Постанова
Іменем України
14 лютого 2025 року
м. Харків
справа № 953/10927/24
провадження № 22-ц/818/1396/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Тичкової О.Ю., Маміної О.В.
розглянувши у порядку ст. 369 ЦПК України в м. Харкові без повідомлення учасників справи цивільну справу за заявою Житлового кооперативу "Околиця-6" про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, за апеляційною скаргою Житлового кооперативу "Околиця-6", в особі представника Болоховцева Євгенія Олексійовича на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2024 року, постановлену суддею Вітюк Р.В.,
Представник ЖК "Околиця-6" - адвокат Болоховцев Є.О. звернувся до суду із вказаною заявою, в якій просить видати судовий наказ про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості по внеску на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території у розмірі 12 823,55 грн та судових витрат у розмірі 3 302,80 грн.
Київський районний суд м. Харкова судовим наказом від 04.12.2024 стягнув з ОСОБА_1 на користь ЖК "Околиця-6" суму заборгованості за оплату послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій в розмірі 12 823,55 грн за період з 01.11.2022 по 31.10.2024, яка утворилась за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнув з ОСОБА_1 на користь ЖК "Околиця-6" судовий збір у розмірі 302,80 грн.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2024 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою Житлового кооперативу "Околиця-6" про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в частині стягнення витрат на правову допомогу.
В апеляційній скарзі представник ЖК «Околиці-6» просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для зміни наказу у частині стягнення судових витрат.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що витрати на правничу допомогу є судовими витратами, в даному випадку заявника, та підлягають стягненню на його користь з боржника. Вказує, що витрати на правову допомогу у справах наказного провадження повинні стягуватись з боржника у випадку їх включення в заяву про видачу судового наказу за умови достатньої обґрунтованості їх розміру на підставі загальних положень ЦПК.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що вимога про стягнення витрат на правову допомогу не підлягає розгляду в порядку наказного провадження.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи із наступних обставин.
Відповідно до поданої заяви, ЖК «Околиця-6» у заяві про видачу судового наказу крім суми заборгованості, просить також стягнути з ОСОБА_1 на свою користь витрати на правничу допомогу в розмірі 3302,80 грн.
Відповідно до ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості (п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. При цьому у наказному провадженні можуть існувати лише безспірні вимоги заявника - це такі вимоги заявника, із яких не вбачається спір про право, тобто це вимоги, що випливають із повністю визначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 168 ЦПК України у судовому наказі зазначається сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.
На відміну від витрат по сплаті судового збору, розмір якого визначається Законом України «Про судовий збір», розмір витрат на правничу допомогу не є фіксованим, а питання про відшкодування витрат на правничу допомогу відповідно до положень ст. 137 ЦПК України вирішується з урахуванням умов договору про надання правничої допомоги, а також заперечень іншої сторони щодо наявності підстав та розміру таких витрат. Відтак, при вирішенні питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суд має забезпечити реалізацію сторонами дотримання принципу змагальності.
Керуючись положеннями статті 137 ЦПК України, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як справа, в якій прийнято оскаржуване рішення, розглянута в порядку наказного провадження.
При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник (частина друга статті 42 ЦПК України).
Судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов'язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів ч.ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 ст. 141 ЦПК України.
Відповідно до положень ст. 167 ЦПК України розгляд заяв про видачу судового наказу проводиться без судового засідання і повідомлення заявника та боржника, що позбавляє останнього можливості подати заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу або клопотання про зменшення таких втрат.
З огляду на викладене відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження, у справах наказного провадження судові витрати не відшкодовуються.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеній у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 607/1219/18, про те, що відшкодування витрат на правничу допомогу можливе у справах позовного провадження.
Виходячи із вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відмову у видачі судового наказу у частині правничої допомоги.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням норм діючого законодавства, та підстав для її зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 368, ст.374, ст.375, ст. ст. 381 384, 389 ЦПК України,
Апеляційну скаргу Житлового кооперативу "Околиця-6", в особі представника Болоховцева Євгенія Олексійовича -залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Сдді - О.Ю. Тичкова
О.В. Маміна