19 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 317/5404/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 03 грудня 2024 р. (суддя Сакоян Д.І.) в адміністративній справі №317/5404/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування постанови серії ЕНА № 3198380 від 05.10.2024 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., прийняту 05 жовтня 2024 р. поліцейським 2 взводу 1 роти 3 батальйону УПП в Запорізькій області капралом поліції Шандор Л.Ю.
В обґрунтування позову позивачка вказувала на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу під її керуванням, відсутність складу адміністративного правопорушення, оскільки власником транспортного засобу є її чоловік, який є учасником бойових дій і має право не оформлювати страховий поліс. На думку позивачки, страховий поліс пред'являється водієм виключно при складанні поліцейськими протоколу при порушенні ПДР і при оформленні матеріалів ДТП.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 03 грудня 2024 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, задовольнивши позов.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги наведені доводи адміністративного позову. Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження наявними у справі матеріалами у відповідності до статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтування обраного апеляційним судом виду провадження наведено в ухвалі суду від 28 січня 2025 р.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом першої інстанції встановлено, що 05.10.2024 поліцейським 2 взводу 1 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області капралом поліції Шандор Л.Ю. винесено постанову серії ЕНА № 3198380 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 10). За змістом вказаної постанови 05.10.2024 о 10 год. 15 хв., на 263 км автодороги М-18, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом без чинного страхового поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, чим порушила п. 2.1ґ Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП. Даною постановою на позивачку накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірне притягнення позивачки до адміністративної відповідальності. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Об'єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення полягає у тому, що особа вчиняє дії - керує транспортним засобом, у тому числі, без поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, або відмовляється пред'явити поліс до перевірки.
Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний: мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно із статтею 53 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
У відповідності до пункту 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення);.
Згідно із пунктом 2.4 «а» Правил дорожнього руху на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Позивачка не заперечувала обставину керування нею транспортним засобом без полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відсутність полісу вона пояснювала тим, що транспортний засіб належить її чоловіку, який має статус учасника бойових дій і, відповідно, - законну пільгу.
Колегія суддів звертає увагу, що за приписами п. 13.1 статті 13 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України у бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності. звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
За офіційним тлумаченням, наданим Конституційним Судом України в Рішенні № 7-рп/2014 від 23.12.2014, положення наведеної норми необхідно розуміти так, що транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій, інвалідам війни та інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими зазначені особи володіють як на праві власності, так і на будь-якій іншій правовій підставі (договір підряду, оренди, тощо).
За Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
Особами, відповідальність яких застрахована, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Власниками транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах;
Отже, в силу наведеного закону від обов'язкового страхування звільнений учасник бойових дій за умови особистого керування ним транспортним засобом і незалежно від того, чи є він власником транспортного засобу чи користувачем на законних підставах. Колегія суддів наголошує на тому, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Таким чином, у випадку користування транспортного засобу, який належить учаснику бойових дій, іншою особою, цивільна відповідальність такого водія має бути застрахована.
Щодо доводів позивачки про безпідставне зупинення працівниками поліції, оскільки відсутня обставина порушення ним Правил дорожнього руху.
Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, сформульовану у постанові 21 листопада 2018 р. у справі №465/6677/16-а (адміністративне провадження №К/9901/15441/18). Верховний Суд, пославшись на приписи статті 53 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», дійшов висновку про право посадових осіб відповідних підрозділів Національної поліції здійснювати перевірку документів водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та обов'язку водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такий поліс, як це передбачено підпунктами 2.1, 2.4 ПДР. Будь-яких додаткових умов для реалізації представником поліції зазначеного службового повноваження та водієм транспортного засобу - зазначеного обов'язку, діюче законодавство не встановлює.
Крім того, водій транспортного засобу, є учасником дорожнього руху, який зобов'язаний знати і неухильно дотримувати вимог Закону України «Про дорожній рух», Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху (ст. 14 Закону України «Про дорожній рух»).
Правилами дорожнього руху не передбачено право водія не зупинятися на вимогу поліцейського та/чи не пред'являти документи, які дозволяють керувати транспортним засобом. Також, необхідним для врахування є обставина дії в Україні військового стану, введеного з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та його подальшим продовженням, у зв'язку із чим працівники правоохоронних органів Законом України № 2123-IX від 15.03.2022, наділені додатковими повноваженнями, спрямованими на забезпечення безпеки мирного населення, виявлення та знешкодження осіб, які порушують або мають намір порушити закон, запобігаючи скоєнню злочинів.
Також Законом України «Про Національну поліцію» до кола основних повноважень поліції віднесено здійснення, у тому числі, превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вжиття у межах своєї компетенції заходів для їх усунення (п.1, 2 ч. 1 ст. 23).
Враховуючи наведені вище норми матеріального права, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги у наведеній частині.
Колегія суддів дійшла висновку, що спірна постанова про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності є правомірною і скасуванню не підлягає.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 03 грудня 2024 р. в адміністративній справі №317/5404/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили 19 лютого 2025 р. і касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник