апеляційне провадження №22-ц/824/1074/2025
справа №640/4754/19-ц
29 січня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Верланова С.М., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою адвоката Коваленка Дмитра Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Коробенка С.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва суду із адміністративним позовом про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Вимоги позову мотивує тим, що 02 жовтня 2018 року державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дуднік О.С. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності №25064290 ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 .
20 листопада 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу зазначеної квартири, що посвідчений приватним нотаріусом КМНО Лабутіною Ю.Ю., зареєстровано в реєстрі за №3980. Набувачем за вказаним договором є ОСОБА_1 , за яким зареєстровано право власності на квартиру, індексний номер об'єкта нерухомого майна 742979980000.
Наказами Міністерства юстиції України за №3671/5 від 21 листопада 2018 року та №3793/5 від 04 грудня 2018 року скасовано рішення про державну реєстрацію, прийняте державним реєстратором ГТУЮ у м. Києві Дуднік О.С. від 06 жовтня 2015 року та рішення приватного нотаріуса КМНО Лабутіної Ю.Ю. від 20 листопада 2015 року про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Вказує, що відповідачем порушено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25 грудня 2015 року та вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», зокрема, не запрошено позивача та ОСОБА_3 до розгляду скарги ОСОБА_4 , що не дозволило їм подати свої заперечення проти скарги, а також докази, які б підтверджували правомірність реєстрації майнових прав на квартиру на ОСОБА_3 , а в подальшому і на позивача, та прийнято до розгляду скаргу ОСОБА_4 , яка була подана з пропущенням строку, протягом якого може бути подана скарга на рішення державного реєстратора.
Відповідачем проведено неправомірну рецензію рішень, які були прийнятті до введення в дію відповідного нормативно - правового акту, тобто застосовано зворотню силу нормативно-правового акту на правовідносини, які існували до введення його в дію, що суперечить статті 58 Конституції України.
Мотивуючи наведеним, просить суд :
- визнати протиправними дії комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації щодо складання висновку від 19 листопада 2018 року, оформленого за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 від 02 жовтня 2018 року та висновку від 26 листопада 2018 року про виправлення описки у висновку комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 19 листопада 2018 року;
- визнати протиправним дії Міністерства юстиції України щодо прийняття Міністерством юстиції України Наказу №3671/5 від 21 листопада 2018 року та прийняття Міністерством юстиції України Наказу №3793/5 від 04 грудня 2018 року;
- скасувати наказ Міністерства юстиції України №3671/5 від 21 листопада 2018 року та наказ Міністерства юстиції України №3793/5 від 04 грудня 2018 року;
- зобов'язати Міністерство юстиції України відновити реєстрацію права власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на квартиру АДРЕСА_2 , набутого на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Лабутіною Ю.Ю., зареєстровано в реєстрі за №3980.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2021 року позов ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства юстиції щодо прийняття наказів №3671/5 від 21 листопада 2018 року та №3793/5 від 04 грудня 2018 року та скасовано вказані накази. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2022 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2021 року скасовано, а провадження у справі №640/4754/19 закрито. Роз'яснено позивачу, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
08 червня 2022 року представником позивача ОСОБА_1 - Коваленком Д.Л. до Верховного Суду подано заяву про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2022 року направлено заяву представника позивача Коваленка Д.Л. до Шостого апеляційного адміністративного суду, до повноважень якого віднесено розгляд і вирішення такої заяви.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2022 року справу передано на розгляд до Печерського районного суду міста Києва.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 27 січня 2023 року справу направлено на розгляд до Солом'янського районного суду міста Києва з підстав, визначених статтями 27, 31, 32 ЦПК України.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Коваленком Д.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
Вказує, що підставою для задоволення позову в частині скасування наказів Міністерства юстиції України №3671/5 від 21 листопада 2018 року та №3793/5 від 04 грудня 2018 року, окрім неналежного повідомлення позивача про розгляд скарги ОСОБА_4 , є позиція, що Міністерство юстиції України отримало повноваження розглядати скарги на рішення державного реєстратора з 01 січня 2016 року та до вказаної дати такими повноваженнями були наділені виключно суди. Відтак, відповідач не мав права розглядати скаргу на рішення державного реєстратора та нотаріуса, що були прийняті до 01 січня 2016 року.
Уважає, що відповідач скасував рішення щодо державної реєстрації з перевищенням наданих йому повноважень, оскільки порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1128, набрав чинності з 01 червня 2016 року, тоді як скасовані рішення по державній реєстрації - відповідно від 02 жовтня 2018 року за №25064290 та від 20 листопада 2015 року №3980.
Зазначає, що в порушення пунктів 10 та 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25 грудня 2015 року, відповідач своєчасно не повідомив позивача про час і місце розгляду скарги та не вручив йому не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті копію скарги та доданих до неї документів.
Так, всупереч Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації не було запрошено ні відчужувача квартири - ОСОБА_3 , ні позивача.
Окрім цього, комісією не було надано для ознайомлення вмотивованих підстав для винесення оскаржуваних наказів.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах №826/4906/17 від 06 лютого 2019 року, №826/9791/17 від 20 квітня 2018 року, №826/9791/17 від 18 квітня 2019 року, №826/1632/17 від 17 січня 2019 року, №826/19452/16 від 28 березня 2018 року, №826/8976/17 від 12 грудня 2018 року.
Мотивуючи наведеним, просить суд рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 20 травня 2024 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким вимоги позову задовольнити.
13 червня 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив Міністерства юстиції України на апеляційну скаргу.
Вказує, що до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_4 від 02 жовтня 2018 року з вимогами скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 жовтня 2015 року №25064290, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дуднік О.С., а також від 20 листопада 2015 року №26328767, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лабутіною Ю.Ю. щодо квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 .
