Справа № 333/1116/25
Провадження № 2-о/333/129/25
06 лютого 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Наумової І.Й.,
присяжних: Штаудінгер А.В.,
Шевчук А.В.
за участю секретаря судового засідання: Кунець В.В.,
представника заявника: Пєгова Є.М.
прокурора: Полєжаєвої В.В.
лікаря-психіатра: ОСОБА_1
особи, відносно якої ставиться питання
про примусову госпіталізацію
до закладу з психіатричної допомоги: ОСОБА_2
представника Сергєєвої Н.В. - адвоката: Кадуліної І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в режимі відеоконференції, цивільну справу №333/1116/25 за заявою Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_2 , -
КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради звернувся 05.02.2025 р. до суду із заявою, в якій просило вирішити питання про госпіталізацію до даного закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
В обґрунтування заяви зазначено наступне.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на стаціонарному лікуванні з 04.02.2025. ОСОБА_2 госпіталізується повторно. З 2000 року вона страждає на тяжкий психічний розлад. Багаторазово знаходилась на стаціонарному лікуванні з діагнозом - шизофренія, параноїдна форма. Захворювання має безперервний перебіг. ОСОБА_2 визнана інвалідом 2 групи. В клінічній картині афективно-маячна, галюцинаторно-параноїдна. Декілька госпіталізацій в примусовому порядку як особа, яка є небезпечною для оточуючих, останній раз в 2024 році. Остання госпіталізація з 10.07.2024 по 02.08.2024. Поточна госпіталізація пов'язана тим, що ОСОБА_2 04.02.2025 р. закрилась в кімнаті, кричала, що вона вже мертва і зараз усі будуть мертві, була збудженою. Сусідами викликана поліція. У психіатричну лікарню доставлена спеціалізованою психіатричною бригадою швидкої медичної допомоги, за рапортом співробітників поліції, у стані психомоторного збудження. У приймальному відділенні: кричала, була багатомовна, говорила нісенітниці, погрожувала, психомоторно збуджена, імпульсивна, агресивна до оточуючих. Згоди на госпіталізацію не надала, госпіталізована у примусовому порядку згідно ст. 14 Закону України як особа, що страждає на тяжкий психічний розлад та є небезпечною для оточуючих.
05.02.2025 р. була оглянута комісією лікарів-психіатрів, за висновком якої ОСОБА_2 страждає на тяжкий психічний розлад у формі параноїдної шизофренії з безперервним типом перебігу, афективно-параноїдний синдром За психічним станом є небезпечною для себе та оточуючих. Госпіталізація доцільна та обгрунтована. Обстеження та лікування можливі тільки в умовах психіатричного стаціонару.
На підставі вищевказаного, заявник просить госпіталізувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у Комунальне некомерційне підприємство “Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради (м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10-а) у примусовому порядку.
У судовому засіданні представник психіатричного закладу доводи заяви підтримав з підстав, викладених в ній, і просив суд задовольнити заяву.
Лікар-психіатр КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради Кальонова А.О. зазначила, що внаслідок погіршення психічного стану ОСОБА_2 , вона є небезпечною для оточуючих.
Особа, відносно якої ставиться питання про примусову госпіталізацію - ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала відносно задоволення цієї заяви.
Захисниця ОСОБА_2 - адвокат Кадуліна І.С. в судовому засіданні не заперечувала відносно задоволення цієї заяви.
Прокурор підтримала заяву та просила її задовольнити.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, лікаря-психіатра, особи, щодо якої вирішується питання про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку, думку прокурора, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. У своєму рішенні Європейський Суд з прав людини (справа «Анатолій Руденко проти України») від 17.04.2014 року зазначив, що особа не може вважатися «Психічно хворою» та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об'єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, яка досягла 14 років, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги добровільно - на її прохання або за її усвідомленою письмовою згодою. Госпіталізація особи у цьому випадку здійснюється за рішенням лікаря-психіатра.
Згідно зі ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про психіатричну допомогу», особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов'язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів закладу з надання психіатричної допомоги для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в закладі з надання психіатричної допомоги, ця особа підлягає негайній виписці. У випадках, коли госпіталізація особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку визнається доцільною, представник закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, протягом 24 годин з часу госпіталізації направляє до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обґрунтування про необхідність такої госпіталізації. До винесення судом рішення лікування може проводитися за рішенням лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів).
З рапорту працівника поліції вбачається, що 04.02.2025 р. під час виїзду на адресу за повідомленням про хуліганство, яке надійшло на спецлінію 102, було виявлено жінку, яка виявляла ознаки психічного розладу, поводилась агресивно, в зв'язку з чим була викликана швидка психіатрична допомога.
Відповідно до висновку комісії лікарів-психіатрів від 05.02.2025 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 госпіталізується повторно. З 2000 року страждає на параноїдну шизофренію, декілька госпіталізацій в примусовому порядку як особа, яка є небезпечною для оточуючих, останній раз в 2021 році. Остання госпіталізація з 10.07.2024 по 02.08.2024. Сусідами викликана поліція. У психіатричну лікарню доставлена спеціалізованою психіатричною бригадою швидкої медичної допомоги, за рапортом співробітників поліції, у стані психомоторного збудження. У примальному відділенні: кричала, була багатомовна, говорила нісенітниці, погрожувала, психомоторно збуджена, імпульсивна, агресивна до оточуючих. Згоди на госпіталізацію не надала, госпіталізована у примусовому порядку згідно ст.14 Закону України як особа, що страждає на тяжкий психічний розлад та є небезпечною для оточуючих. Під час огляду: контакт малопродуктивний. На питання відповідає не завжди по суті. Афективно заряджена, злобна, збуджена. Розмовляє на підвищених тонах, кричить. Впевнена, що за нею слідкує поліція: “полиция следит за мной... возле дома стоит машина полиции постоянно...это мой сожитель организовал...шаг вправо, шаг влево и я тут». Впевнена, що вона володіє великими статками в Криму, Астрахані, тому що вона росіянка, директор медичного закладу її батько. Погрожує лікарям судом, звинувачує їх в тому що вони забрали в неї 4 дітей, яких вона народила, що її лікарі душили, знущались, що їй потрібно пройти перекомісію, але в неї діагноз не шизофренія. Мислення паралогічне, розірване, непослідовне. Психічно хворою себе не вважає. Емоційно неадекватна, не критична. За результатами огляду, комісія дійшла висновку, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , страждає на тяжкий психічний розлад у формі параноїдної шизофренії з безперервним типом перебігу, афективно- параноїдний синдром. За психічним станом є небезпечною для оточуючих. Госпіталізація доцільна та обґрунтована. Обстеження та лікування можливе тільки в умовах психіатричного стаціонару.
Суд, оцінивши вищевказані докази, приходить до висновку, є підстави для задоволення цієї заяви, оскільки в судовому засіданні встановлено, що особа відносно, якої ставиться питання про її примусову госпіталізацію до клінічного закладу з надання психіатричної допомоги для лікування - ОСОБА_2 хворіє на тяжкий психічний розлад і наразі внаслідок свого психічного стану вона становить небезпеку для себе та оточуючих, і її належне лікування та обстеження можливе лише в умовах стаціонару клінічного закладу з надання психіатричної допомоги.
Керуючись ст.ст.14, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст.341-342, 354 ЦПК України, суд -
Заяву Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку ОСОБА_2 , - задовольнити.
Госпіталізувати до Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10-а, у примусовому порядку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя: І.Й. Наумова
Присяжні: А.В. Штаудінгер
А.В.Шевчук