19 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/10442/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Баранник Н.П.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 р. (суддя Маковська О.В) в адміністративній справі №160/10442/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо невиплати йому суми індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 р. по 31 липня 2017 р. із врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 р.;
- зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити розрахунок та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 р. по 31 липня 2017 р. із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 р.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що він проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області. При звільненні йому не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 р. по 31 липня 2017 р. із врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 р., ухваленим за результатами розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій він посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 залишити без розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано про пропуск позивачем тримісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 233 КЗпП України.
Письмовий відзив на апеляційну скаргу від позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з 31 березня 2004 р. по 31 липня 2017 р. Відповідно до довідок від 14 лютого 2024 р. №24, №25 ОСОБА_1 з червня 2016 р. по травень 2017 р. нараховано індексацію грошового забезпечення, а за період з грудня 2015 р. по травень 2016 р. та з червня 2017 року по липень 2017 р. індексація йому не нараховувалась та не виплачувалась. У довідках відсутня інформація щодо базового місця, який застосовано при розрахунку суми індексації.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідно до статті 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Також судом вказано про протиправну бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 р. по 31 липня 2017 р., із застосуванням базового місяця - січень 2008 р.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка рішення здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
В частині доводів апеляційної скарги про порушення позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частина 2 статті 233 КЗпП України в редакції до липня 2022 р. передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник може звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, без обмеження будь-яким строком.
Станом на дату звернення ОСОБА_1 до суду з відповідним позовом (15 квітня 2024 р.) редакція статті 233 КЗпП України більше не передбачала звернення до суду з позовом про стягнення заробітної плати, без обмеження будь-яким строком. Водночас, частина перша даної статті визначає, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору працівник має право звернутися до суду у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Як вбачається із наявних в матеріалах справи письмових доказів, про порушення своїх прав щодо нарахування та виплати індексації в період з 01 грудня 2015 р. по 31 липня 2017 р., позивачу стало відомо після надання йому відповідачем листом від 15 лютого 2024 р. довідок про грошове забезпечення (а.с.21-23).
Тому звернувшись до суду 15 квітня 2024 р., ОСОБА_1 дотримався тримісячного строку, встановленого статтею 233 КЗпП України.
Доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої не впливають, тому процесуальні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, які передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 р. в адміністративній справі №160/10442/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 19 лютого 2025 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий
суддя Н.П. Баранник