За результатами розгляду скарги комісія дійшла висновку, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 жовтня 2015 року №25064290, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дуднік О.С., підлягає скасуванню, як таке, що прийняте всупереч законодавства у сфері державної реєстрації прав.
Вказує, що згідно підпункту 5 пункту 8 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації під час розгляду скарги по суті Комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі прав, і вирішує, зокрема, які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних рішень або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Відтак, рішення від 20 листопада 2015 року №26328767, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лабутіною Ю.Ю. підлягає скасуванню як таке, що випливає з факту скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 жовтня 2015 року №25064290.
Таким чином, скасування оскаржуваних рішень, записів у Державному реєстрі прав щодо Об'єкта є єдиним способом поновлення прав скаржника.
Звертає увагу, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 21 травня 2020 року у справі №760/17256/19, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 06 вересня 2023 року, визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 20 листопада 2015 року, на підставі якого приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лабутіна Ю.Ю. прийняла скасоване оскаржуваним наказом рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на квартиру.
Щодо повідомлення про розгляд скарги вказує, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року у справі №640/4754/19-ц установлено, що оголошення про розгляд скарги ОСОБА_4 були у встановленому чинним законодавством порядку опубліковані на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Мотивуючи наведеним, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.
В судовому засіданні адвокат Коваленко Д.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити.
Адвокат Лук'яненко Ж.В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , проти доводів апеляційної скарги заперечувала. Просила в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Інші учасники у судове засідання не з'явились, причини неявки не повідомляли. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Коваленка Д.Л., представниці ОСОБА_2 - адвоката Лук'яненко Ж.В., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що оскаржувані позивачем накази Міністерства юстиції України №3671/5 від 21 листопада 2018 року та №3793/5 від 04 грудня 2018 року жодним чином не порушували його законних прав та інтересів, пов'язаних з правом власності на спірну квартиру, оскільки рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 21 травня 2020 року в справі 760/17256/19, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року та постановою Верховного Суду від 06 вересня 2023 року задоволено позов ОСОБА_4 та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири квартиру АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Суд вказав, що на підставі визнаного недійсним правочину (договору купівлі-продажу від 20 листопада 2015 року) позивач ОСОБА_1 не набув жодних прав та повноважень по відношенню до квартири АДРЕСА_1 .
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає про таке.
20 листопада 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 8).
20 листопада 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лабутіною Юлією Юріївною прийнято рішення індексний номер: 26328767 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким на підставі договору купівлі - продажу зареєстровано за ОСОБА_1 право приватної власності на об'єкт нерухомого майна: квартиру, однокімнатну, об'єкт житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_3 (том 1 а.с. 9).
ОСОБА_4 подано до Міністерств юстиції України скаргу на рішення державного реєстратора, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02 жовтня 2018 року за № М-21667, в якій просив прийняти рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав (індексний номер 25064290) щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 25-26)
22 жовтня 2018 року ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України подано доповнення до скарги на рішення державного реєстратора прав, зареєстровані за № М-22786, в яких ОСОБА_4 просив також скасувати рішення про державну реєстрацію прав (індексний номер: 26328767) на об'єкт нерухомості - квартиру АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 34-35).
21 листопада 2018 року Міністерством юстиції України відповідно до частин 2, 5 статті 26, підпункту «а» пункту 2 частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пункту 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, видано наказ № 3671/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким задоволено скаргу ОСОБА_4 від 02 жовтня 2018 року у повному обсязі та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02 жовтня 2018 року № 25064290, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дуднік О.С., від 20 листопада 2015 року № 26328767, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лабутіною Ю.Ю., та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, які були внесені на підставі цих рішень (том 1 а.с. 15).
14 грудня 2018 року Міністерством юстиції України відповідно до статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, видано наказ № 3793/5 "Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 21 листопада 2018 року № 3671/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким внесено зміни до наказу Міністерства юстиції України від 21 листопада 2018 року № 3671/5 «Про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень», викладено пункт 2 в такій редакції: "2. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06 жовтня 2015 року № 25064290, прийняте державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Дуднік О.С., від 20 листопада 2015 року № 26328767, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лабутіною Юлією Юріївною, та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про скасування записів, які внесені на підставі цих рішень." (том 1 а.с. 16).
Відповідно до частин 1, 5 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини 2 статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Це означає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Колегія суддів зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи -позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16
Апеляційний суд звертає увагу, що з'ясування питання порушених прав, свобод чи інтересів позивача передує розгляду питання щодо правомірності (законності) рішення, яке оскаржується. Відсутність порушення прав, свобод чи інтересів позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності такого рішення.
За відсутності бодай одного випадку реального порушення прав, свобод чи інтересів позивача спірним рішенням відповідача, відсутніми є й підстави для задоволення позову.
У цій справі установлено, що рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 21 травня 2020 року в справі 760/17256/19, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року та постановою Верховного Суду від 06 вересня 2023 року, задоволено позов ОСОБА_4 та визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 20 листопада 2015 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що рішення Солом'янського районного суду міста Києва ухвалено після винесення спірних наказів Мінюсту, відхиляються апеляційним судом, оскільки згідно статті 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Ураховуючи те, що недійсний договір - це договір, який не створює правових наслідків, крім наслідків, пов'язаних із його недійсністю, суд першої інстанції зробив правильний висновок, що оспорювані накази Мінюсту не порушують законних прав та інтересів ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.
Порушень норм процесуального права, які давали б підстави для скасування рішення суду першої інстанції, колегією суддів не установлено.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу адвоката Коваленка Дмитра Леонідовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 02 травня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 24 лютого 2025 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді С.М. Верланов
В.В. Соколова