4 лютого 2025 року місто Київ
справа № 755/19288/23
апеляційне провадження № 22-ц/824/6290/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Мазурок О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва у складі судді Коваленко І.В. від 19 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини,
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 8 грудня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею додаткові витрати на лікування, оздоровлення та навчання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 21 797 грн 38 коп. В іншій частині позову відмовлено.
17 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - Пащенко П.М. подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з ОСОБА_3 судові витрати у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції в розмірі 25 000 грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції повернуто без розгляду.
Ухвала суду мотивована тим, що до заяви не було додано докази направлення її копії представнику відповідача ОСОБА_3 - адвокату Заверюсі К.О., оскільки відсутній опис документів про направлення заяви із доданими до неї документами, а також платіжні документи про здійснення відправлення кореспонденції засобами поштового зв'язку із зазначенням переліку найменувань відправленої кореспонденції.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - Пащенко П.М., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаржник зазначає, що разом із заявою було подано докази її направлення відповідачу за місцем реєстрації через сервіс "Поштова служба E-Post", зокрема копію накладної, квитанції та опису вкладення. Крім того, чинне законодавство не передбачає обов'язку надсилати процесуальні документи представнику відповідача, оскільки учасником справи є сам відповідач. Відтак, позивач не зобов'язаний був направляти копію заяви його представнику, оскільки вона була надіслана безпосередньо відповідачу
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Сторона відповідача в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України її неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 8 грудня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені нею додаткові витрати на лікування, оздоровлення та навчання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 21 797 грн 38 коп. В іншій частині позову відмовлено.
17 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просив стягнути з ОСОБА_3 судові витрати у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції в розмірі 25 000 грн. До заяви додано докази її направлення ОСОБА_3 .
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).
Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини 1 статті 270 ЦПК України).
Заява про ухвалення додаткового рішення є процесуальним документом, подання якого має відповідати загальним вимогам ЦПК України. Відповідно до частини 3 статті 182 ЦПК України, заяви, клопотання та заперечення подаються і розглядаються за встановленим Кодексом порядком. Якщо такий порядок прямо не передбачений - його визначає суд.
Загальні вимоги до форми та змісту письмових заяв, клопотань і заперечень закріплені у статті 183 ЦПК України. Відповідно до пункту 6 частини 1 цієї статті, будь-яка заява чи клопотання має містити перелік документів та інших доказів, що додаються.
Частина 2 статті 183 ЦПК України передбачає, що на стадії виконання судового рішення або судового контролю за його виконанням до заяви додаються докази її направлення (надання) іншим учасникам справи.
Згідно з частиною 4 статті 183 ЦПК України, якщо письмову заяву подано без додержання вимог частин 1 або 2 цієї статті, суд повертає її заявнику без розгляду.
Суд першої інстанції встановив, що до заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 не було додано доказів її направлення іншим учасникам справи, зокрема представнику відповідача - адвокату Заверюсі К.О. У зв'язку з цим суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення заяви без розгляду.
Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком.
Як убачається з матеріалів справи, до заяви про ухвалення додаткового рішення було долучено докази її направлення відповідачу за місцем реєстрації через сервіс "Поштова служба E-Post", зокрема копію накладної, копію квитанції та копію опису вкладення. У копії квитанції містяться дані про відправлення та одержувача, а в описі вкладення зазначено перелік документів, що надсилалися відповідачу (том II, а.с. 148-150).
Відповідно до частини 1 статті 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (частина 1 статті 48 ЦПК України).
Частина 1 статті 58 ЦПК України передбачає, що сторона або третя особа може брати участь у судовому процесі особисто або через представника.
Відповідно до частин 1, 3 статті 237 ЦК України, представництво - це правовідношення, у якому одна сторона (представник) діє від імені другої сторони, яку вона представляє.
Зазначені норми свідчать, що представник не є безпосереднім учасником справи, а лише здійснює дії в інтересах особи, яку представляє.
Таким чином, заявник не був зобов'язаний надсилати копію заяви представнику відповідача, оскільки надав докази її направлення безпосередньо відповідачу.
Отже, висновок суду першої інстанції про повернення заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 без розгляду на підставі частини 4 статті 183 ЦПК України через відсутність доказів її направлення іншим учасникам є необґрунтованим, оскільки такі докази були надані, проте помилково не враховані судом.
Таким чином, повертаючи заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому розгляду справи. Відповідно до частини 1 статті 379 ЦПК України, це є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для продовження її розгляду.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: