v. Armenia), заява № 629/11, пункт 50, від 20 жовтня 2016 року, з подальшими посиланнями).
Презумпція завжди діє на користь звільнення. Національні органи судової влади повинні, з дотриманням принципу презумпції невинуватості, дослідити всі факти, що свідчать на користь чи проти існування згаданої вимоги про громадський порядок або виправдовують відступ від норми статті 5, та мають навести їх у своїх рішеннях щодо клопотань про звільнення. По суті, саме на підставі причин, наведених у цих рішеннях, та встановлених фактів, зазначених заявником у своїх скаргах, суд має дійти висновку про наявність або відсутність порушення пункту 3 статті 5 (див., серед інших джерел, згадане рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» [ВП] (Buzadji v. the Republic of Moldova [GC]), пункти 89 та 91). Аргументи на користь чи проти звільнення не повинні бути «загальними та абстрактними» (див. рішення у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви №№ 46133/99 та 48183/99, пункт 63, ЄСПЛ 2003-IX (витяги)). Якщо законодавство передбачає презумпцію щодо факторів, які стосуються підстав продовження тримання під вартою, то існування конкретних фактів, що переважають принцип поваги до особистої свободи, має бути переконливо продемонстровано (див. рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» (Ilijkov v. Bulgaria), заява № 33977/96, пункт 84 in fine, від 26 липня 2001 року).
У рішенні у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (§ 80).
У рішенні у справі «Хайредінов проти України» від 14 жовтня 2010 року вказаний суд, зокрема, дійшов висновку, що національні суди порушили пункт 1 статті 5 Конвенції, оскільки при ухваленні рішень не було розглянуто можливості застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою (§ 29, § 31).
Продовжуючи щодо підозрюваної ОСОБА_7 строк тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_7 з інкримінованим їй кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дає підстави вважати, що причетність ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1 КК України, є обґрунтованою.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет продовження існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, колегія суддів уважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання її винуватою в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на характер та наслідки кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється.
Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження відомості і обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних; знищити, спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Разом з тим, на переконання колегії суддів, як під час розгляду клопотання у суді першої інстанції, так і під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення не наведено переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та запобігти вказаним слідчим у клопотанні ризикам, та які б виправдовували обмеження права ОСОБА_7 на свободу.
Відповідно до частини четвертої статті 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що підозрювана ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка смт. Єланець Миколаївської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, зі слів підозрюваної має неповнолітню доньку та малолітнього сина, мати інваліда ІІ групи та батька пенсіонера.
Враховуючи вищенаведені обставини у сукупності з конкретними обставинами кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , тяжкістю покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винуватою, іншими даними про особу підозрюваної, яка раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки, виходячи з відсутності обставин необхідності обмеження права особи на свободу, що передбачено кримінальним процесуальним законом України та статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зважаючи на правову позицію Європейського суду з прав людини у справі «Манчіні проти Італії», де зазначено, що за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі для цілей статті 5 §1(с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів доходить висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та запобігти встановленим в ході апеляційного розгляду ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України здатен більш м'який запобіжний захід, а саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів уважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 щодо наявності підстав для застосування відносно підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При цьому, враховуючи обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною першою статті 114-1 КК України та наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, які дають підстави для застосування щодо неї запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, колегія суддів уважає, що інші запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам.
Виходячи з положень пункту 2 частини третьої статті 407 КПК України, колегія суддів доходить висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого та застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням на неї обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Керуючись статтями 176-178, 181, 183, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу підозрюваної ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 09 січня 2025 року - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , про продовження строку тримання під вартою - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши їй залишати цілодобово житло за адресою: АДРЕСА_2 , крім випадків звернення за медичною допомогою та направлення до місць укриття під час повітряної тривоги.
Звільнити підозрювану ОСОБА_7 з-під варти з Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно.
Покласти на підозрювану ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до частини п'ятої статті 194 КПК України наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання, роботи; не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (в залежності від стадії кримінального провадження); здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають йому право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали визначити до 09 березня 2025 року включно.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4