25 лютого 2025 рокуСправа № 280/1329/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Кисіль Р.В. розглянув заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), в особі представника - адвоката Булдигіної Марії Сергіївни (69035, м. Запоріжжя, а/с 7588), до Міністерства освіти і науки України (пр. Берестейський, буд. 10, м. Київ, 01135) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
24.02.2025 засобами системи «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), в особі представника - адвоката Булдигіної Марії Сергіївни, до Міністерства освіти і науки України (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправною відмову відповідача №3/1445-25 від 12.02.2025 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) стосовно позивача - про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту";
зобов'язати відповідача вжити заходів щодо внесення змін до Єдиної державної електронної бази з питань освіти про відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", стосовно позивача, а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч.2 ст. 10 Закону України "Про освіту" - вказати "Так, не порушує".
Крім того, просить стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу.
Також до позову додана заява про вжиття заходів забезпечення позову.
В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову зазначає, що у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову існує небезпека заподіяння шкоди правам позивач та інтересам до ухвалення рішення у справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Оскільки позивач перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних, оновив свої військово-облікові дані, йому в будь-який момент можу бути вручено повістку щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлено до місць проходження військової служби, а тому він не матиме можливості захистити своє право у судовому порядку та буде фактично позбавлений права звернутися до суду із заявою про забезпечення позову. Також зазначає, що у такому разі позивач набуде нового статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим.
Просить (мовою оригіналу):
«Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , - до набрання законної сили рішенням по даній адміністративній справі».
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суддя зазначає наступне.
Відповідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Згідно частини першої статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Суддя зазначає, що статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існують зазначені підстави, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
За правилами частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Суддя зауважує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
В даному випадку позивачем оскаржується відмова відповідача №3/1445-25 від 12.02.2025 року у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) стосовно позивача. Тобто предметом даного спору не є призив позивача на військову службу чи надання йому відстрочки від такого призову.
Крім того, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову у визначений позивачем спосіб може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів.
Ані до позову, ані до заяви про його забезпечення не додано будь-яких доказів перебування позивача на військовому обліку, а тим більше оновлення ним військово-облікових даних.
Крім того, суддя зауважує про ненадання позивачем будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачем вживаються, вживаються заходи на отримання відстрочки від призову під час мобілізації.
Також, суддя не вважає наведені позивачем у позовній заяві обставини щодо протиправності оскаржуваної відмови достатніми, безспірними та доведеними. Оцінити вказані підстави суд може під час розгляду справи. Тобто, за наведеними позивачем підставами, правомірність відмови відповідача може бути перевірена тільки під час судового розгляду справи по суті.
З урахуванням викладеного у сукупності, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 150, 151, 154 КАС України, суддя
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.В. Кисіль