4 лютого 2025 року місто Київ
справа № 761/5715/24
апеляційне провадження № 22-ц/824/6434/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Мазурок О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Мальцева Д.О. від 19 грудня 2024 року у справі за позовом Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", про стягнення безпідставно отриманих коштів,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2024 року Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з нього безпідставно набуті кошти в сумі 382 301 грн 38 коп.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року позов Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишено без розгляду.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що представник позивача з'явився в судове засідання, проте не був допущений через відсутність належних повноважень. Відтак позивач повторно не з'явився, не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, що, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальненні доводи
У поданій апеляційній скарзі Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаржник зазначає, що суд неправомірно залишив позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України. Зокрема, представник позивача з'являвся на всі судові засідання - 22 травня, 18 червня та 22 липня 2024 року, однак ці засідання не відбулися через неявку інших учасників справи. Засідання, призначене на 3 вересня 2024 року, не відбулося у зв'язку з відпусткою судді, а засідання 8 жовтня 2024 року було скасовано через повітряну тривогу в місті Києві.
На засідання, призначене на 13 листопада 2024 року, представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві не зміг прибути через оголошену повітряну тривогу, що тривала з 09:10 до 10:07.
На наступному судовому засіданні, 19 грудня 2024 року, представник відділу був присутній, надав пояснення, після чого суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.
26 грудня 2025 року позивач отримав ухвалу про залишення позову без розгляду через повторну неявку представника позивача, що не відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, під час судового засідання представник позивача не був поінформований про його недопуск у зв'язку з відсутністю повноважень. Ця обставина стала відома лише після отримання повного тексту ухвали
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзиви на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
Представник Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Савчук К.П. в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом установлено, що у лютому 2024 року Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: АТ КБ "Приватбанк", про стягнення безпідставно отриманих коштів.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10 квітня 2024 року відкрито провадження та призначено проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін за правилами позовного провадження в спрощеному порядку.
В судове засідання, призначене на 8 жовтня 2024 року о 09 годині 00 хвилин, позивач не з'явився, розгляд справи перенесено на 13 листопада 2024 року (том ІII а.с. 74, 75, 78).
Відповідно до довідки секретаря судового засідання Панчохи Д.А. від 13 листопада 2024 року справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Мальцева Д.О. у відпустці. Розгляд справи перенесена на 19 грудня 2024 року. (том ІII а.с. 86).
Згідно з протоколом судового засідання від 19 грудня 2024 року представника позивача - Коваленка Є.І. не було допущено до участі в судовому засіданні у зв'язку з відсутністю повноважень (том ІII а.с. 98).
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 частини 2 цієї статі, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 8 квітня 2010 року).
Під правом на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід розуміти право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом.
Встановлено, що підставою для залишення позовної заяви Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) без розгляду стала систематична неявка представників позивача в судові засідання, зокрема і 19 грудня 2024 року.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без розгляду лише у разі повторної неявки позивача в судове засідання, якщо така неявка є другою поспіль.
У цій справі попереднє засідання, призначене на 13 листопада 2024 року, не відбулося з незалежних від позивача причин, оскільки суддя перебував у відпустці. Відтак неявка представника позивача на засідання 19 грудня 2024 року не може вважатися другою поспіль у розумінні зазначеної норми ЦПК України.
Більше того, представник позивача прибув до суду у призначений час, однак не був допущений до участі у справі через відсутність належним чином оформлених повноважень. За таких обставин суд першої інстанції мав вирішити питання про відкладення розгляду справи та надання позивачеві можливості належним чином оформити повноваження свого представника.
Таким чином, ухвалене судове рішення суперечить принципам справедливого судочинства, забезпечення права на доступ до правосуддя та процесуальним нормам, що регулюють порядок розгляду цивільних справ.
Ураховуючи наведене, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: